Сокур-Кую

Рома́шкине (до 1945 року — Сокур-Кую; крим. Soqur Quyu) — село Євпаторійського району Автономної Республіки Крим.

село Ромашкине
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Євпаторійський район
Рада	Ромашкінська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01080630010038509
Облікова картка	Ромашкине
Основні дані
Населення	1 427 (2014)
Територія	2, 38 км²
Поштовий індекс	96516
Телефонний код	+380 6563
Географічні дані
Географічні координати	45°15′25″ пн. ш. 33°15′4″ сх. д. / 45.25694° пн. ш. 33.25111° сх. д. / 45.25694; 33.25111
Місцева влада
Адреса ради	96516, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Ромашкине, вул. Інтернаціональна, 51а
Карта
Ромашкине
Ромашкине
Мапа
Ромашкине у Вікісховищі

Населення

Всеукраїнський перепис 2001 року засвідчив наступний розподіл по носіям мови:

Мова	Відсоток
російська	69.3
українська	19.3
кримськотатарська	9.18
білоруська	1.29

Нинішній стан

2016 року в Ромашкиному нараховувалось 10 вулиць і 2 провулки. 2009 року село мало площу 237,5 гектарів, на якій в 482 дворах нараховувалося 1415 жителів. У селі діє середня загальноосвітня школа, фельдшерсько-акушерський пункт. Село пов'язане автобусним сполученням з Євпаторією і сусідніми населеними пунктами.

Географія

Ромашкино — село на північному заході району, в степовому Криму, висота над рівнем моря — 38 м. Сусідні села: Абрикосівка в 3,5 км на захід, Колоски в 1,7 км на схід. Відстань до райцентру — близько 35 кілометрів (по шосе), найближча залізнична станція — Євпаторія в 12 кілометрах. Транспортне сполучення здійснюється по регіональної автодорозі 35Н-483 Колоски — Ромашкино до шосе Євпаторія — порт Мирний (по українській класифікації — С-0-11236). Село пов'язано автобусним сполученням з Євпаторією і сусідніми населеними пунктами.

Назва

Невелике поселення, яке розташовувалося на початку XX століття на місці нинішнього села, називалося Сокур-Кую (на місцевому діалекті назва вимовлялося сок'ур к'уй), що в перекладі з кримськотатарської означає «сліпий колодязь» (soqur — сліпий, quyu, степові. Діал. Quy — Криниця). Кримськотатарською мовою водне дзеркало колодязя називається оком (köz), сліпими ж називаються сухі колодязі, з яких пішла вода.

Історія

Вперше хутір Сокуркой власника Ходжаш зустрічається в Статистичному довіднику Таврійської губернії, згідно з яким в селищі Донузлавській волості Євпаторійського повіту значилося 2 двору без приписного населення, але було 9 чоловік — «стороннього».

Після окупації Криму військами СРСР, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і село увійшло до складу Євпаторійського району Євпаторійського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. У 1923 році при хуторі були виділені землі для Преселенці-євреїв з Житомирської області, які назвали побудоване село Икор, в перекладі з івриту — «основа», була організована артіль «Грядущий світ червоних працівників землі». 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округу були скасовані і відбулося укрупнення районів — територію округу включили в Євпаторійський район. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, в колонії Икор-Сукуркой (разом з Тереклі-Конрат-Сукуркой), Богайского сільради Євпаторійського району, значилося 37 дворів, з них 35 селянських, населення становило 144 особи, з них 135 євреїв, 8 російських і 1 українець, діяла єврейська школа. До 1940 року вже існував Ікорскій сільрада (в якому село складається всю подальшу історію), але на двухкілометровке РККА 1942 року в село підписано, як Сукур-Кой. Незабаром після початку вітчизняної війни частина єврейського населення Криму була евакуйована, з решти під окупацією більшість розстріляні.

Після зайняття Криму Червоною армією 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (150 сімей) з Київської та Кам'янець-Подільської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21 серпня 1945 року Икор перейменували в Ромашкино і, відповідно, Ікорскій сільрада в Ромашкінська. З 25 червня 1946 року Ромашкино в складі Кримської області РРФСР. 26 квітня 1954 року Кримську область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР. 1 січня 1965 року народження, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», Євпаторійський район був скасований і село включили до складу Сакського (за іншими даними — 11 лютий 1963 року). За даними перепису 1989 року в селі проживало 1469 осіб. З 12 лютого 1991 року в село в відновленої Кримської АРСР, 26 лютого 1992 року перейменованої в Автономну Республіку Крим. З 21 березня 2014 року — у складі тимчасово анексованого Криму Росією.

Відомі люди

У 1965 році після закінчення інституту у сільській школі працювала вчителем російської мови та літератури протягом року українська письменниця-фантастка Світлана Ягупова.

Примітки

1. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 червня 2015.
2. Прогноз погоды в с. Ромашкино (Крым). Weather.in.ua. Процитовано 9 червня 2015.
3. Маршрут Саки — Ромашкино. Довезуха РФ. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
4. Маршрут Станция Евпатория-Курорт — Ромашкино. Довезуха РФ. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
5. Об утверждении критериев отнесения автомобильных дорог общего пользования… Республики Крым (PDF). Правительство Республики Крым. 11 березня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2018. Процитовано 10 листопада 2016.
6. Расписание автобусов по автобусной остановке Ромашкино. Яндекс- расписания. Процитовано 24 жовтня 2016.
7. Світлана Ягупова на rusf.ru (рос.)