Система моніторингу

Системи моніторингу

Структура систем моніторингу

Склад системи моніторингу визначається такими чинниками:

-функціональне призначення СМ;

-область застосування та цільові установки з переліку вирішуваних задач;

-функції обробки інформації, покладені на СМ і визначені користувачем.

Під структурою СМ розуміється спосіб встановлення взаємодії джерел інформації, БУСМ, об'єкта моніторингу (ОМ) і блоків.

Формування циклу опитування джерел початкової інформації

Прийом первинних даних та перетворення їх

Редагування пошкоджених даних

Розподілення даних за функціями обробки

Обробка інформації

Підготовка даних до видачі: контроль якості даних

Вибір певного числа рівнів ієрархії N задає тільки загальний вигляд структури системи, для її остаточного визначення доцільно використати метод багатокритеріальної оптимізації.

Число доцільних варіантів утворить початкову множину варіантів (ПМВ).

Як частинні критерії можуть вибиратися вартісні оцінки:

S1 — вартість побудови СМ;

S2 — вартість одиниці часу функціонування;

З — гарантована точність інформації, що отримується;

D — кількість обслуговчого персоналу;

W — надійність функціонування системи.

Рівнями можуть бути:

-виробничі технології вимірювання параметрів і контролю показників;

-комп’ютерні технології прийому-передачі і попередньої обробки даних методами спостережень за об’єктом моніторингу;

-комп’ютерні технології обробки даних методами досліджень;

-комп’ютерні технології комплексної обробки та інтегрованої інтерпретації результатів моніторингу.

Для нормального функціонування СМ, що обслуговує великомасштабний об’єкт спостереження, необхідно мати в її складі забезпечуючі підсистеми.

До забезпечуючих слід віднести підсистеми:

-методологічного,

-наукового,

-математичного,

-інформаційного,

-технічного,

-програмного,

-організаційного,

-кадрового,

-правового та

-метрологічного забезпечення.

Технологія побудови систем моніторингу

Оскільки моніторинг виконується на ЕО і призначений для забезпечення його ефективного функціонування, то проектування технологічного процесу моніторингу (ТПМ) варто починати з вивчення самого ЕО і процесу його ефективного функціонування.

Переліки ВВ, що одержує СМ так і будемо називати, а переліки ВВ, про які СМ видає інформацію СУ ЕО будемо називати переліками вихідних вимірюваних величин (ВВВ).

Рандомізація - процедура одержання еквівалентних груп, вирівнювання складу груп по яким-небудь критеріям.

Індикатор - доступна для спостереження чи вимірювання характеристика (показник) об'єкта моніторингу.

При формуванні ТПМ необхідно вирішити важливі і складні проблеми:

-розробити структурні моделі СМ;

-розробити методологію побудови комунікаційних і інформаційно-обчислювальних мереж СМ;

-розробити прийоми і алгоритми ущільнення записів інформації.