Ске́льні поро́ди (рос. скальные породы, англ. rocks, нім. Felsgesteine n pl) — більша частина вивержених і метаморфічних гірських порід та деякі породи осадового походження, для яких характерні значні сили зчеплення між частинками. С. п. поширені на рудних родовищах, родовищах будівельних г. п. і рідко — на кам'яновугільних. Межа міцності при одноосному стисненні в насиченому водою стані — 50-350 МПа. До них відносять кварцити, ґраніти, мармури, міцні вапняки, пісковики, сланці та ін. Для більшості скельних, а також напівскельних порід характерна природна тріщинуватість у масиві.
Класифікація
За тріщинуватістю (блочністю) порід у масиві їх поділяють на п'ять технологічних категорій: практично монолітні, слабкотріщинуваті, середньотріщинуваті, сильно тріщинуваті, надзвичайно тріщинуваті.
- Практично монолітні (винятково крупноблочні) мають середній розмір окремостей бл. 100 см, максимальний — понад 150 см, видимі тріщини відсутні. До них відносять піроксеніти, перидотити, габро, кам'яну сіль.
- Слабкотріщинуваті (сильно крупноблочні) характеризуються середньою відстанню між тріщинами і розмірами окремостей 100—150 см при середньому розмірі 70 см. Такі породи мають блочну будову, видимі тріщини, іноді заповнені дрібним нецементуючим матеріалом. До них відносять рудні матеріали, деякі вапняки та ґраніти.
- Середньотріщинуваті (крупноблочні) мають середню відстань між тріщинами і середній розмір окремостей бл. 50 см. Будова блочна, тріщини добре розпізнаються, іноді заповнені дрібним матеріалом. До них відносять породи азбестових родовищ, багатьох видів вапняків, деякі роговики та ін.
- Сильно тріщинуваті (середньоблочні). Середня відстань між тріщинами 10-50 см, середній розмір окремостей бл. 30-40 см, часто мають напластування і видимі зімкнені тріщини. До них належать до 65 % руди Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, алевроліти та інші широко розповсюджені породи.
- Надзвичайно тріщинуваті (малоблочні) мають середню відстань між тріщинами (звичайно зімкненими) до 10 см і середній розмір окремостей бл. 20 см, відсутні окремості більші 100 см.
Крім того виділяють шаруваті (нетріщинуваті) породи, які характеризуються напластуванням тонких порівняно однорідних шарів, сили зчеплення в них у напрямку напластування значно менші сил зчеплення у поперечному напрямку. Скельні і напівскельні породи можуть знаходитися у порушеному стані, в суміші різноманітних порід і промерзлому стані. Порушені породи залягають у зонах тектонічних порушень і можуть бути результатом відриву частини масиву під впливом природних сил (обвалення, зсування, зрушення), або в результаті струсної дії вибухів. Властивості таких порід можуть суттєво змінюватися.
Скельні породи, які зазнали механічного руйнування чи дроблення, називають зруйнованими і роздробленими. Розрізняють такі їх види:
- 1. Зв'язнорозірвані — породи, у яких окремості масиву не розриваються повністю, збільшується природна тріщинуватість, зберігається зчеплення між окремостями; збільшення об'єму породи від вибуху становить 3-10 %.
- 2. Груборозірвані — породи з повітряними проміжками великих розмірів між блоками, з втраченими силами зчеплення між ними, але зі збереженням затиснення блоків і уламків у висадженій масі та сил зчеплення по незруйнованих природних тріщинах у грудках. Збільшення об'єму породи складає 20 %, діаметр найбільших грудок — 150 см.
- 3. Дрібнорозірвані — породи, у яких багато повітряних проміжків між грудками зі збереженням затиснення окремих шматків, схильністю до осипання і утворення чітко виражених укосів. Збільшення об'єму цих порід при висадженні становить 40-65 %, діаметр найбільших грудок 60-70 см, сер. діаметр — 30-50 см.
- 4. Роздроблені — породи, до яких відносять всі види висаджених порід, а також роздроблені іншими способами породи при розмірі грудок не більше 20 см. Ці породи сипкі.
- 5. Дрібнороздроблені (щебеневого типу) — породи з розмірами частинок не більше 10 см. Їх одержують шляхом дроблення корисних копалин і розсіву за крупністю. Після дроблення первинний об'єм збільшується на 60-85 %. Для цих порід чинними є закономірності сипких середовищ.
- 6. Щебенево-ґравійна маса, призначена для бетону, здатна ущільнюватися зі зменшенням об'єму на 5-10 %, сипке середовище, має крупність: 70-40 мм, 40-20 мм, 20-10 мм та 10-5 мм.
- 7. Злежані пухкі породи — складаються з окремих грудок і перемелених зерен роздрібнених і дрібнозернистих скельних та напівскельних порід, ущільнених з часом і під впливом навантажень.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- СКЕЛЬНІ ПОРОДИ | Геологічний словник https://geodictionary.com.ua/node/3989
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко та ін.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
- W. Maresch, H.P. Schertl, O. Medenbach: Gesteine – Systematik, Bestimmung, Entstehung. 3., korrigierte Auflage. Schweizerbart, Stuttgart 2016.
- Petrology: Igneous, Sedimentary, and Metamorphic . by Harvey Blatt , Robert Tracy, Brent Owens. Publisher : W. H. Freeman; 3rd edition (November 11, 2005). 530 pages.
- Природні скельні ґрунти / ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95). Ґрунти. Класифікація. (Міждержавний стандарт) http://online.budstandart.com/ru/catalog/doc-page?id_doc=4069
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ske lni poro di ros skalnye porody angl rocks nim Felsgesteine n pl bilsha chastina viverzhenih i metamorfichnih girskih porid ta deyaki porodi osadovogo pohodzhennya dlya yakih harakterni znachni sili zcheplennya mizh chastinkami S p poshireni na rudnih rodovishah rodovishah budivelnih g p i ridko na kam yanovugilnih Mezha micnosti pri odnoosnomu stisnenni v nasichenomu vodoyu stani 50 350 MPa Do nih vidnosyat kvarciti graniti marmuri micni vapnyaki piskoviki slanci ta in Dlya bilshosti skelnih a takozh napivskelnih porid harakterna prirodna trishinuvatist u masivi Granitna skelna poroda KvarcitMarmur Vapnyak Kanjon Antilopi SShA Arizona KlasifikaciyaZa trishinuvatistyu blochnistyu porid u masivi yih podilyayut na p yat tehnologichnih kategorij praktichno monolitni slabkotrishinuvati serednotrishinuvati silno trishinuvati nadzvichajno trishinuvati Praktichno monolitni vinyatkovo krupnoblochni mayut serednij rozmir okremostej bl 100 sm maksimalnij ponad 150 sm vidimi trishini vidsutni Do nih vidnosyat pirokseniti peridotiti gabro kam yanu sil Slabkotrishinuvati silno krupnoblochni harakterizuyutsya serednoyu vidstannyu mizh trishinami i rozmirami okremostej 100 150 sm pri serednomu rozmiri 70 sm Taki porodi mayut blochnu budovu vidimi trishini inodi zapovneni dribnim necementuyuchim materialom Do nih vidnosyat rudni materiali deyaki vapnyaki ta graniti Serednotrishinuvati krupnoblochni mayut serednyu vidstan mizh trishinami i serednij rozmir okremostej bl 50 sm Budova blochna trishini dobre rozpiznayutsya inodi zapovneni dribnim materialom Do nih vidnosyat porodi azbestovih rodovish bagatoh vidiv vapnyakiv deyaki rogoviki ta in Silno trishinuvati serednoblochni Serednya vidstan mizh trishinami 10 50 sm serednij rozmir okremostej bl 30 40 sm chasto mayut naplastuvannya i vidimi zimkneni trishini Do nih nalezhat do 65 rudi Novokrivorizkogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu alevroliti ta inshi shiroko rozpovsyudzheni porodi Nadzvichajno trishinuvati maloblochni mayut serednyu vidstan mizh trishinami zvichajno zimknenimi do 10 sm i serednij rozmir okremostej bl 20 sm vidsutni okremosti bilshi 100 sm Krim togo vidilyayut sharuvati netrishinuvati porodi yaki harakterizuyutsya naplastuvannyam tonkih porivnyano odnoridnih shariv sili zcheplennya v nih u napryamku naplastuvannya znachno menshi sil zcheplennya u poperechnomu napryamku Skelni i napivskelni porodi mozhut znahoditisya u porushenomu stani v sumishi riznomanitnih porid i promerzlomu stani Porusheni porodi zalyagayut u zonah tektonichnih porushen i mozhut buti rezultatom vidrivu chastini masivu pid vplivom prirodnih sil obvalennya zsuvannya zrushennya abo v rezultati strusnoyi diyi vibuhiv Vlastivosti takih porid mozhut suttyevo zminyuvatisya Skelni porodi yaki zaznali mehanichnogo rujnuvannya chi droblennya nazivayut zrujnovanimi i rozdroblenimi Rozriznyayut taki yih vidi 1 Zv yaznorozirvani porodi u yakih okremosti masivu ne rozrivayutsya povnistyu zbilshuyetsya prirodna trishinuvatist zberigayetsya zcheplennya mizh okremostyami zbilshennya ob yemu porodi vid vibuhu stanovit 3 10 2 Gruborozirvani porodi z povitryanimi promizhkami velikih rozmiriv mizh blokami z vtrachenimi silami zcheplennya mizh nimi ale zi zberezhennyam zatisnennya blokiv i ulamkiv u visadzhenij masi ta sil zcheplennya po nezrujnovanih prirodnih trishinah u grudkah Zbilshennya ob yemu porodi skladaye 20 diametr najbilshih grudok 150 sm 3 Dribnorozirvani porodi u yakih bagato povitryanih promizhkiv mizh grudkami zi zberezhennyam zatisnennya okremih shmatkiv shilnistyu do osipannya i utvorennya chitko virazhenih ukosiv Zbilshennya ob yemu cih porid pri visadzhenni stanovit 40 65 diametr najbilshih grudok 60 70 sm ser diametr 30 50 sm 4 Rozdrobleni porodi do yakih vidnosyat vsi vidi visadzhenih porid a takozh rozdrobleni inshimi sposobami porodi pri rozmiri grudok ne bilshe 20 sm Ci porodi sipki 5 Dribnorozdrobleni shebenevogo tipu porodi z rozmirami chastinok ne bilshe 10 sm Yih oderzhuyut shlyahom droblennya korisnih kopalin i rozsivu za krupnistyu Pislya droblennya pervinnij ob yem zbilshuyetsya na 60 85 Dlya cih porid chinnimi ye zakonomirnosti sipkih seredovish 6 Shebenevo gravijna masa priznachena dlya betonu zdatna ushilnyuvatisya zi zmenshennyam ob yemu na 5 10 sipke seredovishe maye krupnist 70 40 mm 40 20 mm 20 10 mm ta 10 5 mm 7 Zlezhani puhki porodi skladayutsya z okremih grudok i peremelenih zeren rozdribnenih i dribnozernistih skelnih ta napivskelnih porid ushilnenih z chasom i pid vplivom navantazhen LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s SKELNI PORODI Geologichnij slovnik https geodictionary com ua node 3989 Inzhenerna geologiya z osnovami geotehniki pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Kolektiv avtoriv V G Suyarko ta in za zag red prof V G Suyarka Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2019 278 s W Maresch H P Schertl O Medenbach Gesteine Systematik Bestimmung Entstehung 3 korrigierte Auflage Schweizerbart Stuttgart 2016 Petrology Igneous Sedimentary and Metamorphic by Harvey Blatt Robert Tracy Brent Owens Publisher W H Freeman 3rd edition November 11 2005 530 pages Prirodni skelni grunti DSTU B V 2 1 2 96 GOST 25100 95 Grunti Klasifikaciya Mizhderzhavnij standart http online budstandart com ru catalog doc page id doc 4069