Софенське Царство - було політичним утворенням епохи еллінізму , розташованим між стародавньою Вірменією та Сирією .
Софенське Царство | ||||
| ||||
Столиця | Аршамашат | |||
Релігії | зороастризм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 3 століття до н.е. | |||
- Ліквідовано | 95 р. до н.е | |||
Сьогодні є частиною | Сирія та Туреччина | |||
|
Етимологія
Етимологія імені Софена походить від етноніму суппані- народу, який проживав у цьому регіоні ще в 1 тисячолітті до нашої ери.
Історія
Заснування
Королівством Софена правила іранського походження.
Згідно з грецьким письменником Страбоном (помер 24 р. н. е.) Софена вперше виникла як окреме королівство під керівництвом , який був призначений його правителем царем Селевкідів Антіохом III Великим .
Швидше за все, Софена виникла як окреме королівство в 3-му столітті до нашої ери, під час поступового занепаду впливу Селевкідів на Близькому Сході та розколу династії Оронтидів на кілька гілок.
Занепад
Після недовгого процвітання Софенське королівство було анексоване Великою Вірменією але деякі оронтіди продовжували правити уламками держави.
Економіка
Софенське королівство переважно отримувало прибуток від зрощення сільськогосподарчих культур.
Релігія і Культура
Династія Оронтидів у Софені сповідувала зороастризм . На думку сучасного історика , добре засвідчене існування іранської культури в Софені можна було б розуміти як похідну від Великої Вірменії та опосередковано від Ірану . Однак він також додає, що сильне існування іранської культури могло вплинути на римських і грецьких письменників вважати регіон вірменським.
Також в Софені були розповсюдженні іранські культи серед знаті, яка давала собі теофоричні іранські імена, і селян, які приносили коней в жертву в ім'я .
Мова
Вірменська мова була спільною мовою жителів Софени. Однак імперська арамейська (з досить сильною домішкою перських термінів) використовувалася в урядових і судових процесах, що бере свій початок у вірменській практиці Ахеменідів .
Архітектура
Оронтиди заснували такі міста, як Самосата та - «радістю» та «щастям».
Царські гробниці, споруджені , зіграли певну роль в еволюції кількох середньоіранських традицій. Вони створили їх у стилі висіченої в скелі гробниці , таким чином сильно підкреслюючи свій перський королівський зв’язок, а також нагадуючи історії про поблизу Персеполя .
Галерея
- Монета короля Сама I, 260 рік до н. е.
- Монета короля Абдисара, рік до н. е.
- Монета короля Аршама I, 240 рік до н. е.
- Монета короля Морфіліга, 150 рік до н. е.
Див. також
Примітки та джерела
- Marciak, Michał (31 липня 2017). Sophene, Gordyene, and Adiabene: Three Regna Minora of Northern Mesopotamia Between East and West (англ.). BRILL. ISBN .
- Історія зороастризму, зороастризм під македонським і римським правлінням. ISBN .
- Foundation, Encyclopaedia Iranica. Welcome to Encyclopaedia Iranica (амер.). Процитовано 13 серпня 2022.
- Canepa, Matthew (1 січня 2021). Matthew P. Canepa, Commagene and Beyond Antiochus I, Dynastic: Identity, Topographies of Power and Persian Spectacular Religion 2021. Common Dwelling Place of all the Gods Commagene in its Local, Regional and Global Hellenistic Context. Процитовано 13 серпня 2022.
- Іранський простір: трансформація королівської ідентичності через архітектуру, ландшафт і антропогенне середовище. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofenske Carstvo bulo politichnim utvorennyam epohi ellinizmu roztashovanim mizh starodavnoyu Virmeniyeyu ta Siriyeyu Sofenske Carstvo 3 stolittya do n e 95 r do n e sofenske carstvo istorichni kordoni na karti Stolicya Arshamashat Religiyi zoroastrizm Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 3 stolittya do n e Likvidovano 95 r do n e Sogodni ye chastinoyu Siriya ta Turechchina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sofenske CarstvoEtimologiyaEtimologiya imeni Sofena pohodit vid etnonimu suppani narodu yakij prozhivav u comu regioni she v 1 tisyacholitti do nashoyi eri IstoriyaZasnuvannya Korolivstvom Sofena pravila iranskogo pohodzhennya Zgidno z greckim pismennikom Strabonom pomer 24 r n e Sofena vpershe vinikla yak okreme korolivstvo pid kerivnictvom yakij buv priznachenij jogo pravitelem carem Selevkidiv Antiohom III Velikim Shvidshe za vse Sofena vinikla yak okreme korolivstvo v 3 mu stolitti do nashoyi eri pid chas postupovogo zanepadu vplivu Selevkidiv na Blizkomu Shodi ta rozkolu dinastiyi Orontidiv na kilka gilok Zanepad Pislya nedovgogo procvitannya Sofenske korolivstvo bulo aneksovane Velikoyu Virmeniyeyu ale deyaki orontidi prodovzhuvali praviti ulamkami derzhavi EkonomikaSofenske korolivstvo perevazhno otrimuvalo pributok vid zroshennya silskogospodarchih kultur Religiya i KulturaDinastiya Orontidiv u Sofeni spoviduvala zoroastrizm Na dumku suchasnogo istorika dobre zasvidchene isnuvannya iranskoyi kulturi v Sofeni mozhna bulo b rozumiti yak pohidnu vid Velikoyi Virmeniyi ta oposeredkovano vid Iranu Odnak vin takozh dodaye sho silne isnuvannya iranskoyi kulturi moglo vplinuti na rimskih i greckih pismennikiv vvazhati region virmenskim Takozh v Sofeni buli rozpovsyudzhenni iranski kulti sered znati yaka davala sobi teoforichni iranski imena i selyan yaki prinosili konej v zhertvu v im ya MovaVirmenska mova bula spilnoyu movoyu zhiteliv Sofeni Odnak imperska aramejska z dosit silnoyu domishkoyu perskih terminiv vikoristovuvalasya v uryadovih i sudovih procesah sho bere svij pochatok u virmenskij praktici Ahemenidiv ArhitekturaOrontidi zasnuvali taki mista yak Samosata ta radistyu ta shastyam Carski grobnici sporudzheni zigrali pevnu rol v evolyuciyi kilkoh serednoiranskih tradicij Voni stvorili yih u stili visichenoyi v skeli grobnici takim chinom silno pidkreslyuyuchi svij perskij korolivskij zv yazok a takozh nagaduyuchi istoriyi pro poblizu Persepolya GalereyaMoneta korolya Sama I 260 rik do n e Moneta korolya Abdisara rik do n e Moneta korolya Arshama I 240 rik do n e Moneta korolya Morfiliga 150 rik do n e Div takozhVelika Virmeniya Istoriya VirmeniyiPrimitki ta dzherelaMarciak Michal 31 lipnya 2017 Sophene Gordyene and Adiabene Three Regna Minora of Northern Mesopotamia Between East and West angl BRILL ISBN 978 90 04 35072 4 Istoriya zoroastrizmu zoroastrizm pid makedonskim i rimskim pravlinnyam ISBN 978 9004293915 Foundation Encyclopaedia Iranica Welcome to Encyclopaedia Iranica amer Procitovano 13 serpnya 2022 Canepa Matthew 1 sichnya 2021 Matthew P Canepa Commagene and Beyond Antiochus I Dynastic Identity Topographies of Power and Persian Spectacular Religion 2021 Common Dwelling Place of all the Gods Commagene in its Local Regional and Global Hellenistic Context Procitovano 13 serpnya 2022 Iranskij prostir transformaciya korolivskoyi identichnosti cherez arhitekturu landshaft i antropogenne seredovishe ISBN 9780520379206