Соколовська Олена Рабігівна

Олена Рабігівна Соколовська (до 1981 — Ахамінова; нар. 5 жовтня 1961, м. Свердловськ, РРФСР) — радянська та українська волейболістка. Заслужений майстер спорту СРСР (1980). Нападниця. Володіла надпотужним нападаючим ударом; атакувала переважно із зони «4».

Олена Соколовська
Загальна інформація
Громадянство	СРСР
Народження	5 жовтня 1961(1961-10-05) (62 роки) м. Свердловськ, РРФСР, СРСР
Зріст	181 см
Вага	80 кг
Alma mater	Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського
Спорт
Вид спорту	волейбол
Спортивне звання	Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб	1977—1982 «Уралочка» (Свердловськ) 1982—1989 «МедІн» (Одеса) 1989—1993 різні команди Фінляндії 1993—1994 «Динамо-Джінестра» (Одеса) 1994—1995 «Поліце» (Польща) 1996—2000 різні команди Європи 2002—2003 «Хімік»
Нац. збірна	СРСР
Участь і здобутки
Тренує	2006—2012 ВК «Джінестра»
Нагороди Волейбол Представник  СРСР Олімпійські ігри Золото Москва 1980 Кубок світу Бронза Японія 1991 Чемпіонат Європи Золото Франція 1979 Срібло Болгарія 1981 Срібло НДР 1983

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соколовська.

Життєпис

Батько Олени — майстер спорту з волейболу і уродженець Малої Кабарди Рабіг Ахамінов — познайомився з матір'ю своїх майбутніх доньок під час служби в армії у Свердловську. Після демобілізації молоді люди одружилися. Майбутня мама дівчаток Олени й Ірини Інеса Квашніна також була майстром спорту, але з баскетболу. Місцем постійного проживання сім'я Ахамінових вибрала Свердловськ, знаменитий своїм жіночим волейбольним клубом . Старша дочка Олена почала займатися волейболом у дитячій юнацькій спортивній школі клубу 1973 року в тренера Юрія Філімонова.

У чемпіонатах СРСР виступала за команди: 1977—1982 — «Уралочка» (Свердловськ), 1982—1989 — «МедІн» (Одеса). Чемпіонка СРСР 1978—1982, срібна (1983) і бронзова (1984) призерка союзних першостей. Володарка Кубка СРСР 1983. Срібна (1979) і бронзова (1983) призерка Спартакіад народів СРСР (у складі збірних РСФСР 1979 року і Української РСР 1983 року). Переможниця Кубка європейських чемпіонів 1981 і 1982. Володарка Кубка володарів кубків ЄКВ 1983.

У складі збірної СРСР в офіційних змагання виступала у 1979—1983 роках. В її складі стала олімпійською чемпіонкою 1980, бронзовою призеркою Кубка світу 1981, чемпіонкою Європи 1979, срібною призеркою європейських першостей 1981 і 1983, учасницею чемпіонату світу 1982.

У 1989—1993 роках виступала за команди Фінляндії, у 1993—1994 — «Динамо-Джінестра» (Одеса, Україна), 1994—1995 — «Поліце» (Польща), 2-га половина 1990-х — команди європейських країн, 2002—2003 — «Хімік» (Южне, Україна).

Із серпня 2006 року — головна тренерка ВК «Джінестра» (Одеса). Як тренерка: срібна призерка чемпіонату України (2006—07, 2007—08, 2009—10, 2010—11), володарка Кубка України (2009—10, 20010—11).

2013—2015 рр. — начальник управління фізкультури і спорту Одеської міської ради, змінивши на цій посаді футболіста Ігоря Бєланова.

Одна з найкращих волейболісток Одеси ХХ століття.

Нагороди

• Медаль «За трудову доблесть».

• Заслужений майстер спорту СРСР (1980).

Примітки

1. https://goryankakbr.ru/node/864 [ 2019-10-17 у Wayback Machine.] «Атаковала на любом отрезке сетки…» (рос.)

Джерела

• Олена СОКОЛОВСЬКА: «Із Сверловська до Одеси вирвалася наче з концтабору!» (Частина перша). http://fvu.in.ua. 5 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
• Олена СОКОЛОВСЬКА: «Із Сверловська до Одеси вирвалася наче з концтабору!» (Частина друга). http://fvu.in.ua. 5 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
• Профіль на сайті ВК «Джінестра» (рос.)
• Інтерв'ю інформаційному агентству «Репортер» (рос.)
• Профіль на Sports-reference.com (англ.)

Література

• Волейбол. Энциклопедия / Сост. В. Л. Свиридов, О. С. Чехов. — Томск : Компания «Янсон», 2001. (рос.)