Слобожанський проспект одна з головних вулиць міста Дніпро у лівобережних Амур Нижньодніпровському та Індустріальному ра

Слобожанський проспект — одна з головних вулиць міста Дніпро, у лівобережних Амур-Нижньодніпровському та Індустріальному районах. Слобожанський проспект розділяє з півдня на північ лівий берег міста Дніпро навпіл.

Слобожанський проспект Дніпро
Слобожанський проспект у районі тролейбусного шляхопроводу Слобожанський проспект у районі тролейбусного шляхопроводу
Район	Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний
Колишні назви
Новомосковське шосе
радянського періоду (українською)	проспект імені газети «Правда»
Транспорт
Тролейбуси	Тр: 3, 7, 15, 17, 20
Рух	двосторонній
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Слобожанський проспект у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Слобожанський.

Опис

Протяжність проспекту 6300 метрів. Початок проспекту на півдні визначає мостоперехід Нового мосту. Заквнчується проспект на півночі біля парку «Дружби» у Самарівці.

На початку слугує межею Мануйлівки й її східних висілків — Сахалину.

Після залізничної лінії Дніпро-Головний — Синельникове I пролягає робітниче селище Султанівка, що за радянських часів мало ім'я революціонера Клочко, а через забудову — житловий масив «Нове Клочко» (з 2015 року — ) отримало назву «Старе Клочко».

На північному й східному краї Султанівки в районі перехрестя з вулицею Калинова забудова представлена переважно двоповерховими будинками робітничого селища Червоний Металіст.

Кучугури забудовані житловим масивом вздовж вулиці Косіора й розширенням Нижньодніпровського трубопрокатного заводу.

Наприкінці проспекту у виселок Султанівки — Калинового, західного краю Самарівки та селища міського типу Слобожанське разом з його новим районом «Золоті ключі».

Історія

Заснування Катеринослава у слободі Половиця зумовило будівництво у ХІХ столітті прямого поштового тракту до Московщини. Була влаштована переправа з Мануйлівки до Половиці у місці сучасного . Поштовий тракт був прорубаний через Кучугури — місцевість на лівому березі сучасного Дніпра, вкриту піщаними кучугурами. Тракт називався Новомосковським шосе.

Декілька перших сталінок зведено у районі вулиці Калинової, де 9 травня 1949 року встановлено пам'ятник військовому льотчику Анатолію Брандису.

Впродовж 1940—1950-х років забудовувалося переважно двоповерховими будинками робітниче селище Червоний металіст. Визначною будівлею селища став Будинок культури.

Наприкінці 1950-х років, коли місто Нижньодніпровськ було приєднано до Дніпропетровська вздовж Новомосковського шосе розвернулося масове будівництво. 1957 року проспектом прокладена тролейбусна лінія.

У 1962 році Новомосковське шосе перейменоване в проспект імені газети «Правда». У 1966 році введений в експлуатацію Новий міст через річку Дніпро, який був початком осі проспекту з центральною частиною міста на правому березі.

У 2015 році, на виконання Закону України про декомунізацію, проспект перейменований в Слобожанський, як головний шлях сполучення зі Слобідською Україною.

Перехресні вулиці

Будівлі

Транспорт

З 1957 року діє тролейбусная лінія, яка обслуговує маршрути № 3, 7, 15, 17, 20.

У 1966 році зведений Новий міст, що зробив Новомосковське шосе головною транспортною артерією лівого берега міста.

У перспективі планується будівництво другої черги Дніпровського метрополітену, яка має пройти під Слобожанським проспектом, що буде пролягати під проспектом Олександра Поля на правому березі міста.

Галерея

Магазин Океан
Тролейбусний віадук
Храм Святого Спиридона Тримифунтського ПЦУ

Джерела

Дніпро. Слобожанський проспект