Скальпування — видалення з голови ділянки шкіри разом із волоссям, тобто скальпа. Скальпи використовувалися для підтвердження виявленої сміливості на війні та вважалися трофеєм. Знімати скальпи було зручніше ніж відрубувати голови, що також використовувалося з аналогічною метою. Після цієї процедури людина могла як померти так і вижити. Подібні звичаї зустрічалися у минулому у народів Європи, Азії та Африки. Найбільш відомий та масовий його прояв пов'язаний з північноамериканськими індіанцями та історією колонізації Північної Америки.
Скіфи
Скальпування було поширене серед древніх скіфів Євразії. Грецький історик Геродот так писав про скіфів в 440 р. до н. е.: «скіфський воїн вирізав з голови ворога клиноподібний шматок шкіри, а потім пом'якшував його шляхом тертя між руками. Після цього знятий скальп використовувався серветкою. Скіфи пишалися такими скальпами та вішали їх на кінську упряж, чим більше у чоловіка було подібних „серветок“, тим більше його поважали оточуючі. Багато хто навіть виготовляв собі накидки зі зшитих між собою скальпів»13[]. Особливою повагою у скіфів користувалися воїни, які убили багато ворогів. Частку здобичі кожного воїна визначали за числом скальпів і відрубаних голів, які він мав.
Північна Америка
У Північній Америці скальпування прийшло на зміну більш давньому звичаю — відрізання голови. Багато племен північноамериканських індіанців практикували скальпування аж до кінця XIX століття.
Вважається, що спілкування з європейцями викликало збільшення інтересу корінних американців до поширення скальпування. Деякі уряди білих заохочували цей звичай своїх індіанських союзників під час війни. Наприклад, у період Війни за незалежність США (Henry Hamilton), британський віце-губернатор Канади, був відомий під прізвисько "Генерал — скупник волосся", оскільки він нібито платив індіанським союзникам за скальпи американських поселенців. Тому, коли на війні Гамільтон був спійманий американцями, до нього ставилися як до військового злочинця, а не до військовополоненого. Однак, у той період і колонізатори, і індіанці часто знімали скальпи зі своїх жертв. Скальпування було вигідним бізнесом, оскільки скальпи високо цінувалися урядом: так, в 1703 р. в Пенсільванії скальп індіанця-чоловіка коштував 124 долари, а жінки — 50 доларів (20 доларів — приблизно унція золота) .
Примітки
- Dixon, pp. 223-24.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skalpuvannya vidalennya z golovi dilyanki shkiri razom iz volossyam tobto skalpa Skalpi vikoristovuvalisya dlya pidtverdzhennya viyavlenoyi smilivosti na vijni ta vvazhalisya trofeyem Znimati skalpi bulo zruchnishe nizh vidrubuvati golovi sho takozh vikoristovuvalosya z analogichnoyu metoyu Pislya ciyeyi proceduri lyudina mogla yak pomerti tak i vizhiti Podibni zvichayi zustrichalisya u minulomu u narodiv Yevropi Aziyi ta Afriki Najbilsh vidomij ta masovij jogo proyav pov yazanij z pivnichnoamerikanskimi indiancyami ta istoriyeyu kolonizaciyi Pivnichnoyi Ameriki Skalpuvannya indiancyami svoyih vorogiv Gravyura Teodora de Bri 1596 r Indianec Balakuchij Dzherelo Na pravomu plechi prikrasa zi skalpu 1910 r SkifiSkalpuvannya bulo poshirene sered drevnih skifiv Yevraziyi Greckij istorik Gerodot tak pisav pro skifiv v 440 r do n e skifskij voyin virizav z golovi voroga klinopodibnij shmatok shkiri a potim pom yakshuvav jogo shlyahom tertya mizh rukami Pislya cogo znyatij skalp vikoristovuvavsya servetkoyu Skifi pishalisya takimi skalpami ta vishali yih na kinsku upryazh chim bilshe u cholovika bulo podibnih servetok tim bilshe jogo povazhali otochuyuchi Bagato hto navit vigotovlyav sobi nakidki zi zshitih mizh soboyu skalpiv 13 dzherelo Osoblivoyu povagoyu u skifiv koristuvalisya voyini yaki ubili bagato vorogiv Chastku zdobichi kozhnogo voyina viznachali za chislom skalpiv i vidrubanih goliv yaki vin mav Pivnichna AmerikaRobert Makgi U 1864 roci koli vin buv ditinoyu z nogo znyav skalp vozhd siu Malenka Cherepaha U Pivnichnij Americi skalpuvannya prijshlo na zminu bilsh davnomu zvichayu vidrizannya golovi Bagato plemen pivnichnoamerikanskih indianciv praktikuvali skalpuvannya azh do kincya XIX stolittya Vvazhayetsya sho spilkuvannya z yevropejcyami viklikalo zbilshennya interesu korinnih amerikanciv do poshirennya skalpuvannya Deyaki uryadi bilih zaohochuvali cej zvichaj svoyih indianskih soyuznikiv pid chas vijni Napriklad u period Vijni za nezalezhnist SShA Henry Hamilton britanskij vice gubernator Kanadi buv vidomij pid prizvisko General skupnik volossya oskilki vin nibito plativ indianskim soyuznikam za skalpi amerikanskih poselenciv Tomu koli na vijni Gamilton buv spijmanij amerikancyami do nogo stavilisya yak do vijskovogo zlochincya a ne do vijskovopolonenogo Odnak u toj period i kolonizatori i indianci chasto znimali skalpi zi svoyih zhertv Skalpuvannya bulo vigidnim biznesom oskilki skalpi visoko cinuvalisya uryadom tak v 1703 r v Pensilvaniyi skalp indiancya cholovika koshtuvav 124 dolari a zhinki 50 dolariv 20 dolariv priblizno unciya zolota Skalpuvannya Karikatura z Istoriyi SShA Billa Naya 1894PrimitkiDixon pp 223 24