Система мір і вагів Стародавнього Єгипту — система вимірювання відстаней, площ, об'ємів і ваг, що застосовувалася в Стародавньому Єгипті з часів утворення держави до Елліністичного періоду.
Загальна характеристика
У багатьох напрямах діяльності давніх єгиптян простежується певний, математичний, порядок. Так, довжина папірусів, які використовувалися для письма школярами, була строго визначена і становила 10 пальців, або 16,6 см. Лінійки виготовлялися з каменю або дерева, на їх поверхню наносилася шкала з розподілами.
Єгиптяни вимірювали вагу гирями і вагами. Ваги з'явилися ще в епоху Давнього царства, але спочатку ними користувалися тільки ювеліри і золотих справ майстри. Гирі виготовлялися з полірованого каменя й мали круглу або прямокутну форму. Починаючи з Нового царства стали застосовувати бронзові гирі у вигляді тварин.
Відстані і довжина
Основу визначення відстаней становили крок, шем, давньоєгипетський фарсах (парасанг) та міра річки царська. Довжина вираховувалася з огляду на довжину пальця (джеба) та долоні (цей ієрогліф також розшифровують як долоню руки з розчепіреними пальцями). Протягом тривалого періоду співвідношення було незмінне. Лише у час Пізнього царства (з V ст. до н. е.) цифра збільшилася.
Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | Метричний аналог Еквівалент | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Палець |
| 1 палець = 1/4 долоні | 1.875 см (з V ст. до н. е. — 2,85 см) | ||||||
Пальма (або долоня руки з розчепіреними пальцями) |
| 1 пальма = 4 пальців | 7.5 см (8,725 см) | ||||||
Рука |
| 1 рука = 5 пальців | 9.38 см | ||||||
Кулак |
| 1 кулак= 6 пальців | 11.25 см | ||||||
Подвійна долоня | діхас або шесепуї | 1 діхас = 2 долоні = | 17,45 см (або 14,96 см) | ||||||
Мала п'ядь |
| 1 мала п'ядь = 3 долоні = 12 пальців | 22.5 см | ||||||
Велика п'ядь |
| 1 large span = 3.5 palms = 14 fingers | 26 см (26,175 см) | ||||||
Джесер |
| 1 джесер = 4 долоні = 16 пальців= 2 діхаса | 30 см (34,9 см) | ||||||
Ремінь |
| 1 ремінь = 5 пальм = 20 пальців | 37.5 см | ||||||
Пігон | пігон | 1 пігон = 1 1/4 зерца | 43,625 см. | ||||||
Малий лікоть |
| 1 малий лікоть = 6 пальм = 24 пальців | 45 см (44,83 см) | ||||||
Царський лікоть |
| 1 царський лікоть = 7 пальм = 28 пальців | 52.4 см (52,35 см) | ||||||
Стрічка |
| 1 стрічка=6 рук = 8 пальм = 32 пальців | 60 см | ||||||
Крок | 1 крок = 2 1/3 зерецам | 81,44 см | |||||||
Ксілон | 1 ксілон= 3 царські локтя | 1,57 м | |||||||
Оргія | 1 оргія= 1 1/3 ксілона | 2,09 м | |||||||
Канна | канна | 1 канна= 5 кроків | 4,07 м | ||||||
Шнур |
| 1 шнур = 100 малих ліктів | 52.5 м (52,35 м) | ||||||
Шем | шем | 1 шем = 1 1/5 ітеру звичайного | 6,282 км | ||||||
Давньоєгипетський фарсах | 1 давньоєгипетський фарсах= 1/9 шема | 6,98 км | |||||||
Міра річки звичайна | ітеру | 1 міра річки звичайна = 1/2 міри річки царської | 5,235 км | ||||||
Міра річки царська |
| 1 міра річки царська = 20,000 ліктів | 10.47 км |
Площа
Основу визначення площі з часів Давнього царства визначали зі співвідношення до сетхата (сетата). Ця система зберігалася протягом існування усіх періодів Стародавнього Єгипту. Вона також тривала за часів еллінізму (в період правління династії Птолемеїв) та у Римський період. Навіть зберігався на початку Візантійського періоду. Тоді сетхат називався арура.
Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | Метричний аналог Еквівалент | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хесеб малий |
| 1 малий хесеб = 25 звичайних ліктів2 | 6.9 м2 | ||||||
Плечо-ремінь |
| 1 плечо-ремен=50 звичайних ліктів2 | 13.7 м2 | ||||||
Мех |
| 1 мех =1/100 сетхат | 27,35 м2 | ||||||
Хет |
| 1 хет=100 малим ліктям2 | 52.5 м2 | ||||||
Ха |
| 1 ха=1/10 сетхат | 273,53 м2 | ||||||
Са |
| 1 са =1/8 сетхат | 341,91 м2 | ||||||
Хесеб |
| 1=1/4 сетхат | 683,82 м2 | ||||||
Ремен |
| 1 ремен=1/2 сетхат | 1367,65 м2 | ||||||
Сетат (сетхат) |
| 1 сетат=100 царським ліктям2=10000 ліктям звичайним2 | 0.276 га або 2735,29 м2 | ||||||
Хата |
| 1 хата=10 сетхат | 2.76 га або 27352,9 м м2 |
Об'єм
Визначення сипучих речовин та рідин визначалося, спираючись на значення банки (хіну) та діжки (хекат).
Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | Метричний аналог Еквівалент | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дені | дені | 1 дені=1 царський лікоть3 = 30 діжок = 300 банок= 480 джа = 9600 ро | 144 літрів | |||||
Мішок |
| 1 мішок= 20 діжок або 16 діжок | 96.5 літрів або 76.8 літрів | |||||
Почетверна діжка |
| 1 почетверна діжка = 40 банок= 65 джа = 1280 ро | 19.2 літрів | |||||
Подвійна діжка | хекаті | 1 подвійна діжка = 20 банок= 32 джа = 640 ро | 9.6 літрів | |||||
Діжка |
| 1 діжка=10 банок= 1/30 дені= 320 ро | 4.8 літри | |||||
Банка |
| 1 банка=1/10 діжки= 32 ро = 1/300 дені | 0.48 літрів | |||||
Джа | джа | 1 джа=5/8 банки= 20 ро | 0.3 літрів | |||||
Ро |
| 1 ро=1/320 діжок= 1/9600 дені= 1/32 банки | 0.015 літра |
Вага
Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | Метричний аналог Еквівалент | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кантар | 139,78 кг | ||||||
Провідний дебен | 54,6 кг | ||||||
Кіккар | 42,5 кг | ||||||
Ойпе | 8,5 кг | ||||||
Золотий дебен |
| 1 дебен=10 кіте | 13.6 г 91 г | ||||
Кедеті | кедеті | 1 кедеті-1/10 золотого дебена | 9,096 г | ||||
Мідний дебен | 1 дебен= 6 шематі | 6,78 г | |||||
Кіте |
| 1 кіте=0.1 дебена | 1,36 г або 9,1 г | ||||
Шематі | shȝts | 1 шематі=1/12 дебена | 1,13 г (7,58г) |
Час
=Назва | Давньоєгипетська назва | Співвідношення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Час |
| |||||||
День |
| 1 день=24 годиннам | ||||||
Місяць |
| 30 днів | ||||||
Час повенів |
| 4 місяці = 120 днів | ||||||
Час зростання і врожаю |
| 4 місяців= 120 днів | ||||||
Час спеки |
| 4 місяця= 120 днів | ||||||
Рік |
| 365 днів |
Примітки
- В часи Середнього царства
- В часи Нового царства
- За часів Давнього і Середнього царств
- За часів Нового царства
Джерела
- Loprieno, Antonio (1996). Ancient Egyptian. New York: CUP. .
- Adel Kamel: Maße und Gewichte. In: Wissenschaft im Alten Ägypten. Kemet Heft 4, 2000. Kemet, Berlin 2000, ISSN 0943-5972, S. 38-40.
- Sanchez Rodriguez, Ángel (2000) Astronomía y Matemáticas en el Antiguo Egipto. Aldebarán.
- Alice Cartocci, cap. 2.2, in La matematica degli Egizi, Firenze, Firenze University Press, 2007, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sistema mir i vagiv Starodavnogo Yegiptu sistema vimiryuvannya vidstanej plosh ob yemiv i vag sho zastosovuvalasya v Starodavnomu Yegipti z chasiv utvorennya derzhavi do Ellinistichnogo periodu Zagalna harakteristikaU bagatoh napryamah diyalnosti davnih yegiptyan prostezhuyetsya pevnij matematichnij poryadok Tak dovzhina papirusiv yaki vikoristovuvalisya dlya pisma shkolyarami bula strogo viznachena i stanovila 10 palciv abo 16 6 sm Linijki vigotovlyalisya z kamenyu abo dereva na yih poverhnyu nanosilasya shkala z rozpodilami Yegiptyani vimiryuvali vagu giryami i vagami Vagi z yavilisya she v epohu Davnogo carstva ale spochatku nimi koristuvalisya tilki yuveliri i zolotih sprav majstri Giri vigotovlyalisya z polirovanogo kamenya j mali kruglu abo pryamokutnu formu Pochinayuchi z Novogo carstva stali zastosovuvati bronzovi giri u viglyadi tvarin Vidstani i dovzhinaOsnovu viznachennya vidstanej stanovili krok shem davnoyegipetskij farsah parasang ta mira richki carska Dovzhina virahovuvalasya z oglyadu na dovzhinu palcya dzheba ta doloni cej iyeroglif takozh rozshifrovuyut yak dolonyu ruki z rozchepirenimi palcyami Protyagom trivalogo periodu spivvidnoshennya bulo nezminne Lishe u chas Piznogo carstva z V st do n e cifra zbilshilasya Miri dovzhini Nazva Davnoyegipetska nazva Spivvidnoshennya Metrichnij analog Ekvivalent Palec dzheba 1 palec 1 4 doloni 1 875 sm z V st do n e 2 85 sm Palma abo dolonya ruki z rozchepirenimi palcyami shesp 1 palma 4 palciv 7 5 sm 8 725 sm Ruka dert 1 ruka 5 palciv 9 38 sm Kulak 3mm 1 kulak 6 palciv 11 25 sm Podvijna dolonya dihas abo shesepuyi 1 dihas 2 doloni 17 45 sm abo 14 96 sm Mala p yad pedzh shesp 1 mala p yad 3 doloni 12 palciv 22 5 sm Velika p yad pedzh aa abo spitam 1 large span 3 5 palms 14 fingers 26 sm 26 175 sm Dzheser dzheser abo zerec 1 dzheser 4 doloni 16 palciv 2 dihasa 30 sm 34 9 sm Remin remen 1 remin 5 palm 20 palciv 37 5 sm Pigon pigon 1 pigon 1 1 4 zerca 43 625 sm Malij likot meh nedzhes 1 malij likot 6 palm 24 palciv 45 sm 44 83 sm Carskij likot meh nisvit 1 carskij likot 7 palm 28 palciv 52 4 sm 52 35 sm Strichka nbiw 1 strichka 6 ruk 8 palm 32 palciv 60 sm Krok 1 krok 2 1 3 zerecam 81 44 sm Ksilon 1 ksilon 3 carski loktya 1 57 m Orgiya 1 orgiya 1 1 3 ksilona 2 09 m Kanna kanna 1 kanna 5 krokiv 4 07 m Shnur het 1 shnur 100 malih liktiv 52 5 m 52 35 m Shem shem 1 shem 1 1 5 iteru zvichajnogo 6 282 km Davnoyegipetskij farsah 1 davnoyegipetskij farsah 1 9 shema 6 98 km Mira richki zvichajna iteru 1 mira richki zvichajna 1 2 miri richki carskoyi 5 235 km Mira richki carska iteru 1 mira richki carska 20 000 liktiv 10 47 kmPloshaOsnovu viznachennya ploshi z chasiv Davnogo carstva viznachali zi spivvidnoshennya do sethata setata Cya sistema zberigalasya protyagom isnuvannya usih periodiv Starodavnogo Yegiptu Vona takozh trivala za chasiv ellinizmu v period pravlinnya dinastiyi Ptolemeyiv ta u Rimskij period Navit zberigavsya na pochatku Vizantijskogo periodu Todi sethat nazivavsya arura Odinici ploshi Nazva Davnoyegipetska nazva Spivvidnoshennya Metrichnij analog Ekvivalent Heseb malij heseb 1 malij heseb 25 zvichajnih liktiv2 6 9 m2 Plecho remin remen 1 plecho remen 50 zvichajnih liktiv2 13 7 m2 Meh meh 1 meh 1 100 sethat 27 35 m2 Het het 1 het 100 malim liktyam2 52 5 m2 Ha ha 1 ha 1 10 sethat 273 53 m2 Sa sa 1 sa 1 8 sethat 341 91 m2 Heseb heseb 1 1 4 sethat 683 82 m2 Remen remen 1 remen 1 2 sethat 1367 65 m2 Setat sethat setat 1 setat 100 carskim liktyam2 10000 liktyam zvichajnim2 0 276 ga abo 2735 29 m2 Hata hata abo hat 1 hata 10 sethat 2 76 ga abo 27352 9 m m2Ob yemViznachennya sipuchih rechovin ta ridin viznachalosya spirayuchis na znachennya banki hinu ta dizhki hekat Odinici ob yemu ta emnostej Nazva Davnoyegipetska nazva Spivvidnoshennya Metrichnij analog Ekvivalent Deni deni 1 deni 1 carskij likot3 30 dizhok 300 banok 480 dzha 9600 ro 144 litriv Mishok har 1 mishok 20 dizhok abo 16 dizhok 96 5 litriv abo 76 8 litriv Pochetverna dizhka hekat fedav 1 pochetverna dizhka 40 banok 65 dzha 1280 ro 19 2 litriv Podvijna dizhka hekati 1 podvijna dizhka 20 banok 32 dzha 640 ro 9 6 litriv Dizhka hekat 1 dizhka 10 banok 1 30 deni 320 ro 4 8 litri Banka hinu 1 banka 1 10 dizhki 32 ro 1 300 deni 0 48 litriv Dzha dzha 1 dzha 5 8 banki 20 ro 0 3 litriv Ro ro 1 ro 1 320 dizhok 1 9600 deni 1 32 banki 0 015 litraVagaOdinici vagi Nazva Davnoyegipetska nazva Spivvidnoshennya Metrichnij analog Ekvivalent Kantar 139 78 kg Providnij deben 54 6 kg Kikkar 42 5 kg Ojpe 8 5 kg Zolotij deben deben 1 deben 10 kite 13 6 g 91 g Kedeti kedeti 1 kedeti 1 10 zolotogo debena 9 096 g Midnij deben 1 deben 6 shemati 6 78 g Kite kite 1 kite 0 1 debena 1 36 g abo 9 1 g Shemati shȝts 1 shemati 1 12 debena 1 13 g 7 58g ChasOdinici chasu Nazva Davnoyegipetska nazva Spivvidnoshennya Chas wnwt Den hrw 1 den 24 godinnam Misyac abd 30 dniv Chas poveniv ahet 4 misyaci 120 dniv Chas zrostannya i vrozhayu peret 4 misyaciv 120 dniv Chas speki shemu 4 misyacya 120 dniv Rik renpet 365 dnivPrimitkiV chasi Serednogo carstva V chasi Novogo carstva Za chasiv Davnogo i Serednogo carstv Za chasiv Novogo carstvaDzherelaLoprieno Antonio 1996 Ancient Egyptian New York CUP ISBN 0521448492 Adel Kamel Masse und Gewichte In Wissenschaft im Alten Agypten Kemet Heft 4 2000 Kemet Berlin 2000 ISSN 0943 5972 S 38 40 Sanchez Rodriguez Angel 2000 Astronomia y Matematicas en el Antiguo Egipto Aldebaran ISBN 84 95414 08 2 Alice Cartocci cap 2 2 in La matematica degli Egizi Firenze Firenze University Press 2007 ISBN 978 88 8453 581 8