Скрізь плач, і стогін, і ридання…

«Скрізь плач, і стогін, і ридання…» — вірш Лесі Українки. Датується 1890 роком. Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, С. 38. До київського видання збірки «На крилах пісень» 1904 року. Леся Українка поезію не включила.

Скрізь плач, і стогін, і ридання…
Жанр	вірш
Автор	Леся Українка
Мова	українська
Написано	1890
Опубліковано	1893
Цей твір у  Вікіджерелах

Автографи — ІЛІШ, ф. 2, № 11, стор. 25, та ІЛІШ, ф. 2, № 747, С. 45.

Література

• Леся Українка. Скрізь плач, і стогін, і ридання… // Зібрання творів у дванадцяти томах. — Київ : Наукова думка, 1975. — Т. 1. — С. 81.