Система програмування (programming system) - 1) те ж що й інструментальна система; 2) система автоматичного програмування, що складається з мови програмування, компілятора або інтерпретатора програм, які написані на цій мові, відповідної документації, а також допоміжних засобів для підготовки програм до виконання; Інструментальна система (development environment) — комплекс програмних або програмних і технічних засобів, який використовується фахівцями з програмування як інструмент для розробки програмного забезпечення (програм, програмних комплексів та систем тощо).
Мова програмування — формальна мова представлення програм для системи програмування.
Мови програмування низького рівня
Мови програмування низького рівня орієнтовані на конкретний тип процесора і враховують його особливості.
- Переваги
з допомогою мов низького рівня створюються ефективні і компактні програми, оскільки розробник отримує доступ до всіх можливостей процесора.
- Недоліки
Програміст, що працює з мовами низького рівня, має бути високої кваліфікації, добре розуміти будову комп’ютера.
Отримана програма не може бути перенесена на комп’ютер з іншим типом процесора.
Мови низького рівня, як правило, використовують для написання невеликих системних додатків, драйверів пристроїв, модулів стиків з нестандартним обладнанням, коли найважливішими вимогами є компактність, швидкодія і можливість прямого доступу до апаратних ресурсів.
Асемблер
Мови програмування високого рівня можна сказати є зрозумілішими людині, ніж комп'ютеру. Особливості конкретних комп’ютерних архітектур в них не враховуються, тому створені програми легко переносяться з комп’ютера на комп’ютер, де встановлено транслятор цієї мови. Розробляти програми на таких мовах значно простіше і помилок допускається менше.
П’ять поколінь мов програмування
- 1 покоління
початок 1950-х років – мови перших комп’ютерів. Перша мова асемблера, створена за принципом “одна інструкція – один рядок”.
- 2 покоління
кінець 1950-х – початок 1960-х р.р. Розроблено символьний асемблер, в якому з’явилося поняття змінної. Це перша повноцінна мова програмування.
- 3 покоління
1960-ті рр. – мови програмування високого рівня. Їхні характеристики:
- відносна простота;
- незалежність від конкретного комп’ютера;
- можливість використання потужних синтаксичних конструкцій.
Простота мов дає змогу писати невеликі програми і людям, які не є професійними програмістами.
- 4 покоління
початок 1970-х рр. дотепер. Створюються мови, призначені для реалізації крупних проектів. Проблемно-орієнтовані мови, що оперують конкретними поняттями вузької галузі. Як правило, в такі мови вбудовують потужні оператори, що дозволяють одним рядком описувати функції, для опису яких мовами молодших поколінь потрібно було б сотні-тисячі рядків початкового коду.
- 5 покоління
з середини 1990-х рр. – досі. Це системи автоматизованого проектування програмного забезпечення (САПР ПЗ). Створення прикладних програм, редакторів, САПРів для людей, які не знайомі з програмуванням: Word, Excel, PcAD, OrCAD, , MathCad, ACAD і т. д.
Компілятор (англ. Compiler від англ. to compile збирати в ціле) - комп'ютерна програма (або набір к. програм), що перетворює (компілює) програмний код, написаний певною мовою програмування (мова джерела, англ. source language), на семантично еквівалентний код в іншій мові програмування (мова цілі, англ. target language). Що, як правило, є необхідним для виконання програми на машині, наприклад: на комп'ютері.
Коротко компілятор можна визначити, як програма або технічний засіб, що виконує компіляцію.
Історично компілятором називалась програма що зв'язувала підпрограми, чим й зумовлено походження слова. Сьогодні це завдання виконує консолідатор або лінкер (англ. Linker).
Для того щоб бути виконаною програма не завжди повинна бути перекладена К., існує також інший принцип: Інтерпретатор (англ. Interpreter).
Компілятор – це програма, що читає програму записану початковою мовою і записує цільовою мовою. Цей процес називають компіляцією (трансляцією, перекладом). Він складається з двох частин
Аналіз (parsing) – розбиття початкової програми на складові частини та створення проміжного представлення
Синтез – побудова цільової програми з проміжного представлення
Початкова мова визначається її синтаксисом – описом того, з яких конструкцій складається мова, та семантикою – набором правил, що визначають суть цих конструкцій.
Ця стаття не містить . (січень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sistema programuvannya programming system 1 te zh sho j instrumentalna sistema 2 sistema avtomatichnogo programuvannya sho skladayetsya z movi programuvannya kompilyatora abo interpretatora program yaki napisani na cij movi vidpovidnoyi dokumentaciyi a takozh dopomizhnih zasobiv dlya pidgotovki program do vikonannya Instrumentalna sistema development environment kompleks programnih abo programnih i tehnichnih zasobiv yakij vikoristovuyetsya fahivcyami z programuvannya yak instrument dlya rozrobki programnogo zabezpechennya program programnih kompleksiv ta sistem tosho Mova programuvannya formalna mova predstavlennya program dlya sistemi programuvannya Movi programuvannya nizkogo rivnyaMovi programuvannya nizkogo rivnya oriyentovani na konkretnij tip procesora i vrahovuyut jogo osoblivosti Perevagi z dopomogoyu mov nizkogo rivnya stvoryuyutsya efektivni i kompaktni programi oskilki rozrobnik otrimuye dostup do vsih mozhlivostej procesora Nedoliki Programist sho pracyuye z movami nizkogo rivnya maye buti visokoyi kvalifikaciyi dobre rozumiti budovu komp yutera Otrimana programa ne mozhe buti perenesena na komp yuter z inshim tipom procesora Movi nizkogo rivnya yak pravilo vikoristovuyut dlya napisannya nevelikih sistemnih dodatkiv drajveriv pristroyiv moduliv stikiv z nestandartnim obladnannyam koli najvazhlivishimi vimogami ye kompaktnist shvidkodiya i mozhlivist pryamogo dostupu do aparatnih resursiv AsemblerMovi programuvannya visokogo rivnya mozhna skazati ye zrozumilishimi lyudini nizh komp yuteru Osoblivosti konkretnih komp yuternih arhitektur v nih ne vrahovuyutsya tomu stvoreni programi legko perenosyatsya z komp yutera na komp yuter de vstanovleno translyator ciyeyi movi Rozroblyati programi na takih movah znachno prostishe i pomilok dopuskayetsya menshe Fortran Kobol Algol Pascal Java C C C Objective C SmallTalk DelphiP yat pokolin mov programuvannya1 pokolinnya pochatok 1950 h rokiv movi pershih komp yuteriv Persha mova asemblera stvorena za principom odna instrukciya odin ryadok 2 pokolinnya kinec 1950 h pochatok 1960 h r r Rozrobleno simvolnij asembler v yakomu z yavilosya ponyattya zminnoyi Ce persha povnocinna mova programuvannya 3 pokolinnya 1960 ti rr movi programuvannya visokogo rivnya Yihni harakteristiki vidnosna prostota nezalezhnist vid konkretnogo komp yutera mozhlivist vikoristannya potuzhnih sintaksichnih konstrukcij Prostota mov daye zmogu pisati neveliki programi i lyudyam yaki ne ye profesijnimi programistami 4 pokolinnya pochatok 1970 h rr doteper Stvoryuyutsya movi priznacheni dlya realizaciyi krupnih proektiv Problemno oriyentovani movi sho operuyut konkretnimi ponyattyami vuzkoyi galuzi Yak pravilo v taki movi vbudovuyut potuzhni operatori sho dozvolyayut odnim ryadkom opisuvati funkciyi dlya opisu yakih movami molodshih pokolin potribno bulo b sotni tisyachi ryadkiv pochatkovogo kodu 5 pokolinnya z seredini 1990 h rr dosi Ce sistemi avtomatizovanogo proektuvannya programnogo zabezpechennya SAPR PZ Stvorennya prikladnih program redaktoriv SAPRiv dlya lyudej yaki ne znajomi z programuvannyam Word Excel PcAD OrCAD MathCad ACAD i t d Kompilyator angl Compiler vid angl to compile zbirati v cile komp yuterna programa abo nabir k program sho peretvoryuye kompilyuye programnij kod napisanij pevnoyu movoyu programuvannya mova dzherela angl source language na semantichno ekvivalentnij kod v inshij movi programuvannya mova cili angl target language Sho yak pravilo ye neobhidnim dlya vikonannya programi na mashini napriklad na komp yuteri Korotko kompilyator mozhna viznachiti yak programa abo tehnichnij zasib sho vikonuye kompilyaciyu Istorichno kompilyatorom nazivalas programa sho zv yazuvala pidprogrami chim j zumovleno pohodzhennya slova Sogodni ce zavdannya vikonuye konsolidator abo linker angl Linker Dlya togo shob buti vikonanoyu programa ne zavzhdi povinna buti perekladena K isnuye takozh inshij princip Interpretator angl Interpreter Kompilyator ce programa sho chitaye programu zapisanu pochatkovoyu movoyu i zapisuye cilovoyu movoyu Cej proces nazivayut kompilyaciyeyu translyaciyeyu perekladom Vin skladayetsya z dvoh chastin Analiz parsing rozbittya pochatkovoyi programi na skladovi chastini ta stvorennya promizhnogo predstavlennya Sintez pobudova cilovoyi programi z promizhnogo predstavlennya Pochatkova mova viznachayetsya yiyi sintaksisom opisom togo z yakih konstrukcij skladayetsya mova ta semantikoyu naborom pravil sho viznachayut sut cih konstrukcij Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2019