Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герцогство СоррентоНезалежна держава840 1137Герб герцогства СоррентоДержави в Кампанії біля 1000 року Червоним герцогств

Соррентське герцогство

Соррентське герцогство
Герцогство Сорренто
Незалежна держава
840 – 1137

image

Герб герцогства Сорренто

image
Держави в Кампанії біля 1000 року

Червоним - герцогство Сорренто

Столиця Сорренто
Мова(и) латина, грецька, неаполітанська
Релігія Католицизм
Форма правління Виборна монархія
Глава держави Герцог

Соррентське герцогство (італ. Ducato di Sorrento) — невелике ранньосередньовічне герцогство в італійській Кампанії з центром в місті Сорренто. Утворилось в IX столітті шляхом відокремлення від номінально підвладного Візантії Неаполітанського дукату. Було розташовано в північно-західній частині Соррентійського півострова, решту якого займало утворене тоді ж Амальфійське герцогство. В XI ст. потрапило під контроль нормандців. Остаточно незалежність була втрачена в 1137 році, коли герцогство було включено до нормандського Сицилійського королівства.

Історія

Засноване у VII столітті як феод Неаполітанського герцогства, яке на той час ще було частиною Візантійської імперії. У VIII ст. Неаполітанське герцогство поступово стало де-факто автономним від Візантійської імперії, а в 840 році заснувало власну династію Сергієв. У цьому ж році Сорренто, у свою чергу, отримало де-факто незалежність від Неаполітанського герцогства. Обидва герцогства залишалися під владою Візантійської імперії лише номінально.

Перебуваючи на півострові і будучи найменшим і найбільш вразливим з Кампанських герцогств, Сорренто часто змушене було об'єднуватися з сусідами, щоб захистити себе від постійно зростаючої загрози з боку сарацинів .

У 839 Сорренто за підтримки Неаполітанського герцогства успішно чинило опір облозі лангобардського князя Сікарда Беневентського, який роком раніше завоював Амальфі.

У 846 році Сорренто приєдналося до Ліги Кампанії (Lega Campana), що складалась з Неаполя, Гаети, Амальфі і Сорренто. Обєднаний флот Ліги Кампанії переміг в цьому році флот Сарацинів в битві біля Лікози. Влітку 849 року флот Ліги Кампанії, що складалася з кораблів Амальфійського, Гаетанського, Неаполітанського і Соррентського герцогств під керівництвом консула Цезарія, сина герцога Сергія I Неаполітанського, переміг сарацинів, які готувалися висадитися в Остії з наміром здійснити вторгнення та знищити Рим і папство. В битві при Остії християнській Лізі Кампанії допоміг шторм, який повністю знищив сарацинський флот біля узбережжя Остії. Битва при Остії була однією з найвідоміших в історії папства раннього Середньовіччя і прославлена у відомій фресці Рафаеля, написаній його помічником Джуліо Романо у Ватиканському палаці.

Правителі герцогства Сорренто не були ні абсолютними, ні спадковими князями, а обиралися громадянами герцогства, в цьому відношенні система уряду гецогства була схожею на республіканські уряди інших морських республік, таких як Амальфі, Піза чи Венеція. Візантійський імператор удостоював обраних правителів Сорренто таких титулів, як консули, іпати та патриції, які, однак, мали лише номінальне значення. Серед небагатьох герцогів, про яких ми маємо відомості, є певний Джованні що в 933 році носив титул Герцог і Консул (лат. Dux et Consul).

Втрата незалежності

Криза почалася в 1040 році, коли владу прийняв князь Салерно Гваймар IV, який довірив місто своєму братові Гвідо ді Сорренто. У 1072 році герцогство перейшло до герцога Неаполя Сергія V, а потім повернулося в руки лангобардів разом із Гісульфо II Салернським. Коли він зазнав поразки від нормана Роберта Гвіскара в 1077 році, Салернське князівство, а разом з ним і герцогство Сорренто перейшли під нормандський контроль. Незалежність була остаточно втрачена в 1137 році, коли герцогство було включено до нормандського Сицилійського королівства.

Див. також

Примітки

  1. Sorrento nell'Enciclopedia Treccani. www.treccani.it (it-IT) . Процитовано 11 серпня 2022.
  2. CAMPANA, LEGA. treccani.it. treccani.it. Процитовано 14 січня 2022.
  3. Cesàrio. treccani.it. treccani.it. Процитовано 15 січня 2022.
  4. Camera, Matteo (1841). Annali delle Due Sicilie dall'origine e fondazione della monarchia fino a tutto il regno dell'augusto sovrano Carlo III. Borbone (італ.). Stamperia e cartiere del Fibreno.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gercogstvo SorrentoNezalezhna derzhava840 1137Gerb gercogstva SorrentoDerzhavi v Kampaniyi bilya 1000 roku Chervonim gercogstvo SorrentoStolicya SorrentoMova i latina grecka neapolitanskaReligiya KatolicizmForma pravlinnya Viborna monarhiyaGlava derzhavi Gercog Sorrentske gercogstvo ital Ducato di Sorrento nevelike rannoserednovichne gercogstvo v italijskij Kampaniyi z centrom v misti Sorrento Utvorilos v IX stolitti shlyahom vidokremlennya vid nominalno pidvladnogo Vizantiyi Neapolitanskogo dukatu Bulo roztashovano v pivnichno zahidnij chastini Sorrentijskogo pivostrova reshtu yakogo zajmalo utvorene todi zh Amalfijske gercogstvo V XI st potrapilo pid kontrol normandciv Ostatochno nezalezhnist bula vtrachena v 1137 roci koli gercogstvo bulo vklyucheno do normandskogo Sicilijskogo korolivstva IstoriyaZasnovane u VII stolitti yak feod Neapolitanskogo gercogstva yake na toj chas she bulo chastinoyu Vizantijskoyi imperiyi U VIII st Neapolitanske gercogstvo postupovo stalo de fakto avtonomnim vid Vizantijskoyi imperiyi a v 840 roci zasnuvalo vlasnu dinastiyu Sergiyev U comu zh roci Sorrento u svoyu chergu otrimalo de fakto nezalezhnist vid Neapolitanskogo gercogstva Obidva gercogstva zalishalisya pid vladoyu Vizantijskoyi imperiyi lishe nominalno Perebuvayuchi na pivostrovi i buduchi najmenshim i najbilsh vrazlivim z Kampanskih gercogstv Sorrento chasto zmushene bulo ob yednuvatisya z susidami shob zahistiti sebe vid postijno zrostayuchoyi zagrozi z boku saraciniv U 839 Sorrento za pidtrimki Neapolitanskogo gercogstva uspishno chinilo opir oblozi langobardskogo knyazya Sikarda Beneventskogo yakij rokom ranishe zavoyuvav Amalfi U 846 roci Sorrento priyednalosya do Ligi Kampaniyi Lega Campana sho skladalas z Neapolya Gaeti Amalfi i Sorrento Obyednanij flot Ligi Kampaniyi peremig v comu roci flot Saraciniv v bitvi bilya Likozi Vlitku 849 roku flot Ligi Kampaniyi sho skladalasya z korabliv Amalfijskogo Gaetanskogo Neapolitanskogo i Sorrentskogo gercogstv pid kerivnictvom konsula Cezariya sina gercoga Sergiya I Neapolitanskogo peremig saraciniv yaki gotuvalisya visaditisya v Ostiyi z namirom zdijsniti vtorgnennya ta znishiti Rim i papstvo V bitvi pri Ostiyi hristiyanskij Lizi Kampaniyi dopomig shtorm yakij povnistyu znishiv saracinskij flot bilya uzberezhzhya Ostiyi Bitva pri Ostiyi bula odniyeyu z najvidomishih v istoriyi papstva rannogo Serednovichchya i proslavlena u vidomij fresci Rafaelya napisanij jogo pomichnikom Dzhulio Romano u Vatikanskomu palaci Praviteli gercogstva Sorrento ne buli ni absolyutnimi ni spadkovimi knyazyami a obiralisya gromadyanami gercogstva v comu vidnoshenni sistema uryadu gecogstva bula shozheyu na respublikanski uryadi inshih morskih respublik takih yak Amalfi Piza chi Veneciya Vizantijskij imperator udostoyuvav obranih praviteliv Sorrento takih tituliv yak konsuli ipati ta patriciyi yaki odnak mali lishe nominalne znachennya Sered nebagatoh gercogiv pro yakih mi mayemo vidomosti ye pevnij Dzhovanni sho v 933 roci nosiv titul Gercog i Konsul lat Dux et Consul Vtrata nezalezhnostiKriza pochalasya v 1040 roci koli vladu prijnyav knyaz Salerno Gvajmar IV yakij doviriv misto svoyemu bratovi Gvido di Sorrento U 1072 roci gercogstvo perejshlo do gercoga Neapolya Sergiya V a potim povernulosya v ruki langobardiv razom iz Gisulfo II Salernskim Koli vin zaznav porazki vid normana Roberta Gviskara v 1077 roci Salernske knyazivstvo a razom z nim i gercogstvo Sorrento perejshli pid normandskij kontrol Nezalezhnist bula ostatochno vtrachena v 1137 roci koli gercogstvo bulo vklyucheno do normandskogo Sicilijskogo korolivstva Div takozhNapad saraciniv na Rim 846 Bitva bilya Likozi 846 Bitva pri Ostiyi 849 Bitva pri Garilyano 915 PrimitkiSorrento nell Enciclopedia Treccani www treccani it it IT Procitovano 11 serpnya 2022 CAMPANA LEGA treccani it treccani it Procitovano 14 sichnya 2022 Cesario treccani it treccani it Procitovano 15 sichnya 2022 Camera Matteo 1841 Annali delle Due Sicilie dall origine e fondazione della monarchia fino a tutto il regno dell augusto sovrano Carlo III Borbone ital Stamperia e cartiere del Fibreno

Дата публікації:
Топ