Собор Олександра Невського (Ялта)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Собор Олександра Невського.

Собор Святого благовірного князя Олександра Невського — головний православний собор Ялти, одна з визначних архітектурних пам'яток міста.

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = commonscat = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Собор Олександра Невського
44°29′43″ пн. ш. 34°09′51″ сх. д. / 44.4952972° пн. ш. 34.1641722° сх. д. / 44.4952972; 34.1641722Координати: 44°29′43″ пн. ш. 34°09′51″ сх. д. / 44.4952972° пн. ш. 34.1641722° сх. д. / 44.4952972; 34.1641722
Країна	Україна
Місто	Ялта
Конфесія	Українська православна церква Московського Патріархату
Єпископство	Сімферопольська єпархія УПЦ (МП)
Тип	кафедральний собор^[d]
Матеріал	цегла
Стиль	псевдоросійський стиль
Автор проєкту	Н.П. Краснов, П.К. Теребєнєв
Дата заснування	1 березня 1890
Початок будівництва	1 березня 1891
Побудовано	4 грудня 1902
Стан	цілком задовільний
Собор Олександра Невського Собор Олександра Невського (Автономна Республіка Крим)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Вхід до собору

Собор було збудовано на честь російського імператора Олександра II, який загинув від рук народовольців.

Будівельний комітет, створений 1 березня 1890, очолив відомий ялтинський інженер і краєзнавець О. Л. Бертьє-Делагард. Великі суми були пожертвувані знатними городянами Б. В. Хвощинським та І. Ф. Токмаковим, ділянку землі подарував барон А. Л. Врангель. Архітекторами були Н. П. Краснов і П. К. Теребєнєв, проект яких особисто затвердив імператор Олександр III.

У закладці першого каменя 1 березня 1891, в день десятої річниці загибелі імператора, брала участь імператриця Марія Федорівна. Освячення собору відбулося 4 грудня 1902 в присутності імператора Миколи II, його сім'ї та свити.

Двоярусний, з відкритими галереями, ялтинський собор збудований у давньоруському стилі і прикрашений численними декоративними елементами: пілястрами, кіотцями, порталами, сердечками, шатровим ґанком. Ошатного вигляду йому надали біло-рожеві тони. Поруч із собором була споруджена триярусна дзвіниця, 11 дзвонів для якої відлили в Москві. Ікони для собору були написані майстрами з у Володимирської губернії.

Інтер'єр було оформлено архітектором С. П. Крошечкина, іконостас, купол і стіни розписав київський художник . Мозаїка з образом святого князя на зовнішній стороні храму була виконана учнями венеційця А. Сальвіаті. Куполи храму були вкриті золотом.

Поруч із собором у стилі давньоруського терема за проектом архітектора М. І. Котенкова був збудований церковний будинок. В 1908 було завершено будівництво триповерхового будинку, у якому розмістилася церковно-школа на честь цесаревича Олексія, притулок для хворих на туберкульоз, зал для зборів Олександро-Невського братства.

Православне Олександро-Невське братство займалося благодійною діяльністю, організацією церковнопарафіяльних шкіл та місіонерською діяльністю, а під час Першої світової війни також і допомогою пораненим і облаштуванням лазаретів і санаторіїв .

Першим настоятелем собору, був А. Я. Тернівський, до того він служив при ялтинській церкви Іоанна Златоуста.

В 1938 храм було закрито, дзвони відправлені на переплавку. У соборі влаштували спортивний клуб, а в шкільному будинку — Будинок учителя.

Богослужіння в соборі було відновлено 1942 року, після встановлення німецької адміністрації в Криму. Після звільнення Криму храм був зареєстрований як фактично діючий.

Сьогодення

Приміщення церковно-парафіяльної школи повернуто лише майже через півстоліття, в ньому з 1995 діє загальноосвітня школа де навчається близько 100 дітей.

Адреса собору: вул. Садова, 2.

Посилання

• Собор Ялта, собор Святого Благовірного Князя Олександра Невського^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Собор Святого Благовірного Князя Олександра Невського [ 22 вересня 2009 у Wayback Machine.]
• На сайті "Мандрівка Україною", світлини собору^{[недоступне посилання з липня 2019]}