Соло м янське кладов ище некрополь у Києві розташований на Солом янці з непарного боку Повітрофлотського проспекту Солом

Соло́м'янське кладов́ище — некрополь у Києві, розташований на Солом'янці, з непарного боку Повітрофлотського проспекту.

Солом'янське кладовище
вхід вхід
Інформація про цвинтар
^{H G O}
Країна	Україна
Розташування	Київ
Відкрито
Тип	напівзакрите
Склад	^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
Площа	12,048 га
Кількість поховань	10 888
Адреса: вул. Солом'янська, 2

Солом'янське кладовище Солом'янське кладовище (Київ)
схема цвинтаря
Солом'янське кладовище у Вікісховищі

Розташування і поточний стан

Периметр цвинтаря обмежений Повітрофлотським проспектом, вулицями Солом'янською, Максима Кривоноса і Преображенською. Вхід на кладоивще з боку парку ім. Миколи Зерова.

Цвинтар перебуває у занедбаному стані. Сектора № 4, 5, 6А, 6Б майже повністю перетворилися у лісовий масив. Могили заросли деревами, окремі пам'ятники підняті корінням. Чимало надгробків зруйновані внаслідок падіння сухостою. Більше ніж три чверті всіх могил — це металеві хрести, часто зварені з вживаних каналізаційних труб, що станом на 2021 р. поіржавіли або й повністю згнили. Написи на табличках цих хрестів або зникають, або вже цілковито зникли.

Історія

Засноване в 1886 році замість розташованого у долині Либеді Старого Солом'янського (Паньківського) кладовища, яке діяло з 1832 року і було ліквідоване рішенням міської думи 23 березня 1878 року, тому що опинилося поблизу території залізниці. На новому кладовищі, крім мешканців Солом'янки, ховали викладачів та учнів . У 1915 році було відведено дільницю для поховання військових, померлих від ран. У післяреволюційний час тут поховано професорів Духовної академії Петра Кудрявцева та Василя Екземплярського, архітектора Василя Осьмака.

Закрите для масових поховань 1959 року, дозволяються підзахоронення в родинну могилу. У 1980-х роках три дільниці кладовища вилучили під забудову. У 2005 році, у зв'язку з завершенням кладовищного періоду, відкрите для повторного поховання (поховання труни в родинну могилу).

На кладовищі існують дві братські могили цивільних киян — загиблих під час оборони Києва у 1941 році і закатованих у ґестапо. З 1943 по 1975 рр. тут ховали учасників Другої світової війни, до 30-річчя перемоги (1974) впорядковано братську могилу і споруджено меморіал. Некрополь перебуває у напівзанедбаному стані.

Відомі поховання

Лідія Платонівна Деполович (1869—1943) — український педагог і методист початкової освіти, автор букваря «Нумо читати!» (1926). Померла, замучена постійним недоїданям, впавши в ямку від вибуху снаряду.
Вадим Євгенович Дяченко (1896—1954) — математик, професор Київського університету.
Василь Ілліч Екземплярський (1874—1933) — професор, магістр богослів'я Київської духовної академії. Звільнений з академії за виступ на захист Л. Толстого. Член Вченого комітету при Міністерстві сповідань Української Держави. Не бажав співпрацювати з радянськими установами, виступав із приватними лекціями в домашній аудиторії. Друг та соратник П. Кудрявцева. Сектор № 10.
Ігор Єфремович Кустов (1921—1943) — Герой Радянського Союзу, льотчик.
Петро Павлович Кудрявцев (1868—1940) — літературознавець, історик, професор Київської духовної академії. Голова Вченого комітету при Міністерстві сповідань Української Держави (міністр Василь Зеньківський), що займався перекладом богослужбових текстів українською та створенням сучасної україномовної теологічної термінології. Жертва сталінських репресій. Сектор № 10.
Олесь Васильович Лупій (1938-2022) - український літератор.
Акінф Кирилович Окунєв (1919—1943) — Герой Радянського Союзу.
Василь Олександрович Осьмак (1870—1942) — архітектор.
Григор'єв Володимир Петрович (1883—1922) — авіаконструктор^[].
(1978—2022) — захисник України, воїн ЗСУ.^[].
(1967—2020) — Доцент Київської Духовної Академії, священник УПЦ МП.

Цікаві факти

З'являється у музичному кліпі «Серденько» на однойменну пісню українського співака Олександра Пономарьова.

Галерея

Меморіал загиблих льотчиків у 1957 р.
Меморіал на братській могилі героїв Великої Вітчизняної війни

Примітки

Станом на травень 2001 року.
Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27 січня 1959 року № 182.
Пастушенко, Людмила. ПЕТРО КУДРЯВЦЕВ У РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ЖИТТІ КИЄВА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ (PDF) (українською) . Процитовано 11.04.2021.
Олександр Пономарьов - Серденько [Official Video] (укр.), процитовано 20 жовтня 2022

Джерела

Проценко П. Історія київського некрополя. — К., 1995.
Квітницький-Рижов Ю. Некрополи Киева. — К., 1993.
Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
Розпорядження КМДА від 01.08.2005 р. N 1400.
Солом'янське кладовище на сайті kiev-necropol.narod.ru (рос.)
Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування».

[1] Станом на травень 2001 року.

[2] Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 27 січня 1959 року № 182.

[3] Пастушенко, Людмила. ПЕТРО КУДРЯВЦЕВ У РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ЖИТТІ КИЄВА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ (PDF) (українською) . Процитовано 11.04.2021.

[:0-4] Олександр Пономарьов - Серденько [Official Video] (укр.), процитовано 20 жовтня 2022