Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2017) |
Синівці́ — село в Україні, у Борсуківській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області.
| село Синівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Громада | Борсуківська сільська громада |
| Облікова картка | Синівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1520 |
| Населення | 361 |
| Територія | 1.785 км² |
| Густота населення | 202.24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47412 |
| Телефонний код | +380 3549 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Водойми | річка Синявка |
| Відстань до районного центру | 9 км |
| Найближча залізнична станція | Бережанка |
| Відстань до залізничної станції | 5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47412, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Борсуки, вул. Шевченка, буд. 3 |
| Карта | |
  Синівці | |
 Синівці | |
| Мапа | |
| | |
Підпорядковувалося Борсуківській сільраді. Від вересня 2016 року ввійшло у склад Борсуківської сільської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Борсуківської сільської громади.
Колишні назви — Синівка, Синевич, Сенявці. Розташоване на півдні району поблизу потоку Зелена Криниця, лівого допливу р. Жирак, за 12 км від міста Ланівці і 6 км від найближчої залізничної станції Куськівці.
Географія
У селі бере початок річка Синявка.
Хутори
До села приєднано хутори Береги, Додатки, Заболотці, За Двором, Лиса Гора, Могила, На Озерах, Пеньки, Рудка.
- Береги — розташований за 2,5 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 13 дворів (62 особи); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Синівці.
- Додатки — розташований за 0,5 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 4 двори (12 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Синівці.
- Заболотці — розташований за 2,5 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 3 двори (5 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Синівці.
- За Двором — розташований за 0,5 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 2 двори (5 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Синівці.
- Лиса Гора — розташований за 1 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 10 дворів (36 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Синівці.
- Могила — розташований за 2 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 6 дворів (18 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Синівці.
- На Озерах — розташований за 2,5 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 4 двори (18 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Синівці.
- Пеньки — розташований за 1,5 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 6 дворів (17 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Синівці.
- Рудка — розташований за 0,5 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 3 двори (7 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Синівці.
Преісторія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської і давньоруської культур.
Історія
Відоме від 1566 р., хоча, за переказами, поселення існувало ще в часи турецько-татарських набігів у 15 ст. — на північ від нинішнього села в урочищі Пеньки. Під час одного з таких нападів поселення спалили, а його мешканці переселилися в інше місце — під гору, в долину розмитого яру, де воно розбудувалося й розширилося. Назва походить, імовірно, від слова «синь» — синя вода, синє небо. Донині жителі села білять хати білим вапном із синюватим відтінком. За іншими переказами, поблизу поселення, поміж пшеницею й житом, щовесни цвіли сині волошки й дзвіночки; а хліб, випечений із зібраного там урожаю, мав синій відтінок.
Синівці належали ґрафам Мнішекам, від 1583 р. — Олександрі Вишневецькій.
У 1861 р. землями села володів ґраф Ржевуцький, тут було 80 дворів, 538 мешканців. Наприкінці 19 ст. у Синівцях було 140 дворів, проживало 809 осіб; тут діяла російськомовна початкова школа, де працював один вчитель і навчалися 30 учнів (переважно хлопчики).
У роки 1-ї світової війни чимало синівчан мобілізували до царської армії. За свідченнями старожилів, мешканці села К. Віннічук та М. Голячук стали Георгіївськими кавалерами: нагороджені чотирма хрестами (в тому числі золотими).
Учасниками національно-визвольних змагань 1917—1921 рр. були мешканці Синівців: полковник Армії УНР В. Чабай (за фахом учитель), а також П. Когут, А. Марценюк, П. Черняк і В. Ковбасюк із Великих Кусківців, які служили в полку під командуванням Чабая. Полк пройшов через міста Ізяслав і Славуту та був розбитий силами Антанти біля м. Торчин на Волині.
У листопаді 1918 р. на території нинішнього Лановецького району діяв Лановецько-Ямпільський партизанський загін під командуванням уродженця села В. Чабая.
Від 1921 р. село — під владою Польщі. Тоді карателі ув'язнили полковника В. Чабая в тернопільській, згодом — у львівській тюрмах. Він помер від туберкульозу в 1921 р. у родинному селі. Заарештували й синівчан М. Басюка, К. Волянюка, П. Когута, А. Пенцалюка, Й. Чабая, Р. Янчука.
У 1930-х рр. діяв осередок товариства «Просвіта», в якому найактивнішми були сестри з родини Панцелюків — Параскева (Буняк), Ольга (Вернигора) і Калина (Світач). У садибі П. Процюка розмістили хату-читальню, тут передплачували українські часописи, проводили патріотичні дійства, ставили аматорські театральні вистави. Діяльними просвітянами були мешканці села Я. Марценюк і Р. Янчук.
У 1931 р. в Синівцях проживало 813 осіб, були 163 малі й одне середнє сільські господарства; 4 крамниці; у садибі П. Волохатого функціонувала початкова школа з польською мовою навчання (2 вчителі). У 1934—1935 рр. споруджено половину навчального приміщення на 100 учнівських місць. Стара школа була зовсім занедбана та в аварійному стані в 1972—1975 роках. Школа була перебудована та повністю завершене будівництво прибудови у 1975 рр. під керівництвом директора школи Голуб Людмили Петрівни за активною допомогою та керівництвом будівництвом Голуба Володимира Івановича та Чабая Григорія Феофановича — вчителів школи.
Від вересня 1939 р. — радянська влада; тоді відкрито школу з українською мовою навчання, де працювали 7 учителів.
Від 2 липня 1941 р. до 5 березня 1944 р. село — під німецькою окупацією. На примусові роботи до Німеччини вивезли 26 мешканців Синівців, 8 із них згодом повернулися в родинне село. Під час трагічних подій 1943 р. в селі загинули 38 осіб польської національності. Цього ж року через Синівці пройшов партизанський загін під проводом С. Ковпака.
У 1944 р. до Червоної армії мобілізували 41-го синівчанина, з них 17 загинули, четверо повернулись інвалідами.
Членами ОУН були 25 мешканців села, 17 воювали в УПА, за зв'язки з ОУН і УПА 37 осіб (22 родини) вивезли на спецпоселення.
У жовтні 1949 р. організовано колгосп «Шляхом Леніна» (перший голова правління — Я. Волохатий), який у 1951 р. приєднали до колективного господарства в с. Борсуки. Спочатку об'єднане господарство назвали ім. Й. Сталіна, згодом — ім. ХХІІ з'їзду КПРС. Нині колишній колгосп реорганізовано у ПСП «Агрофірма „Горинь“» (керівник О. Гасюк).
Збереглися давні назви частин села: Заболотці, Загребля, Когутівка; урочищ — Висока межа, Додатки, Лиса гора.
Релігія
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1869 р., дерев'яна). Храм перевезли зі с. Старий Олексинець (Кременецький район) поставили на місці старої церкви, спорудженої у 1583 р.
Є «фіґура» Ісуса Христа.
Пам'ятники
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (скульптор Г. Басюк).
Населення
Дворів — 114 (2011).
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 1938 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2007 | 2011 | 2014 | 2015 | 2016 | |
| 346 | 331 | ||||||||||||||
Відомі люди
Народилися
- скульптор Георгій Басюк (1938 р. н.);
- вчений у галузі радіоелектроніки, доктор технічних наук, член-кореспондент Міжнародної академії інформатизації, автор 160 наукових робіт і патентів на винаходи Михайло Басюк (1959—2010);
Проживали
- поліграфічний дизайнер, журналіст, дизайнер-верстальник популярних обласних і всеукраїнських газет та журналів, книг відомих авторів, член Національної спілки журналістів України (1979 р. н.).
Соціальна сфера
Діють ЗОШ 1–2 ступенів, дошкільний заклад, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, торговий заклад.
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Г. Басюк, М. Бігус. Синівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 258. — .
- П. Когут, Б. Петраш, Т. Савчук, С. Трофимчук, Б. Петраш, В. Уніят. Синівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 676–678. — .
Література
- Г. Басюк, М. Бігус. Синівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 258.
- П. Когут, Б. Петраш, Т. Савчук, С. Трофимчук, Б. Петраш, В. Уніят. Синівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 676–678. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2017 Sinivci selo v Ukrayini u Borsukivskij silskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo Sinivci Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Kremeneckij rajon Gromada Borsukivska silska gromada Oblikova kartka Sinivci Osnovni dani Zasnovane 1520 Naselennya 361 Teritoriya 1 785 km Gustota naselennya 202 24 osib km Poshtovij indeks 47412 Telefonnij kod 380 3549 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 51 04 pn sh 25 58 31 sh d H G O Vodojmi richka Sinyavka Vidstan do rajonnogo centru 9 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Berezhanka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 km Misceva vlada Adresa radi 47412 Ternopilska obl Kremeneckij r n s Borsuki vul Shevchenka bud 3 Karta Sinivci Sinivci Mapa Sinivci u Vikishovishi Pidporyadkovuvalosya Borsukivskij silradi Vid veresnya 2016 roku vvijshlo u sklad Borsukivskoyi silskoyi gromadi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Borsukivskoyi silskoyi gromadi Kolishni nazvi Sinivka Sinevich Senyavci Roztashovane na pivdni rajonu poblizu potoku Zelena Krinicya livogo doplivu r Zhirak za 12 km vid mista Lanivci i 6 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Kuskivci GeografiyaU seli bere pochatok richka Sinyavka HutoriDo sela priyednano hutori Beregi Dodatki Zabolotci Za Dvorom Lisa Gora Mogila Na Ozerah Penki Rudka Beregi roztashovanij za 2 5 km vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori 13 dvoriv 62 osobi todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Sinivci Dodatki roztashovanij za 0 5 km vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori 4 dvori 12 osib todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Sinivci Zabolotci roztashovanij za 2 5 km vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori 3 dvori 5 osib todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Sinivci Za Dvorom roztashovanij za 0 5 km vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori 2 dvori 5 osib todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Sinivci Lisa Gora roztashovanij za 1 km vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori 10 dvoriv 36 osib todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Sinivci Mogila roztashovanij za 2 km vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori 6 dvoriv 18 osib todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Sinivci Na Ozerah roztashovanij za 2 5 km vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori 4 dvori 18 osib todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Sinivci Penki roztashovanij za 1 5 km vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori 6 dvoriv 17 osib todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Sinivci Rudka roztashovanij za 0 5 km vid nogo U lyutomu 1952 r na hutori 3 dvori 7 osib todi zh vivedenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv u Sinivci PreistoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki chernyahivskoyi i davnoruskoyi kultur IstoriyaVidome vid 1566 r hocha za perekazami poselennya isnuvalo she v chasi turecko tatarskih nabigiv u 15 st na pivnich vid ninishnogo sela v urochishi Penki Pid chas odnogo z takih napadiv poselennya spalili a jogo meshkanci pereselilisya v inshe misce pid goru v dolinu rozmitogo yaru de vono rozbuduvalosya j rozshirilosya Nazva pohodit imovirno vid slova sin sinya voda sinye nebo Donini zhiteli sela bilyat hati bilim vapnom iz sinyuvatim vidtinkom Za inshimi perekazami poblizu poselennya pomizh psheniceyu j zhitom shovesni cvili sini voloshki j dzvinochki a hlib vipechenij iz zibranogo tam urozhayu mav sinij vidtinok Sinivci nalezhali grafam Mnishekam vid 1583 r Oleksandri Vishneveckij U 1861 r zemlyami sela volodiv graf Rzhevuckij tut bulo 80 dvoriv 538 meshkanciv Naprikinci 19 st u Sinivcyah bulo 140 dvoriv prozhivalo 809 osib tut diyala rosijskomovna pochatkova shkola de pracyuvav odin vchitel i navchalisya 30 uchniv perevazhno hlopchiki U roki 1 yi svitovoyi vijni chimalo sinivchan mobilizuvali do carskoyi armiyi Za svidchennyami starozhiliv meshkanci sela K Vinnichuk ta M Golyachuk stali Georgiyivskimi kavalerami nagorodzheni chotirma hrestami v tomu chisli zolotimi Uchasnikami nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1921 rr buli meshkanci Sinivciv polkovnik Armiyi UNR V Chabaj za fahom uchitel a takozh P Kogut A Marcenyuk P Chernyak i V Kovbasyuk iz Velikih Kuskivciv yaki sluzhili v polku pid komanduvannyam Chabaya Polk projshov cherez mista Izyaslav i Slavutu ta buv rozbitij silami Antanti bilya m Torchin na Volini U listopadi 1918 r na teritoriyi ninishnogo Lanoveckogo rajonu diyav Lanovecko Yampilskij partizanskij zagin pid komanduvannyam urodzhencya sela V Chabaya Vid 1921 r selo pid vladoyu Polshi Todi karateli uv yaznili polkovnika V Chabaya v ternopilskij zgodom u lvivskij tyurmah Vin pomer vid tuberkulozu v 1921 r u rodinnomu seli Zaareshtuvali j sinivchan M Basyuka K Volyanyuka P Koguta A Pencalyuka J Chabaya R Yanchuka U 1930 h rr diyav oseredok tovaristva Prosvita v yakomu najaktivnishmi buli sestri z rodini Pancelyukiv Paraskeva Bunyak Olga Vernigora i Kalina Svitach U sadibi P Procyuka rozmistili hatu chitalnyu tut peredplachuvali ukrayinski chasopisi provodili patriotichni dijstva stavili amatorski teatralni vistavi Diyalnimi prosvityanami buli meshkanci sela Ya Marcenyuk i R Yanchuk U 1931 r v Sinivcyah prozhivalo 813 osib buli 163 mali j odne serednye silski gospodarstva 4 kramnici u sadibi P Volohatogo funkcionuvala pochatkova shkola z polskoyu movoyu navchannya 2 vchiteli U 1934 1935 rr sporudzheno polovinu navchalnogo primishennya na 100 uchnivskih misc Stara shkola bula zovsim zanedbana ta v avarijnomu stani v 1972 1975 rokah Shkola bula perebudovana ta povnistyu zavershene budivnictvo pribudovi u 1975 rr pid kerivnictvom direktora shkoli Golub Lyudmili Petrivni za aktivnoyu dopomogoyu ta kerivnictvom budivnictvom Goluba Volodimira Ivanovicha ta Chabaya Grigoriya Feofanovicha vchiteliv shkoli Vid veresnya 1939 r radyanska vlada todi vidkrito shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya de pracyuvali 7 uchiteliv Vid 2 lipnya 1941 r do 5 bereznya 1944 r selo pid nimeckoyu okupaciyeyu Na primusovi roboti do Nimechchini vivezli 26 meshkanciv Sinivciv 8 iz nih zgodom povernulisya v rodinne selo Pid chas tragichnih podij 1943 r v seli zaginuli 38 osib polskoyi nacionalnosti Cogo zh roku cherez Sinivci projshov partizanskij zagin pid provodom S Kovpaka U 1944 r do Chervonoyi armiyi mobilizuvali 41 go sinivchanina z nih 17 zaginuli chetvero povernulis invalidami Chlenami OUN buli 25 meshkanciv sela 17 voyuvali v UPA za zv yazki z OUN i UPA 37 osib 22 rodini vivezli na specposelennya U zhovtni 1949 r organizovano kolgosp Shlyahom Lenina pershij golova pravlinnya Ya Volohatij yakij u 1951 r priyednali do kolektivnogo gospodarstva v s Borsuki Spochatku ob yednane gospodarstvo nazvali im J Stalina zgodom im HHII z yizdu KPRS Nini kolishnij kolgosp reorganizovano u PSP Agrofirma Gorin kerivnik O Gasyuk Zbereglisya davni nazvi chastin sela Zabolotci Zagreblya Kogutivka urochish Visoka mezha Dodatki Lisa gora ReligiyaDerev yana cerkva Ye cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1869 r derev yana Hram perevezli zi s Starij Oleksinec Kremeneckij rajon postavili na misci staroyi cerkvi sporudzhenoyi u 1583 r Ye figura Isusa Hrista Pam yatnikiPam yatnik odnoselchanam voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni skulptor G Basyuk NaselennyaDvoriv 114 2011 Chiselnist naselennya chol 1900 1910 1921 1931 1938 1959 1970 1979 1989 2001 2007 2011 2014 2015 2016 346 331 Vidomi lyudi Narodilisya skulptor Georgij Basyuk 1938 r n vchenij u galuzi radioelektroniki doktor tehnichnih nauk chlen korespondent Mizhnarodnoyi akademiyi informatizaciyi avtor 160 naukovih robit i patentiv na vinahodi Mihajlo Basyuk 1959 2010 Prozhivali poligrafichnij dizajner zhurnalist dizajner verstalnik populyarnih oblasnih i vseukrayinskih gazet ta zhurnaliv knig vidomih avtoriv chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini 1979 r n Socialna sferaDiyut ZOSh 1 2 stupeniv doshkilnij zaklad klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt torgovij zaklad PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 G Basyuk M Bigus Sinivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 258 ISBN 978 966 528 279 2 P Kogut B Petrash T Savchuk S Trofimchuk B Petrash V Uniyat Sinivci Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 676 678 ISBN 978 966 457 228 3 LiteraturaPortal Ternopilshina G Basyuk M Bigus Sinivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 258 P Kogut B Petrash T Savchuk S Trofimchuk B Petrash V Uniyat Sinivci Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 676 678 ISBN 978 966 457 228 3