Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Собор і Базар англ The Cathedral and the Bazaar Musings on Linux and Open Source by an Accidental Revolutionary абревіат

Собор і базар

Собор і базар

«Собор і Базар» (англ. The Cathedral and the Bazaar: Musings on Linux and Open Source by an Accidental Revolutionary; абревіатура CatB) — концептуальне есе Еріка Реймонда на тему методів розробки програмного забезпечення, засноване на аналізі процесу розробки ядра Linux і особистому досвіді управління відкритим проєктом [en]. Вперше «Собор і Базар» був представлений автором на [en] 27 травня 1997 року у місті Вюрцбург (Німеччина) і вийшов як частина книги з аналогічною назвою 1999 року. Есе часто підноситься як маніфест руху за відкриті вихідні тексти програм.

«Собор і базар»
Автор Ерік Стівен Реймонд
Мова англійська
Тема політика відкритого коду, Стадії розробки програмного забезпечення і d
Жанр нон-фікшн[d] і есей
Видавництво O'Reilly Media
Видано 1997 і 1999
Сторінок 241
Наступний твір d

«Собор і Базар»

В есе порівнюються дві моделі розробки вільного програмного забезпечення:

  • Соборна модель, коли початковий код стає доступним з виходом кожного нового релізу програми, але під час роботи над черговим релізом доступ до коду дозволений лише обмеженому колу розробників проєкту. Як приклад наводяться проєкти GNU Emacs та GCC.
  • Базарна модель, в якій код розробляється через Internet на виду громадськості. Реймонд називає Лінуса Торвальдса, лідера проєкту розробки ядра Linux, винахідником такого процесу розробки. Також він наводить оцінний опис застосування базарного методу до роботи над проєктом .

Центральною тезою есе виступає твердження Еріка про більшу ефективність «базарної» моделі, яке сформульоване так: «при наявності достатньої кількості очей всі помилки спливають» («given enough eyeballs, all bugs are shallow»). Він називає це законом Лінуса. На думку Реймонда, недолік соборної моделі полягає в тому, що на полювання за помилками йде надмірно велика кількість часу та енергії обмеженого числа розробників, які мають доступ до коду.

Наслідки та відгуки

Есе допомогло переконати вже наявні вільні проєкти в ефективності використання базарного принципу (повністю або частково). У їх числі GNU Emacs та GCC, спочатку повністю Соборні проєкти. Найвідомішим фактом, пов'язаним з есе, стала його роль у вирішенні Netscape відкрити код і почати проєкт Mozilla.

Собор часто є моделлю розробки пропрієтарного програмного забезпечення — з додатковими обмеженнями у вигляді відсутності доступу до вихідного коду навіть при виході релізу програми — у зв'язку з цим фраза «Собор і Базар» часто використовується для зіставлення пропрієтарного і OpenSource програмного забезпечення. (Реймонд використовував дане порівняння в ). Але, попри це, само по собі есе розглядає тільки процес розробки вільного програмного забезпечення, але не звертається до пропрієтарних проєктів.

Як приклади, Wikipedia — проєкт базарного типу, в той час, як Nupedia та Encyclopædia Britannica — соборні проєкти.

Книжка видавництва O'Reilly, в якій в 1999 році було опубліковано «Собор і Базар», стала першою книжкою, що вийшла відповідно до умов .

Див. також

  • [en] — наступне есе Еріка Реймонда

Примітки

  1. Epilog: Netscape Embraces the Bazaar.
  2. Louis Suárez-Potts (1 травня 2001), Interview: Frank Hecker, openoffice.org, (Since it always gets mentioned in relation to Netscape's Mozilla decision, I should also note that Eric Raymond's paper "The Cathedral and the Bazaar" was referenced by me and others who were lobbying Netscape's management. In my opinion the paper's importance in the context of Netscape's decision was mainly that it provided some independent validation of ideas that were already being actively discussed and promoted within Netscape. If you've ever tried to promote a proposal within your organization, then you may have discovered that it's somewhat easier to do this if you can point to someone outside the organization who's saying the same thing.)
  3. Jim Hamerly and Tom Paquin with Susan Walton (January 1999). Freeing the Source: The Story of Mozilla. Open Sources: Voices from the Open Source Revolution (вид. 1st). ISBN . Frank had done his homework, citing Eric Raymond's paper, "The Cathedral and the Bazaar," and talking to people in departments throughout the organization--from engineering to marketing to management.
  4. Schiff, Stacy. Annals of Information. The New Yorker. Процитовано 4 липня 2014.
  5. Karl Eugen Kurbel (23 червня 2008). The Making of Information Systems: Software Engineering and Management in a Globalized World. Springer. с. 222–. ISBN . Процитовано 15 жовтня 2012.
  6. Bezroukov, Open source software development as a special type of academic research: Critique of vulgar Raymondism" Accessed 23 May 2019.

Література

  • Офіційна сторінка

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sobor i Bazar angl The Cathedral and the Bazaar Musings on Linux and Open Source by an Accidental Revolutionary abreviatura CatB konceptualne ese Erika Rejmonda na temu metodiv rozrobki programnogo zabezpechennya zasnovane na analizi procesu rozrobki yadra Linux i osobistomu dosvidi upravlinnya vidkritim proyektom en Vpershe Sobor i Bazar buv predstavlenij avtorom na en 27 travnya 1997 roku u misti Vyurcburg Nimechchina i vijshov yak chastina knigi z analogichnoyu nazvoyu 1999 roku Ese chasto pidnositsya yak manifest ruhu za vidkriti vihidni teksti program Sobor i bazar Avtor Erik Stiven RejmondMova anglijskaTema politika vidkritogo kodu Stadiyi rozrobki programnogo zabezpechennya i dZhanr non fikshn d i esejVidavnictvo O Reilly MediaVidano 1997 i 1999Storinok 241Nastupnij tvir d Sobor i Bazar V ese porivnyuyutsya dvi modeli rozrobki vilnogo programnogo zabezpechennya Soborna model koli pochatkovij kod staye dostupnim z vihodom kozhnogo novogo relizu programi ale pid chas roboti nad chergovim relizom dostup do kodu dozvolenij lishe obmezhenomu kolu rozrobnikiv proyektu Yak priklad navodyatsya proyekti GNU Emacs ta GCC Bazarna model v yakij kod rozroblyayetsya cherez Internet na vidu gromadskosti Rejmond nazivaye Linusa Torvaldsa lidera proyektu rozrobki yadra Linux vinahidnikom takogo procesu rozrobki Takozh vin navodit ocinnij opis zastosuvannya bazarnogo metodu do roboti nad proyektom Centralnoyu tezoyu ese vistupaye tverdzhennya Erika pro bilshu efektivnist bazarnoyi modeli yake sformulovane tak pri nayavnosti dostatnoyi kilkosti ochej vsi pomilki splivayut given enough eyeballs all bugs are shallow Vin nazivaye ce zakonom Linusa Na dumku Rejmonda nedolik sobornoyi modeli polyagaye v tomu sho na polyuvannya za pomilkami jde nadmirno velika kilkist chasu ta energiyi obmezhenogo chisla rozrobnikiv yaki mayut dostup do kodu Naslidki ta vidgukiEse dopomoglo perekonati vzhe nayavni vilni proyekti v efektivnosti vikoristannya bazarnogo principu povnistyu abo chastkovo U yih chisli GNU Emacs ta GCC spochatku povnistyu Soborni proyekti Najvidomishim faktom pov yazanim z ese stala jogo rol u virishenni Netscape vidkriti kod i pochati proyekt Mozilla Sobor chasto ye modellyu rozrobki propriyetarnogo programnogo zabezpechennya z dodatkovimi obmezhennyami u viglyadi vidsutnosti dostupu do vihidnogo kodu navit pri vihodi relizu programi u zv yazku z cim fraza Sobor i Bazar chasto vikoristovuyetsya dlya zistavlennya propriyetarnogo i OpenSource programnogo zabezpechennya Rejmond vikoristovuvav dane porivnyannya v Ale popri ce samo po sobi ese rozglyadaye tilki proces rozrobki vilnogo programnogo zabezpechennya ale ne zvertayetsya do propriyetarnih proyektiv Yak prikladi Wikipedia proyekt bazarnogo tipu v toj chas yak Nupedia ta Encyclopaedia Britannica soborni proyekti Knizhka vidavnictva O Reilly v yakij v 1999 roci bulo opublikovano Sobor i Bazar stala pershoyu knizhkoyu sho vijshla vidpovidno do umov Div takozh en nastupne ese Erika RejmondaPrimitkiEpilog Netscape Embraces the Bazaar Louis Suarez Potts 1 travnya 2001 Interview Frank Hecker openoffice org Since it always gets mentioned in relation to Netscape s Mozilla decision I should also note that Eric Raymond s paper The Cathedral and the Bazaar was referenced by me and others who were lobbying Netscape s management In my opinion the paper s importance in the context of Netscape s decision was mainly that it provided some independent validation of ideas that were already being actively discussed and promoted within Netscape If you ve ever tried to promote a proposal within your organization then you may have discovered that it s somewhat easier to do this if you can point to someone outside the organization who s saying the same thing Jim Hamerly and Tom Paquin with Susan Walton January 1999 Freeing the Source The Story of Mozilla Open Sources Voices from the Open Source Revolution vid 1st ISBN 1 56592 582 3 Frank had done his homework citing Eric Raymond s paper The Cathedral and the Bazaar and talking to people in departments throughout the organization from engineering to marketing to management Schiff Stacy Annals of Information The New Yorker Procitovano 4 lipnya 2014 Karl Eugen Kurbel 23 chervnya 2008 The Making of Information Systems Software Engineering and Management in a Globalized World Springer s 222 ISBN 978 3 540 79260 4 Procitovano 15 zhovtnya 2012 Bezroukov Open source software development as a special type of academic research Critique of vulgar Raymondism Accessed 23 May 2019 LiteraturaOficijna storinka

Дата публікації:
Топ