Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юхим Павлович Славський (7 листопада 1898, село Макіївка Таганрозького округу Області Донського Війська, Російська імперія нині Україна) — 28 листопада 1991, Москва) — радянський державний і партійний діяч, тричі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1954, 1962 р.р.), один з керівників проекту по створенню радянської ядерної зброї, пізніше — керівник радянської атомної промисловості. Член ЦК КПРС (1961—1990). Депутат Верховної Ради СРСР 5—11-го скликань (1958—1989).
| Юхим Павлович Славський Ефим Павлович Славский | |
| Народження: | 7 листопада 1898 м. Макіївка, Донецька область, Україна |
|---|---|
| Смерть: | 28 листопада 1991 (93 роки) Москва |
| Поховання: | Новодівичий цвинтар |
| Національність: | українець |
| Країна: | СРСР і Російська імперія |
| Освіта: | d (1933) |
| Партія: | КПРС |
| Нагороди: |                       |
| | |
Біографія
Народився в селянській родині. Працювати почав у 1912 році шахтарем у Донбасі. Член РКП(б) з 1918 року.
У 1918–1928 роках у Червоній Армії, учасник Громадянської війни 1918–1920 років. Закінчив Московський інститут кольорових металів і золота в 1933. У 1933-1940-х працював на заводі «Електроцинк» в Орджонікідзе інженером, начальником цеху, головним інженером, директором заводу.
У 1940–1941 роках призначений директором Дніпровського алюмінієвого заводу в Запоріжжі, в 1941–1945 — Уральського алюмінієвого заводу в Кам'янсько-Уральському.
У 1945–1946 роках працював заступником наркома кольорової металургії СРСР.
У 1946–1953 займав пост заступника начальника Першого головного управління при Раді Міністрів СРСР. Одночасно в 1947–1949 роках був директором комбінату № 817.
1949 рік — Сталінська премія. Удостоєний звання Герой Соціалістичної Праці (разом з Б. Л. Ванниковим, І. В. Курчатовим і Ю. Б. Харитоном).
У 1953—1957 роках був першим заступником міністра середнього машинобудування СРСР.
У 1954 році другий раз удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (за роботи зі створення водневої бомби).
24 липня 1957 — березень 1963 року — міністр середнього машинобудування СРСР. У березні 1963 — березні 1965 року — голова Державного виробничого комітету із середнього машинобудування СРСР — міністр СРСР. У березні 1965 — 21 листопада 1986 року — міністр середнього машинобудування СРСР. Рекордсмен щодо тривалості керівництва однією галуззю - понад 29 років, а також щодо віку на час звільнення з посади - на 89 році життя.
З листопада 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.
Нагороди та премії
- Тричі Герой Соціалістичної Праці (29.10.1949, 4.01.1954, 7.03.1962)
- 10 орденів Леніна (25.07.1942, 10.02.1944, 23.02.1945, 29.10.1949, 11.09.1956, 25.10.1958, 25.10.1968, 25.10.1971, 25.10.1978, 25.10.1983)
- Орден Жовтневої Революції (25.10.1973)
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (11.03.1985)
- 2 ордени Трудового Червоного Прапора (24.12.1953, 29.07.1966)
- Медаль «За трудову доблесть» (21.08.1953)
- Інші медалі
- Орден «Зірка дружби народів» II ступеня (1978, ГДР)
- Ленінська премія (1980)
- Сталінська премія I ступеня (1949)
- Сталінська премія I ступеня (1951)
- Державна премія СРСР (1984)
- Почесний громадянин міста Обнінська
Джерела
- Ефим Павлович Славский
- Ефим Павлович Славский
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuhim Pavlovich Slavskij 7 listopada 1898 18981107 selo Makiyivka Taganrozkogo okrugu Oblasti Donskogo Vijska Rosijska imperiya nini Ukrayina 28 listopada 1991 Moskva radyanskij derzhavnij i partijnij diyach trichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1949 1954 1962 r r odin z kerivnikiv proektu po stvorennyu radyanskoyi yadernoyi zbroyi piznishe kerivnik radyanskoyi atomnoyi promislovosti Chlen CK KPRS 1961 1990 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 11 go sklikan 1958 1989 Yuhim Pavlovich Slavskij Efim Pavlovich Slavskij Narodzhennya 7 listopada 1898 1898 11 07 m Makiyivka Donecka oblast UkrayinaSmert 28 listopada 1991 1991 11 28 93 roki MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarNacionalnist ukrayinecKrayina SRSR i Rosijska imperiyaOsvita d 1933 Partiya KPRSNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v selyanskij rodini Pracyuvati pochav u 1912 roci shahtarem u Donbasi Chlen RKP b z 1918 roku U 1918 1928 rokah u Chervonij Armiyi uchasnik Gromadyanskoyi vijni 1918 1920 rokiv Zakinchiv Moskovskij institut kolorovih metaliv i zolota v 1933 U 1933 1940 h pracyuvav na zavodi Elektrocink v Ordzhonikidze inzhenerom nachalnikom cehu golovnim inzhenerom direktorom zavodu U 1940 1941 rokah priznachenij direktorom Dniprovskogo alyuminiyevogo zavodu v Zaporizhzhi v 1941 1945 Uralskogo alyuminiyevogo zavodu v Kam yansko Uralskomu U 1945 1946 rokah pracyuvav zastupnikom narkoma kolorovoyi metalurgiyi SRSR U 1946 1953 zajmav post zastupnika nachalnika Pershogo golovnogo upravlinnya pri Radi Ministriv SRSR Odnochasno v 1947 1949 rokah buv direktorom kombinatu 817 1949 rik Stalinska premiya Udostoyenij zvannya Geroj Socialistichnoyi Praci razom z B L Vannikovim I V Kurchatovim i Yu B Haritonom U 1953 1957 rokah buv pershim zastupnikom ministra serednogo mashinobuduvannya SRSR U 1954 roci drugij raz udostoyenij zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci za roboti zi stvorennya vodnevoyi bombi 24 lipnya 1957 berezen 1963 roku ministr serednogo mashinobuduvannya SRSR U berezni 1963 berezni 1965 roku golova Derzhavnogo virobnichogo komitetu iz serednogo mashinobuduvannya SRSR ministr SRSR U berezni 1965 21 listopada 1986 roku ministr serednogo mashinobuduvannya SRSR Rekordsmen shodo trivalosti kerivnictva odniyeyu galuzzyu ponad 29 rokiv a takozh shodo viku na chas zvilnennya z posadi na 89 roci zhittya Z listopada 1986 roku personalnij pensioner soyuznogo znachennya v Moskvi Nagorodi ta premiyiTrichi Geroj Socialistichnoyi Praci 29 10 1949 4 01 1954 7 03 1962 10 ordeniv Lenina 25 07 1942 10 02 1944 23 02 1945 29 10 1949 11 09 1956 25 10 1958 25 10 1968 25 10 1971 25 10 1978 25 10 1983 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 25 10 1973 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 11 03 1985 2 ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 24 12 1953 29 07 1966 Medal Za trudovu doblest 21 08 1953 Inshi medali Orden Zirka druzhbi narodiv II stupenya 1978 GDR Leninska premiya 1980 Stalinska premiya I stupenya 1949 Stalinska premiya I stupenya 1951 Derzhavna premiya SRSR 1984 Pochesnij gromadyanin mista ObninskaDzherelaEfim Pavlovich Slavskij Efim Pavlovich Slavskij