Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соболева Могила — курган скіфського часу середини — 3-ї чверті IV століття до нашої ери. Найбільший курган групи Завадських Могил, що розташовувався у південному-східному напрямку від с. Гірницьке Дніпропетровської області, на високому плато над лівим берегом р. Солоної (притоки Базавлуку). У роботах на Соболевій могилі брали участь В. П. Білозір, А. В. Ніколова, Д. В. Ступак, (співробітники ІА АН УРСР), та ін. Проходку і кріпильні роботи здійснено за допомогою бригади прохідників Марганецького ГЗК. Розкопками кургану керували Б. М. Мозолевський і В. П. Білозір. Могила першого рівня.
| Соболева Могила | |
|---|---|
 Соболева Могила. Загальний вигляд після зняття насипу | |
  Соболева Могила | |
| Розташування | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Дніпропетровська область |
| Район | Нікопольський район |
| Найближче місто | c.Гірницьке |
| Історія | |
| Культура | Скіфи |
| Період | кінець IV століття до н. е. |
| Археологи | Мозолевський Борис Миколайович, |
| Дата дослідження | 1990–1991 |
Походження назви
Назва кургану «Соболева Могила» відносить до радянського періоду, названа на честь командира Червоної армії Д. С. Соболева який був похований в кургані у роки громадянської війни. На кургані розміщувалося кладовище, яке функціонувало з початку 1920-х рр. і до 1968 року. На вершині стояв пам'ятник командиру ескадрону (він же комісар полку) Д. С. Соболєву, загиблому тут в жовтні 1920 року в битві біля с. Шолохове 2-ї Кінної армії з військами Врангеля. На його честь і було названо курган. У 1959 році останки командира були перенесені з кургану із почестями поховані в братській могилі в с. Гірницькому.
Загальна характеристика
Початок робіт почався із перенесення кладовища з кургану восени 1990 року у зв'язку із розширенням Запорізького кар'єру ОГЗК. За офіційними даними, тут значилося 60 поховань, але в процесі перепоховання їх було виявлено 165. Пошуки проводилися досить безсистемно за допомогою бульдозера й екскаватора «Білорусь». Після проведення цих робіт насип кургану в центральній частині вцілів лише на висоту від 1,5 до 3 м. Висота Соболєвої Могили напередодні розкопок досягала 6 м, діаметр близько 50 м. Насип напівсферичної форми з крутим північним і більш пологими іншими схилами. За всіма зовнішніми ознаками курган відповідав скіфським, що визначив Борис Мозолевський ще у 1971 р., і це підтвердилося під час розкопок.
Проведення цих робіт здійснювалися під наглядом Мозолевського, і було вже зачищене вертикальний зріз дна кургану із півдня, в який потрапила вхідна яма впускного поховання № 2. Тоді ж були виявлені й досліджені впускне дитяче поховання № 6 і половецьке святилище на вершині кургану. Також були зроблені деякі спостереження за характером ґрунту насипу кургану. Дослідження кургану було завершено влітку 1991 року. Дослідження насипу проводилося за допомогою бульдозера «Чебоксарець» паралельними траншеями, прокладеними з півночі на південь. Крім центральної бровки, були залишені також і по дві бічних на кожній половині, що дало можливість отримати 10 розрізів кургану. Друга західна брівка, внаслідок руйнування кургану, не містила інформації по конструкції пам'ятника і тому не представлена кресленнями.
У скіфському кургані Соболева Могила було виявлено чоловіче поховання з веретеном, яке могло належати Енер (Анар) — одному з могутніх жерців культу Афродіти-Аргімпаси. У кургані Соболєва Могила були знайдені: золоті фігурні гривні в палець завтовшки, інкрустовані золотом кубки, мечі і обладунки з позолотою.
Під час розкопок Мозолевський Б. М. розкрив гробницю жерця-енареєм, згідно з переказами, одного з покараних богинею Астартою за розграбування її святилища. Археологи не раз помічали, що розтин поховань енареїв щоразу тягне за собою цілу низку смертей. Дві третини скіфського золота, яке зберігається в київському Музеї історичних коштовностей, було знайдено експедиціями під керівництвом Бориса Миколайовича.
Основні етапи функціонування кургану
1 етап — створення першого поховання і супроводжуючих його поховання прислуги, будівництво рову і первинного насипу, проведення першої тризни.
2 етап — поховання молодого воїна і створення вторинного насипу.
3 етап — поховання підлітка (Послідовність етапів 2 і 3 могла бути й навпаки).
4 етап — процес поховання особи жіночої статі разом із служницею; — поховання чоловіка і його коня. Створення третього насипу і відправлення другої тризни.
На цьому етапі за Мозолевським закінчується функціонування кургану як усипальниці скіфської знаті. Скоріше за все, це відбувалося протягом короткого періоду у середині — 3-ї чверті IV століття до нашої ери.
5 етап — створення і функціонування половецького святилища у XII столітті.
6 етап — руйнування половецького святилища у першій половині ХІХ століття.
7 етап — 1920—1968 роки існування сучасного цвинтарю на кургані.
Рів
Його діаметр на рівні материка становив 48—49,5 м. На рівні передматериком рів мав дуже пологі схили, а в материку сильно звужувався. Тут він мав коритоподібні обриси із похилими стінками і широким округлим дном. Ширина на рівні передматерика досягала 4—4,5 м, на рівні материка коливалася в межах 1,4—2,2 м. Глибина, також непостійна, 1,1—1,8 м від рівня давнього горизонту, досягала максимуму біля проходів на пн. сх. і пд. зх. шириною 1,5 і 2,1 м на рівні материка, через які здійснювався доступ до кургану, які знаходилися на одній лінії із вхідною ямою до поховання № 1.
У рові зафіксовані два горизонти знахідок, пов'язаних з різними історичними періодами. У східного проходу на значній відстані на глибині 0,4—0,5 м від рівня давнього горизонту зустрічалися необроблені камені (вапняк, граніт), аналогічні використаним у вимостки половецького святилища. Залишки тризни скіфського часу в рові були у шарі затікаючого ґрунту на висоті 0,3—0,4 м від дна, на глибині 1,2—1,3 м від рівня давнього горизонту. У переважній більшості концентрувалися біля проходів: на відстані до 6 м на північ і до 14 м на південь біля західного і до 2—3 м в обидва боки біля східного.
Біля західного проходу на південь від нього знайдено досить багато уламків амфор і кісток тварин. Тут були знайдені три черепи коней, частини хребта, що містили по кілька хребців, шматки грудини з набором ребер, кістки ніг, які зберігали анатомічний порядок. Знахідки на північ від західного проходу представлені набагато меншою кількістю кісток тварин: один череп коня і фрагменти амфор. У східного проходу знайдено всього декілька дрібних кісток тварин і 2 фрагменти амфорних стінок.
Половецьке святилище на кургані
Святилище було споруджено на вершині кургану поверх грабіжницького колодязя в центральне поховання кургану, викопаного на його вершині. Каміння святилища, виявлені на глибині 0,8-1,0 м від поверхні, і свідчать про те, що споруда розміщувалася в спеціально виритій для цього ямі. Планування визначити не вдалося, внаслідок руйнування під час риття сучасних могил.
Руїни святилища простежувалися в одному шарі на одній глибині на площі близько 8×8 м. Вони були представлені великими необробленими, загалом окатаним і сплощеним камінням до 0,6 м в діаметрі. Камені лежали суцільно на певній відстані один від одного. Найчастіше відстань дорівнювала величині самих каменів. Ближче до центру споруди серед гранітних каменів були присутні у значній кількості дещо менші за розмірами вапнякові камені, також округлої і підтрикутної форми.
У центрі святилища на глибині 0,8 м від сучасної поверхні кургану в ґрунт була вкопана кам'яна баба. Судячи з розташування основи, збереглося первісне положення, скульптура була орієнтована обличчям на схід. Уламки верхньої частини статуї були знайдені поруч з основою. Біля підніжжя статуї симетрично лежали на відстані 0,8 м на північ і на південь від основи два вапнякових округлих камені.
Галерея частини знахідок
-
![image]()
Чоловіча гривна -
![image]()
Сережка -
![image]()
Браслети із поховання №2 (Курган Соболева Могила)
Література
- Болтрик Ю., Фиалко Е. Золотые ажурные аппликации у скифов (к интерпретации изображения пластины из Соболевой Могилы) // Ювелирное искусство и материальная культура. Тезисы докладов III коллоквиума ювелирного семинара. — СПб., 1997. — С. 5.
- Струкуленко А. С. До історії археологічних досліджень у Дніпровському Надпоріжжі // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті. — Вип. 8. — 2010 р.
- Мозолевский Б. Н., Полин С. В. (2005). Курганы скифского Герроса IV в. до н. э. (Бабина, Водяна и Соболева могилы). Киев: Издательский дом «Стилос». — С. 600 + 24 табл. .
- Скорый, Сергей Анатольевич (2003). Скифы в Днепровской Правобережной Лесостепи. — Киев. — С. 195.
- ЖуковськийМ. П. «Іслава, і терни…»: До 70-річчя з дня народження Б. М. Мозолевського. — Нікополь: НВМФД. — 200.
- Гуляев В. И. Скифы: Расцвет и падение великого царства. — М: Алетейа, 2005. — 400 с.: ил.
- M. Treister, Silver Vessels from Soboleva Mogila / — In: Il mar nero Bd. 5 (2001/03) S. 15-40
Примітки
- Струкуленко А. С. До історії археологічних досліджень у Дніпровському Надпоріжжі // Наддніпрянська україна: історичні процеси, події, постаті. — Вип. 8. — 2010 р.
- Мозолевский, Борис Николаевич (2005). Курганы скифского Герроса IV в. до н.э. (Бабина, Водяна и Соболева могилы). Киев: Издательский дом "Стилос". с. 600 + 24 табл. ISBN .
- Болтрик Ю. В. Социальная структура Скифии IV в. до Р. Х., отраженная в погребальных памятниках. (в:) ред. Jan Chochorowski Kimmerowe, scytowie, sarmaci. Pamieci prof. Tad. Sulimirskego. Krakow. 2004 c.85 — 92
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soboleva Mogila kurgan skifskogo chasu seredini 3 yi chverti IV stolittya do nashoyi eri Najbilshij kurgan grupi Zavadskih Mogil sho roztashovuvavsya u pivdennomu shidnomu napryamku vid s Girnicke Dnipropetrovskoyi oblasti na visokomu plato nad livim beregom r Solonoyi pritoki Bazavluku U robotah na Sobolevij mogili brali uchast V P Bilozir A V Nikolova D V Stupak spivrobitniki IA AN URSR ta in Prohodku i kripilni roboti zdijsneno za dopomogoyu brigadi prohidnikiv Marganeckogo GZK Rozkopkami kurganu keruvali B M Mozolevskij i V P Bilozir Mogila pershogo rivnya Soboleva MogilaSoboleva Mogila Zagalnij viglyad pislya znyattya nasipuSoboleva Mogila Zagalnij viglyad pislya znyattya nasipuSoboleva MogilaRoztashuvannyaKrayina UkrayinaRegionDnipropetrovska oblastRajonNikopolskij rajonNajblizhche mistoc GirnickeIstoriyaKulturaSkifiPeriodkinec IV stolittya do n e ArheologiMozolevskij Boris Mikolajovich Data doslidzhennya1990 1991Pohodzhennya nazviNazva kurganu Soboleva Mogila vidnosit do radyanskogo periodu nazvana na chest komandira Chervonoyi armiyi D S Soboleva yakij buv pohovanij v kurgani u roki gromadyanskoyi vijni Na kurgani rozmishuvalosya kladovishe yake funkcionuvalo z pochatku 1920 h rr i do 1968 roku Na vershini stoyav pam yatnik komandiru eskadronu vin zhe komisar polku D S Sobolyevu zagiblomu tut v zhovtni 1920 roku v bitvi bilya s Sholohove 2 yi Kinnoyi armiyi z vijskami Vrangelya Na jogo chest i bulo nazvano kurgan U 1959 roci ostanki komandira buli pereneseni z kurganu iz pochestyami pohovani v bratskij mogili v s Girnickomu Zagalna harakteristikaPochatok robit pochavsya iz perenesennya kladovisha z kurganu voseni 1990 roku u zv yazku iz rozshirennyam Zaporizkogo kar yeru OGZK Za oficijnimi danimi tut znachilosya 60 pohovan ale v procesi perepohovannya yih bulo viyavleno 165 Poshuki provodilisya dosit bezsistemno za dopomogoyu buldozera j ekskavatora Bilorus Pislya provedennya cih robit nasip kurganu v centralnij chastini vciliv lishe na visotu vid 1 5 do 3 m Visota Sobolyevoyi Mogili naperedodni rozkopok dosyagala 6 m diametr blizko 50 m Nasip napivsferichnoyi formi z krutim pivnichnim i bilsh pologimi inshimi shilami Za vsima zovnishnimi oznakami kurgan vidpovidav skifskim sho viznachiv Boris Mozolevskij she u 1971 r i ce pidtverdilosya pid chas rozkopok Soboleva Mogila Profil nasipu kurganu vid z pivnochi Provedennya cih robit zdijsnyuvalisya pid naglyadom Mozolevskogo i bulo vzhe zachishene vertikalnij zriz dna kurganu iz pivdnya v yakij potrapila vhidna yama vpusknogo pohovannya 2 Todi zh buli viyavleni j doslidzheni vpuskne dityache pohovannya 6 i polovecke svyatilishe na vershini kurganu Takozh buli zrobleni deyaki sposterezhennya za harakterom gruntu nasipu kurganu Doslidzhennya kurganu bulo zaversheno vlitku 1991 roku Doslidzhennya nasipu provodilosya za dopomogoyu buldozera Cheboksarec paralelnimi transheyami prokladenimi z pivnochi na pivden Krim centralnoyi brovki buli zalisheni takozh i po dvi bichnih na kozhnij polovini sho dalo mozhlivist otrimati 10 rozriziv kurganu Druga zahidna brivka vnaslidok rujnuvannya kurganu ne mistila informaciyi po konstrukciyi pam yatnika i tomu ne predstavlena kreslennyami U skifskomu kurgani Soboleva Mogila bulo viyavleno choloviche pohovannya z veretenom yake moglo nalezhati Ener Anar odnomu z mogutnih zherciv kultu Afroditi Argimpasi U kurgani Sobolyeva Mogila buli znajdeni zoloti figurni grivni v palec zavtovshki inkrustovani zolotom kubki mechi i obladunki z pozolotoyu Pid chas rozkopok Mozolevskij B M rozkriv grobnicyu zhercya enareyem zgidno z perekazami odnogo z pokaranih bogineyu Astartoyu za rozgrabuvannya yiyi svyatilisha Arheologi ne raz pomichali sho roztin pohovan enareyiv shorazu tyagne za soboyu cilu nizku smertej Dvi tretini skifskogo zolota yake zberigayetsya v kiyivskomu Muzeyi istorichnih koshtovnostej bulo znajdeno ekspediciyami pid kerivnictvom Borisa Mikolajovicha Soboleva Mogila Zagalnij viglyad pislya znyattya nasipu Osnovni etapi funkcionuvannya kurganu1 etap stvorennya pershogo pohovannya i suprovodzhuyuchih jogo pohovannya prislugi budivnictvo rovu i pervinnogo nasipu provedennya pershoyi trizni 2 etap pohovannya molodogo voyina i stvorennya vtorinnogo nasipu 3 etap pohovannya pidlitka Poslidovnist etapiv 2 i 3 mogla buti j navpaki 4 etap proces pohovannya osobi zhinochoyi stati razom iz sluzhniceyu pohovannya cholovika i jogo konya Stvorennya tretogo nasipu i vidpravlennya drugoyi trizni Na comu etapi za Mozolevskim zakinchuyetsya funkcionuvannya kurganu yak usipalnici skifskoyi znati Skorishe za vse ce vidbuvalosya protyagom korotkogo periodu u seredini 3 yi chverti IV stolittya do nashoyi eri 5 etap stvorennya i funkcionuvannya poloveckogo svyatilisha u XII stolitti 6 etap rujnuvannya poloveckogo svyatilisha u pershij polovini HIH stolittya 7 etap 1920 1968 roki isnuvannya suchasnogo cvintaryu na kurgani RivZagalnij plan kurgana Soboleva Mogila za Mozolevskim B M Jogo diametr na rivni materika stanoviv 48 49 5 m Na rivni peredmaterikom riv mav duzhe pologi shili a v materiku silno zvuzhuvavsya Tut vin mav koritopodibni obrisi iz pohilimi stinkami i shirokim okruglim dnom Shirina na rivni peredmaterika dosyagala 4 4 5 m na rivni materika kolivalasya v mezhah 1 4 2 2 m Glibina takozh nepostijna 1 1 1 8 m vid rivnya davnogo gorizontu dosyagala maksimumu bilya prohodiv na pn sh i pd zh shirinoyu 1 5 i 2 1 m na rivni materika cherez yaki zdijsnyuvavsya dostup do kurganu yaki znahodilisya na odnij liniyi iz vhidnoyu yamoyu do pohovannya 1 U rovi zafiksovani dva gorizonti znahidok pov yazanih z riznimi istorichnimi periodami U shidnogo prohodu na znachnij vidstani na glibini 0 4 0 5 m vid rivnya davnogo gorizontu zustrichalisya neobrobleni kameni vapnyak granit analogichni vikoristanim u vimostki poloveckogo svyatilisha Zalishki trizni skifskogo chasu v rovi buli u shari zatikayuchogo gruntu na visoti 0 3 0 4 m vid dna na glibini 1 2 1 3 m vid rivnya davnogo gorizontu U perevazhnij bilshosti koncentruvalisya bilya prohodiv na vidstani do 6 m na pivnich i do 14 m na pivden bilya zahidnogo i do 2 3 m v obidva boki bilya shidnogo Bilya zahidnogo prohodu na pivden vid nogo znajdeno dosit bagato ulamkiv amfor i kistok tvarin Tut buli znajdeni tri cherepi konej chastini hrebta sho mistili po kilka hrebciv shmatki grudini z naborom reber kistki nig yaki zberigali anatomichnij poryadok Znahidki na pivnich vid zahidnogo prohodu predstavleni nabagato menshoyu kilkistyu kistok tvarin odin cherep konya i fragmenti amfor U shidnogo prohodu znajdeno vsogo dekilka dribnih kistok tvarin i 2 fragmenti amfornih stinok Polovecke svyatilishe na kurganiPolovecka kam yana baba iz svyatilisha na vershini kurganu Soboleva Mogila Svyatilishe bulo sporudzheno na vershini kurganu poverh grabizhnickogo kolodyazya v centralne pohovannya kurganu vikopanogo na jogo vershini Kaminnya svyatilisha viyavleni na glibini 0 8 1 0 m vid poverhni i svidchat pro te sho sporuda rozmishuvalasya v specialno viritij dlya cogo yami Planuvannya viznachiti ne vdalosya vnaslidok rujnuvannya pid chas rittya suchasnih mogil Ruyini svyatilisha prostezhuvalisya v odnomu shari na odnij glibini na ploshi blizko 8 8 m Voni buli predstavleni velikimi neobroblenimi zagalom okatanim i sploshenim kaminnyam do 0 6 m v diametri Kameni lezhali sucilno na pevnij vidstani odin vid odnogo Najchastishe vidstan dorivnyuvala velichini samih kameniv Blizhche do centru sporudi sered granitnih kameniv buli prisutni u znachnij kilkosti desho menshi za rozmirami vapnyakovi kameni takozh okrugloyi i pidtrikutnoyi formi U centri svyatilisha na glibini 0 8 m vid suchasnoyi poverhni kurganu v grunt bula vkopana kam yana baba Sudyachi z roztashuvannya osnovi zbereglosya pervisne polozhennya skulptura bula oriyentovana oblichchyam na shid Ulamki verhnoyi chastini statuyi buli znajdeni poruch z osnovoyu Bilya pidnizhzhya statuyi simetrichno lezhali na vidstani 0 8 m na pivnich i na pivden vid osnovi dva vapnyakovih okruglih kameni Galereya chastini znahidokCholovicha grivna Serezhka Brasleti iz pohovannya 2 Kurgan Soboleva Mogila LiteraturaBoltrik Yu Fialko E Zolotye azhurnye applikacii u skifov k interpretacii izobrazheniya plastiny iz Sobolevoj Mogily Yuvelirnoe iskusstvo i materialnaya kultura Tezisy dokladov III kollokviuma yuvelirnogo seminara SPb 1997 S 5 Strukulenko A S Do istoriyi arheologichnih doslidzhen u Dniprovskomu Nadporizhzhi Naddnipryanska Ukrayina istorichni procesi podiyi postati Vip 8 2010 r Mozolevskij B N Polin S V 2005 Kurgany skifskogo Gerrosa IV v do n e Babina Vodyana i Soboleva mogily Kiev Izdatelskij dom Stilos S 600 24 tabl ISBN 966 8518 29 2 Skoryj Sergej Anatolevich 2003 Skify v Dneprovskoj Pravoberezhnoj Lesostepi Kiev S 195 ZhukovskijM P Islava i terni Do 70 richchya z dnya narodzhennya B M Mozolevskogo Nikopol NVMFD 200 Gulyaev V I Skify Rascvet i padenie velikogo carstva M Aleteja 2005 400 s il M Treister Silver Vessels from Soboleva Mogila In Il mar nero Bd 5 2001 03 S 15 40PrimitkiStrukulenko A S Do istoriyi arheologichnih doslidzhen u Dniprovskomu Nadporizhzhi Naddnipryanska ukrayina istorichni procesi podiyi postati Vip 8 2010 r Mozolevskij Boris Nikolaevich 2005 Kurgany skifskogo Gerrosa IV v do n e Babina Vodyana i Soboleva mogily Kiev Izdatelskij dom Stilos s 600 24 tabl ISBN 966 8518 29 2 Boltrik Yu V Socialnaya struktura Skifii IV v do R H otrazhennaya v pogrebalnyh pamyatnikah v red Jan Chochorowski Kimmerowe scytowie sarmaci Pamieci prof Tad Sulimirskego Krakow 2004 c 85 92