Скорик Михайлина Михайлівна

Михайл́ина Мих́айлівна Ско́рик-Шкарівська (нар. 27 березня 1979, Дніпропетровськ)  — медіа-менеджер, журналіст, редактор ТБ, перекладач, аграрний аналітик. Член комітету, голова Київська незалежна медіа-профспілка (її наступник — Юрій Луканов). Очолювала КНМП з червня 2006 по вересень 2008 року. Мешкає в Ірпені, є депутатом Ірпінської міської ради.

Михайлина Михайлівна Скорик-Шкарівська
Народилася	27 березня 1979(1979-03-27) (45 років) Дніпропетровськ
Громадянство	Україна
Національність	українка
Місце проживання	Ірпінь
Діяльність	журналістика
Відома завдяки	журналістка, громадська діячка
Alma mater	Інститут журналістики КНУ ім. Т. Г. Шевченка
Членство	Київська незалежна медіа-профспілка
Висловлювання у Вікіцитатах 2002 — курси для репортерів спільної програми TACIS і KP Publications «Висвітлення передвиборчої кампанії і виборів в друкованих ЗМІ». 2009 — курси підвищення журналістської майстерності Digital Future of Journalism при Могилянській школі Журналістики (мігістерська програма НаУКМА). Кар'єра в медіа Власна журналістська агенція Media Masters. 2014—2015 — головний редактор сайту podrobnosti.ua, телеканал «Інтер». 2012—2014 — випусковий редактор ток-шоу «Ранок з Україною», редактор сайту sobytia.tv, телеканал «Україна». 2011 робота на каналі «Бізнес». 2010—2011 — головний редактор порталу tochka.net [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.], компанії digital ventures [ 15 січня 2012 у Wayback Machine.], що входить до групи СКМ. 2009—2010 — редактор відділу «Київ» газети «Лівий берег». 2008 — політичний оглядач журналу «Профіль». 2007 — політичний оглядач «газети 24», редактор телеканалу , де, зокрема, робила шоу «Чорним по білому» з ведучим Анатолієм Борсюком. 2005—2006 — виконавчий редактор тижневика «Народне слово» (м. Київ) 2004—2005 — постійний автор спецпроєкту ОБСЄ і МБФ «Відродження» «Твій вибір» (політична вкладка до 52 регіональних видань зі збалансованим висвітленням перебігу президентської кампанії). 2002—2005 — політичний аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень. 2001 — постійний автор і один з редакторів інтернет-видання ЗМІна. 1998—2004 — кореспондент, оглядач, завідувач відділом щоденної всеукраїнської газети «Україна молода». 1998 — спеціальний кореспондент тижневика «Сільські новини» (Дніпропетровська область). 1996—1998 — позаштатний автор газет «Україна молода», «Собор», «Дніпропетровськ», «Наше місто». Політична кар'єра Під час парламентських виборів 2019 року балотувалася до ВРУ по 95-му виборчому округу (Ірпінь) від партії «Голос» як безпартійна. Набравши 7,3 % голосів посіла третє місце. Була кандидатом на крісло мера міста під час місцевих виборів 2020 року. З результатом 8,87 % зайняла третє місце.. Голова фракції «Голос» в Ірпінській міській раді. У 2020 році обрана депутатом 8-го скликання Ірпінської міської ради від партії «Голос», секретар постійної комісії з питань бюджету, фінансів, цін та ціноутворення при міськраді. Закріплена, як депутат, за округом № 4 в Ірпені. Профспілкова й громадська діяльність Січень 2014 року — акція «Не стріляйте в журналіста!». Травень 2010 року — учасник руху Стоп цензурі!. Листопад 2007 року — початок кампанії «Не продаємося!», спрямованої проти замовних сюжетів на українському телебаченні. Серпень 2007 року — кампанія з повернення заробітної плати 60 співробітникам газети «Без цензури». Січень — березень 2007 — консультант по трудовому конфлікту на телеканалі «Інтер», в результаті чого вдалося запобігти незаконному звільненню співробітників інформаційно-аналітичної служби. Вересень 2006 — грудень 2006 — брала участь у начальному проєкті, спрямованому на боротьбу з цензурою в університетах України. Липень-серпень 2006 — кампанія проти партійців, які побили знімальну групу телеканалу СТБ під стінами парламенту. Була ініціатором кампанії на захист журналістів, яких побив депутат «Партії регіонів» Олег Калашніков, що закінчилася вигнанням його з фракції й Ради. Липень 2006 — листопад 2007 — тренер у низці професійних та профспілкових навчальних проєктах. Жовтень 2004 — координатор акції проти темників Медведчука «Цензуру Геть». 2002-2008 — була серед сподвижників, хто був причетний до пошуку могили Миколи Міхновського. Родина Походить з родини дніпропетровських журналістів-дисидентів. Чоловік — Сергій Шкарівський. Були одружені з 15 березня 2008 року. Загинув 19 серпня 2014 року під час російсько-української війни у бою в Іловайську. Син — Іщенко Гліб Аретмович (2015 р. н.). Співмешканець — Іщенко Артем Олексійович. Видання й навчальні курси Дієвий краудфандинг: що потрібно знати громадській організації, щоб ефективно збирати пожертви через власний сайт. Як і для чого створюється ОСН. Посібник за досвідом Ірпеня. Співавторами є Наіля Лавровська та Тамара Буренко. Верифікація в інтернеті. Співавтор Віталій Мороз. Як розуміти соціальні мережі. Співавтор Віталій Мороз. Нагороди Премія Телетріумф-2007 за серію програм «Чорним по білому з Анатолієм Борсюком». Цікаві факти Разом з колегами досліджувала творчість Миколи Міхновського і знайшла його могилу на Байковому цвинтарі^[]. У 2017 році потрапила до «чорного списку» Росії й Білорусі. Примітки . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. Таємниця загибелі Миколи Міхновського. 10.01.2008 . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 20 серпня 2014. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. Як і для чого створюється ОСН. Посібник за досвідом міста Ірпінь . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019. Джерела  Скорик-Шкарівська Михайлина Михайлівна у соцмережі «Facebook» Михайлину Скорик переобрали головою КНМП [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Колектив Першого ділового каналу оштрафували за низькі рейтинги [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]