Сирена (СИстема РЕзервування На Авіалініях) — назва радянських спеціалізованих автоматизованих систем резервування авіаквитків Аерофлоту. Головний конструктор: В.О. Жожикашвілі (ІПУ). Розробка була розпочата в середині 1960-х років, перша черга — Сирена-1 — була запущена 21 квітня 1972 року. Система працювала на спеціалізованих ЕОМ .
Сирена стала першою в СРСР глобальною системою масового обслуговування, що включала сотні термінальних станцій (робочих місць касирів), більше тисячі розкиданих по всьому СРСР комутаційних шаф та десятки центрів обробки та комутації повідомлень. Головний центр обробки базувався в Москві.
Розробники системи зіткнулися зі значними організаційними та технічними труднощами, в тому числі: нестача обчислювальних потужностей, незадовільна якість ліній зв'язку та транзисторної елементної бази тощо.
Комутаційні канали працювали на швидкості 600—1200 бод, в головному центральному комплексі забезпечувалось дублювання ЕОМ. Як швидкодіюча зовнішня пам'ять використовувались накопичувачі на магнітних барабанах.
З 1973 по 1998 рік через Сирену було продано понад 100 млн. квитків.
Примітки
- Малиновский Б.Н. ОЧЕРКИ по истории компьютерной науки и техники на УКРАИНЕ — К: "Феникс", 1998
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sirena Sirena SIstema REzervuvannya Na Avialiniyah nazva radyanskih specializovanih avtomatizovanih sistem rezervuvannya aviakvitkiv Aeroflotu Golovnij konstruktor V O Zhozhikashvili IPU Rozrobka bula rozpochata v seredini 1960 h rokiv persha cherga Sirena 1 bula zapushena 21 kvitnya 1972 roku Sistema pracyuvala na specializovanih EOM Sirena stala pershoyu v SRSR globalnoyu sistemoyu masovogo obslugovuvannya sho vklyuchala sotni terminalnih stancij robochih misc kasiriv bilshe tisyachi rozkidanih po vsomu SRSR komutacijnih shaf ta desyatki centriv obrobki ta komutaciyi povidomlen Golovnij centr obrobki bazuvavsya v Moskvi Rozrobniki sistemi zitknulisya zi znachnimi organizacijnimi ta tehnichnimi trudnoshami v tomu chisli nestacha obchislyuvalnih potuzhnostej nezadovilna yakist linij zv yazku ta tranzistornoyi elementnoyi bazi tosho Komutacijni kanali pracyuvali na shvidkosti 600 1200 bod v golovnomu centralnomu kompleksi zabezpechuvalos dublyuvannya EOM Yak shvidkodiyucha zovnishnya pam yat vikoristovuvalis nakopichuvachi na magnitnih barabanah Z 1973 po 1998 rik cherez Sirenu bulo prodano ponad 100 mln kvitkiv PrimitkiMalinovskij B N OChERKI po istorii kompyuternoj nauki i tehniki na UKRAINE K Feniks 1998