Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ситно, Сітно (словац. Sitno) (1 009,2 м п.м. ) — найвища вершина Штявницького хребта. Вона розташована недалеко від Банської Штявниці і вважається колискою європейського гірського туризму. Андезитові стіни оточують вершину з трьох сторін, на якій розташовані оглядова вежа та передавач Ситно.
| Ситно словац. Sitno | ||||
 | ||||
| 48°24′11″ пн. ш. 18°52′39″ сх. д. / 48.40306° пн. ш. 18.87750° сх. д.Координати: 48°24′11″ пн. ш. 18°52′39″ сх. д. / 48.40306° пн. ш. 18.87750° сх. д. | ||||
| Країна |  Словаччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Банська Штявниця | |||
| Розташування | Банська Штявниця | |||
| Система | Штявницькі гори | |||
| Тип | гора | |||
| матеріал | Андезит | |||
| Висота | 1 009 м | |||
  Ситно Ситно (Словаччина) | ||||
 Ситно у Вікісховищі | ||||
Місцезнаходження
Розташована в центральній частині гірського хребта, в геоморфологічній частині Ситнянська верховина та геоморфологічній частині Ситно. Знаходиться в районі Банська Штявниця і в кадастрі муніципалітету Ілія. Масив належить до басейну річки Грон.
Опис
Ситно є яскравим ландшафтним об’єктом. Верхня частина та кілька схилів знеліснені, звідки відкривається вид на навколишні пагорби. Унікальний вид відкривається з оглядової вежі на вершині Ситно. Східна та південна частини масиву дренуються притоками Штявниці, які впадають у річку Іпель, західні схили відводять воду через притоки Сикеніце в річку Грон.
Це гора, овіяна багатьма небилицями та чутками – найвідоміша про лицарів Ситно, котрі живуть на гірському масиві Ситно, готові допомогти нації, коли їй найгірше.
Геологія
Ситно є залишком затверділого потоку лави з андезиту, який вилився в неогені в долину, сформовану з м’якших вулканічних порід ( туфів ), і сьогодні утворює найвищу частину гірського хребта. Вершинне плато Ситно є розчленованим вулканом з більш стійкого піроксенового андезиту, який характеризується розділенням від уступа до пластини.
Біологія
Це місце виникнення декількох охоронюваних видів флори та фауни:
- виникнення теплолюбних і гірських видів рослин (конвалія златоголова, троянда карпатська гірська, курячий кущ, часник жовтий)
- виникнення близько 300 форм троянд, які вже описав Андрій Кметь (1841 - 1908)
- значна представленість рослинності скельних ущелин і стінок на андезитах
- виникнення "ситнійської козулі" - популяції з особливо акуратними, темними та високо посадженими копитами з перламутровим ефектом
- експансія чорного ворона, котрий часто займає гніздову територію хижих птахів.
Історія
Ситно оголошено археологічно заповідною територією. Сама вершина була заселена ще в доісторичні часи. Під час археологічних робіт тут було виявлено величезний лужицький замок - територія замку охоплює 16 гектарів і була найвищою укріпленою резиденцією людей лужицької культури в Словаччині. Це поселення, яке було тут між 1200 і 800 роками до нашої ери, підтверджується численними знахідками кераміки, прядильних знарядь, кам'яних вуглинок, а також цілим рядом бронзових знахідок, таких як чаша, сокирка, серп, долото, голка, пряжка та інше. Тут також знайдено форму з пісковику для відливання бронзових доліт. Цілком імовірно, що частина земель тут свідомо оброблялася сільськогосподарським (знахідки землеробських знарядь, кам’яні жорна). Заселення Ситно проіснувало приблизно до початку нашої ери.
Згідно з археологічними знахідками, Ситно було знову заселено лише в 11-12 століттях нашої ери. У цей період почало зростати значення Банської Штявниці як рудного району, і мова йшла про забезпечення безперебійного видобутку руд. Тому тут у 13 столітті був побудований кам'яний замок Ситно, залишки котрого досі збереглися на східному боці гори.
Пам'ятки
Замок був побудований на єдиній під'їзній дорозі зі східного боку Ситно, використано старі захисні вали, до яких також був споруджений рів. Замок відіграв важливу роль в обороні центральнословацьких міст від турецької загрози в 16 столітті. За переказами, під замком були розбиті татарські загони, які воювали в турецькому війську. Замок був перебудований у 16-му та 17-му століттях, коли вода була підведена безпосередньо до замку через з’єднання з джерела за 600 метрів. У XVII столітті власниками замку була родина Кохари. Замок був зруйнований куруцьким військом у 1703 - 1710 роках.
Оглядова вежа на Ситно
Вже в 1727 році власник садиби в Санкт-Антоні, Андрій Йозеф Когарі, збудував на Ситно філагорію (альтанку). Та була перебудована, і як оглядова вежа (друга найстаріша в Словаччині) вона зареєстрована як пам'ятка з роком заснування в 1736 році в кадастрі села Ілія. Після вимирання родини Кохари в 1826 році весь маєток перейшов до рук родини Кобургів. Оглядова вежа на Ситно згоріла в 1852 році від удару блискавки, але в 1886 році з ініціативи лікаря Кобургів доктора Едмунд Вільям Тері відновлений. Урочисте відкриття відбулося 8 вересня 1852 року. На церемонію також був запрошений доктор Тері, котрий на той час уже працював у Будапешті.
Пам'ятник Екснару
Близько 1950 року на вершині Ситного відкрито меморіальну дошку Ладіславу Екснару, засновнику партизанського з’єднання (групи) Ситно . На дошці напис: «Герой Словацького національного повстання /ЛАДИСЛАВ ЕКСНАР/ Засновник партизанського загону Ситно (1942–1945). Він боровся і загинув за нашу свободу».
Вал велетнів
Мабуть, вал велетнів почанався в Ситно і простягався на південь через Штявницькі гори, Печеніце, Дудінце, Дольні Семеровці до річки Іпель і її гирла в Дунай. Від Дунаю до Ситного і сьогодні помітні сліди, а це понад 60 кілометрів. Письменник і популярний історик Павел Дворжак вважає довгі вали однією з найбільших загадок Словаччини , яка пов’язує Штявницький стратовулкан із сучасністю.
Штявницькі вершини та Ситно загалом вважаються колискою європейського гірського туризму - перший туристичний клуб було створено тут у 1860 році. Першу задокументовану пішохідну стежку на території тодішньої Угорщини проклав Ситнянський клуб у 1874 році. Маршрут починався в Ходруші і йшов до ставу Почувадло, до Ситно та до Скленених Тепліц. Після 1880 року під керівництвом доктора Тері, навколо Ситно визначено сто кілометрів маркованих пішохідних стежок, і постійно будували нові стежки та гірські колодязі. 12 травня 1882 року доктор Тері заснував Ситнянське Товариство угорсько-карпатської єдності, котре через три роки налічувало 194 члени. (Хоча туризм у формі паломництва, звичайно, був відомий задовго до цього, Клуб чеських туристів, який був заснований у 1888 році, почав маркування у 1889 році. У Великобританії з цією метою у 1899 році було об’єднано Товариство охорони громад і Національне товариство пішохідних доріжок). Система туристичних знаків, яка використовується на Ситно, стала стандартом не тільки в усіх навколишніх країнах (включно з Чехією), а й в Ізраїлі, Філіппінах чи Бразилії, наприклад.
У 1929 році пастуша колиба на Ситно була перебудована в туристичну хату Андрея Кметя. У серпні 2020 року відновлено можливість ночівлі в хаті. В одній кімнаті 15 місць, оплата добровільна. З вересня 2020 року необхідно буде бронювати місце через Facebook.
В історичній оглядовій вежі були розміщені виставки археологічних знахідок із замку (історія, інтерпретована в тексті та фотографіях) та артефактів ситнянської фауни, флори, мінералів та скелелазання.
Види
Завдяки висоті над рівнем моря, розташуванню та частковій вирубці лісу з верхньої частини відкривається круговий огляд. Кілька сусідніх гір (Pohronský Inovec, Трибеч, Пташник (масив), Kremnické vrchy, Поляна (гори), Явор'є ) можна легко спостерігати з відповідних місць і оглядових точок. За сприятливих умов можна спостерігати декілька прикордонних гір на території Угорщини, а також Низькі Татри та Велику Фатру. З піків можна побачити наприклад Зобор (гора), Хопок, Vepor, Poľana, Stolica або угорська Матра.
Доступ
- на вершину веде дорога з села Ровне
- по
![image]()
вказівнику від сідловини Крижна через Татарську полонину - по
![image]()
вказівнику з Прєнчова - по
![image]()
вказівнику від ставу Почувадло через Татарську полонину - по
![image]()
вказівнику з села Ілія, котрий згодом перетинається з![image]()
вказівником з Прєнчова
Примітки
- Slovenská republika: podrobný autoatlas so zemepisnou sieťou WGS-84 pre GPS. Vojenský kartografický ústav. 2007. с. 100. ISBN .
- Mapový portál HIKING.SK. mapy.hiking.sk.
- Geomorfologické členenie Slovenska (PDF). Štátny geologický ústav Dionýza Štúra. 2011.
- (PDF). Úrad geodézie, kartografie a katastra SR. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2022. Процитовано 25 квітня 2023.
- Pamiatkový objekt - podrobnosti (словац.). www.pamiatky.sk.
- Tajomné miesta - Pečenický val, Dlhý val, Slovenský čínsky múr... - Anna Čunderlíková - (blog.sme.sk) (словац.). Petit Press a.s. 17. aug. 2019.
- Slovenský čínsky múr – Obnova.sk. www.obnova.sk. 15. januára 2005.
- Historie turistického značení, KČT, odbor Stará plavba, 2007–2008. Teraz je dostupné len ZNACENI TURISTICKYCH TRAS. www.staraplavba.cz.
- České turistické značky najdete i v Brazílii. Možná budou v celé zemi. iDNES.cz. 2 листопада 2016.
- It is possible to sleep at a chalet on Sitno after years (англ.). TASR. 6 серпня 2020.
- Peakfinder. peakfinder.org.
Див. також
Інші проекти
Зовнішні посилання
- Розташування на туристичній карті
- Зона відпочинку Почувадло
- Віртуальний вид зверху
- A. Kmeť / Ситно і що з нього побачити . Ружомберок: о. Багатий. Освальд, 1901. 140 с. – доступно в Електронній бібліотеці УКБ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sitno Sitno slovac Sitno 1 009 2 m p m najvisha vershina Shtyavnickogo hrebta Vona roztashovana nedaleko vid Banskoyi Shtyavnici i vvazhayetsya koliskoyu yevropejskogo girskogo turizmu Andezitovi stini otochuyut vershinu z troh storin na yakij roztashovani oglyadova vezha ta peredavach Sitno Sitno slovac SitnoSitno z pivdnyaSitno z pivdnya48 24 11 pn sh 18 52 39 sh d 48 40306 pn sh 18 87750 sh d 48 40306 18 87750 Koordinati 48 24 11 pn sh 18 52 39 sh d 48 40306 pn sh 18 87750 sh d 48 40306 18 87750Krayina SlovachchinaRegion Banska ShtyavnicyaRoztashuvannya Banska ShtyavnicyaSistema Shtyavnicki goriTip goramaterial AndezitVisota 1 009 mSitnoSitno Slovachchina Sitno u VikishovishiMisceznahodzhennyaRoztashovana v centralnij chastini girskogo hrebta v geomorfologichnij chastini Sitnyanska verhovina ta geomorfologichnij chastini Sitno Znahoditsya v rajoni Banska Shtyavnicya i v kadastri municipalitetu Iliya Masiv nalezhit do basejnu richki Gron OpisSitno ye yaskravim landshaftnim ob yektom Verhnya chastina ta kilka shiliv znelisneni zvidki vidkrivayetsya vid na navkolishni pagorbi Unikalnij vid vidkrivayetsya z oglyadovoyi vezhi na vershini Sitno Shidna ta pivdenna chastini masivu drenuyutsya pritokami Shtyavnici yaki vpadayut u richku Ipel zahidni shili vidvodyat vodu cherez pritoki Sikenice v richku Gron Ce gora oviyana bagatma nebilicyami ta chutkami najvidomisha pro licariv Sitno kotri zhivut na girskomu masivi Sitno gotovi dopomogti naciyi koli yij najgirshe Geologiya Sitno ye zalishkom zatverdilogo potoku lavi z andezitu yakij vilivsya v neogeni v dolinu sformovanu z m yakshih vulkanichnih porid tufiv i sogodni utvoryuye najvishu chastinu girskogo hrebta Vershinne plato Sitno ye rozchlenovanim vulkanom z bilsh stijkogo piroksenovogo andezitu yakij harakterizuyetsya rozdilennyam vid ustupa do plastini Biologiya Ce misce viniknennya dekilkoh ohoronyuvanih vidiv flori ta fauni viniknennya teplolyubnih i girskih vidiv roslin konvaliya zlatogolova troyanda karpatska girska kuryachij kush chasnik zhovtij viniknennya blizko 300 form troyand yaki vzhe opisav Andrij Kmet 1841 1908 znachna predstavlenist roslinnosti skelnih ushelin i stinok na andezitah viniknennya sitnijskoyi kozuli populyaciyi z osoblivo akuratnimi temnimi ta visoko posadzhenimi kopitami z perlamutrovim efektom ekspansiya chornogo vorona kotrij chasto zajmaye gnizdovu teritoriyu hizhih ptahiv IstoriyaDokladnishe Sitnyanskij zamok Sitno ogolosheno arheologichno zapovidnoyu teritoriyeyu Sama vershina bula zaselena she v doistorichni chasi Pid chas arheologichnih robit tut bulo viyavleno velicheznij luzhickij zamok teritoriya zamku ohoplyuye 16 gektariv i bula najvishoyu ukriplenoyu rezidenciyeyu lyudej luzhickoyi kulturi v Slovachchini Ce poselennya yake bulo tut mizh 1200 i 800 rokami do nashoyi eri pidtverdzhuyetsya chislennimi znahidkami keramiki pryadilnih znaryad kam yanih vuglinok a takozh cilim ryadom bronzovih znahidok takih yak chasha sokirka serp doloto golka pryazhka ta inshe Tut takozh znajdeno formu z piskoviku dlya vidlivannya bronzovih dolit Cilkom imovirno sho chastina zemel tut svidomo obroblyalasya silskogospodarskim znahidki zemlerobskih znaryad kam yani zhorna Zaselennya Sitno proisnuvalo priblizno do pochatku nashoyi eri Zgidno z arheologichnimi znahidkami Sitno bulo znovu zaseleno lishe v 11 12 stolittyah nashoyi eri U cej period pochalo zrostati znachennya Banskoyi Shtyavnici yak rudnogo rajonu i mova jshla pro zabezpechennya bezperebijnogo vidobutku rud Tomu tut u 13 stolitti buv pobudovanij kam yanij zamok Sitno zalishki kotrogo dosi zbereglisya na shidnomu boci gori Pam yatkiOglyadova vezha na vershini Zamok Sitno Zamok buv pobudovanij na yedinij pid yiznij dorozi zi shidnogo boku Sitno vikoristano stari zahisni vali do yakih takozh buv sporudzhenij riv Zamok vidigrav vazhlivu rol v oboroni centralnoslovackih mist vid tureckoyi zagrozi v 16 stolitti Za perekazami pid zamkom buli rozbiti tatarski zagoni yaki voyuvali v tureckomu vijsku Zamok buv perebudovanij u 16 mu ta 17 mu stolittyah koli voda bula pidvedena bezposeredno do zamku cherez z yednannya z dzherela za 600 metriv U XVII stolitti vlasnikami zamku bula rodina Kohari Zamok buv zrujnovanij kuruckim vijskom u 1703 1710 rokah Oglyadova vezha na Sitno Vzhe v 1727 roci vlasnik sadibi v Sankt Antoni Andrij Jozef Kogari zbuduvav na Sitno filagoriyu altanku Ta bula perebudovana i yak oglyadova vezha druga najstarisha v Slovachchini vona zareyestrovana yak pam yatka z rokom zasnuvannya v 1736 roci v kadastri sela Iliya Pislya vimirannya rodini Kohari v 1826 roci ves mayetok perejshov do ruk rodini Koburgiv Oglyadova vezha na Sitno zgorila v 1852 roci vid udaru bliskavki ale v 1886 roci z iniciativi likarya Koburgiv doktora Edmund Vilyam Teri vidnovlenij Urochiste vidkrittya vidbulosya 8 veresnya 1852 roku Na ceremoniyu takozh buv zaproshenij doktor Teri kotrij na toj chas uzhe pracyuvav u Budapeshti Pam yatnik Eksnaru Blizko 1950 roku na vershini Sitnogo vidkrito memorialnu doshku Ladislavu Eksnaru zasnovniku partizanskogo z yednannya grupi Sitno Na doshci napis Geroj Slovackogo nacionalnogo povstannya LADISLAV EKSNAR Zasnovnik partizanskogo zagonu Sitno 1942 1945 Vin borovsya i zaginuv za nashu svobodu Val veletniv Mabut val veletniv pochanavsya v Sitno i prostyagavsya na pivden cherez Shtyavnicki gori Pechenice Dudince Dolni Semerovci do richki Ipel i yiyi girla v Dunaj Vid Dunayu do Sitnogo i sogodni pomitni slidi a ce ponad 60 kilometriv Pismennik i populyarnij istorik Pavel Dvorzhak vvazhaye dovgi vali odniyeyu z najbilshih zagadok Slovachchini yaka pov yazuye Shtyavnickij stratovulkan iz suchasnistyu TurizmShtyavnicki vershini ta Sitno zagalom vvazhayutsya koliskoyu yevropejskogo girskogo turizmu pershij turistichnij klub bulo stvoreno tut u 1860 roci Pershu zadokumentovanu pishohidnu stezhku na teritoriyi todishnoyi Ugorshini proklav Sitnyanskij klub u 1874 roci Marshrut pochinavsya v Hodrushi i jshov do stavu Pochuvadlo do Sitno ta do Sklenenih Teplic Pislya 1880 roku pid kerivnictvom doktora Teri navkolo Sitno viznacheno sto kilometriv markovanih pishohidnih stezhok i postijno buduvali novi stezhki ta girski kolodyazi 12 travnya 1882 roku doktor Teri zasnuvav Sitnyanske Tovaristvo ugorsko karpatskoyi yednosti kotre cherez tri roki nalichuvalo 194 chleni Hocha turizm u formi palomnictva zvichajno buv vidomij zadovgo do cogo Klub cheskih turistiv yakij buv zasnovanij u 1888 roci pochav markuvannya u 1889 roci U Velikobritaniyi z ciyeyu metoyu u 1899 roci bulo ob yednano Tovaristvo ohoroni gromad i Nacionalne tovaristvo pishohidnih dorizhok Sistema turistichnih znakiv yaka vikoristovuyetsya na Sitno stala standartom ne tilki v usih navkolishnih krayinah vklyuchno z Chehiyeyu a j v Izrayili Filippinah chi Braziliyi napriklad U 1929 roci pastusha koliba na Sitno bula perebudovana v turistichnu hatu Andreya Kmetya U serpni 2020 roku vidnovleno mozhlivist nochivli v hati V odnij kimnati 15 misc oplata dobrovilna Z veresnya 2020 roku neobhidno bude bronyuvati misce cherez Facebook V istorichnij oglyadovij vezhi buli rozmisheni vistavki arheologichnih znahidok iz zamku istoriya interpretovana v teksti ta fotografiyah ta artefaktiv sitnyanskoyi fauni flori mineraliv ta skelelazannya Vidi Zavdyaki visoti nad rivnem morya roztashuvannyu ta chastkovij virubci lisu z verhnoyi chastini vidkrivayetsya krugovij oglyad Kilka susidnih gir Pohronsky Inovec Tribech Ptashnik masiv Kremnicke vrchy Polyana gori Yavor ye mozhna legko sposterigati z vidpovidnih misc i oglyadovih tochok Za spriyatlivih umov mozhna sposterigati dekilka prikordonnih gir na teritoriyi Ugorshini a takozh Nizki Tatri ta Veliku Fatru Z pikiv mozhna pobachiti napriklad Zobor gora Hopok Vepor Poľana Stolica abo ugorska Matra Dostupna vershinu vede doroga z sela Rovne po vkazivniku vid sidlovini Krizhna cherez Tatarsku poloninu po vkazivniku z Pryenchova po vkazivniku vid stavu Pochuvadlo cherez Tatarsku poloninu po vkazivniku z sela Iliya kotrij zgodom peretinayetsya z vkazivnikom z PryenchovaPrimitkiSlovenska republika podrobny autoatlas so zemepisnou sietou WGS 84 pre GPS Vojensky kartograficky ustav 2007 s 100 ISBN 978 80 8042 509 8 Mapovy portal HIKING SK mapy hiking sk Geomorfologicke clenenie Slovenska PDF Statny geologicky ustav Dionyza Stura 2011 PDF Urad geodezie kartografie a katastra SR Arhiv originalu PDF za 27 chervnya 2022 Procitovano 25 kvitnya 2023 Pamiatkovy objekt podrobnosti slovac www pamiatky sk Tajomne miesta Pecenicky val Dlhy val Slovensky cinsky mur Anna Cunderlikova blog sme sk slovac Petit Press a s 17 aug 2019 Slovensky cinsky mur Obnova sk www obnova sk 15 januara 2005 Historie turistickeho znaceni KCT odbor Stara plavba 2007 2008 Teraz je dostupne len ZNACENI TURISTICKYCH TRAS www staraplavba cz Ceske turisticke znacky najdete i v Brazilii Mozna budou v cele zemi iDNES cz 2 listopada 2016 It is possible to sleep at a chalet on Sitno after years angl TASR 6 serpnya 2020 Peakfinder peakfinder org Div takozhShtyavnicki gori Zamok Sitno Viglyad z Sitno na pivnich Shtyavnicke Banye Banska Shtyavnicya Masivna kaldera v centralnij chastini kolishnogo Shtyavnickogo stratovulkanu Inshi proektiSitno u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Zovnishni posilannyaRoztashuvannya na turistichnij karti Zona vidpochinku Pochuvadlo Virtualnij vid zverhu A Kmet Sitno i sho z nogo pobachiti Ruzhomberok o Bagatij Osvald 1901 140 s dostupno v Elektronnij biblioteci UKB