Ско́рий Іва́н Анто́нович (нар. 31 січня (12 лютого) 1912 — пом. 5 березня 1980) — учасник Другої світової війни, командир батальйону, капітан, Герой Радянського Союзу (1943).
Скорий Іван Антонович | |
---|---|
Народження | 31 січня (12 лютого) 1912 село Тетянівка, Російська імперія (тепер Березнегуватський район, Миколаївська область) |
Смерть | 5 березня 1980 (68 років) Люберці, Московська область, СРСР |
Поховання | Люберці |
Країна | Російська імперія→ СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1934–1958 |
Партія | КПРС |
Звання | капітан |
Формування | |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 31 січня (12 лютого) 1912 року в селі Тетянівка Березнегуватського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1940 року.
Закінчив 5 класів школи та професійно-технічну школу. Працював бригадиром у колгоспі.
До лав РСЧА призваний у 1934 році. У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року.
Командир стрілецького батальйону 561-го стрілецького полку 51-ї армії 4-го Українського фронту капітан Скорий І. А. особливо відзначився в боях за місто Мелітопіль Запорізької області. У період з 12 по 23 жовтня 1943 року стрілецький батальйон під орудою капітана Скорого відбив атаку супротивника й на плечах відступаючого ворога оволодів околицею Мелітополя. В подальшому, розвиваючи наступ, батальйон оволодів і південною частиною центру міста.
У повоєнні роки І. А. Скорий продовжував військову службу. У 1947 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. У 1958 році полковник І. А. Скорий вийшов у запас.
Мешкав у місті Люберці Московської області. До виходу на пенсію працював старшим приймальником промкомбінату.
Помер 5 березня 1980 року. Похований на старому Люберецькому цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року капітану Скорому Івану Антоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1305).
Також нагороджений орденами Червоного Прапора, Олександра Невського, Червоної Зірки, медалями.
Література
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 244-246.
- Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 21 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Скорый Иван Антонович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мелитополь. Шагает парк по улицам[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sko rij Iva n Anto novich nar 31 sichnya 12 lyutogo 1912 19120212 pom 5 bereznya 1980 uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni komandir bataljonu kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Skorij Ivan AntonovichNarodzhennya31 sichnya 12 lyutogo 1912 1912 02 12 selo Tetyanivka Rosijska imperiya teper Berezneguvatskij rajon Mikolayivska oblast Smert5 bereznya 1980 1980 03 05 68 rokiv Lyuberci Moskovska oblast SRSRPohovannyaLyuberciKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1934 1958PartiyaKPRSZvannyakapitanFormuvannyaVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 31 sichnya 12 lyutogo 1912 19120212 roku v seli Tetyanivka Berezneguvatskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b z 1940 roku Zakinchiv 5 klasiv shkoli ta profesijno tehnichnu shkolu Pracyuvav brigadirom u kolgospi Do lav RSChA prizvanij u 1934 roci U 1939 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Komandir strileckogo bataljonu 561 go strileckogo polku 51 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu kapitan Skorij I A osoblivo vidznachivsya v boyah za misto Melitopil Zaporizkoyi oblasti U period z 12 po 23 zhovtnya 1943 roku strileckij bataljon pid orudoyu kapitana Skorogo vidbiv ataku suprotivnika j na plechah vidstupayuchogo voroga ovolodiv okoliceyu Melitopolya V podalshomu rozvivayuchi nastup bataljon ovolodiv i pivdennoyu chastinoyu centru mista U povoyenni roki I A Skorij prodovzhuvav vijskovu sluzhbu U 1947 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze U 1958 roci polkovnik I A Skorij vijshov u zapas Meshkav u misti Lyuberci Moskovskoyi oblasti Do vihodu na pensiyu pracyuvav starshim prijmalnikom promkombinatu Pomer 5 bereznya 1980 roku Pohovanij na staromu Lyubereckomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 listopada 1943 roku kapitanu Skoromu Ivanu Antonovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1305 Takozh nagorodzhenij ordenami Chervonogo Prapora Oleksandra Nevskogo Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaBundyukov A G Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Nikolaevskoj oblasti Odessa Mayak 1982 stor 244 246 Zoloti zirki Mikolayivshini Enciklopedichne vidannya Mikolayiv Vid vo MDGU im Petra Mogili 2005 PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany 21 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Skoryj Ivan Antonovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Melitopol Shagaet park po ulicam nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros