Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Снятинський повіт (ЗУНР)

Снятинський повіт (ЗУНР)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Снятинський повіт (значення).

Снятинський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі ЗУНР, пізніше — у складі Польщі та СРСР. Включена до Станиславівського воєводства Польської Республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Адміністративним центром повіту був Снятин. До складу повіту входило 70 поселень (з них 2 міста, 39 сільських гмін і 28 фільварків) з 18 296 житловими будинками. Площа повіту — 604 км².

Снятинський повіт

пол. Powiat śniatyński

Адм. центр Снятин
Найбільше місто Снятин
Країна image Польська Республіка
Регіон Станиславівське воєводство
Гміни 9
Населення
 - повне 78 000 (1931)
 - густота 138
Площа
 - повна 567 км²
Дата заснування 1921
Дата ліквідації 1940
image

Адміністративна реформа

image
Снятинський повіт

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)

  1. м. Снятин
  2. містечко Заболотів — місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1934 рр. — 37

1934—1939 рр. — 7

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Волчковце Волчковце (Вовчківці), Кєліхув (Келихів), Любковце (Любківці), Олєшкув (Олешків), Орелєц (Орелець), Тулава (Тулова), Тулукув (Тулуків) 7
2 Ґміна Джурув Джурув (Джурів), Новосєліца (Новоселиця), Попєльнікі (Попельники), Руднікі (Рудники), Тучапи 5
3 Ґміна Заблотув Борщув (Борщів), Ілліньце (Іллінці), Тросцянєц (Тростянець), Труйца (Тройця), Хлєбичин Польни (Хлібичин) 5
4 Ґміна Задубровце Альбінувка (Альбінівка), Белелуя, Ганьковце (Ганьківці), Задубровце (Задубрівці), Зебранувка (Зібранівка), Красноставце (Красноставці) 6
5 Ґміна Залуче Драгасимув (Драгасимів), Залуче (Залуччя), Завалє (Завалля), Княже 4
6 Ґміна Мікуліньце Будилув (Будилів), Відинув (Видинів), Карлув (Карлів), Кулачин, Мікуліньце (Микулинці), Усцє (Устя) 6
7 Ґміна Стецова Подвисоке (Підвисоке), Поточек (Потічок), Русув (Русів), Стецова (Стецева) 4

Населення

Українці-грекокатолики становили 80 % населення повіту (1907).

Загальна чисельність населення повіту складала 79 224 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 65 082 — греко-католики, 6 346 — римо-католики, 7 369 — юдеї, 427 — інших визнань.

У 1939 році в повіті проживало 80 250 мешканців (65 575 українців-грекокатоликів — 81,71 %, 1 965 українців-римокатоликів — 2,45 %, 4 955 поляків — 6,17 %, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,12 %, 7 195 євреїв — 8,97 % і 460 німців та інших національностей — 0,57 %).

Джерела

  • Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)

Посилання

  • Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Примітки

  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu śniatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 629 [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
  2. Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2019.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 79.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Snyatinskij povit znachennya Snyatinskij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi ZUNR piznishe u skladi Polshi ta SRSR Vklyuchena do Stanislavivskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Administrativnim centrom povitu buv Snyatin Do skladu povitu vhodilo 70 poselen z nih 2 mista 39 silskih gmin i 28 filvarkiv z 18 296 zhitlovimi budinkami Plosha povitu 604 km Snyatinskij povit pol Powiat sniatynski Adm centr Snyatin Najbilshe misto Snyatin Krayina Polska Respublika Region Stanislavivske voyevodstvo Gmini 9 Naselennya povne 78 000 1931 gustota 138 Plosha povna 567 km Data zasnuvannya 1921 Data likvidaciyi 1940 Administrativna reforma Snyatinskij povit 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini m Snyatin mistechko Zabolotiv misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1934 rr 37 1934 1939 rr 7 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Volchkovce Volchkovce Vovchkivci Kyelihuv Kelihiv Lyubkovce Lyubkivci Olyeshkuv Oleshkiv Orelyec Orelec Tulava Tulova Tulukuv Tulukiv 7 2 Gmina Dzhuruv Dzhuruv Dzhuriv Novosyelica Novoselicya Popyelniki Popelniki Rudniki Rudniki Tuchapi 5 3 Gmina Zablotuv Borshuv Borshiv Illince Illinci Troscyanyec Trostyanec Trujca Trojcya Hlyebichin Polni Hlibichin 5 4 Gmina Zadubrovce Albinuvka Albinivka Beleluya Gankovce Gankivci Zadubrovce Zadubrivci Zebranuvka Zibranivka Krasnostavce Krasnostavci 6 5 Gmina Zaluche Dragasimuv Dragasimiv Zaluche Zaluchchya Zavalye Zavallya Knyazhe 4 6 Gmina Mikulince Budiluv Budiliv Vidinuv Vidiniv Karluv Karliv Kulachin Mikulince Mikulinci Uscye Ustya 6 7 Gmina Stecova Podvisoke Pidvisoke Potochek Potichok Rusuv Rusiv Stecova Steceva 4 Naselennya Ukrayinci grekokatoliki stanovili 80 naselennya povitu 1907 Zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 79 224 osib za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 65 082 greko katoliki 6 346 rimo katoliki 7 369 yudeyi 427 inshih viznan U 1939 roci v poviti prozhivalo 80 250 meshkanciv 65 575 ukrayinciv grekokatolikiv 81 71 1 965 ukrayinciv rimokatolikiv 2 45 4 955 polyakiv 6 17 100 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 12 7 195 yevreyiv 8 97 i 460 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 57 DzherelaAdam J Mielcarek Podzialy terytorialno administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej Warszawa 2008 pol PosilannyaRys historyczny administracji panstwowej w Stanislawowie 25 bereznya 2016 u Wayback Machine pol PrimitkiRozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu sniatynskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie Dz U 1934 nr 68 poz 629 6 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2019 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 79

Дата публікації:
Топ