портрет Батько Посада Діти Дружина Чоловік Мати Олександр Васильович СклабовськийНародився 1793 1793 Помер 1831 1831 Міс

Олександр Васильович Склабовський
Народився	1793(1793)
Помер	1831(1831)
Місце проживання	Харків
Країна	Російська імперія
Діяльність	поет
Alma mater	Харківський університет
Заклад	Харківський університет
Вчене звання	ад'юнкт
Відомий завдяки:	редактор «Українського журналу»

Олександр Васильович Склабовський (1793–1831) — ад'юнкт російської словесності і викладач поезії в Харківському університеті, письменник і поет, редактор «Українського журналу».

Біографія

Походив з духовного звання і початкову освіту отримав у Воронезькій семінарії, після закінчення якої вступив до Харківського університету. У цей час у Харківському університеті серед студентів панувала особлива пристрасть до віршування, і всі з захопленням пробували свої сили в різних галузях поезії. Університетське начальство заохочувало літературні заняття студентів і навіть друкувало особливі збірки з найкращих робіт студентів. У «Творах студентів та вільних слухачів Імператорського Харківського університету», що з'явивилися в 1817 р., Склабовський надрукував перший свій твір: «Міркування про зіпсованість природи людської та про допомогу, яку приносить нам справжня філософія до поправлення оної». У тих же «Творах» за 1818 р. знаходиться інший його твір: «Історичний погляд на Росію від основи монархії до поневолення її татарами». У наступному 1819 р. він закінчив курс університету зі ступенем кандидата, а в 1822 р. по витриманні іспиту був удостоєний ступеня магістра російської словесності. У 1823 р. був затверджений ад'юнктом російської словесності. У цьому році він виступив автором проекту про створення студентського учено-літературного гуртка і навіть склав статут цього товариства, який за деякими змінами був затверджений попечителем округу.

За період 1819–1823 р. ним були надруковані такі твори:

«Досліди у віршах» (Харків, 1819);
«Царський бенкет у столиці слов'ян-переможців» (Речі, що промовлялися в урочистих зборах Харківського університету 30-го серпня 1820 р.);
«Безсмертя душі», дифірамб. (Речі, що промовлялисяя … 30-го серпня 1821 р.);
«Помпея», поема (X., 1822);
«Про богозневагу», вірш. (Речі, що промовлялися … 30 серпня. 1823 р.).

У 1824 р. він був призначений редактором «Українського Журналу», що видавався Харківським університетом, а в наступному році йому було доручено і видання цього журналу. Крім цілого ряду віршів він помістив у цьому журналі ще такі статті: «Про користь і цілі поезії». З лекцій, читаних студентам в Імператорському Харківському університеті (1824 р., № 16 і 17); «Про стан освіти в Харкові» (1824 р., ч. III); «Розбір оди, обраної Ломоносовим з Іова» (1824 р., ч. I, № № 1, 2, 3); «Іван-Купало» (1824 р., ч. II, № 12). Викладачем поезії в Харківському університеті він залишався до 1826 р.

Література

Д. И. Багалей, «Из жизни Харьковского университета в начале XIX столетия», «Вестник Европы», 1902 г., кн. 2. стр. 631, 639, 640.
Д. И. Багалей, «Опыт истории Харьковского университета», «Записки Имп. Харьковского университета», 1901 г., кн. І, отд. 2, стр. 40, и кн. III, отд. 2, стр. 46—48, 108.
Межов, «Русская историческая библиотека», 1800–1854, т. III, № 33263, 33267, 33270, 33273.
Смирдин, «Роспись российским книгам», № 6097, 6643, 7978, 9795.

Джерела

Большая биографическая энциклопедия(рос.)