Софія Перовська

Софі́я Льві́вна Перо́вська (1 (13) вересня 1853(18530913), Санкт-Петербург — 3 (15) квітня 1881) — терористка-народниця, одна з відомих діячок «Народної Волі». Повішена 3 квітня 1881 разом з іншими організаторами вбивства російського імператора Олександра ІІ.

Софія Львівна Перовська
рос. Со́фья Льво́вна Перо́вская
Народилася	1 (13) вересня 1853(1853-09-13) Санкт-Петербург
Померла	3 (15) квітня 1881(1881-04-15) (27 років) Санкт-Петербург, Російська імперія^[1] ·повішення
Поховання	^d
Підданство	Російська імперія
Діяльність	активістка за права жінок, революціонерка
Галузь	політична діяльність^[2]
Знання мов	російська^[2]
Рід	Перовські
Батько	^d
Мати	^d^[3]
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Перовська (прізвище).

Ранні роки

Народилась у Петербурзі. Батько Лев Миколайович Перовський — нащадок графа Олексія Кириловича Розумовського. Був в 1865—67 військовим губернатором Петербурга.

У 1869-70 Перовська, навчаючись на Алчинських жіночих курсах у Петербурзі, познайомилась з радикально настроєною молоддю, що привело наприкінці 1870 до розриву з родиною: у 18-річному віці Софія пішла з сім'ї.

Політична діяльність

• 1871-72 була серед організаторів гуртка «чайковців».
• 1872—73 брала участь у «ходінні в народ», вела пропаганду серед робітників, утримувала конспіративні квартири.
• у січні 1874 була заарештована і на шість місяців ув'язнена в Петропавлівській фортеці.
• 1877-78 проходила по «процесу 193-х», але була виправдана.
• Влітку 1878 Перовську знову заарештували і в адміністративному порядку вислали у Повенець Олонецької губернії. По дорозі на заслання Перовська втекла і перейшла на нелегальне становище.

З 1878 П. — член «Землі і Волі», а після розколу (1879) — член виконавчого комітету «Народної Волі». Брала активну участь в терористичних акціях народовольців, готувала замах на Олександра II під Москвою (листопад 1879), у Одесі (весна 1880) та в Петербурзі (1 березня 1881). У 1880 разом з А. Желябовим заснувала «Робітничу газету».

Вбивство імператора

Перовська і Желябов на суді

Після арешту А. Желябова очолила всю організаційну роботу по підготовці і здійсненню замаху 1 березня 1881 на імператора Олександра ІІ. Заарештована 10(22) березня 1881. За вироком особливої наради сенату була повішена 3 квітня 1881 разом з іншими організаторами вбивства царя — А. Желябовим, Т. Михайловим, М.Кибальчичем, М. Рисаковим.

Див. також

• 2422 Перовська — астероїд, названий на честь революціонерки.
• «Першомартовці»

Посилання і примітки

1. Перовская Софья Львовна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. https://permartmuseum.ru/article/4
4. Софія Львівна — дочка Лева Миколайовича Перовського (1816–1890), внучка Миколи Олексійовича Перовського (1784–1858), який був братом міністра внутрішніх справ і міністра доль Льва Олексійовича Перовського (1792–1856). І Микола Олексійович, і Лев Олексійович — позашлюбні діти (від Марії Михайлівни Собольовської) графа Олексія Костянтиновича Розумовського (1748–1822)