Цикли сонячної активності — це періодичні процеси появи й розвитку на Сонці активних областей, що характеризуються виходом на поверхню сильних магнітних полів. Цикли сонячної активності — періодична 11-річна активізація в сонячній атмосфері з виникненням підвищеної кількості плям, факелів, спалахів, протуберанців і підвищення їх енергії. Деякі дослідники припускають вплив активності Сонця на переміщення в земній корі, землетруси, вулканізм тощо. Комплексні дослідження сонячно-земних зв'язків проводяться в рамках міжнародних досліджень (Міжнародний геофізичний рік та ін.).
Загальна характеристика
Сонячний цикл охоплює весь диск Сонця й може бути простежений з багатьох явищ у фотосфері, хромосфері й короні Сонця. Однак найбільш наочний прояв Сонячного циклу — зміна з періодом близько 11,2 року числа сонячних плям, що входять до складу активних областей.
У середині 19 століття швейцарський астроном Рудольф Вольф запропонував характеризувати стан сонячної активності відносними числами плям (названих згодом числами Вольфа) W=10g + f, де g — кількість груп плям, f — загальна кількість усіх плям, які є в цей момент на диску Сонця.
Сонячну активність характеризують також сумарною площею плям, потоком радіовипромінювання в сантиметровому діапазоні хвиль та ін. На початку 11-річного циклу, після мінімуму W, плями з'являються досить далеко від сонячного екватора, на широтах близько 30°. Протягом циклу зона плям спускається до екватора до 15° у максимумі W і до 8° у наступному мінімумі. Далі на високих широтах 30° утворяться плями нового циклу. Ці закономірності стосуються й активних областей у цілому. Звичайно плями зустрічаються не поодинці, а групами, у яких вони концентруються переважно навколо двох — ведучої (західної) і замикаючої (східної) плям. Найчастіше магнітні поля ведучої й замикаючої плям мають різну полярність (N і S), причому структура активної області над ними показує, що силові лінії поля як би виходять з однієї плями й входять в іншу.
Протягом одного циклу всі ведучі плями в Північній півкулі мають одну полярність, а в Південній — іншу. У наступному циклі всі полярності міняються на зворотні. Полярні магнітні поля Сонця досягають максимальної, напруженості (1 Е) біля мінімуму циклу й зникають, міняючи знак у полюсів в епохи максимумів 11-літніх циклів. Повернення до однієї й тієї ж магнітної ситуації — певної полярності ведучих плям в обраній півкулі, певного знаку поля біля обраного полюса відбувається тільки через 22 роки, причому першим із вхідних у пару 11-літніх циклів є цикл із парним номером (нульовий номер присвоєний циклу, максимум якого був близько 1750 року). Існує відставання по фазі явищ у полярних областях Сонця й на низьких широтах. Це приводить до відставання приблизно на 5 років від максимуму циклу ряду сонячних і геофізичних явищ, пов'язаних з високоширотним магнітним полем Сонця. Величина періоду циклу 11,2 року (проміжок часу між сусідніми мінімумами або максимумами) має статистичний характер; плями циклу з'являються протягом 12-15 років, період росту активності дорівнює 4,2 року, спаду — 7 рокам. Відносна інтенсивність 11-річних циклів, очевидно, міняється з періодом 80 років.
Див також
Посилання
- Solar Cycle Prediction NASA
Це незавершена стаття про Сонце. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cikli sonyachnoyi aktivnosti ce periodichni procesi poyavi j rozvitku na Sonci aktivnih oblastej sho harakterizuyutsya vihodom na poverhnyu silnih magnitnih poliv Cikli sonyachnoyi aktivnosti periodichna 11 richna aktivizaciya v sonyachnij atmosferi z viniknennyam pidvishenoyi kilkosti plyam fakeliv spalahiv protuberanciv i pidvishennya yih energiyi Deyaki doslidniki pripuskayut vpliv aktivnosti Soncya na peremishennya v zemnij kori zemletrusi vulkanizm tosho Kompleksni doslidzhennya sonyachno zemnih zv yazkiv provodyatsya v ramkah mizhnarodnih doslidzhen Mizhnarodnij geofizichnij rik ta in Zagalna harakteristikaSonyachnij cikl ohoplyuye ves disk Soncya j mozhe buti prostezhenij z bagatoh yavish u fotosferi hromosferi j koroni Soncya Odnak najbilsh naochnij proyav Sonyachnogo ciklu zmina z periodom blizko 11 2 roku chisla sonyachnih plyam sho vhodyat do skladu aktivnih oblastej U seredini 19 stolittya shvejcarskij astronom Rudolf Volf zaproponuvav harakterizuvati stan sonyachnoyi aktivnosti vidnosnimi chislami plyam nazvanih zgodom chislami Volfa W 10g f de g kilkist grup plyam f zagalna kilkist usih plyam yaki ye v cej moment na disku Soncya Sonyachnu aktivnist harakterizuyut takozh sumarnoyu plosheyu plyam potokom radioviprominyuvannya v santimetrovomu diapazoni hvil ta in Na pochatku 11 richnogo ciklu pislya minimumu W plyami z yavlyayutsya dosit daleko vid sonyachnogo ekvatora na shirotah blizko 30 Protyagom ciklu zona plyam spuskayetsya do ekvatora do 15 u maksimumi W i do 8 u nastupnomu minimumi Dali na visokih shirotah 30 utvoryatsya plyami novogo ciklu Ci zakonomirnosti stosuyutsya j aktivnih oblastej u cilomu Zvichajno plyami zustrichayutsya ne poodinci a grupami u yakih voni koncentruyutsya perevazhno navkolo dvoh veduchoyi zahidnoyi i zamikayuchoyi shidnoyi plyam Najchastishe magnitni polya veduchoyi j zamikayuchoyi plyam mayut riznu polyarnist N i S prichomu struktura aktivnoyi oblasti nad nimi pokazuye sho silovi liniyi polya yak bi vihodyat z odniyeyi plyami j vhodyat v inshu Protyagom odnogo ciklu vsi veduchi plyami v Pivnichnij pivkuli mayut odnu polyarnist a v Pivdennij inshu U nastupnomu cikli vsi polyarnosti minyayutsya na zvorotni Polyarni magnitni polya Soncya dosyagayut maksimalnoyi napruzhenosti 1 E bilya minimumu ciklu j znikayut minyayuchi znak u polyusiv v epohi maksimumiv 11 litnih cikliv Povernennya do odniyeyi j tiyeyi zh magnitnoyi situaciyi pevnoyi polyarnosti veduchih plyam v obranij pivkuli pevnogo znaku polya bilya obranogo polyusa vidbuvayetsya tilki cherez 22 roki prichomu pershim iz vhidnih u paru 11 litnih cikliv ye cikl iz parnim nomerom nulovij nomer prisvoyenij ciklu maksimum yakogo buv blizko 1750 roku Isnuye vidstavannya po fazi yavish u polyarnih oblastyah Soncya j na nizkih shirotah Ce privodit do vidstavannya priblizno na 5 rokiv vid maksimumu ciklu ryadu sonyachnih i geofizichnih yavish pov yazanih z visokoshirotnim magnitnim polem Soncya Velichina periodu ciklu 11 2 roku promizhok chasu mizh susidnimi minimumami abo maksimumami maye statistichnij harakter plyami ciklu z yavlyayutsya protyagom 12 15 rokiv period rostu aktivnosti dorivnyuye 4 2 roku spadu 7 rokam Vidnosna intensivnist 11 richnih cikliv ochevidno minyayetsya z periodom 80 rokiv Div takozhSpisok sonyachnih burPosilannyaSolar Cycle Prediction NASA Ce nezavershena stattya pro Sonce Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi