Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вадим Миколайович Собко | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народився | 5 (18) травня 1912 Москва, Російська імперія | |||||||||
| Помер | 12 вересня 1981 (69 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||
| Громадянство |  СРСР | |||||||||
| Діяльність | письменник, драматург | |||||||||
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] | |||||||||
| Заклад | Харківський тракторний завод | |||||||||
| Мова творів | українська | |||||||||
| Жанр | роман | |||||||||
| Членство | СП СРСР | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
| Премії |
| |||||||||
| | ||||||||||
Собко́ Вади́м Микола́йович (5 (18) травня 1912, Москва — 12 вересня 1981, Київ) — український радянський письменник, прозаїк, драматург.
Життєпис
Народився 5 [18] травня 1912 року в родині військовослужбовця. Працював робітником на Харківському тракторному заводі. У 1939 році закінчив філологічний факультет Київського університету. Член ВКП(б) з 1940 року. В роки німецько-радянської війни брав участь у бойових діях та працював в армійських газетах. Під час штурму Берліна був тяжко поранений. Демобілізувався у званні підполковника. Був головою правління Добровільного товариства любителів книги УРСР.
Дружина — Войтушенко Віра Денисівна (1915—1982), доктор філологічних наук, відомий фахівець з історії російської літератури ХХ ст., педагог, літературознавець, яка виховала ряд відомих філологів, культурологів та журналістів, зокрема Володимира Семенова, П. Яковенка та ін.
Донька — Ярослава Вадимівна Собко (1938—1999), мистецтвознавець, редактор.
Помер 12 вересня 1981 року. Похований в Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 50). Автори надгробного пам'ятника — скульптор О. Прудка, архітектор Т. Довженко.
Творчість
Друкувався з 1930 року: збірки поезій «Погляд вперед» і «Тракторобудні» (1932), «Мій товариш» (1933), поема «Мікрон» (1934) та інші, нарисів і оповідань — «Монтажники» (1931), «Люди риштовань» (1933) та інші.
Першу популярність здобув пригодницькою трилогією про роботу радянських авіаконструкторів «Зоряні крила» (1937—1950 рр.). Роман-трилогія «Шлях зорі» («Кров України», 1943; «Кавказ», 1946; «Вогонь Сталінграду», 1947) присвячений подіям Другої світової війни. П'єса «Життя починається знову» і роман «Запорука миру» (1951) — з повоєнного життя в Німеччині.
У дальших творах порушує проблеми будівництва, моралі: «Біле полум'я» (1952), «Звичайне життя» (1957), «Нам спокій тільки сниться…» (1959), «Справа прокурора Малахова» (1959), «Матвіївська затока» (1962), «Київський зошит» (п'єса, 1964), молоді й спорту (роман «Стадіон», 1954) та інші.
Останній роман «Ключ» вийшов у 1978 році.
Твори Собка перекладалися російською мовою та мовами соціалістичних країн. Збірник «П'єси» (1958, 1969), «Вибрані твори в 2 томах» (1972).
Громадсько-політична позиція
2 березня 1972 взяв участь у засіданні президії правління Спілки письменників України, під час якого зі Спілки було виключено дисидента Івана Дзюбу за книгу («Інтернаціоналізм чи русифікація?»). У своєму виступі він підтримав виключення та розкритикував Дзюбу і його книгу:
Два роки тому, у цій кімнаті була вельми гостра розмова про подальшу долю І. Дзюби. Минуло два роки. Він тоді виступив із заявою, яка нас не в усьому задовольняла, але ми пішли на компроміс, сподіваючись, що це буде першим кроком у подальшому переломі в позиції І. Дзюби... У вас було два роки часу. Ваша книга стала антирадянською книгою, а ви і не подумали дати відсіч тим "друзям", що взяли її на озброєння в своїй антикомуністичній пропаганді. Я цілком підтримую пропозицію В. П. Козаченка, що нам із І. Дзюбою в одній Спілці бути не можна.
Відзнаки
Лауреат:
- Сталінської премії (1951; за роман «Запорука миру»);
- Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1975; за роман «Лихобор»).
Нагороджений орденом Жовтневої Революції, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоного Прапора, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, а також медалями. Нагороджений також Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (18.05.1972).
Вшанування пам'яті
14 січня 1983 року в Києві, на вулиці Богдана Хмельницького, 68, у будинку письменників РОЛІТ, де жив Вадим Собко з 1935 по 1981 рік, йому встановлено бронзову пам'ятну дошку (барельєф; скульптор А. В. Кущ, архітектор П. П. Купрій).
Примітки
- Леонід Бойко «ЯК РОЗПИНАЛИ ІВАНА ДЗЮБУ»
- Сайт Комітету з Національних премій імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 серпня 2012. [Архівовано 2016-03-07 у Wayback Machine.]
- Захоплюючий Київ[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі: літ.-публіц. вид. — К. : Фенікс, 2008. — С. 203, 286. — .
- Жадько В. О. Український некрополь: іст. наук. довід. [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — К. : Жадько, 2005. — С. 295. — .
- Жадько В. О. У пам'яті Києва: столичний некрополь письменників: наук. фотоіл. довідник-посібник. [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — К. : Жадько В. О., 2005. — С. 121, 374. — .
- Жадько В. О. Байковий некрополь: іст. фотоілюстр. довід. [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — К. : Жадько В. О., 2004. — С. 175. — .
Посилання
- Собко Вадим Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 873.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sobko Ukrcenter Vadim Mikolajovich SobkoNarodivsya5 18 travnya 1912 1912 05 18 Moskva Rosijska imperiyaPomer12 veresnya 1981 1981 09 12 69 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvo SRSRDiyalnistpismennik dramaturgAlma materFilologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d ZakladHarkivskij traktornij zavodMova tvorivukrayinskaZhanrromanChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiPremiyi Sobko Vadi m Mikola jovich 5 18 travnya 1912 Moskva 12 veresnya 1981 1981 09 12 Kiyiv ukrayinskij radyanskij pismennik prozayik dramaturg Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Gromadsko politichna poziciya 4 Vidznaki 5 Vshanuvannya pam yati 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaZhittyepisred Narodivsya 5 18 travnya 1912 19120518 roku v rodini vijskovosluzhbovcya Pracyuvav robitnikom na Harkivskomu traktornomu zavodi U 1939 roci zakinchiv filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Chlen VKP b z 1940 roku V roki nimecko radyanskoyi vijni brav uchast u bojovih diyah ta pracyuvav v armijskih gazetah Pid chas shturmu Berlina buv tyazhko poranenij Demobilizuvavsya u zvanni pidpolkovnika Buv golovoyu pravlinnya Dobrovilnogo tovaristva lyubiteliv knigi URSR Druzhina Vojtushenko Vira Denisivna 1915 1982 doktor filologichnih nauk vidomij fahivec z istoriyi rosijskoyi literaturi HH st pedagog literaturoznavec yaka vihovala ryad vidomih filologiv kulturologiv ta zhurnalistiv zokrema Volodimira Semenova P Yakovenka ta in Donka Yaroslava Vadimivna Sobko 1938 1999 mistectvoznavec redaktor nbsp Mogila Vadima Sobka Pomer 12 veresnya 1981 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu cvintari dilyanka 50 Avtori nadgrobnogo pam yatnika skulptor O Prudka arhitektor T Dovzhenko Tvorchistred Drukuvavsya z 1930 roku zbirki poezij Poglyad vpered i Traktorobudni 1932 Mij tovarish 1933 poema Mikron 1934 ta inshi narisiv i opovidan Montazhniki 1931 Lyudi rishtovan 1933 ta inshi Pershu populyarnist zdobuv prigodnickoyu trilogiyeyu pro robotu radyanskih aviakonstruktoriv Zoryani krila 1937 1950 rr Roman trilogiya Shlyah zori Krov Ukrayini 1943 Kavkaz 1946 Vogon Stalingradu 1947 prisvyachenij podiyam Drugoyi svitovoyi vijni P yesa Zhittya pochinayetsya znovu i roman Zaporuka miru 1951 z povoyennogo zhittya v Nimechchini U dalshih tvorah porushuye problemi budivnictva morali Bile polum ya 1952 Zvichajne zhittya 1957 Nam spokij tilki snitsya 1959 Sprava prokurora Malahova 1959 Matviyivska zatoka 1962 Kiyivskij zoshit p yesa 1964 molodi j sportu roman Stadion 1954 ta inshi Ostannij roman Klyuch vijshov u 1978 roci Tvori Sobka perekladalisya rosijskoyu movoyu ta movami socialistichnih krayin Zbirnik P yesi 1958 1969 Vibrani tvori v 2 tomah 1972 Gromadsko politichna poziciyared 2 bereznya 1972 vzyav uchast u zasidanni prezidiyi pravlinnya Spilki pismennikiv Ukrayini pid chas yakogo zi Spilki bulo viklyucheno disidenta Ivana Dzyubu za knigu Internacionalizm chi rusifikaciya U svoyemu vistupi vin pidtrimav viklyuchennya ta rozkritikuvav Dzyubu i jogo knigu Dva roki tomu u cij kimnati bula velmi gostra rozmova pro podalshu dolyu I Dzyubi Minulo dva roki Vin todi vistupiv iz zayavoyu yaka nas ne v usomu zadovolnyala ale mi pishli na kompromis spodivayuchis sho ce bude pershim krokom u podalshomu perelomi v poziciyi I Dzyubi U vas bulo dva roki chasu Vasha kniga stala antiradyanskoyu knigoyu a vi i ne podumali dati vidsich tim druzyam sho vzyali yiyi na ozbroyennya v svoyij antikomunistichnij propagandi Ya cilkom pidtrimuyu propoziciyu V P Kozachenka sho nam iz I Dzyuboyu v odnij Spilci buti ne mozhna 1 Vidznakired Laureat Stalinskoyi premiyi 1951 za roman Zaporuka miru Derzhavnoyi premiyi URSR imeni Tarasa Shevchenka 1975 za roman Lihobor 2 Nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonogo Prapora troma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora dvoma ordenami Chervonoyi Zirki a takozh medalyami Nagorodzhenij takozh Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 18 05 1972 Vshanuvannya pam yatired nbsp Memorialna doshka 14 sichnya 1983 roku v Kiyevi na vulici Bogdana Hmelnickogo 68 u budinku pismennikiv ROLIT de zhiv Vadim Sobko z 1935 po 1981 rik jomu vstanovleno bronzovu pam yatnu doshku barelyef skulptor A V Kush arhitektor P P Kuprij 3 Primitkired Leonid Bojko YaK ROZPINALI IVANA DZYuBU Sajt Komitetu z Nacionalnih premij imeni Tarasa Shevchenka Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 4 serpnya 2012 Arhivovano 2016 03 07 u Wayback Machine Zahoplyuyuchij Kiyiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherelared Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zhadko V O Nekropol na Bajkovij gori lit public vid K Feniks 2008 S 203 286 ISBN 978 966 8567 13 1 Zhadko V O Ukrayinskij nekropol ist nauk dovid Arhivovano 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine K Zhadko 2005 S 295 ISBN 966 8567 01 3 Zhadko V O U pam yati Kiyeva stolichnij nekropol pismennikiv nauk fotoil dovidnik posibnik Arhivovano 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine K Zhadko V O 2005 S 121 374 ISBN 978 966 8567 09 4 Zhadko V O Bajkovij nekropol ist fotoilyustr dovid Arhivovano 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine K Zhadko V O 2004 S 175 ISBN 966 8567 00 5 Posilannyared Sobko Vadim Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 873 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sobko Vadim Mikolajovich amp oldid 44157074