Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сланцева промисловість галузь паливної промисловості яка здійснює видобуток збагачення і переробку горючих сланців Родов

Сланцева промисловість

Сланцева промисловість

Сланцева промисловість — галузь паливної промисловості, яка здійснює видобуток, збагачення і переробку горючих сланців. Родовища горючих сланців є у Естонії, Албанії, Болгарії, Росії, Угорщині, на Кубі, в Румунії, Чехії, Сербії, а також в Австрії, Бразилії, Великій Британії, Єгипті, Іспанії, Канаді, Малі, Марокко, США, ФРН, Швеції, Україні.

image
Переробка горючих сланців (млн. метр. тонн), 1880–2010 роки. Ресурс: Pierre Allix, Alan K. Burnham.

Історія

Є свідчення про використання горючого сланцю ще у стародавні часи.

Сучасне індустріальне видобування горючого сланцю розпочалося у 1837 р. в рудниках Аутум (Autun) у Франції і здійснювалося за участі Шотландії і Німеччини. Естонські сланці стали досліджувати в 1771 р., а їх промисловий видобуток почався у 1918 р.

Промислове непаливне використання горючих сланців почалося в 1694 р. в Шотландії, де була споруджена фабрика для отримання сланцевого масла. У 1832 р. у Франції була розроблена ефективна технологія отримання сланцевого освітлювального масла.

Сланцева промисловість досягла значного розвитку у ХІХ ст. у Великій Британії. Сланцева промисловість активно розвивалася до Першої світової війни (1914-18 рр.). Під час Першої світової війни промислова розробка горючих сланців почалася на території Естонії для постачання Петроградського промислового району. Значного розвитку досягла сланцева промисловість у Естонії у ХХ ст. У 1924 р. у Таллінні стала до ладу перша ТЕС, яка використовувала горючий сланець. Однак, у подальшому широко доступна нафта створювала все більші конкурентні труднощі для сланцевої промисловості. Її розвиток спостерігався лише у Естонії, Росії і Китаї. За радянських часів були організовані систематичне вивчення і розвідка запасів горючого сланцю та їх промислова розробка. У 1975 р. по видобутку сланців СРСР займав 1-е місце в світі. Поклади його на території СРСР були локалізовані у Прибалтійському сланцевому басейні (Естонське і Ленінградське родовища) і Волзькому басейні (Кашпірське і Общесиртовське родовища), запаси яких становили відповідно 75,2% і 19,7% розвіданих запасів СРСР. Видобуток горючих сланців у СРСР вівся на Естонському, Ленінградському і Капширському родовищах. Видобуток сланців у СРСР становив (тис.т): 1940 р. — 2628; 1950 — 4716; 1960 — 14147; 1970 — 24319; 1974 — 33266. Після Другої світової війни сланцевий газ використовувався в Ленінграді і містах Північної Естонії.

Світова енергетична криза 1973 року тимчасово пожвавила інтерес до горючих сланців. У 1974 р. в експлуатації в СРСР знаходилося 10 шахт і 4 розрізи. На розрізах застосовувалася безтранспортна система розкриву з використанням потужних екскаваторів. Найбільші шахти мали фабрики, що збагачували видобутий сланець мокрою відсадкою і у важких середовищах. Сланці використовувалися для енергетичних і технологічних цілей. На сланцевому паливі у кінці ХХ ст. працювали всі електростанції в Естонській РСР, ТЕЦ в м. Сланці Ленінградської області і в м. Сизрані Куйбишевської області. У Естонській РСР, Ленінградській і Куйбишевській областях діяли сланцепереробні комбінати, які виробляли паливне масло, побутовий газ, бензин, сірку, дубильні речовини, отрутохімікати, бітуми, карбамідні смоли, антисептики, барвники тощо. На базі рідких фракцій перегонки сланців було організоване виробництво бензолу, іхтіолу, толуолу, сланцевого сольвенту, лаків, клеїв, електродного коксу тощо. З сланців виробляли близько 1 млрд м³ побутового газу на рік.

Світовий видобуток горючих сланців досяг піку в 1980 році і становив 47 млн. т, з них більше 70% в Естонії (решта в Росії, Китаї, Бразилії, Австралії).

Сучасність

У 2006 р. близько 11 млн т горючих сланців спалювалося на електростанціях, а 3 млн т використовувалося в сланцевохімічній промисловості, де вироблялося 0,3 млн т сланцевого масла. Світовий видобуток горючих сланців досяг піку в 1980 р. і дорівнював 47 млн т, з них більше 70% в Естонії (решта в Росії, Китаї, Бразилії, Австралії).

В даний час для хімічної (непаливної) переробки горючих сланців видобуваються тільки в Естонії, Росії, Бразилії, Китаї та Австралії (порядку десятків млн т).

В Україні переробку Бовтиського родовища горючих сланців спільно з Естонією передбачається почати в найближчі 5 років.

З середини 1990-х років, і активніше — уже з 2005 р. у світі спостерігається зростаючий інтерес до горючих сланців як енергетичної сировини. Станом на 2008 р. сланцева промисловість є в Бразилії, Китаї, Естонії, Німеччині, Ізраїлі та Росії. Горючі сланці є сировиною для одержання рідких палив у Естонії, Бразилії і Китаї, використовуються для енергетичної генерації в Естонії, Китаї, Ізраїлі і Німеччині, для виробництва цементу в Естонії, Німеччині і Китаї; як сировина для хімічної промисловості — в Китаї, Естонії і Росії. У 2005 р. Естонія була лідером виробництва рідких палив зі сланцю (70% світового виробництва). Йорданія та Єгипет планують використовувати горючий сланець у енергетичних цілях. Канада і Туреччина планують спалювати горючий сланець разом з вугіллям для енергетичної генерації. Горючий сланець служить головним паливом для енергетичної генерації тільки в Естонії, де Естонська ТЕС генерує 95% електроенергії використовуючи горючий сланець (2005 р.).

Сучасна сланцева індустрія включає одержання з горючих сланців синтетичного рідкого палива і масел, використання сланцю як палива для ТЕС, для виготовлення будівельних матеріалів та ін. У 2008 р. сланцева промисловість є в Бразилії, Китаї, Естонії, Німеччині, Ізраїлі та Росії.

Одержання синтетичного рідкого палива і масел. Горючі сланці є сировиною для одержання рідких палив і масел у Естонії, Бразилії і Китаї, Австралія випробувала пілотну установку, а у 2003 р. розроблена програма досліджень у США. У 2005 рр. Естонія була лідером виробництва рідких палив зі сланцю (70% світового виробництва, 4% ВВП). У 2005 р. у світі зі сланцю вироблялося 684 000 тонн синтетичного рідкого палива. У 2007 р. у цій галузі було вже два світових лідера — Естонія та Китай. Найбільша естонська копальня з видобутку горючого сланцю — Еесті Полевківі (Eesti Polevkivi). У 2008 р. естонський парламент схвалив «Національний план розвитку сланцевої промисловості» на 2008–215 рр. який передбачає щорічне видобування горючого сланцю для переробки на синтетичне паливо до 20 мільйона метричних тонн.

Енергетика. Сьогодні горючі сланці використовуються для енергетичної генерації в Естонії, Китаї, Ізраїлі і Німеччині. Йорданія та Єгипет планують використовувати горючий сланець у енергетичних цілях. Канада і Туреччина планують спалювати горючий сланець разом з вугіллям для енергетичної генерації. Разом з тим, горючий сланець служить головним паливом для енергетичної генерації тільки в Естонії, де Нарвська ТЕС генерує 95% електроенергії використовуючи горючий сланець (2005 р.). У 2008 р. у Естонії електрогенеруючі потужності сланцевих ТЕС становили 2,967 мегават, у Ізраїлі — 12,5 МВт, Китаї — 12 МВт, Німеччині — 9,9 МВт.

Інші галузі. Сланці використовують для виробництва цементу в Естонії, Німеччині і Китаї; як сировину для хімічної та будівельної промисловості — в Китаї, Естонії і Росії. Крім того, досліджується можливість використання горючого сланцю фармацевтичній промисловості. Окремі різновиди сланцю — сировина для отримання сірки, аміаку, глинозему і т. д. Сланцевий газ використовується як замісник природного газу. Крім того, з горючих сланців, що на 2/3 складаються з негорючих мінеральних речовин, виготовляються стінові блоки, пінобетон, аглопорит, перегородні плити, дренажні труби і інші будівельні деталі. Сланцева зола застосовується в сільському господарстві.

Література і джерела

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Dyni, J.R. Geology and Resources of Some World Oil-Shale Deposits // Oil Shale. 2003. ol. 20, № 3. P. 193–252.
  • Volkov, E.P. New developments in oil shale technology[недоступне посилання з липня 2019]
  • Sachsenhofer, R.F., Koltun, Y.V. Black Shale in Ukraine  A Review // Marine and Petroleum Geology.  2012.  Vol. 31, Is. 1.  P. 125136.

Примітки

  1. Allix, Pierre; Burnham, Alan K. (1 грудня 2010). . Oilfield Review. Schlumberger. 22 (4): 6. Архів оригіналу (PDF) за 6 січня 2015. Процитовано 18 квітня 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Slanceva promislovist galuz palivnoyi promislovosti yaka zdijsnyuye vidobutok zbagachennya i pererobku goryuchih slanciv Rodovisha goryuchih slanciv ye u Estoniyi Albaniyi Bolgariyi Rosiyi Ugorshini na Kubi v Rumuniyi Chehiyi Serbiyi a takozh v Avstriyi Braziliyi Velikij Britaniyi Yegipti Ispaniyi Kanadi Mali Marokko SShA FRN Shveciyi Ukrayini Pererobka goryuchih slanciv mln metr tonn 1880 2010 roki Resurs Pierre Allix Alan K Burnham IstoriyaYe svidchennya pro vikoristannya goryuchogo slancyu she u starodavni chasi Suchasne industrialne vidobuvannya goryuchogo slancyu rozpochalosya u 1837 r v rudnikah Autum Autun u Franciyi i zdijsnyuvalosya za uchasti Shotlandiyi i Nimechchini Estonski slanci stali doslidzhuvati v 1771 r a yih promislovij vidobutok pochavsya u 1918 r Promislove nepalivne vikoristannya goryuchih slanciv pochalosya v 1694 r v Shotlandiyi de bula sporudzhena fabrika dlya otrimannya slancevogo masla U 1832 r u Franciyi bula rozroblena efektivna tehnologiya otrimannya slancevogo osvitlyuvalnogo masla Slanceva promislovist dosyagla znachnogo rozvitku u HIH st u Velikij Britaniyi Slanceva promislovist aktivno rozvivalasya do Pershoyi svitovoyi vijni 1914 18 rr Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni promislova rozrobka goryuchih slanciv pochalasya na teritoriyi Estoniyi dlya postachannya Petrogradskogo promislovogo rajonu Znachnogo rozvitku dosyagla slanceva promislovist u Estoniyi u HH st U 1924 r u Tallinni stala do ladu persha TES yaka vikoristovuvala goryuchij slanec Odnak u podalshomu shiroko dostupna nafta stvoryuvala vse bilshi konkurentni trudnoshi dlya slancevoyi promislovosti Yiyi rozvitok sposterigavsya lishe u Estoniyi Rosiyi i Kitayi Za radyanskih chasiv buli organizovani sistematichne vivchennya i rozvidka zapasiv goryuchogo slancyu ta yih promislova rozrobka U 1975 r po vidobutku slanciv SRSR zajmav 1 e misce v sviti Pokladi jogo na teritoriyi SRSR buli lokalizovani u Pribaltijskomu slancevomu basejni Estonske i Leningradske rodovisha i Volzkomu basejni Kashpirske i Obshesirtovske rodovisha zapasi yakih stanovili vidpovidno 75 2 i 19 7 rozvidanih zapasiv SRSR Vidobutok goryuchih slanciv u SRSR vivsya na Estonskomu Leningradskomu i Kapshirskomu rodovishah Vidobutok slanciv u SRSR stanoviv tis t 1940 r 2628 1950 4716 1960 14147 1970 24319 1974 33266 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni slancevij gaz vikoristovuvavsya v Leningradi i mistah Pivnichnoyi Estoniyi Svitova energetichna kriza 1973 roku timchasovo pozhvavila interes do goryuchih slanciv U 1974 r v ekspluataciyi v SRSR znahodilosya 10 shaht i 4 rozrizi Na rozrizah zastosovuvalasya beztransportna sistema rozkrivu z vikoristannyam potuzhnih ekskavatoriv Najbilshi shahti mali fabriki sho zbagachuvali vidobutij slanec mokroyu vidsadkoyu i u vazhkih seredovishah Slanci vikoristovuvalisya dlya energetichnih i tehnologichnih cilej Na slancevomu palivi u kinci HH st pracyuvali vsi elektrostanciyi v Estonskij RSR TEC v m Slanci Leningradskoyi oblasti i v m Sizrani Kujbishevskoyi oblasti U Estonskij RSR Leningradskij i Kujbishevskij oblastyah diyali slancepererobni kombinati yaki viroblyali palivne maslo pobutovij gaz benzin sirku dubilni rechovini otrutohimikati bitumi karbamidni smoli antiseptiki barvniki tosho Na bazi ridkih frakcij peregonki slanciv bulo organizovane virobnictvo benzolu ihtiolu toluolu slancevogo solventu lakiv kleyiv elektrodnogo koksu tosho Z slanciv viroblyali blizko 1 mlrd m pobutovogo gazu na rik Svitovij vidobutok goryuchih slanciv dosyag piku v 1980 roci i stanoviv 47 mln t z nih bilshe 70 v Estoniyi reshta v Rosiyi Kitayi Braziliyi Avstraliyi SuchasnistU 2006 r blizko 11 mln t goryuchih slanciv spalyuvalosya na elektrostanciyah a 3 mln t vikoristovuvalosya v slancevohimichnij promislovosti de viroblyalosya 0 3 mln t slancevogo masla Svitovij vidobutok goryuchih slanciv dosyag piku v 1980 r i dorivnyuvav 47 mln t z nih bilshe 70 v Estoniyi reshta v Rosiyi Kitayi Braziliyi Avstraliyi V danij chas dlya himichnoyi nepalivnoyi pererobki goryuchih slanciv vidobuvayutsya tilki v Estoniyi Rosiyi Braziliyi Kitayi ta Avstraliyi poryadku desyatkiv mln t V Ukrayini pererobku Bovtiskogo rodovisha goryuchih slanciv spilno z Estoniyeyu peredbachayetsya pochati v najblizhchi 5 rokiv Z seredini 1990 h rokiv i aktivnishe uzhe z 2005 r u sviti sposterigayetsya zrostayuchij interes do goryuchih slanciv yak energetichnoyi sirovini Stanom na 2008 r slanceva promislovist ye v Braziliyi Kitayi Estoniyi Nimechchini Izrayili ta Rosiyi Goryuchi slanci ye sirovinoyu dlya oderzhannya ridkih paliv u Estoniyi Braziliyi i Kitayi vikoristovuyutsya dlya energetichnoyi generaciyi v Estoniyi Kitayi Izrayili i Nimechchini dlya virobnictva cementu v Estoniyi Nimechchini i Kitayi yak sirovina dlya himichnoyi promislovosti v Kitayi Estoniyi i Rosiyi U 2005 r Estoniya bula liderom virobnictva ridkih paliv zi slancyu 70 svitovogo virobnictva Jordaniya ta Yegipet planuyut vikoristovuvati goryuchij slanec u energetichnih cilyah Kanada i Turechchina planuyut spalyuvati goryuchij slanec razom z vugillyam dlya energetichnoyi generaciyi Goryuchij slanec sluzhit golovnim palivom dlya energetichnoyi generaciyi tilki v Estoniyi de Estonska TES generuye 95 elektroenergiyi vikoristovuyuchi goryuchij slanec 2005 r Suchasna slanceva industriya vklyuchaye oderzhannya z goryuchih slanciv sintetichnogo ridkogo paliva i masel vikoristannya slancyu yak paliva dlya TES dlya vigotovlennya budivelnih materialiv ta in U 2008 r slanceva promislovist ye v Braziliyi Kitayi Estoniyi Nimechchini Izrayili ta Rosiyi Oderzhannya sintetichnogo ridkogo paliva i masel Goryuchi slanci ye sirovinoyu dlya oderzhannya ridkih paliv i masel u Estoniyi Braziliyi i Kitayi Avstraliya viprobuvala pilotnu ustanovku a u 2003 r rozroblena programa doslidzhen u SShA U 2005 rr Estoniya bula liderom virobnictva ridkih paliv zi slancyu 70 svitovogo virobnictva 4 VVP U 2005 r u sviti zi slancyu viroblyalosya 684 000 tonn sintetichnogo ridkogo paliva U 2007 r u cij galuzi bulo vzhe dva svitovih lidera Estoniya ta Kitaj Najbilsha estonska kopalnya z vidobutku goryuchogo slancyu Eesti Polevkivi Eesti Polevkivi U 2008 r estonskij parlament shvaliv Nacionalnij plan rozvitku slancevoyi promislovosti na 2008 215 rr yakij peredbachaye shorichne vidobuvannya goryuchogo slancyu dlya pererobki na sintetichne palivo do 20 miljona metrichnih tonn Energetika Sogodni goryuchi slanci vikoristovuyutsya dlya energetichnoyi generaciyi v Estoniyi Kitayi Izrayili i Nimechchini Jordaniya ta Yegipet planuyut vikoristovuvati goryuchij slanec u energetichnih cilyah Kanada i Turechchina planuyut spalyuvati goryuchij slanec razom z vugillyam dlya energetichnoyi generaciyi Razom z tim goryuchij slanec sluzhit golovnim palivom dlya energetichnoyi generaciyi tilki v Estoniyi de Narvska TES generuye 95 elektroenergiyi vikoristovuyuchi goryuchij slanec 2005 r U 2008 r u Estoniyi elektrogeneruyuchi potuzhnosti slancevih TES stanovili 2 967 megavat u Izrayili 12 5 MVt Kitayi 12 MVt Nimechchini 9 9 MVt Inshi galuzi Slanci vikoristovuyut dlya virobnictva cementu v Estoniyi Nimechchini i Kitayi yak sirovinu dlya himichnoyi ta budivelnoyi promislovosti v Kitayi Estoniyi i Rosiyi Krim togo doslidzhuyetsya mozhlivist vikoristannya goryuchogo slancyu farmacevtichnij promislovosti Okremi riznovidi slancyu sirovina dlya otrimannya sirki amiaku glinozemu i t d Slancevij gaz vikoristovuyetsya yak zamisnik prirodnogo gazu Krim togo z goryuchih slanciv sho na 2 3 skladayutsya z negoryuchih mineralnih rechovin vigotovlyayutsya stinovi bloki pinobeton agloporit peregorodni pliti drenazhni trubi i inshi budivelni detali Slanceva zola zastosovuyetsya v silskomu gospodarstvi Literatura i dzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Dyni J R Geology and Resources of Some World Oil Shale Deposits Oil Shale 2003 ol 20 3 P 193 252 Volkov E P New developments in oil shale technology nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sachsenhofer R F Koltun Y V Black Shale in Ukraine A Review Marine and Petroleum Geology 2012 Vol 31 Is 1 P 125 136 PrimitkiAllix Pierre Burnham Alan K 1 grudnya 2010 Oilfield Review Schlumberger 22 4 6 Arhiv originalu PDF za 6 sichnya 2015 Procitovano 18 kvitnya 2012

Дата публікації:
Топ