Pinus lambertiana (сосна цукрова) — вид роду сосна родини соснових.
Сосна цукрова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Сосна (Pinus) |
Підрід: | |
Секція: | |
Підсекція: | |
Вид: | Сосна цукрова (P. lambertiana) |
Біноміальна назва | |
Pinus lambertiana Douglas, 1827 | |
Поширення
Поширення: Мексика (Нижня Каліфорнія); США (Каліфорнія, Невада, Орегон). Живе зазвичай між 600 м і 2400 м над рівнем моря, але досягає 2,800-3,200 м на півдні свого ареалу. Зустрічається на різних гірських ґрунтах.
Опис
Щільність деревини: 0,34 грама/см3. Висота від 53 до 61 м, а діаметр на рівні грудей від 91 до 152 см. Старі дерева іноді перевищують вік 500 років. Має прямий стовбур і вузьку, конусоподібну, відкриту крону. Гілки розташовані горизонтально. Кора молодих дерев гладка і світло-коричнева. Кора дорослих дерев від коричного до сіро-коричневого кольору, глибоко борозенчаста, з довгими пластинами. Листя зібрані по 5 в пучку, 7–10 см в довжину. Вони темно-зелені, жорсткі. Голки залишаються два-три роки на дереві. Пилкові шишки жовті, циліндричні і 15 міліметрів в довжину. Насіннєві шишки блискучі, світло-коричневі й від 30 до 60 сантиметрів у довжину й 8–11 см шириною, коли відкриті до 25 сантиметрів. Насіння 1–2 см, темно-коричневе; крило широке, 2–3 см. Загальна назва походить від солодкої смоли.
Використання
Цей вид є одним з найтолерантніших хвойних окислювачів (озонування) забрудненого повітря. Деревина широко використовується. Деревину можна легко розділити і раніше її використовували для виготовлення черепиці.
Загрози та охорона
Збудник розглядається як загроза досить серйозна. Загрози в основному пов'язані з пожежами. Присутня в багатьох охоронних об'єктах, у тому числі кількох відомих національних парках.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Галерея
- дерева
- пилкові шишки
- насіннєві шишки
- розмір насіннєвої шишки
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pinus lambertiana sosna cukrova vid rodu sosna rodini sosnovih Sosna cukrova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Sosna Pinus Pidrid Sekciya Pidsekciya Vid Sosna cukrova P lambertiana Binomialna nazva Pinus lambertiana Douglas 1827PoshirennyaPoshirennya Meksika Nizhnya Kaliforniya SShA Kaliforniya Nevada Oregon Zhive zazvichaj mizh 600 m i 2400 m nad rivnem morya ale dosyagaye 2 800 3 200 m na pivdni svogo arealu Zustrichayetsya na riznih girskih gruntah OpisShilnist derevini 0 34 grama sm3 Visota vid 53 do 61 m a diametr na rivni grudej vid 91 do 152 sm Stari dereva inodi perevishuyut vik 500 rokiv Maye pryamij stovbur i vuzku konusopodibnu vidkritu kronu Gilki roztashovani gorizontalno Kora molodih derev gladka i svitlo korichneva Kora doroslih derev vid korichnogo do siro korichnevogo koloru gliboko borozenchasta z dovgimi plastinami Listya zibrani po 5 v puchku 7 10 sm v dovzhinu Voni temno zeleni zhorstki Golki zalishayutsya dva tri roki na derevi Pilkovi shishki zhovti cilindrichni i 15 milimetriv v dovzhinu Nasinnyevi shishki bliskuchi svitlo korichnevi j vid 30 do 60 santimetriv u dovzhinu j 8 11 sm shirinoyu koli vidkriti do 25 santimetriv Nasinnya 1 2 sm temno korichneve krilo shiroke 2 3 sm Zagalna nazva pohodit vid solodkoyi smoli VikoristannyaCej vid ye odnim z najtolerantnishih hvojnih okislyuvachiv ozonuvannya zabrudnenogo povitrya Derevina shiroko vikoristovuyetsya Derevinu mozhna legko rozdiliti i ranishe yiyi vikoristovuvali dlya vigotovlennya cherepici Zagrozi ta ohoronaZbudnik rozglyadayetsya yak zagroza dosit serjozna Zagrozi v osnovnomu pov yazani z pozhezhami Prisutnya v bagatoh ohoronnih ob yektah u tomu chisli kilkoh vidomih nacionalnih parkah PosilannyaThe Gymnosperm Database 26 serpnya 2014 u Wayback Machine Galereyadereva pilkovi shishki nasinnyevi shishki rozmir nasinnyevoyi shishki Ce nezavershena stattya pro rodinu sosnovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi