Соколі вочка село в Україні в Звенигородському районі Черкаської області У селі мешкає 553 людей село Соколівочка Герб О

48°56′11″ пн. ш. 30°44′46″ сх. д. / 48.93639° пн. ш. 30.74611° сх. д.Координати: 48°56′11″ пн. ш. 30°44′46″ сх. д. / 48.93639° пн. ш. 30.74611° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

172 м

Найближча залізнична станція

Гусакове (роз'їзд)

Відстань до
залізничної станції

1 км

Місцева влада

Адреса ради

20423,Черкаська обл.,Тальнівський р-н, с.Соколівочка, вул.Коцюбинського 24

Карта

Соколівочка

Соколівочка

Мапа

Історія

Як присілок Мала Соколівка або Соколова Слобода село фігурує в метричних книгах села Кобринова Гребля кінця XVIII ст. Назва ймовірно походить від засновників чи власників хутора шляхтичів Соколовських. Зокрема у метричних записах згадується пан Ян Соколовський, його дружина Агафія (Агнушка) та троє його дітей Томаш, Григорій та Анна.

За офіційною версією село Соколівочка засноване у 1834 р. на землях Кобриново-Гребельської громади, які у той час належали графині Ользі Потоцькій-Наришкіній. Поміщиця замість території, зайнятої під Соколівочку, виділила Кобриново-Гребельцям землі в іншому місці. Але з якоїсь причини не була виділена земля братам Куплевацьким.

Цей позов між братами Куплевацькими і поміщицею розглядав Уманський повітовий мировий з'їзд. У його протоколі № 40 від 25 травня 1865 р. зазначено:

4. Крестьянин И. Куплеватский жалуется, что у него отобрана левада, которая вошла в состав усадебной оседлости крестьян с. Соколовочка под устройство усадеб. По дозванию сказалось, что действительно в пользовании братьев Петра, Василия и Игната Куплеватских находилась левада пространством 8 десятин 1293 сажен. Население с. Соколовочки началось с 1834 по 1861 год. В какое время отобрана левада, по какому праву ею владели Куплеватские и какие дано вознаграждение – из дел не видно. Свидетельство сторонних лиц не может в точности определить, когда левада была отобрана.

Це нібито і є перша згадка про Соколівочку.

Щодо назви с. Соколівочка, то засновник його начебто назвав так на згадку про с. Соколову, яке існувало на річці Макшиболоті і було об'єднане в один населений пункт з селом Кобриновою Греблею.

До 1928 р. в Соколівочці була трикласна школа в якій працювала до Німецько-радянської війни мати піонера-героя Віталія Проценко — Н. Ф. Проценко.

У 1929 р. було засновано перший колгосп «Червоний трудовик». Після війни колгосп став носити ім'я М. С. Хрущова. Пізніше відбулось об'єднання колгоспів с. Соколівочка, Степне, Червоне із с. Кобринова Гребля і Антонівка та утворено колгосп «Зоря».

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках^[].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тальнівського району, село увійшло до складу Звенигородського району.

Сільський голова

Дума Лариса Павлівна — 2009
Щербатюк Володимир Володимирович — 2010

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	547	98.92%
російська	6	1.08%
Усього	553	100%

Соціальна сфера

Від села 1 км до станції Гусакове (роз'їзд) На території сільської ради діють: загальноосвітня гімназія I—II ступенів (с. Соколівочка), ФАПи (с. Соколівочка, с Червоне), клуби та бібліотеки (с. Соколівочка, с. Червоне), дитячі садочки (с. Соколівочка, с. Червоне), два відділення зв'язку та магазини.

В селі працює школа, дитячий садок, фельдшерський пункт, будинок культури.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

ДАЧО. Фонд 152., опис 56, спр. 1. арк. 5-6
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Погода в селі Соколівочка
Офіційний сайт села Соколівочка^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Історія села

Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ДАЧО. Фонд 152., опис 56, спр. 1. арк. 5-6

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-3] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних