Сну́ди (біл. Снуды́) — озеро в Браславському районі Вітебської області на півночі Білорусі. Дев'яте за площею водного дзеркала озеро країни. Належить до групи Браславських озер.
Снуди біл. Снуды | ||||
---|---|---|---|---|
Озеро Снуди, після заходу сонця. | ||||
55°45′ пн. ш. 27°03′ сх. д. / 55.750° пн. ш. 27.050° сх. д.Координати: 55°45′ пн. ш. 27°03′ сх. д. / 55.750° пн. ш. 27.050° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Білорусь | |||
Регіон | Вітебська область | |||
Розташування | Білорусь, Вітебська область, Браславський район | |||
Геологічні дані | ||||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 22,00 км² | |||
Висота | 129,6 м | |||
Глибина середня | 4,9 м | |||
Глибина макс. | 16,5 м | |||
Довжина | 8,8 км | |||
Ширина | 4,9 км | |||
Берегова лінія | 34,4 км | |||
Об'єм | 0,107 км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | протока із оз. Волосо Північне | |||
Витікають | протока в оз. Струсто | |||
Площа басейну | 113 км² | |||
Країни басейну | Білорусь Латвія | |||
Інше | ||||
Острови | , , Красногорка, , | |||
Geonames | 621699 | |||
Снуди (озеро) (Білорусь) | ||||
Снуди (озеро) (Вітебська область) | ||||
| ||||
Снуди у Вікісховищі |
Опис
Водойма знаходиться в басейні річки Друйка (притока Західної Двіни), розташоване за 10 кілометрів на північ від міста Браслав і за 5 км на південь від кордону із Латвією.
Приплив води в озеро йде по 13-ти невеликих струмках, багато з яких влітку пересихають. Живить озеро також протоки із озера Північне Волосо; стік іде по протоці в озеро Струсто, вода з якого через ряд озер зливається у річку Друйка.
Площа озера становить 22,0 км². Це друге за площею серед Браславських озер (поступається розмірами лише озеру Дрив'яти). Довжина становить 8,8 км, максимальна ширина 4,9 км. Максимальна глибина — 16,5 м. Об'єм води в озері становить 107 млн м³, площа водозбору — 113 км².
На східному березі — довга насип, на якій ростуть стрункі золотисто-жовті сосни. Камовий пагорб, що лежить на перешийку між озерами Снуди і Струсто, захищає озеро від панівних, в цій місцевості, західних вітрів. Уздовж усього берега простежується низька піщана, іноді заболочена заплава, яка потім змінюється надзаплавними терасами заввишки до 12 м.
Водойма входить в зону відпочинку «Браслав». До східного берега озера примикає міжозерний ландшафтний заказник.
Улоговина та рельєф
Улоговина озера витягнута з північного заходу на південний схід і має надзвичайно складний тип. Схили улоговини озера суглинкові та піщані і мають висоту до 30 метрів. На сході та південному сході схили обриваються поблизу урізу води. Береги низькі, перезволожені. Уздовж східного берега проходить озова гряда, поросла сосновим лісом.
Заплава Снуди має ширину від 5 до 150 метрів. Западини дна чергуються із піщаним мілководдям. Більшість мілководдя поросла очеретом.
Мілководна зона озера піщана, місцями глиниста та кам'яниста. На глибинах дно вислано сапропелем та глинистим мулом. Загальна потужність відкладення на більшій частині дна не перевищує 3-4 метрів, але в закритих заплавах вона збільшується до 9-10 метрів.
Максимальні глибини знаходяться в південному плесі озера. Найбільша із них — 16,5 метрів — знаходиться в південно-східній частині озера. У найбільш широкій північній частині — глибини не перевищують 13 метрів.
Глибини більше 10 м складають близько 24 % площі поверхні озера, глибини понад 5 м — близько 29 % площі.
Острови
На озері знаходяться 11 островів, загальна площа яких становить 1,6 км². У посушливі роки рівень озера може знижуватися. У таких випадках кількість островів збільшується до шістнадцяти.
До найбільших островів відносяться: , , Красногорка, , . Ці острови витягнуті із північного заходу на південний схід уздовж довгої осі озера. Острови складаються переважно із червоно-бурої морени з великою кількістю валунів. Вони майже позбавлені рослинності і добре помітні на тлі блакитної води.
Острови на озері чергуються зі зниженнями правильної форми.
Вода
Вода в озері добре перемішується. Як наслідок, вміст кисню в озері високий практично на всіх глибинах. Дефіцит кисню спостерігається тільки на найбільших глибинах і в придонному шарі води. Дефіцит особливо посилюється після довгої безвітряної погоди.
Температурний поділ води дуже яскраво виражений у південній частині, де різниця поверхневих та придонних температур води може сягати 13-15 °С, і менш значний — в північній, більш відкритій частині, де спостерігається незначне поступове зниження температури із збільшенням глибини.
Взимку спостерігаються відносно низькі придонні температури, які можуть досягати до 2,4-2,7 °C. Це пов'язано із слабким зимовим розігріванням та значним осіннім охолодженням води в озері. Висока насиченість киснем в зимовий час, яка становить не менше 40-45 %, забезпечується пониженим вмістом органічних речовин у воді.
Для озера характерні середня мінералізація і висока прозорість води, яка становить близько 6,6 метрів, за цим показником озеро відноситься до числа самих прозорих в країні. Все це дозволяє віднести озеро до типу.
Флора та фауна
Ширина смуги рослинності, яка представлена очеретом, уздовж берегів становить до 300 метрів. Прибережна рослинність поширена до глибини 2 м, підводна — до глибини 8 м.
Очерет вирізняється розрідженістю та невеликою біомасою, але разом з тим займає ширшу смугу в східній та південно-східній частині озера.
З глибини 4-5 метрів відзначені скупчення рдесника та . Вони займають широку смугу до брили 7,5 метрів. На озері велике поширення отримала елодея, яка здатна поглинати із води шкідливі речовини та сполуки.
Фітопланктон водойми складається із 33 видів водоростей, більшість з яких складають діатомові. Загальна біомаса фітопланктону становить 4 г/м³. Зоопланктон складається із 97 видів. Його біомаса влітку становить 1,0-1,5 г/м³, що є свідченням обмеженої кормності водойми. Основну масу зообентосу складають молюски.
На озері основними видами риб є плотва, щука, окунь, лин, , вугор. Також поширені верховодка, язь, . Із сусідніх озер в Снуди потрапили амурський сазан та срібний карась.
Див. також
Примітки
- Блакитна книга Білорусі. — Мн.: БелЕн, 1994 (біл.)
- Бєлорусский Посєйдон. Озеро Снуды [ 6 серпня 2013 у Wayback Machine.].
Література
- Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. (біл.)
- Беларусь: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Б. І. Сачанка і інш. — БелЭн, 1995. — С. 800. — 5000 прим. — . (біл.)
Посилання
- (біл.), (рос.)
- Озеро Снуды [ 26 вересня 2013 у Wayback Machine.] на FishTour.by. Процитовано: 2013-08-14 (рос.)
- (рос.)
- Аркуш карти N-35-7 Краслава. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1984 р. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Snu di bil Snudy ozero v Braslavskomu rajoni Vitebskoyi oblasti na pivnochi Bilorusi Dev yate za plosheyu vodnogo dzerkala ozero krayini Nalezhit do grupi Braslavskih ozer Snudi bil SnudyOzero Snudi pislya zahodu soncya Ozero Snudi pislya zahodu soncya 55 45 pn sh 27 03 sh d 55 750 pn sh 27 050 sh d 55 750 27 050 Koordinati 55 45 pn sh 27 03 sh d 55 750 pn sh 27 050 sh d 55 750 27 050RoztashuvannyaKrayina BilorusRegion Vitebska oblastRoztashuvannya Bilorus Vitebska oblast Braslavskij rajonGeologichni daniRozmiriPlosha poverhni 22 00 km Visota 129 6 mGlibina serednya 4 9 mGlibina maks 16 5 mDovzhina 8 8 kmShirina 4 9 kmBeregova liniya 34 4 kmOb yem 0 107 km VodaBasejnVlivayutsya protoka iz oz Voloso PivnichneVitikayut protoka v oz StrustoPlosha basejnu 113 km Krayini basejnu Bilorus LatviyaInsheOstrovi Krasnogorka Geonames 621699Snudi ozero Bilorus Snudi ozero Vitebska oblast Snudi u VikishovishiOpisOzero Snudi Vodojma znahoditsya v basejni richki Drujka pritoka Zahidnoyi Dvini roztashovane za 10 kilometriv na pivnich vid mista Braslav i za 5 km na pivden vid kordonu iz Latviyeyu Pripliv vodi v ozero jde po 13 ti nevelikih strumkah bagato z yakih vlitku peresihayut Zhivit ozero takozh protoki iz ozera Pivnichne Voloso stik ide po protoci v ozero Strusto voda z yakogo cherez ryad ozer zlivayetsya u richku Drujka Plosha ozera stanovit 22 0 km Ce druge za plosheyu sered Braslavskih ozer postupayetsya rozmirami lishe ozeru Driv yati Dovzhina stanovit 8 8 km maksimalna shirina 4 9 km Maksimalna glibina 16 5 m Ob yem vodi v ozeri stanovit 107 mln m plosha vodozboru 113 km Na shidnomu berezi dovga nasip na yakij rostut strunki zolotisto zhovti sosni Kamovij pagorb sho lezhit na pereshijku mizh ozerami Snudi i Strusto zahishaye ozero vid panivnih v cij miscevosti zahidnih vitriv Uzdovzh usogo berega prostezhuyetsya nizka pishana inodi zabolochena zaplava yaka potim zminyuyetsya nadzaplavnimi terasami zavvishki do 12 m Vodojma vhodit v zonu vidpochinku Braslav Do shidnogo berega ozera primikaye mizhozernij landshaftnij zakaznik Ulogovina ta relyefUlogovina ozera vityagnuta z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid i maye nadzvichajno skladnij tip Shili ulogovini ozera suglinkovi ta pishani i mayut visotu do 30 metriv Na shodi ta pivdennomu shodi shili obrivayutsya poblizu urizu vodi Beregi nizki perezvolozheni Uzdovzh shidnogo berega prohodit ozova gryada porosla sosnovim lisom Zaplava Snudi maye shirinu vid 5 do 150 metriv Zapadini dna cherguyutsya iz pishanim milkovoddyam Bilshist milkovoddya porosla ocheretom Milkovodna zona ozera pishana miscyami glinista ta kam yanista Na glibinah dno vislano sapropelem ta glinistim mulom Zagalna potuzhnist vidkladennya na bilshij chastini dna ne perevishuye 3 4 metriv ale v zakritih zaplavah vona zbilshuyetsya do 9 10 metriv Maksimalni glibini znahodyatsya v pivdennomu plesi ozera Najbilsha iz nih 16 5 metriv znahoditsya v pivdenno shidnij chastini ozera U najbilsh shirokij pivnichnij chastini glibini ne perevishuyut 13 metriv Glibini bilshe 10 m skladayut blizko 24 ploshi poverhni ozera glibini ponad 5 m blizko 29 ploshi Ostrovi Na ozeri znahodyatsya 11 ostroviv zagalna plosha yakih stanovit 1 6 km U posushlivi roki riven ozera mozhe znizhuvatisya U takih vipadkah kilkist ostroviv zbilshuyetsya do shistnadcyati Do najbilshih ostroviv vidnosyatsya Krasnogorka Ci ostrovi vityagnuti iz pivnichnogo zahodu na pivdennij shid uzdovzh dovgoyi osi ozera Ostrovi skladayutsya perevazhno iz chervono buroyi moreni z velikoyu kilkistyu valuniv Voni majzhe pozbavleni roslinnosti i dobre pomitni na tli blakitnoyi vodi Ostrovi na ozeri cherguyutsya zi znizhennyami pravilnoyi formi VodaVoda v ozeri dobre peremishuyetsya Yak naslidok vmist kisnyu v ozeri visokij praktichno na vsih glibinah Deficit kisnyu sposterigayetsya tilki na najbilshih glibinah i v pridonnomu shari vodi Deficit osoblivo posilyuyetsya pislya dovgoyi bezvitryanoyi pogodi Temperaturnij podil vodi duzhe yaskravo virazhenij u pivdennij chastini de riznicya poverhnevih ta pridonnih temperatur vodi mozhe syagati 13 15 S i mensh znachnij v pivnichnij bilsh vidkritij chastini de sposterigayetsya neznachne postupove znizhennya temperaturi iz zbilshennyam glibini Vzimku sposterigayutsya vidnosno nizki pridonni temperaturi yaki mozhut dosyagati do 2 4 2 7 C Ce pov yazano iz slabkim zimovim rozigrivannyam ta znachnim osinnim oholodzhennyam vodi v ozeri Visoka nasichenist kisnem v zimovij chas yaka stanovit ne menshe 40 45 zabezpechuyetsya ponizhenim vmistom organichnih rechovin u vodi Dlya ozera harakterni serednya mineralizaciya i visoka prozorist vodi yaka stanovit blizko 6 6 metriv za cim pokaznikom ozero vidnositsya do chisla samih prozorih v krayini Vse ce dozvolyaye vidnesti ozero do tipu Flora ta faunaShirina smugi roslinnosti yaka predstavlena ocheretom uzdovzh beregiv stanovit do 300 metriv Priberezhna roslinnist poshirena do glibini 2 m pidvodna do glibini 8 m Ocheret viriznyayetsya rozridzhenistyu ta nevelikoyu biomasoyu ale razom z tim zajmaye shirshu smugu v shidnij ta pivdenno shidnij chastini ozera Z glibini 4 5 metriv vidznacheni skupchennya rdesnika ta Voni zajmayut shiroku smugu do brili 7 5 metriv Na ozeri velike poshirennya otrimala elodeya yaka zdatna poglinati iz vodi shkidlivi rechovini ta spoluki Fitoplankton vodojmi skladayetsya iz 33 vidiv vodorostej bilshist z yakih skladayut diatomovi Zagalna biomasa fitoplanktonu stanovit 4 g m Zooplankton skladayetsya iz 97 vidiv Jogo biomasa vlitku stanovit 1 0 1 5 g m sho ye svidchennyam obmezhenoyi kormnosti vodojmi Osnovnu masu zoobentosu skladayut molyuski Na ozeri osnovnimi vidami rib ye plotva shuka okun lin vugor Takozh poshireni verhovodka yaz Iz susidnih ozer v Snudi potrapili amurskij sazan ta sribnij karas Div takozhSpisok ozer BilorusiPrimitkiBlakitna kniga Bilorusi Mn BelEn 1994 bil Byelorusskij Posyejdon Ozero Snudy 6 serpnya 2013 u Wayback Machine LiteraturaBlakitna kniga Bilorusi enciklopediya Redkol N A Disko M M Kurlovich Ya V Malashevich ta in Hudozh V G Zagarodni Mn BelEn 1994 415 s ISBN 5 85700 133 1 bil Belarus Encyklapedychny davednik Redkal B I Sachanka i insh BelEn 1995 S 800 5000 prim ISBN 985 11 0026 9 bil Posilannya bil ros Ozero Snudy 26 veresnya 2013 u Wayback Machine na FishTour by Procitovano 2013 08 14 ros ros Arkush karti N 35 7 Kraslava Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1982 r Vidannya 1984 r ros