Слобода Олександр Іванович (27 серпня 1920, село Дуброви, нині Верхньодвінський район, Вітебська область — 14 листопада 2022) — радянський партійний і державний діяч.
Слобода Олександр Іванович | |
---|---|
Народився | 27 серпня 1920 d, Освейська сільська рада, Верхньодвінський район, Білорусь |
Помер | 14 листопада 2022 (102 роки) |
Країна | СРСР |
Alma mater | Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] (1956) |
Учасник | німецько-радянська війна |
Посада | d і d |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 27 серпня 1920 року у селі Дуброви нині Верхньодвінського району Вітебської області.
1937 року почав працювати трактористом.
У вересні 1940 року призваний до РККА. Служив у Приволзькому військовому окрузі червоноармійцем 27-го окремого розвідувального батальйону 53-ї стрілецької дивізії.
У боях на фронтах Німецько-радянської війни брав участь із 25 червня 1941 року, коли взяв участь у бою на річці Друть під Бєлиничами. Брав участь у боях на Буйницькому полі, де підбив два танки, а також в обороні Могильова. За бої у Білорусії нагороджений орденом Червоного Прапора.
Разом із частиною потрапив до оточення, з якого вийшов у районі Смоленська. У складі 43-ї армії на посаді помічника командира взводу брав участь в оборонних боях під Вязьмою, Малоярославцем та Подільським, а потім у контрнаступі під Москвою.
У 1942 році вступив до лав ВКП(б).
Влітку 1942 року був поранений, після чого лікувався в евакогоспіталі № 7 у Москві, після чого спрямований на Калінінський фронт, де воював на посаді командира роти автоматників у 5-й гвардійській дивізії.
На початку грудня 1942 року направлений до тилу противника на Вітебщину, де став командиром загону № 3 партизанської бригади імені Ленінського комсомолу. Загін дислокувався в селі Стайкове і діяв у Суражському та Городоцькому районах, здійснюючи диверсії на залізницях та нальоти на гарнізони противника. Незадовго до звільнення району Червоною Армією О. Слобода був тяжко поранений у бою та літаком евакуйований на Велику землю. Під час окупації батьки були розстріляні німцями.
Після лікування в 1944 році обраний секретарем Гомельського обкому комсомолу, а в 1946 році направлений на навчання до Вищої партійної школи, після закінчення якої з 1948 по 1952 роки працював секретарем Бобруйського обкому комсомолу з 1952 по 1959 рік. 1959 по 1961 рік — головою Слуцького райвиконкому, 1961 року обраний на посаду першого секретаря Любанського райкому партії.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року за досягнуті успіхи у розвитку тваринництва, збільшенні виробництва та заготівель м'яса, молока, яєць, вовни та іншої продукції Олександру Івановичу Слободі присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
1970 року призначений заступником голови комітету народного контролю БРСР, а з 1985 року працював головою Мінської обласної Ради ветеранів.
Жив у Мінську, брав участь у ветеранському русі міста. Депутат Верховної Ради БРСР (1963—1967), депутат Верховної Ради Республіки Білорусь (1990—1994), кандидат у члени ЦК КПБ (1966—1971).
Учасник Параду Перемоги у Москві (1995, 2000, 2005).
Помер 14 листопада 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sloboda Oleksandr Ivanovich 27 serpnya 1920 selo Dubrovi nini Verhnodvinskij rajon Vitebska oblast 14 listopada 2022 radyanskij partijnij i derzhavnij diyach Sloboda Oleksandr IvanovichNarodivsya27 serpnya 1920 1920 08 27 d Osvejska silska rada Verhnodvinskij rajon BilorusPomer14 listopada 2022 2022 11 14 102 roki Krayina SRSRAlma materVisha partijna shkola pri CK KPRS d 1956 Uchasniknimecko radyanska vijnaPosadad i dPartiyaVKP b Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 27 serpnya 1920 roku u seli Dubrovi nini Verhnodvinskogo rajonu Vitebskoyi oblasti 1937 roku pochav pracyuvati traktoristom U veresni 1940 roku prizvanij do RKKA Sluzhiv u Privolzkomu vijskovomu okruzi chervonoarmijcem 27 go okremogo rozviduvalnogo bataljonu 53 yi strileckoyi diviziyi U boyah na frontah Nimecko radyanskoyi vijni brav uchast iz 25 chervnya 1941 roku koli vzyav uchast u boyu na richci Drut pid Byelinichami Brav uchast u boyah na Bujnickomu poli de pidbiv dva tanki a takozh v oboroni Mogilova Za boyi u Bilorusiyi nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Razom iz chastinoyu potrapiv do otochennya z yakogo vijshov u rajoni Smolenska U skladi 43 yi armiyi na posadi pomichnika komandira vzvodu brav uchast v oboronnih boyah pid Vyazmoyu Maloyaroslavcem ta Podilskim a potim u kontrnastupi pid Moskvoyu U 1942 roci vstupiv do lav VKP b Vlitku 1942 roku buv poranenij pislya chogo likuvavsya v evakogospitali 7 u Moskvi pislya chogo spryamovanij na Kalininskij front de voyuvav na posadi komandira roti avtomatnikiv u 5 j gvardijskij diviziyi Na pochatku grudnya 1942 roku napravlenij do tilu protivnika na Vitebshinu de stav komandirom zagonu 3 partizanskoyi brigadi imeni Leninskogo komsomolu Zagin dislokuvavsya v seli Stajkove i diyav u Surazhskomu ta Gorodockomu rajonah zdijsnyuyuchi diversiyi na zaliznicyah ta naloti na garnizoni protivnika Nezadovgo do zvilnennya rajonu Chervonoyu Armiyeyu O Sloboda buv tyazhko poranenij u boyu ta litakom evakujovanij na Veliku zemlyu Pid chas okupaciyi batki buli rozstrilyani nimcyami Pislya likuvannya v 1944 roci obranij sekretarem Gomelskogo obkomu komsomolu a v 1946 roci napravlenij na navchannya do Vishoyi partijnoyi shkoli pislya zakinchennya yakoyi z 1948 po 1952 roki pracyuvav sekretarem Bobrujskogo obkomu komsomolu z 1952 po 1959 rik 1959 po 1961 rik golovoyu Sluckogo rajvikonkomu 1961 roku obranij na posadu pershogo sekretarya Lyubanskogo rajkomu partiyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 bereznya 1966 roku za dosyagnuti uspihi u rozvitku tvarinnictva zbilshenni virobnictva ta zagotivel m yasa moloka yayec vovni ta inshoyi produkciyi Oleksandru Ivanovichu Slobodi prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka 1970 roku priznachenij zastupnikom golovi komitetu narodnogo kontrolyu BRSR a z 1985 roku pracyuvav golovoyu Minskoyi oblasnoyi Radi veteraniv Zhiv u Minsku brav uchast u veteranskomu rusi mista Deputat Verhovnoyi Radi BRSR 1963 1967 deputat Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus 1990 1994 kandidat u chleni CK KPB 1966 1971 Uchasnik Paradu Peremogi u Moskvi 1995 2000 2005 Pomer 14 listopada 2022