Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Білозерський лиман але можливо це варто додатково Пропозиція з черв

Сольовий склад та мінералізація води Білозерського лиману

Сольовий склад та мінералізація води Білозерського лиману
Було запропоновано цю статтю або розділ до Білозерський лиман, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з червня 2017.

Сольовий склад та мінералізація води Білозерського лиману

Загальні дані

Білозерський (Білозірський) лиман розташований у межах Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Лиман лежить у зниженні надзаплавної тераси Дніпра, у західній частині Кам'янського поду. Береги низькі, пологі, подекуди заболочені. Водний режим регулюється Каховським водосховищем, від якого лиман відокремлений греблею. Довжина лиману 6,2 км, ширина до 3,2 км, площа 15,6 км², глибина до 3 м. Прозорість води близько 1 м. Донні відклади представлені чорним мулом з домішками детриту. У лиман впадає мала річка Велика Білозерка. На р. В. Білозерка є такі великі водосховища, як Білозерське, Калинівське та Чапаївське та ставки. Вони утворені для утримання весняної повені і для запобігання наслідків шкідливої дії вод на нижче розташовані населені пункти, промислові об'єкти; під час літньої межені — підтримання необхідних позначок для риборозведення.

У геоморфологічному відношенні територія займає другу надзаплавну терасу р. Дніпро з абсолютними відмітками 16-. Поверхня її майже рівна, з невеликими западинами і похилом поверхні до Каховського водосховища та корінного плато.

За кліматичними умовами район досліджень відноситься до напівпосушливої степової зони півдня України. Середньорічна температура повітря дорівнює 10 °C. Найтепліший місяць — липень із температурою 23—24 °С при максимальному значенні 38—40 °C. Найнижча температура повітря в січні — лютому –2...+4 °C, в окремі роки знижуючись до –35 °C. Унаслідок частих відлиг і малої товщини сніговий покрив нестійкий 5-. Число днів зі снігом 25—40. Період з температурою вище 5 °C близько 230 днів. Безморозний період 160—200 днів [6]. Середньорічна кількість атмосферних опадів незначна і коливається від 300 до . Розподіл опадів по місяцях нерівномірний. Опади влітку випадають у вигляді короткочасних ливнів, які змінюються довгими періодами без опадів. Атмосферних опадів як за кількістю, так і за розподілом в часі недостатньо для розвитку сільськогосподарських культур.

Розвантаження фільтраційних, атмосферних і зрошувальних вод навколишніх територій здійснюється в Білозерський лиман та Каховське водосховище. Мінералізація ґрунтової води не перевищує 2,0 г/дм3. Тип мінералізації гідрокарбонатний магнієво-натрієвий (табл. 1).

Таблиця 1. Хімічний склад ґрунтової води Камянсько-Дніпровської дослідної станції

Дата

відбору проб

Сухий

залишок, мг/дм3

рН Уміст, мг/дм3
СО32- НСО3- SO42- Cl- Ca2+ Mg2+ Na+ К+
28.05.1993
1622,04 7,75 — 327,05 455,88 399,88 198,20 64,53 170,0 6,5
21.06.1993
956,21 8,05 — 295,32 242,56 129,40 68,14 72,79 145,0 3,0
16.08.1993 1595,68 7,65 — 317,29 465,90 369,06 210,42 56,51 170,0 6,5
27.08.1993 1297,12 7,73 — 312,41 237,27 371,87 160,92 77,65 133,0 7,0

Білозерський лиман є джерелом води для поливу сільськогосподарських культур зрошуваних земель Кам'янського поду.

Сольовий склад та мінералізація води

Основні статистичні характеристики кількісної мінливості варіаційних рядів свідчать про значну мінливість майже всіх компонентів хімічного складу й загальної мінералізації природної води Білозерського лиману (табл. 2).

Таблиця 2. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості головних іонів та мінералізації води Білозерського лиману за 1940—2010 рр.

Показники Середнє

значення

Стандартна

похибка

Стандартне

відхилення

Мінімальне

значення

Максимальне

значення

Рівень надійності (95 %)
СО32-, мг/дм3 9,11 0,76 10,57 0 43,2 1,50
НСО3-, мг/дм3 212,04 3,88 54,75 87,8 390,4 7,65
Cl-, мг/дм3 377,27 15,13 213,40 29,8 904,1 29,83
SO42-, мл/дм3 318,74 6,08 85,77 43,5 666,2 11,99
Ca2+, мг/дм3 65,10 1,55 21,86 13,8 170,74 3,06
Mg2+, мг/дм3 57,69 1,48 20,88 7,9 132,0 2,92
Na+, мг/дм3 246,93 7,28 102,75 36,7 550,0 14,36
K+, мг/дм3 10,15 0,24 3,45 3,0 27,0 0,49
Заг. мін., мг/дм3 1204,13 25,28 356,64 358,3 2242,7 49,86
рН, од. 8,48 0,03 0,44 7,4 10,0 0,06
Жорсткість, мг-екв/дм3 6,86 0,26 2,14 2,66 12,08 0,51

Розподіл варіант у більшості варіаційних рядів хімічного складу природної води має близький до нормального. Умови нормальності розподілу підтверджуються правилом трьох сигм, коли потроєне стандартне відхилення середньоарифметичної завжди більше асиметрії (показник скошеності кривої вибіркового розподілу) і ексцесу (показник гостровершинності кривої вибіркового розподілу), а 99,73 % усіх варіант знаходяться в довірчому інтервалі від -3d до + 3d [15].

А розподіл варіант хлору має не нормальний, а зрізаний від’ємний ексцесивний розподіл, коли в центрі не вершина, а впадина і варіаційна крива стає двохвершинною. Такий розподіл підтверджує той факт, що у вибірку потрапили представники декількох сукупностей з різними середніми для гідрокарбонатного кальцієвого та хлоридного натрієвогого складу.

Емпіричні криві розподілу вибіркової сукупності мають переважно позитивну помірну асиметрію.

Хімічний склад води досить строкатий і непостійний протягом сезону, що залежить від природних факторів і водообміну з Каховським водосховищем. У межах поливних сезонів мінералізація води коливалася від 358 до 2242 мг/дм3. Вміст карбонатного іону сягає 40 мг/дм3, гідрокарбонатів — 170—390, сульфатів — 106—666, хлоридів 114—904, кальцію — 44—170, магнію — 39—132, натрію — 175—550, калію — 3—27 мг/дм3. Величина водневого показника рН змінювалася від 7,4 до 10,0 при середньоарифметичному значенні 8,66, тобто вода лиману має лужну і сильно лужну реакцію, що вище допустимих вимог для зрошення (табл. 2) [4].

Найвищу мінералізацію води в Білозерському лимані спостерігали в 1973 — 1978 рр., яка часто була близькою або й перевищувала 2000 мг/дм3.

Концентрація хлоридів змінювалась від 29,8 (18.05.77 р.) до 904,1 (5.04.1973 р.) мг/дм3. Концентрацію Cl- нижчу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (≤ 300 мг/дм3) мали 39,1 % проб води, меншу за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤ 350 мг/дм3) — 49,7 % проб води.

Уміст сульфатів змінювався від 43,5 (2.06.1980 р.) до 666,2 мг/дм3 (24.06.1992 р.). Концентрацію SO42- нижчу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (≤ 100 мг/дм3) мали лише 3,0 % проб води, меншу за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤ 500 мг/дм3) — 98 % проб води.

Уміст гідрокарбонатів мав найменші коливання від 87,8 (11.07.77 р.) до 390,4 (25.10.1966 р.) мг/дм3.

Серед катіонів у воді лиману частіше переважав натрій. Його концентрація разом з калієм коливалась від 36,7 (25.03.40) до 550 (10.10.78) мг/дм3. Концентрацію Na+ нижчу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (≤ 120 мг/дм3) мали лише 7,1 % проб води, меншу за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤ 200 мг/дм3) — 40,6 % проб води.

Уміст магнію коливався від 7,9 (1.10.57) до 132 (21.05.73) мг/дм3. Концентрацію магнію нижчу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (≤ 40 мг/дм3) мали лише 16,8 % проб води, меншу за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤ 50 мг/дм3) — 31,5 % проб води.

Кальцій змінювався від 13,8 (7.09.1966) до 170,74 (17.10.1979) мг/дм3. Жодна з проб води Білозірського лиману не перевищувала ГДК для водойм рибогосподарського призначення за вмістом кальцію.

Динаміка мінералізації й хімічного складу води лиману в часі свідчить про зростання загальної мінералізації протягом 1955—1980 рр. Пізніше спостерігали деяке зниження вмісту головних іонів і стабілізації хімічного складу протягом наступного періоду до 2010 р. (табл. 3). За хімічним складом вода Білозерського лиману у всі роки досліджень мала хлоридно-сульфатний натрієвий, рідше — сульфатно-хлоридний натрієвий склад.

Вода Білозерського лиману у 1940—1960 рр. належала до прісної α-олігогалинної, в 1961—2010 рр. — до солонуватої β-мезогалинної [9].

Таблиця 3. Динаміка зміни мінералізації й хімічного складу води Білозерського лиману за 1940—2010 рр.

Показники 1940—1960 1961—1970 1971—1980 1981—1990 1991—2000 2001—2010
СО32-, мг/дм3 17,1 17,7 8,88 4,1 8,5 11,4
НСО3-, мг/дм3 202,1 248,9 186,9 214,8 251,3 226,5
Cl-, мг/дм3 154,1 220,6 559,1 292,9 266,4 290,7
SO42-, мл/дм3 196,7 214,2 223,7 194,6 315,6 336,6
Ca2+, мг/дм3 63,3 41,1 70,9 63,4 69,0 68,9
Mg2+, мг/дм3 33,3 46,0 64,7 54,8 66,8 64,9
Na+, мг/дм3 136,5 207,3 331,9 184,1 210,9 239,5
K+, мг/дм3 7,1 9,3 11,7 9,0 9,6 9,6
Заг. мін., мг/дм3 788,4 1002,2 1457,3 1017,6 1198,5 1248,6
рН, од. 8,56 8,82 8,50 8,32 8,37 8,55
Жорсткість, мг-екв/дм3 5,90 5,84 8,87 7,68 8,95 8,79

За середньоарифметичною сумою іонів вода лиману характеризувалась таким чином: 1940—1960 рр. — 3 категорія якості (добра), 1961—1970, 1981—2010 рр. — 4-та категорія якості (задовільна), 1971—1980 — 5-та категорія якості (посередня) [10, 26, 29].

За умістом хлоридів вода Білозерського лиману в 1940—1960 рр. належала до 5-ї категорії якості (помірно забруднена); 1961—1970, 1981—2010 рр. — до 6: 1971—1980 — до 7-ї категорії якості (сильно забруднена). За вмістом сульфатів вода в 1940—1960, 1981—1990 рр. — належала до 5 категорії якості; у 1961—1980 рр. — до 6; у 1991—2010 рр. — до 7-ї категорії якості (дуже брудної).

Жорсткість води лиману за період спостережень змінювалась від 2,6 (2.06.1980 р.) до 14,72 (24.06.1992 р.) мг/дм3. Середньоарифметичні значення жорсткості води за окремі періоди досліджень змінювались від 5,84 (1961—1970 рр.) до 8,87 мг/дм3 (1971—1980 рр.) (табл. 3). Отже, вода озера після 1971 р. є жорсткою для водопостачання [28].

Іригаційна оцінка якості води

Виконана іригаційна оцінка води Білозірського лиману за методикою Буданова (співвідношення Na+/Ca2+) [2], свідчить про свідчить про варіювання показника в межах від 0,47 (12.02.1973 р.) до 15,79 (10.06.1986 р.) при середньоарифметичному значенні 3,55 за весь період досліджень(табл. 4).

У 89,6 % проб води озера співвідношення Na+/Ca2+ було більшим граничнодопустимого рівня (< 1,0), тобто вода потребувала поліпшення хімічного складу шляхом внесення кальцієвих солей у вигляді гіпсу, фосфогіпсу, лігніну й ін. [2, 4, 7].

За виконаною іригаційною оцінкою за методикою Буданова [2], сума всіх речовин хімічного складу мг-екв/дм3 поділена на величину жорсткості (Са2+ + Mg2+) у воді лиману змінювалася від 2,71 (25.03.1940 р.) до 7,76 (1.10.1957 р.). При цьому, в 73,1 % проб значення перевищували 4, тобто граничний рівень придатності води для зрошення за цим показником. Середньозважений результат іригаційної оцінки за цією методикою (табл. 3) становить 4,76.

Таблиця 4. Оцінювання якості води Білозерського лиману за іригаційними показниками

Інгредієнти Уміст, мг/дм3 Рівень надійності, 95,0 % ГДК
Мінімальний Максимальний Середній Стандартна

похибка

Стандартне відхилення
Іригаційна оцінка якості води, мг-екв/дм3
Na/Ca 0,47 15,79 3,55 0,13 1,91 0,26 ≤1,0
Na/Ca+Mg 0,36 2,81 1,35 0,05 0,45 0,06 ≤0,7
Сума І/Са+Mg 2,71 7,76 4,76 0,07 0,92 0,13 ≤4,0
(Mg/Ca+Mg) 100 13,49 89,92 60,13 1,35 13,81 2,68 ≤50
SAR 1,50 19,91 7,53 0,19 2,62 0,37 ≤8,0
HCO3-Cа -3,54 5,52 0,71 0,14 0,70 0,27 ≤1,5
Na+К/Сума катіонів 24,31 72,41 55,12 0,60 8,47 1,18 ≤65,0
НСО3, мг-екв/дм3 1,44 6,40 3,48 0,06 0,90 0,13 ≤3,5
СО3, мг-екв/дм3 0 0,72 0,15 0,02 0,17 0,02 Відс.
Cl, мг-екв/дм3 0,84 25,50 10,64 0,43 6,02 0,84 ≤3,0
∑солей екв. Cl 1,97 28,70 13,54 0,42 5,95 0,82 ≤5,0

Середньозважене співвідношення Na+/Ca2++Mg2+ у воді лиману також перевищувало допустиму величину (0,7) і становило 1,35. Отже, за методикою іригаційної оцінки за Будановим вода Білозірського лиману непридатна для зрошення.

Важливим критерієм оцінювання якості води для зрошення є вміст у ній магнію за методикою Сабольч й Дараб, який негативно діє на ґрунти при його вмісті в поливній воді понад 50 % від суми кальцію і магнію [2]. Уміст магнію до суми кальцію та магнію змінювався від 13,49 (15.06.1983 р.) до 89,92 % (14.04.1974 р.). За середньоарифметичним значенням співвідношення (Mg/Ca+Mg)х100) вода Білозерського лиману є непридатною для зрошення й викликає магнієве осолонцювання зрошуваних ґрунтів.

За методикою Департаменту сільського господарства США поливна вода з коефіцієнтом SAR, вищим за 8, вважається небезпечною, яка призводить до натрієвого осолонцювання ґрунтів [12]. У воді лиману коефіцієнт SAR змінювався від 1,50 (25.03.1940 р.) до 19,91 (13.07.1977 р.) при середньоарифметичному значенні 7,53. Вода річки є сильно лужною з високою небезпекою натрієвого осолонцювання зрошуваних ґрунтів.

За методикою Можейко і Воротнік [8], вода лиману за співвідношенням суми натрію та калію до суми всіх катіонів переважно придатна для зрошення. Але ця методика мало придатна для умов України і може застосовуватись тільки при зрошенні піщаних ґрунтів [7].

За іншими нормами закладеними в державний стандарт України на поливну воду [4] вода Білозерського лиману також непридатна для зрошення.

Вода містить соду, а отже буде викликати підлуження ґрунту й натрієве осолонцювання.

Максимальний уміст хлору перевищує допустимі значення більш ніж в 7 разів, середньоарифметичний — більш ніж у 2 рази (табл. 4). Отже, вода загрозлива щодо токсичного впливу на зрошувані рослини.

Розрахунок кількості гіпотетичних солей у воді лиману [4] дав наступні результати. Вода в період досліджень містила найтоксичнішу сіль — соду (табл. 5), яка викликає підлуження й натрієве осолонцювання зрошуваних ґрунтів. Так, уміст токсичних хлоридів натрію змінювався від 0,932 (16.01.1977 р.) до 20,799 мг-екв/дм3 (6.02.1978 р.), сульфатів натрію — від 1,595 до 20,799, сульфатів магнію — від 0 до 9,499, гідрокарбонатів магнію — від 0 до 4,634, нетоксичних сульфатів кальцію — від 0 до 7,307 мг-екв/дм3 (табл. 5).

Таблиця 5. Уміст гіпотетичних солей у воді Білозірського лиману

Інгредієнти Уміст, мг-екв/дм3 Рівень надійності, 95,0 %
Мінімальний Максимальний Середній Стандартна

похибка

Стандартне відхилення
NaCO3 0 0,667 0,150 0,017 0,182 0,035
Са(HCO3)2 0,665 2,00 1,878 0,029 0,297 0,057
Mg(HCO3)2 0 4,634 1,558 0,097 0,993 0,193
NaHCO3 0 2,161 0,248 0,044 0,453 0,088
CaSO4 0 7,307 1,051 0,125 1,281 0,249
MgSO4 0 9,499 2,242 0,174 1,782 0,347
NaSO4 1,595 20,799 9,327 0,371 3,783 0,736
СаС12 0 1,755 0,020 0,017 0,173 0,033
MgCl2 0 4,650 0,470 0,093 0,948 0,184
NaCl 0,932 20,799 11,731 0,409 4,169 0,811
KCl 0 0,454 0,205 0,011 0,115 0,023

Розрахунок кількості токсичних солей в еквівалентах хлору розраховано за кількістю гіпотетичних солей [4]. За середньоарифметичним значенням цього показника 11,734 мг-екв/дм3 вода лиману придатна для зрошення лише піщаних ґрунтів. При зрошенні інших типів ґрунтів викликатиме засолення.

Отже, за більшістю методів іригаційної оцінки вода Білозірського лиману є непридатною для зрошення й вимагає перед поливом насичення кальцієвими солями, ліквідації соди й розбавлення прісною водою [2, 4, 5, 7, 8, 12].

Оцінювання якості води за еколого-санітарними показниками

Уміст зважених речовин у воді лиману змінювався від 5,0 до 241,0 мг/дм3 (табл. 6). За середньоарифметичним значенням вмісту зважених часток (36,61 мг/дм3) вода належала до 5-ї категорії якості (помірно забруднена).

Таблиця 6. Оцінювання води Білозерського лиману за трофо-сапробіологічними показниками

Інгредієнти Уміст, мг/дм3 Рівень надійності, 95,0 %
Мінімальний Максимальний Середній Стандартна

похибка

Стандартне відхилення
Завислі речовини 5,0 241,0 36,61 16,03 59,96 34,62
рН 7,8 10,0 8,66 0,05 0,45 0,11
Жорсткість 2,66 12,08 6,86 0,26 2,14 0,51
Кольоровість 20,0 168,0 73,62 10,68 38,53 23,28
Температура °С 0,8 26,2 13,22 2,53 9,48 5,47
О2, мг/дм3 7,08 18,02 11,35 0,87 3,25 1,88
О2, % насичення 81,0 133,0 103,5 4,06 15,22 8,78
Запах, бали 0 0 0 0 0 0
БО, мгО2/дм3 15,9 218,2 68,92 17,91 64,59 39,03
БСК5, мгО2/дм3 2,66 11,9 6,08 0,69 2,57 1,48
N-NH4 0,19 3,48 1,17 0,22 0,84 0,47
N-NO3 0,242 10,6 4,36 0,84 2,80 1,88
N-NO2 0 0,957 0,192 0,077 0,290 0,167
Фосфати 0 0,225 0,087 0,018 0,071 0,039
Р, заг 0,014 0,266 0,118 0,020 0,079 0,044

Величина рН води за період досліджень змінювалась від 7 до 10 — середньо лужна. За середньозваженою величиною рН вода лиману належить до 6-ї категорії якості [9,10].

У воді лиману концентрація азоту аміаку змінювалась від 0,19 до 3,48 мг/дм3. За середньоарифметичними значеннями (1,17 мг/дм3) вода річки належала до 6-ї категорії якості (брудна).

Концентрація NO2 у воді змінювалась від 0 до 0,957 мг/дм3. За середньоарифметичним показником (0,192 мг/дм3) вода відносилася до 7-ї категорії якості (дуже брудна) [9]. Необхідно відмітити, що нітритний азот є найтоксичнішим із сполук азоту і може шкідливо позначатися на життєдіяльності живих організмів.

Уміст азоту нітратного у воді Білозерського лиману за роки досліджень змінювався від 0,242 до 10,6 мг/дм3. За середньозваженими значеннями умісту азоту нітратного (4,36 мг/дм3) вода відносилася до 7 категорії якості й була дуже брудною.

Уміст фосфатів у воді змінювався від 0 до 0,225 мг/дм3. За середньоарифметичним значенням умісту фосфатів вода лиману відносилась до 4 категорії якості.

[null У воді Білозерського лиману уміст кисню коливався від 7,08 до 18,2 мгО2/дм3. За середньоарифметичним показником умісту кисню (11,35 мгО2/дм3) вода річки відноситься до 1 категорія якості.]

Біологічне споживання кисню протягом п’яти діб для окислення органічних речовин, що містяться у воді в аеробних умовах змінювалось від 2,66 до 11,9 мгО/дм3 (табл. 5). Граничнодопустимий рівень БСК5 у водоймах рибогосподарського призначення 2,25 мгО2/дм3, для водойм господарсько-побутового й питного призначення — 3, гранична межа 3 категорії екологічної оцінки — 2,1 мгО2/дм3. В 93 % проб води БСК5 перевищувало ГДК для водойм господарсько-побутового, питного призначення й граничну межу 3 категорії екологічної оцінки. За середньоарифметичним показником біологічного споживання кисню протягом 5 діб (6,08 мгО/дм3) вода належала до 5 категорії якості (помірно забруднена) [9].

Хімічне споживання кисню (характеризує забруднення води органічними речовинами і визначає кількість кисню, що витрачається на окислення як легко так і важко окиснюваних органічних і неорганічних речовин, які містяться у воді сильним окисником — біхроматом калію). Цей показник у воді змінювався від 15,9 до 218,2 мгО/дм3, при середньоарифметичному значенні 68,98 мгО/дм3, що є вищим за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (15 мгО/дм3). Отже, 100 % проб води річки мають значення ХСК вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення, а 90,0 % проб — вищі за гранична межу 3 категорії екологічної оцінки — 25 мгО/дм3.

За середньоарифметичними значеннями ХСК (табл. 6), тобто за забрудненням органічними речовинами, вода відносилася до 7 категорії якості (дуже брудна).

Оцінювання якості води за специфічними речовинами токсичної дії. Уміст у природній воді нафтопродуктів, фенолів, СПАР, фторидів, ціанідів, пестицидів, важких металів та радіоактивності відноситься до специфічних показників токсичної й радіаційної дії.

Уміст нафтопродуктів у воді змінювався від 0,02 до 0,16 мг/дм3. При цьому, 64,7 % проб води за умістом нафтопродуктів перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення та граничну межу 3 категорії якості. Жодна з проб води не перевищувала ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (0,3 мг/дм3). За середньоарифметичним показником умісту нафтопродуктів вода відносилася до 4 категорії якості й була слабо забрудненою (табл. 7) [9].

Уміст синтетичних поверхнево-активних речовин у воді мав коливання від 0 до 0,09 мг/дм3. За середньозваженими значеннями СПАР вода відносилась до 4 категорії якості.

Концентрація фенолів за роки досліджень у воді змінювалась від 0 до 0,012 мг/дм3. При цьому частина проб (50,0 %) мали значення вищі від ГДК для водойм рибогосподарського призначення [10] й вищі за граничний рівень 3 категорії якості. Отже, вода лиману за середньозваженим умістом фенолів відносилася до 4 категорії якості (помірно забруднена) [9].

У водні об'єкти СПАР потрапляють у значних кількостях із господарсько-побутовими й промисловими стічними водами. У поверхневих водах СПАР перебувають у розчиненому й сорбованому станах, а також у поверхневій плівці води водного об'єкта.

Таблиця 7. Статистична характеристика умісту специфічних речовин токсичної дії у воді Білозірського лиману, мг/дм3

Інгредієнти Уміст, мг/дм3 Рівень надійності, 95,0 %
Мінімальний Максимальний Середній Стандартна

похибка

Стандартне відхилення
Феноли 0 0,012 0,0028 0,001 0,0037 0,0022
НП 0,02 0,16 0,074 0,011 0,041 0,025
СПАР 0 0,09 0,036 0,007 0,027 0,016
ІЗВ, од 1,46 10,39 4,44 0,56 2,32 1,19
Fe, заг 0 0,42 0,155 0,01 0,038 0,02
Сu2+ 0 0,018 0,0091 0,001 0,004 0,0031
Zn2+ 0 0,03 0,0089 0,0025 0,009 0,005
Cr6+ 0 0,014 0,0016 0,0009 0,0035 0,0018

Уміст міді у воді змінювався від 0 до 0,016 мг/дм3. При цьому, 40,0 % проб води мали уміст міді вищий за значення ГДК для водойм рибогосподарського значення [10] і 90,0 % проб — за граничний рівень 3 категорії якості. За середньоарифметичним значенням вмісту міді вода належала до 4 категорії якості [9].

Концентрація цинку у воді змінювалася від 0 до 0,03 мг/дм3. В 40,0 % проб уміст цинку був вищим за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (>0,01 мг/дм3), а 12,0 % проб мали значення вищі за граничну межу 3 категорії екологічної оцінки (0,02 мг/дм3).

За середньозваженим вмістом цинку вода в лимані за період досліджень належала до 1 категорії якості.

Уміст заліза у воді Білозірського лиману змінювався від 0 до 0,42 мг/дм3. За середньозваженим умістом заліза вода відносилася до 1 категорії якості.

Уміст Cr6+ у воді лиману змінювався від 0 до 0,014 мг/дм3 .

Розрахунок індексу забруднення води (ІЗВ) [10] за обмеженим числом інгредієнтів (відношення середньоарифметичного значення до гранично допустимих концентрацій амонійного й нітратного азоту, НП, фенолів, БСК5, розчиненого кисню — тут ГДК ділиться на середнє значення) дав наступні результати. В окремих пробах ІЗВ змінювався від 1,46 до 10,39, тобто якість води змінювалася від 3 категорії (помірно забруднена) до 7 (надзвичайно брудна). При цьому 52,9 % проб води мали рівень забруднення вищий 3 категорії якості (>2,5). Середньозважені показники забруднення води Білозірського лиману за ІЗВ в період досліджень становили 4,44, що відповідає 4 категорії екологічної якості (забруднена) за трофо-сапробіологічними показниками.

Загальна оцінка води за всією множиною показників (за так званою функцією міри R, [10]) наведена у табл. 8 і свідчить, що вода відносилася до 4 категорії, тобто посередньої якості.

Таблиця 8. Загальне оцінювання якості води Білозірського лиману за всією множиною показників

Категорії

якості води

Кількість показників відповідної категорії та загальна оцінка якості води
1 3
2 0
3 0
4 6
5 2
6 1
7 4
Загальна оцінка R 71/16 = 4,44
Категорія якості 4

Висновки

Мінералізація води Білозерського лиману змінювалась від 358 до 2243 мг/дм3, належала до солонуватої β-мезогалинної. Середньорічні значення мінералізації (1204 мг/дм3) перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення й зрошення, а вода за цим показником екологічної якості відноситься до 4 категорії — задовільної.

За іонним складом вода відносилася до хлоридного класу, натрієвої групи, першого типу.

Уміст сульфатів у воді лиману змінювався від 44 до 666 мг/дм3. Середньоарифметичне значення — 292,8 мг/дм3, що відповідає 6 категорії якості. Уміст сульфатів в 19,0 % проб перевищував ГДК для водойм побутово-господарського призначення (500 мг/дм3), тобто вода дуже забруднена компонентами сольового складу.

Уміст хлору у воді лиману змінювався від 30 до 904 мг/дм3, при середньоарифметичному — 377, що відповідає 7 категорії екологічної якості — брудна. У 27,8 % проб води уміст хлору перевищував значення 300 мг/дм3 — верхнє граничне значення 7 категорії екологічної якості. Максимальний уміст хлору у воді перевищує допустимі значення для зрошення більш ніж в 7 разів, середньоарифметичний — більш ніж у 2 рази. Отже вода загрозлива щодо токсичного впливу на зрошувані рослини.

Вода лиману за період досліджень була забрудненою за умістом зважених часток, нітритів, азоту аміаку, фосфатів, органічних речовин.

Вода лиману була забрудненою й специфічними токсичними речовинами — СПАР, фенолами, нафтопродуктами, важкими металами.

За величиною розрахованих ІЗВ вода лиману оцінюється як помірно забруднена й знаходиться під значним антропогенним впливом, рівень якого близький до межі стійкості екосистеми.

Розрахунок кількості гіпотетичних солей у воді лиману свідчить про наявність найтоксичнішої солі — соди, яка викликає підлуження й натрієве осолонцювання зрошуваних ґрунтів. Так, уміст токсичних хлоридів натрію змінювався від 0,932 до 20,799 мг-екв/дм3, сульфатів натрію — від 1,595 до 20,799, сульфатів магнію — від 0 до 9,499, гідрокарбонатів магнію — від 0 до 4,634, нетоксичних сульфатів кальцію — від 0 до 7,307 мг-екв/дм3

За більшістю методів іригаційної оцінки вода Білозірського лиману непридатна для зрошення, вимагає перед поливом насичення кальцієвими солями, зниження лужності й ліквідації соди та розбавлення прісною водою.

Література

  1. Алёкин О. А. К вопросу о химической классификации природных вод. [Текст] / О. А. Алёкин. // Вопросы гидротехники. Ленинград,: Гидрометиздат, 1946, 240 с.
  2. Буданов М. Ф. Система и состав контроля за качеством природных и сточных вод при использовании их для орошения [Текст]. / М. Ф. Буданов // Киев. : Урожай, 1970. — 48 с.
  3. Гидрологический ежегодник. 1936—1990 гг., т. 2. Вып. 4.
  4. Державний стандарт України. Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії. ДСТУ 2730-94. [Текст] Введений з 1.01.1995 р. 14 с.
  5. ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10). [Текст] Київ. 2010. 42 с.
  6. Клімат України / За ред. В. М. Ліпінського, В. А. Дячука, В. М. Бабіченко. — Київ. Видавництво Раєвського, 2003. — 343 с.
  7. Лозовіцький П. С. Водні та хімічні меліорації ґрунтів [Текст]. / П. С. Лозовіцький // К. 2010. 276 с
  8. 8. Можейко А. М. Гипсование солонцеватых каштановых почв УССР, орошаемых минерализованными водами [Текст] / А. М. Можейко, Т. К. Воротник // Тр. Укр. НИИ почвоведения, т. 3, Харьков, 1958. с. 111—208.
  9. Романенко В. Д. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. [Текст] / В. Д. Романенко, В. Н. Жукинський, О. П. Оксіюк та ін.// — К.: СИМВОЛ-Т, 1998. — 28 с.
  10. Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод [Текст] / С. І. Сніжко // Київ. «Ніка-Центр». 2001. 262 с.
  11. Унифицированные методы анализа вод. [Текст]. Изд. Химия, М., 1973, 253 с.
  12. Циркуляр № 969 Департамента сельского хозяйства США. Классификация оросительной воды (сокр. пер. с англ.). [Текст]. — 1955.

Джерела

  • 1. Лозовіцький П. С. Оцінювання якості води Білозерського лиману / П. С. Лозовіцький // Часопис картографії. Вип.14. 2016. С. 78—97.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bulo zaproponovano priyednati cyu stattyu abo rozdil do Bilozerskij liman ale mozhlivo ce varto dodatkovo Propoziciya z chervnya 2017 Solovij sklad ta mineralizaciya vodi Bilozerskogo limanuZagalni daniBilozerskij Bilozirskij liman roztashovanij u mezhah Kam yansko Dniprovskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Liman lezhit u znizhenni nadzaplavnoyi terasi Dnipra u zahidnij chastini Kam yanskogo podu Beregi nizki pologi podekudi zabolocheni Vodnij rezhim regulyuyetsya Kahovskim vodoshovishem vid yakogo liman vidokremlenij grebleyu Dovzhina limanu 6 2 km shirina do 3 2 km plosha 15 6 km glibina do 3 m Prozorist vodi blizko 1 m Donni vidkladi predstavleni chornim mulom z domishkami detritu U liman vpadaye mala richka Velika Bilozerka Na r V Bilozerka ye taki veliki vodoshovisha yak Bilozerske Kalinivske ta Chapayivske ta stavki Voni utvoreni dlya utrimannya vesnyanoyi poveni i dlya zapobigannya naslidkiv shkidlivoyi diyi vod na nizhche roztashovani naseleni punkti promislovi ob yekti pid chas litnoyi mezheni pidtrimannya neobhidnih poznachok dlya riborozvedennya U geomorfologichnomu vidnoshenni teritoriya zajmaye drugu nadzaplavnu terasu r Dnipro z absolyutnimi vidmitkami 16 Poverhnya yiyi majzhe rivna z nevelikimi zapadinami i pohilom poverhni do Kahovskogo vodoshovisha ta korinnogo plato Za klimatichnimi umovami rajon doslidzhen vidnositsya do napivposushlivoyi stepovoyi zoni pivdnya Ukrayini Serednorichna temperatura povitrya dorivnyuye 10 C Najteplishij misyac lipen iz temperaturoyu 23 24 S pri maksimalnomu znachenni 38 40 C Najnizhcha temperatura povitrya v sichni lyutomu 2 4 C v okremi roki znizhuyuchis do 35 C Unaslidok chastih vidlig i maloyi tovshini snigovij pokriv nestijkij 5 Chislo dniv zi snigom 25 40 Period z temperaturoyu vishe 5 C blizko 230 dniv Bezmoroznij period 160 200 dniv 6 Serednorichna kilkist atmosfernih opadiv neznachna i kolivayetsya vid 300 do Rozpodil opadiv po misyacyah nerivnomirnij Opadi vlitku vipadayut u viglyadi korotkochasnih livniv yaki zminyuyutsya dovgimi periodami bez opadiv Atmosfernih opadiv yak za kilkistyu tak i za rozpodilom v chasi nedostatno dlya rozvitku silskogospodarskih kultur Rozvantazhennya filtracijnih atmosfernih i zroshuvalnih vod navkolishnih teritorij zdijsnyuyetsya v Bilozerskij liman ta Kahovske vodoshovishe Mineralizaciya gruntovoyi vodi ne perevishuye 2 0 g dm3 Tip mineralizaciyi gidrokarbonatnij magniyevo natriyevij tabl 1 Tablicya 1 Himichnij sklad gruntovoyi vodi Kamyansko Dniprovskoyi doslidnoyi stanciyi Data vidboru prob Suhij zalishok mg dm3 rN Umist mg dm3 SO32 NSO3 SO42 Cl Ca2 Mg2 Na K 28 05 1993 1622 04 7 75 327 05 455 88 399 88 198 20 64 53 170 0 6 5 21 06 1993 956 21 8 05 295 32 242 56 129 40 68 14 72 79 145 0 3 0 16 08 1993 1595 68 7 65 317 29 465 90 369 06 210 42 56 51 170 0 6 5 27 08 1993 1297 12 7 73 312 41 237 27 371 87 160 92 77 65 133 0 7 0 Bilozerskij liman ye dzherelom vodi dlya polivu silskogospodarskih kultur zroshuvanih zemel Kam yanskogo podu Solovij sklad ta mineralizaciya vodi Osnovni statistichni harakteristiki kilkisnoyi minlivosti variacijnih ryadiv svidchat pro znachnu minlivist majzhe vsih komponentiv himichnogo skladu j zagalnoyi mineralizaciyi prirodnoyi vodi Bilozerskogo limanu tabl 2 Tablicya 2 Statistichni harakteristiki kilkisnoyi i yakisnoyi minlivosti golovnih ioniv ta mineralizaciyi vodi Bilozerskogo limanu za 1940 2010 rr Pokazniki Serednye znachennya Standartna pohibka Standartne vidhilennya Minimalne znachennya Maksimalne znachennya Riven nadijnosti 95 SO32 mg dm3 9 11 0 76 10 57 0 43 2 1 50 NSO3 mg dm3 212 04 3 88 54 75 87 8 390 4 7 65 Cl mg dm3 377 27 15 13 213 40 29 8 904 1 29 83 SO42 ml dm3 318 74 6 08 85 77 43 5 666 2 11 99 Ca2 mg dm3 65 10 1 55 21 86 13 8 170 74 3 06 Mg2 mg dm3 57 69 1 48 20 88 7 9 132 0 2 92 Na mg dm3 246 93 7 28 102 75 36 7 550 0 14 36 K mg dm3 10 15 0 24 3 45 3 0 27 0 0 49 Zag min mg dm3 1204 13 25 28 356 64 358 3 2242 7 49 86 rN od 8 48 0 03 0 44 7 4 10 0 0 06 Zhorstkist mg ekv dm3 6 86 0 26 2 14 2 66 12 08 0 51 Rozpodil variant u bilshosti variacijnih ryadiv himichnogo skladu prirodnoyi vodi maye blizkij do normalnogo Umovi normalnosti rozpodilu pidtverdzhuyutsya pravilom troh sigm koli potroyene standartne vidhilennya serednoarifmetichnoyi zavzhdi bilshe asimetriyi pokaznik skoshenosti krivoyi vibirkovogo rozpodilu i ekscesu pokaznik gostrovershinnosti krivoyi vibirkovogo rozpodilu a 99 73 usih variant znahodyatsya v dovirchomu intervali vid 3d do 3d 15 A rozpodil variant hloru maye ne normalnij a zrizanij vid yemnij ekscesivnij rozpodil koli v centri ne vershina a vpadina i variacijna kriva staye dvohvershinnoyu Takij rozpodil pidtverdzhuye toj fakt sho u vibirku potrapili predstavniki dekilkoh sukupnostej z riznimi serednimi dlya gidrokarbonatnogo kalciyevogo ta hloridnogo natriyevogogo skladu Empirichni krivi rozpodilu vibirkovoyi sukupnosti mayut perevazhno pozitivnu pomirnu asimetriyu Himichnij sklad vodi dosit strokatij i nepostijnij protyagom sezonu sho zalezhit vid prirodnih faktoriv i vodoobminu z Kahovskim vodoshovishem U mezhah polivnih sezoniv mineralizaciya vodi kolivalasya vid 358 do 2242 mg dm3 Vmist karbonatnogo ionu syagaye 40 mg dm3 gidrokarbonativ 170 390 sulfativ 106 666 hloridiv 114 904 kalciyu 44 170 magniyu 39 132 natriyu 175 550 kaliyu 3 27 mg dm3 Velichina vodnevogo pokaznika rN zminyuvalasya vid 7 4 do 10 0 pri serednoarifmetichnomu znachenni 8 66 tobto voda limanu maye luzhnu i silno luzhnu reakciyu sho vishe dopustimih vimog dlya zroshennya tabl 2 4 Najvishu mineralizaciyu vodi v Bilozerskomu limani sposterigali v 1973 1978 rr yaka chasto bula blizkoyu abo j perevishuvala 2000 mg dm3 Koncentraciya hloridiv zminyuvalas vid 29 8 18 05 77 r do 904 1 5 04 1973 r mg dm3 Koncentraciyu Cl nizhchu za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 300 mg dm3 mali 39 1 prob vodi menshu za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 350 mg dm3 49 7 prob vodi Umist sulfativ zminyuvavsya vid 43 5 2 06 1980 r do 666 2 mg dm3 24 06 1992 r Koncentraciyu SO42 nizhchu za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 100 mg dm3 mali lishe 3 0 prob vodi menshu za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 500 mg dm3 98 prob vodi Umist gidrokarbonativ mav najmenshi kolivannya vid 87 8 11 07 77 r do 390 4 25 10 1966 r mg dm3 Sered kationiv u vodi limanu chastishe perevazhav natrij Jogo koncentraciya razom z kaliyem kolivalas vid 36 7 25 03 40 do 550 10 10 78 mg dm3 Koncentraciyu Na nizhchu za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 120 mg dm3 mali lishe 7 1 prob vodi menshu za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 200 mg dm3 40 6 prob vodi Umist magniyu kolivavsya vid 7 9 1 10 57 do 132 21 05 73 mg dm3 Koncentraciyu magniyu nizhchu za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 40 mg dm3 mali lishe 16 8 prob vodi menshu za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 50 mg dm3 31 5 prob vodi Kalcij zminyuvavsya vid 13 8 7 09 1966 do 170 74 17 10 1979 mg dm3 Zhodna z prob vodi Bilozirskogo limanu ne perevishuvala GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya za vmistom kalciyu Dinamika mineralizaciyi j himichnogo skladu vodi limanu v chasi svidchit pro zrostannya zagalnoyi mineralizaciyi protyagom 1955 1980 rr Piznishe sposterigali deyake znizhennya vmistu golovnih ioniv i stabilizaciyi himichnogo skladu protyagom nastupnogo periodu do 2010 r tabl 3 Za himichnim skladom voda Bilozerskogo limanu u vsi roki doslidzhen mala hloridno sulfatnij natriyevij ridshe sulfatno hloridnij natriyevij sklad Voda Bilozerskogo limanu u 1940 1960 rr nalezhala do prisnoyi a oligogalinnoyi v 1961 2010 rr do solonuvatoyi b mezogalinnoyi 9 Tablicya 3 Dinamika zmini mineralizaciyi j himichnogo skladu vodi Bilozerskogo limanu za 1940 2010 rr Pokazniki 1940 1960 1961 1970 1971 1980 1981 1990 1991 2000 2001 2010 SO32 mg dm3 17 1 17 7 8 88 4 1 8 5 11 4 NSO3 mg dm3 202 1 248 9 186 9 214 8 251 3 226 5 Cl mg dm3 154 1 220 6 559 1 292 9 266 4 290 7 SO42 ml dm3 196 7 214 2 223 7 194 6 315 6 336 6 Ca2 mg dm3 63 3 41 1 70 9 63 4 69 0 68 9 Mg2 mg dm3 33 3 46 0 64 7 54 8 66 8 64 9 Na mg dm3 136 5 207 3 331 9 184 1 210 9 239 5 K mg dm3 7 1 9 3 11 7 9 0 9 6 9 6 Zag min mg dm3 788 4 1002 2 1457 3 1017 6 1198 5 1248 6 rN od 8 56 8 82 8 50 8 32 8 37 8 55 Zhorstkist mg ekv dm3 5 90 5 84 8 87 7 68 8 95 8 79 Za serednoarifmetichnoyu sumoyu ioniv voda limanu harakterizuvalas takim chinom 1940 1960 rr 3 kategoriya yakosti dobra 1961 1970 1981 2010 rr 4 ta kategoriya yakosti zadovilna 1971 1980 5 ta kategoriya yakosti poserednya 10 26 29 Za umistom hloridiv voda Bilozerskogo limanu v 1940 1960 rr nalezhala do 5 yi kategoriyi yakosti pomirno zabrudnena 1961 1970 1981 2010 rr do 6 1971 1980 do 7 yi kategoriyi yakosti silno zabrudnena Za vmistom sulfativ voda v 1940 1960 1981 1990 rr nalezhala do 5 kategoriyi yakosti u 1961 1980 rr do 6 u 1991 2010 rr do 7 yi kategoriyi yakosti duzhe brudnoyi Zhorstkist vodi limanu za period sposterezhen zminyuvalas vid 2 6 2 06 1980 r do 14 72 24 06 1992 r mg dm3 Serednoarifmetichni znachennya zhorstkosti vodi za okremi periodi doslidzhen zminyuvalis vid 5 84 1961 1970 rr do 8 87 mg dm3 1971 1980 rr tabl 3 Otzhe voda ozera pislya 1971 r ye zhorstkoyu dlya vodopostachannya 28 Irigacijna ocinka yakosti vodi Vikonana irigacijna ocinka vodi Bilozirskogo limanu za metodikoyu Budanova spivvidnoshennya Na Ca2 2 svidchit pro svidchit pro variyuvannya pokaznika v mezhah vid 0 47 12 02 1973 r do 15 79 10 06 1986 r pri serednoarifmetichnomu znachenni 3 55 za ves period doslidzhen tabl 4 U 89 6 prob vodi ozera spivvidnoshennya Na Ca2 bulo bilshim granichnodopustimogo rivnya lt 1 0 tobto voda potrebuvala polipshennya himichnogo skladu shlyahom vnesennya kalciyevih solej u viglyadi gipsu fosfogipsu ligninu j in 2 4 7 Za vikonanoyu irigacijnoyu ocinkoyu za metodikoyu Budanova 2 suma vsih rechovin himichnogo skladu mg ekv dm3 podilena na velichinu zhorstkosti Sa2 Mg2 u vodi limanu zminyuvalasya vid 2 71 25 03 1940 r do 7 76 1 10 1957 r Pri comu v 73 1 prob znachennya perevishuvali 4 tobto granichnij riven pridatnosti vodi dlya zroshennya za cim pokaznikom Serednozvazhenij rezultat irigacijnoyi ocinki za ciyeyu metodikoyu tabl 3 stanovit 4 76 Tablicya 4 Ocinyuvannya yakosti vodi Bilozerskogo limanu za irigacijnimi pokaznikami Ingrediyenti Umist mg dm3 Riven nadijnosti 95 0 GDK Minimalnij Maksimalnij Serednij Standartna pohibka Standartne vidhilennya Irigacijna ocinka yakosti vodi mg ekv dm3 Na Ca 0 47 15 79 3 55 0 13 1 91 0 26 1 0 Na Ca Mg 0 36 2 81 1 35 0 05 0 45 0 06 0 7 Suma I Sa Mg 2 71 7 76 4 76 0 07 0 92 0 13 4 0 Mg Ca Mg 100 13 49 89 92 60 13 1 35 13 81 2 68 50 SAR 1 50 19 91 7 53 0 19 2 62 0 37 8 0 HCO3 Ca 3 54 5 52 0 71 0 14 0 70 0 27 1 5 Na K Suma kationiv 24 31 72 41 55 12 0 60 8 47 1 18 65 0 NSO3 mg ekv dm3 1 44 6 40 3 48 0 06 0 90 0 13 3 5 SO3 mg ekv dm3 0 0 72 0 15 0 02 0 17 0 02 Vids Cl mg ekv dm3 0 84 25 50 10 64 0 43 6 02 0 84 3 0 solej ekv Cl 1 97 28 70 13 54 0 42 5 95 0 82 5 0 Serednozvazhene spivvidnoshennya Na Ca2 Mg2 u vodi limanu takozh perevishuvalo dopustimu velichinu 0 7 i stanovilo 1 35 Otzhe za metodikoyu irigacijnoyi ocinki za Budanovim voda Bilozirskogo limanu nepridatna dlya zroshennya Vazhlivim kriteriyem ocinyuvannya yakosti vodi dlya zroshennya ye vmist u nij magniyu za metodikoyu Sabolch j Darab yakij negativno diye na grunti pri jogo vmisti v polivnij vodi ponad 50 vid sumi kalciyu i magniyu 2 Umist magniyu do sumi kalciyu ta magniyu zminyuvavsya vid 13 49 15 06 1983 r do 89 92 14 04 1974 r Za serednoarifmetichnim znachennyam spivvidnoshennya Mg Ca Mg h100 voda Bilozerskogo limanu ye nepridatnoyu dlya zroshennya j viklikaye magniyeve osoloncyuvannya zroshuvanih gruntiv Za metodikoyu Departamentu silskogo gospodarstva SShA polivna voda z koeficiyentom SAR vishim za 8 vvazhayetsya nebezpechnoyu yaka prizvodit do natriyevogo osoloncyuvannya gruntiv 12 U vodi limanu koeficiyent SAR zminyuvavsya vid 1 50 25 03 1940 r do 19 91 13 07 1977 r pri serednoarifmetichnomu znachenni 7 53 Voda richki ye silno luzhnoyu z visokoyu nebezpekoyu natriyevogo osoloncyuvannya zroshuvanih gruntiv Za metodikoyu Mozhejko i Vorotnik 8 voda limanu za spivvidnoshennyam sumi natriyu ta kaliyu do sumi vsih kationiv perevazhno pridatna dlya zroshennya Ale cya metodika malo pridatna dlya umov Ukrayini i mozhe zastosovuvatis tilki pri zroshenni pishanih gruntiv 7 Za inshimi normami zakladenimi v derzhavnij standart Ukrayini na polivnu vodu 4 voda Bilozerskogo limanu takozh nepridatna dlya zroshennya Voda mistit sodu a otzhe bude viklikati pidluzhennya gruntu j natriyeve osoloncyuvannya Maksimalnij umist hloru perevishuye dopustimi znachennya bilsh nizh v 7 raziv serednoarifmetichnij bilsh nizh u 2 razi tabl 4 Otzhe voda zagrozliva shodo toksichnogo vplivu na zroshuvani roslini Rozrahunok kilkosti gipotetichnih solej u vodi limanu 4 dav nastupni rezultati Voda v period doslidzhen mistila najtoksichnishu sil sodu tabl 5 yaka viklikaye pidluzhennya j natriyeve osoloncyuvannya zroshuvanih gruntiv Tak umist toksichnih hloridiv natriyu zminyuvavsya vid 0 932 16 01 1977 r do 20 799 mg ekv dm3 6 02 1978 r sulfativ natriyu vid 1 595 do 20 799 sulfativ magniyu vid 0 do 9 499 gidrokarbonativ magniyu vid 0 do 4 634 netoksichnih sulfativ kalciyu vid 0 do 7 307 mg ekv dm3 tabl 5 Tablicya 5 Umist gipotetichnih solej u vodi Bilozirskogo limanu Ingrediyenti Umist mg ekv dm3 Riven nadijnosti 95 0 Minimalnij Maksimalnij Serednij Standartna pohibka Standartne vidhilennya NaCO3 0 0 667 0 150 0 017 0 182 0 035 Sa HCO3 2 0 665 2 00 1 878 0 029 0 297 0 057 Mg HCO3 2 0 4 634 1 558 0 097 0 993 0 193 NaHCO3 0 2 161 0 248 0 044 0 453 0 088 CaSO4 0 7 307 1 051 0 125 1 281 0 249 MgSO4 0 9 499 2 242 0 174 1 782 0 347 NaSO4 1 595 20 799 9 327 0 371 3 783 0 736 SaS12 0 1 755 0 020 0 017 0 173 0 033 MgCl2 0 4 650 0 470 0 093 0 948 0 184 NaCl 0 932 20 799 11 731 0 409 4 169 0 811 KCl 0 0 454 0 205 0 011 0 115 0 023 Rozrahunok kilkosti toksichnih solej v ekvivalentah hloru rozrahovano za kilkistyu gipotetichnih solej 4 Za serednoarifmetichnim znachennyam cogo pokaznika 11 734 mg ekv dm3 voda limanu pridatna dlya zroshennya lishe pishanih gruntiv Pri zroshenni inshih tipiv gruntiv viklikatime zasolennya Otzhe za bilshistyu metodiv irigacijnoyi ocinki voda Bilozirskogo limanu ye nepridatnoyu dlya zroshennya j vimagaye pered polivom nasichennya kalciyevimi solyami likvidaciyi sodi j rozbavlennya prisnoyu vodoyu 2 4 5 7 8 12 Ocinyuvannya yakosti vodi za ekologo sanitarnimi pokaznikami Umist zvazhenih rechovin u vodi limanu zminyuvavsya vid 5 0 do 241 0 mg dm3 tabl 6 Za serednoarifmetichnim znachennyam vmistu zvazhenih chastok 36 61 mg dm3 voda nalezhala do 5 yi kategoriyi yakosti pomirno zabrudnena Tablicya 6 Ocinyuvannya vodi Bilozerskogo limanu za trofo saprobiologichnimi pokaznikami Ingrediyenti Umist mg dm3 Riven nadijnosti 95 0 Minimalnij Maksimalnij Serednij Standartna pohibka Standartne vidhilennya Zavisli rechovini 5 0 241 0 36 61 16 03 59 96 34 62 rN 7 8 10 0 8 66 0 05 0 45 0 11 Zhorstkist 2 66 12 08 6 86 0 26 2 14 0 51 Kolorovist 20 0 168 0 73 62 10 68 38 53 23 28 Temperatura S 0 8 26 2 13 22 2 53 9 48 5 47 O2 mg dm3 7 08 18 02 11 35 0 87 3 25 1 88 O2 nasichennya 81 0 133 0 103 5 4 06 15 22 8 78 Zapah bali 0 0 0 0 0 0 BO mgO2 dm3 15 9 218 2 68 92 17 91 64 59 39 03 BSK5 mgO2 dm3 2 66 11 9 6 08 0 69 2 57 1 48 N NH4 0 19 3 48 1 17 0 22 0 84 0 47 N NO3 0 242 10 6 4 36 0 84 2 80 1 88 N NO2 0 0 957 0 192 0 077 0 290 0 167 Fosfati 0 0 225 0 087 0 018 0 071 0 039 R zag 0 014 0 266 0 118 0 020 0 079 0 044 Velichina rN vodi za period doslidzhen zminyuvalas vid 7 do 10 seredno luzhna Za serednozvazhenoyu velichinoyu rN voda limanu nalezhit do 6 yi kategoriyi yakosti 9 10 U vodi limanu koncentraciya azotu amiaku zminyuvalas vid 0 19 do 3 48 mg dm3 Za serednoarifmetichnimi znachennyami 1 17 mg dm3 voda richki nalezhala do 6 yi kategoriyi yakosti brudna Koncentraciya NO2 u vodi zminyuvalas vid 0 do 0 957 mg dm3 Za serednoarifmetichnim pokaznikom 0 192 mg dm3 voda vidnosilasya do 7 yi kategoriyi yakosti duzhe brudna 9 Neobhidno vidmititi sho nitritnij azot ye najtoksichnishim iz spoluk azotu i mozhe shkidlivo poznachatisya na zhittyediyalnosti zhivih organizmiv Umist azotu nitratnogo u vodi Bilozerskogo limanu za roki doslidzhen zminyuvavsya vid 0 242 do 10 6 mg dm3 Za serednozvazhenimi znachennyami umistu azotu nitratnogo 4 36 mg dm3 voda vidnosilasya do 7 kategoriyi yakosti j bula duzhe brudnoyu Umist fosfativ u vodi zminyuvavsya vid 0 do 0 225 mg dm3 Za serednoarifmetichnim znachennyam umistu fosfativ voda limanu vidnosilas do 4 kategoriyi yakosti null U vodi Bilozerskogo limanu umist kisnyu kolivavsya vid 7 08 do 18 2 mgO2 dm3 Za serednoarifmetichnim pokaznikom umistu kisnyu 11 35 mgO2 dm3 voda richki vidnositsya do 1 kategoriya yakosti Biologichne spozhivannya kisnyu protyagom p yati dib dlya okislennya organichnih rechovin sho mistyatsya u vodi v aerobnih umovah zminyuvalos vid 2 66 do 11 9 mgO dm3 tabl 5 Granichnodopustimij riven BSK5 u vodojmah ribogospodarskogo priznachennya 2 25 mgO2 dm3 dlya vodojm gospodarsko pobutovogo j pitnogo priznachennya 3 granichna mezha 3 kategoriyi ekologichnoyi ocinki 2 1 mgO2 dm3 V 93 prob vodi BSK5 perevishuvalo GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo pitnogo priznachennya j granichnu mezhu 3 kategoriyi ekologichnoyi ocinki Za serednoarifmetichnim pokaznikom biologichnogo spozhivannya kisnyu protyagom 5 dib 6 08 mgO dm3 voda nalezhala do 5 kategoriyi yakosti pomirno zabrudnena 9 Himichne spozhivannya kisnyu harakterizuye zabrudnennya vodi organichnimi rechovinami i viznachaye kilkist kisnyu sho vitrachayetsya na okislennya yak legko tak i vazhko okisnyuvanih organichnih i neorganichnih rechovin yaki mistyatsya u vodi silnim okisnikom bihromatom kaliyu Cej pokaznik u vodi zminyuvavsya vid 15 9 do 218 2 mgO dm3 pri serednoarifmetichnomu znachenni 68 98 mgO dm3 sho ye vishim za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 15 mgO dm3 Otzhe 100 prob vodi richki mayut znachennya HSK vishi za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya a 90 0 prob vishi za granichna mezhu 3 kategoriyi ekologichnoyi ocinki 25 mgO dm3 Za serednoarifmetichnimi znachennyami HSK tabl 6 tobto za zabrudnennyam organichnimi rechovinami voda vidnosilasya do 7 kategoriyi yakosti duzhe brudna Ocinyuvannya yakosti vodi za specifichnimi rechovinami toksichnoyi diyi Umist u prirodnij vodi naftoproduktiv fenoliv SPAR ftoridiv cianidiv pesticidiv vazhkih metaliv ta radioaktivnosti vidnositsya do specifichnih pokaznikiv toksichnoyi j radiacijnoyi diyi Umist naftoproduktiv u vodi zminyuvavsya vid 0 02 do 0 16 mg dm3 Pri comu 64 7 prob vodi za umistom naftoproduktiv perevishuvali GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya ta granichnu mezhu 3 kategoriyi yakosti Zhodna z prob vodi ne perevishuvala GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 0 3 mg dm3 Za serednoarifmetichnim pokaznikom umistu naftoproduktiv voda vidnosilasya do 4 kategoriyi yakosti j bula slabo zabrudnenoyu tabl 7 9 Umist sintetichnih poverhnevo aktivnih rechovin u vodi mav kolivannya vid 0 do 0 09 mg dm3 Za serednozvazhenimi znachennyami SPAR voda vidnosilas do 4 kategoriyi yakosti Koncentraciya fenoliv za roki doslidzhen u vodi zminyuvalas vid 0 do 0 012 mg dm3 Pri comu chastina prob 50 0 mali znachennya vishi vid GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 10 j vishi za granichnij riven 3 kategoriyi yakosti Otzhe voda limanu za serednozvazhenim umistom fenoliv vidnosilasya do 4 kategoriyi yakosti pomirno zabrudnena 9 U vodni ob yekti SPAR potraplyayut u znachnih kilkostyah iz gospodarsko pobutovimi j promislovimi stichnimi vodami U poverhnevih vodah SPAR perebuvayut u rozchinenomu j sorbovanomu stanah a takozh u poverhnevij plivci vodi vodnogo ob yekta Tablicya 7 Statistichna harakteristika umistu specifichnih rechovin toksichnoyi diyi u vodi Bilozirskogo limanu mg dm3 Ingrediyenti Umist mg dm3 Riven nadijnosti 95 0 Minimalnij Maksimalnij Serednij Standartna pohibka Standartne vidhilennya Fenoli 0 0 012 0 0028 0 001 0 0037 0 0022 NP 0 02 0 16 0 074 0 011 0 041 0 025 SPAR 0 0 09 0 036 0 007 0 027 0 016 IZV od 1 46 10 39 4 44 0 56 2 32 1 19 Fe zag 0 0 42 0 155 0 01 0 038 0 02 Su2 0 0 018 0 0091 0 001 0 004 0 0031 Zn2 0 0 03 0 0089 0 0025 0 009 0 005 Cr6 0 0 014 0 0016 0 0009 0 0035 0 0018 Umist midi u vodi zminyuvavsya vid 0 do 0 016 mg dm3 Pri comu 40 0 prob vodi mali umist midi vishij za znachennya GDK dlya vodojm ribogospodarskogo znachennya 10 i 90 0 prob za granichnij riven 3 kategoriyi yakosti Za serednoarifmetichnim znachennyam vmistu midi voda nalezhala do 4 kategoriyi yakosti 9 Koncentraciya cinku u vodi zminyuvalasya vid 0 do 0 03 mg dm3 V 40 0 prob umist cinku buv vishim za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya gt 0 01 mg dm3 a 12 0 prob mali znachennya vishi za granichnu mezhu 3 kategoriyi ekologichnoyi ocinki 0 02 mg dm3 Za serednozvazhenim vmistom cinku voda v limani za period doslidzhen nalezhala do 1 kategoriyi yakosti Umist zaliza u vodi Bilozirskogo limanu zminyuvavsya vid 0 do 0 42 mg dm3 Za serednozvazhenim umistom zaliza voda vidnosilasya do 1 kategoriyi yakosti Umist Cr6 u vodi limanu zminyuvavsya vid 0 do 0 014 mg dm3 Rozrahunok indeksu zabrudnennya vodi IZV 10 za obmezhenim chislom ingrediyentiv vidnoshennya serednoarifmetichnogo znachennya do granichno dopustimih koncentracij amonijnogo j nitratnogo azotu NP fenoliv BSK5 rozchinenogo kisnyu tut GDK dilitsya na serednye znachennya dav nastupni rezultati V okremih probah IZV zminyuvavsya vid 1 46 do 10 39 tobto yakist vodi zminyuvalasya vid 3 kategoriyi pomirno zabrudnena do 7 nadzvichajno brudna Pri comu 52 9 prob vodi mali riven zabrudnennya vishij 3 kategoriyi yakosti gt 2 5 Serednozvazheni pokazniki zabrudnennya vodi Bilozirskogo limanu za IZV v period doslidzhen stanovili 4 44 sho vidpovidaye 4 kategoriyi ekologichnoyi yakosti zabrudnena za trofo saprobiologichnimi pokaznikami Zagalna ocinka vodi za vsiyeyu mnozhinoyu pokaznikiv za tak zvanoyu funkciyeyu miri R 10 navedena u tabl 8 i svidchit sho voda vidnosilasya do 4 kategoriyi tobto poserednoyi yakosti Tablicya 8 Zagalne ocinyuvannya yakosti vodi Bilozirskogo limanu za vsiyeyu mnozhinoyu pokaznikiv Kategoriyi yakosti vodi Kilkist pokaznikiv vidpovidnoyi kategoriyi ta zagalna ocinka yakosti vodi 1 3 2 0 3 0 4 6 5 2 6 1 7 4 Zagalna ocinka R 71 16 4 44 Kategoriya yakosti 4VisnovkiMineralizaciya vodi Bilozerskogo limanu zminyuvalas vid 358 do 2243 mg dm3 nalezhala do solonuvatoyi b mezogalinnoyi Serednorichni znachennya mineralizaciyi 1204 mg dm3 perevishuvali GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya j zroshennya a voda za cim pokaznikom ekologichnoyi yakosti vidnositsya do 4 kategoriyi zadovilnoyi Za ionnim skladom voda vidnosilasya do hloridnogo klasu natriyevoyi grupi pershogo tipu Umist sulfativ u vodi limanu zminyuvavsya vid 44 do 666 mg dm3 Serednoarifmetichne znachennya 292 8 mg dm3 sho vidpovidaye 6 kategoriyi yakosti Umist sulfativ v 19 0 prob perevishuvav GDK dlya vodojm pobutovo gospodarskogo priznachennya 500 mg dm3 tobto voda duzhe zabrudnena komponentami solovogo skladu Umist hloru u vodi limanu zminyuvavsya vid 30 do 904 mg dm3 pri serednoarifmetichnomu 377 sho vidpovidaye 7 kategoriyi ekologichnoyi yakosti brudna U 27 8 prob vodi umist hloru perevishuvav znachennya 300 mg dm3 verhnye granichne znachennya 7 kategoriyi ekologichnoyi yakosti Maksimalnij umist hloru u vodi perevishuye dopustimi znachennya dlya zroshennya bilsh nizh v 7 raziv serednoarifmetichnij bilsh nizh u 2 razi Otzhe voda zagrozliva shodo toksichnogo vplivu na zroshuvani roslini Voda limanu za period doslidzhen bula zabrudnenoyu za umistom zvazhenih chastok nitritiv azotu amiaku fosfativ organichnih rechovin Voda limanu bula zabrudnenoyu j specifichnimi toksichnimi rechovinami SPAR fenolami naftoproduktami vazhkimi metalami Za velichinoyu rozrahovanih IZV voda limanu ocinyuyetsya yak pomirno zabrudnena j znahoditsya pid znachnim antropogennim vplivom riven yakogo blizkij do mezhi stijkosti ekosistemi Rozrahunok kilkosti gipotetichnih solej u vodi limanu svidchit pro nayavnist najtoksichnishoyi soli sodi yaka viklikaye pidluzhennya j natriyeve osoloncyuvannya zroshuvanih gruntiv Tak umist toksichnih hloridiv natriyu zminyuvavsya vid 0 932 do 20 799 mg ekv dm3 sulfativ natriyu vid 1 595 do 20 799 sulfativ magniyu vid 0 do 9 499 gidrokarbonativ magniyu vid 0 do 4 634 netoksichnih sulfativ kalciyu vid 0 do 7 307 mg ekv dm3 Za bilshistyu metodiv irigacijnoyi ocinki voda Bilozirskogo limanu nepridatna dlya zroshennya vimagaye pered polivom nasichennya kalciyevimi solyami znizhennya luzhnosti j likvidaciyi sodi ta rozbavlennya prisnoyu vodoyu LiteraturaAlyokin O A K voprosu o himicheskoj klassifikacii prirodnyh vod Tekst O A Alyokin Voprosy gidrotehniki Leningrad Gidrometizdat 1946 240 s Budanov M F Sistema i sostav kontrolya za kachestvom prirodnyh i stochnyh vod pri ispolzovanii ih dlya orosheniya Tekst M F Budanov Kiev Urozhaj 1970 48 s Gidrologicheskij ezhegodnik 1936 1990 gg t 2 Vyp 4 Derzhavnij standart Ukrayini Yakist prirodnoyi vodi dlya zroshennya Agronomichni kriteriyi DSTU 2730 94 Tekst Vvedenij z 1 01 1995 r 14 s DERZhAVNI SANITARNI NORMI TA PRAVILA Gigiyenichni vimogi do vodi pitnoyi priznachenoyi dlya spozhivannya lyudinoyu DSanPiN 2 2 4 171 10 Tekst Kiyiv 2010 42 s Klimat Ukrayini Za red V M Lipinskogo V A Dyachuka V M Babichenko Kiyiv Vidavnictvo Rayevskogo 2003 343 s Lozovickij P S Vodni ta himichni melioraciyi gruntiv Tekst P S Lozovickij K 2010 276 s 8 Mozhejko A M Gipsovanie soloncevatyh kashtanovyh pochv USSR oroshaemyh mineralizovannymi vodami Tekst A M Mozhejko T K Vorotnik Tr Ukr NII pochvovedeniya t 3 Harkov 1958 s 111 208 Romanenko V D Metodika ekologichnoyi ocinki yakosti poverhnevih vod za vidpovidnimi kategoriyami Tekst V D Romanenko V N Zhukinskij O P Oksiyuk ta in K SIMVOL T 1998 28 s Snizhko S I Ocinka ta prognozuvannya yakosti prirodnih vod Tekst S I Snizhko Kiyiv Nika Centr 2001 262 s Unificirovannye metody analiza vod Tekst Izd Himiya M 1973 253 s Cirkulyar 969 Departamenta selskogo hozyajstva SShA Klassifikaciya orositelnoj vody sokr per s angl Tekst 1955 Dzherela1 Lozovickij P S Ocinyuvannya yakosti vodi Bilozerskogo limanu P S Lozovickij Chasopis kartografiyi Vip 14 2016 S 78 97

Дата публікації:
Топ