Соне Арасуке

Віконт Соне Арасуке (яп. 曾禰 荒助) був японським політиком, дипломатом, міністром кабінету міністрів і другим японським Резидентом-Генералом Кореї.

Соне Арасуке
曾禰 荒助
Віконт Соне Арасуке
Народився	20 лютого 1849(18490220) Префектура Ямаґуті, Японія
Помер	13 вересня 1910
Підданство	Японія
Національність	Японець
Діяльність	дипломат, політик
Відомий завдяки	Японський
Знання мов	японська
Титул	віконт
Посада	посол, ^d і член Палати представників Японії^[d]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Соне народився в провінції Наґато в домені Тьосю (сучасна префектура Ямаґуті), його прийомний батько був самураєм з Хаґі. Він воював на боці імператора у війні Босін.

Після реставрації Мейдзі, Соне був відправлений на навчання до Франції, а після повернення до Японії служив у військовому міністерстві. Пізніше він обіймав посади директора Кабінету газетного бюро, секретаря Кабінетного законодавчого бюро та інші посади, а в 1890 році став першим головним секретарем Палати представників першої сесії Парламенту Японії.

Соне був обраний до Палати представників на загальних і того ж року став віце-спікером Палати. У 1893 році він став послом Японії у Франції і вів переговори про перегляд нерівноправних договорів між Францією та Японією.

Він послідовно обіймав низку посад в уряді: Міністр юстиції в третьому уряді Іто, міністр сільського господарства і торгівлі в другому уряді Ямагати та міністр фінансів в першому уряді Кацура й інші посади.

Під час російсько-японської війни за допомогою Такахасі Корекійо та інших він домігся отримання іноземних кредитів, необхідних для фінансування військових витрат. У 1900 році імператор Мейдзі призначив його членом Палати перів. У 1902 році він став бароном (даншаку) за системою перів кадзоку. У 1906 році він став таємним радником, а наступного року отримав статус віконта (шишаку).

У 1907 році Соне був призначений заступником генерального резидента японської адміністрації в Кореї, а в 1909 році - генеральним резидентом Кореї, замінивши на цій посаді Іто Хіробумі. Однією з його головних справ у Кореї було встановлення телефонної мережі по всьому півострову, яка з'єднала урядові офіси, поліцейські дільниці та військові об'єкти по всій Кореї. Соне виступав проти японської анексії Кореї, але був змушений піти у відставку у травні 1910 року через хворобу і помер через кілька місяців.

Бібліографія

• Бізлі, В.Г. Японський імперіалізм 1894-1945 . Oxford University Press.
• Дуус, Пітер. Рахівниця та меч: проникнення Японії до Кореї, 1895-1910 рр. (Японія ХХ століття – поява світової держави . University of California Press (1998). .
• Кін, Дональд. Імператор Японії: Мейдзі та його світ, 1852-1912 . Columbia University Press (2005).
• Сімс, Річард. Політика Франції щодо Японії Бакуфу та Мейдзі 1854-1894 . RoutledgeCurzon (1998).

• Національна парламентська бібліотека Японії біографія та фото

Примітки

1. Yang, Daqing (2010). Technology of Empire: Telecommunications and Japanese Expansion in Asia. Harvard University Press. ISBN . page 45
2. Lister, A Hotta (2006). The Japan-British Exhibition of 1910: Gateway to the Island Empire of the East. Routledge. ISBN . page 80

Політичні посади
Попередник: Кійоура Кейґо	Міністр юстиції Травень1898 – Червень 1900	Наступник:
Попередник: Оіші Масамі	Листопад 1898 – Жовтень 1900	Наступник:
Попередник: Сай'ондзі Кіммоті	Міністр фінансів Червень 1901 – Травень 1906	Наступник:
Попередник: Като Такаакі	Міністр закордонних справ Червень - Вересень 1901 року	Наступник:
Попередник:	Липень - Вересень 1903 року	Наступник:
Урядові посади
Попередник: Іто Хіробумі	Японський генерал-резидент Кореї Червень 1909 - травень 1910	Наступник: Терауті Масатаке

[[Категорія:Міністри закордонних справ Японії]] [[Категорія:Міністри Японії]] [[Категорія:Персоналії:Префектура Ямаґуті]] [[Категорія:Померли 1910]] [[Категорія:Народились 1849]]