Аратинга синьолобий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Thectocercus acuticaudatus (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Psittacus acuticaudatus Vieillot, 1818 Psittacara acuticaudatus (Vieillot, 1818) Aratinga acuticauda (Vieillot, 1818) Aratinga acuticaudata (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Арати́нга синьолобий (Thectocercus acuticaudatus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Синьолобий аратинга (Thectocercus). Раніше цей вид відносили до роду Аратинга (Aratinga), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження, яке показало поліфілітичність цього роду, він був переведений до відновленого роду Thectocercus.
Опис
Довжина птаха становить 33-38 см, вага 140-190 г. Забарвлення переважно зелене, лоб, тім'я, щоки і скроні мають тьмяно-синій відтінок, особливо виражений у номінативного підвиду. Навколо очей кільця голої білої шкіри, у представників підвиду T. a. neumanni вони яскраво-оранжеві. Груди зелені або жовто-зелені, іноді з синюватим відтінком. Крила зелені, крайні махові пера синьо-коричневі, помітні в польоті. Стернові пера зверху зелені, знизу темно-бордові або рудувато-коричневі, при потраплянні на них сонячних променів вони стають яскраво-оранжевими або червоними. Лапи рожево-коричневі, кігті сіро-коричневі. У представників підвидів T. a. acuticaudatus і T. a. neumanni дзьоб зверху роговий, знизу чорнувато-сірий, у представників решти підвидів дзьоб знизу роговий. У молодих птахів нижня частина дзьоб рогова.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:
- T. a. koenigi (Arndt, 1995) — північно-східна Колумбія і північна Венесуела;
- T. a. neoxenus (Cory, 1909) — острів Маргарита;
- T. a. haemorrhous (Spix, 1824) — внутрішні райони північно-схіної Бразилії;
- T. a. neumanni (Blake & Traylor, 1947) — високогір'я Болівійських Анд;
- T. a. acuticaudatus (Vieillot, 1818) — від східної Болівії і південної Бразилії до центральної Аргентини (на південь до Ріо-Негро) і крайнього заходу Уругваю.
Поширення і екологія
Синьолобі аратинги мешкають в Колумбії, Венесуелі, Бразилії, Болівії, Аргентині, Парагваї, трапляються на крайньому заході Уругваю. Представники підвиду T. a. acuticaudatus були інтродуковані до Флориди та південної Каліфорнії. Синьолобі аратинги живуть в сухих саванах серрадо і льянос, сухих і галерейних лісах, в сухих чагарникових і катусових заростях каатинга і чако та в пальмових гаях Mauritia. В Колумбії і Венесуелі вони зустрічаються на висоті до 400 і 600 м над рівнем моря відповідно, в Болівійських Андах на висоті від 1500 до 2650 м над рівнем моря. Синьолобі аратинги ведуть кочовий спосіб життя, іноді утворюють великі зграї. Живляться насінням, плодам, ягодами і горіхами. Сезон розмноження у Венесуелі триває з березня по липень, на острові Маргарита з травня по серпень, в Аргентині у грудні. Синьолобі аратинги гніздяться в дуплах дерев, представники підвиду T. a. neoxenus віддають перевагу дуплам Avicennia germinans. В кладці від 2 до 5 білих яєць, інкубаційний перод триває 23 дні, насиджує самиця. Пташенята покидають гніздо через 50 днів після вилуплення. Синьолобі аратинги живуть 30-40 років.
Примітки
- BirdLife International (2016). Thectocercus acuticaudatus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 04 серпня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Remsen, Jr., J.V.; Schirtzinger, E.E.; Ferraroni, Anna; Silveira, Luís Fábio; & Wright, Timothy F. (24 April 2013). DNA-sequence data require revision of the parrot genus Aratinga (Aves: Psittacidae). Zootaxa 3641(3): 296–300. doi: 10.11646/zootaxa.3641.3.9
- Proposal (578) to South American Classification Committee. Divide Aratinga into four genera. South American Classification Committee. 2013. Процитовано 30 січня 2022.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 серпня 2022.
Джерела
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World;
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide;
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aratinga sinolobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Papugovi Psittacidae Rid Sinolobij aratinga Thectocercus Ridgway 1912 Vid Aratinga sinolobij Binomialna nazva Thectocercus acuticaudatus Vieillot 1818 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Psittacus acuticaudatus Vieillot 1818 Psittacara acuticaudatus Vieillot 1818 Aratinga acuticauda Vieillot 1818 Aratinga acuticaudata Vieillot 1818 Posilannya Vikishovishe Thectocercus acuticaudatus Vikividi Thectocercus acuticaudatus NCBI 211510 Arati nga sinolobij Thectocercus acuticaudatus vid papugopodibnih ptahiv rodini papugovih Psittacidae Meshkaye v Pivdennij Americi Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Sinolobij aratinga Thectocercus Ranishe cej vid vidnosili do rodu Aratinga Aratinga odnak za rezultatami molekulyarno filogenetichnogo doslidzhennya yake pokazalo polifilitichnist cogo rodu vin buv perevedenij do vidnovlenogo rodu Thectocercus OpisSinolobij aratinga Sinolobij aratinga Sinolobi aratingi Dovzhina ptaha stanovit 33 38 sm vaga 140 190 g Zabarvlennya perevazhno zelene lob tim ya shoki i skroni mayut tmyano sinij vidtinok osoblivo virazhenij u nominativnogo pidvidu Navkolo ochej kilcya goloyi biloyi shkiri u predstavnikiv pidvidu T a neumanni voni yaskravo oranzhevi Grudi zeleni abo zhovto zeleni inodi z sinyuvatim vidtinkom Krila zeleni krajni mahovi pera sino korichnevi pomitni v poloti Sternovi pera zverhu zeleni znizu temno bordovi abo ruduvato korichnevi pri potraplyanni na nih sonyachnih promeniv voni stayut yaskravo oranzhevimi abo chervonimi Lapi rozhevo korichnevi kigti siro korichnevi U predstavnikiv pidvidiv T a acuticaudatus i T a neumanni dzob zverhu rogovij znizu chornuvato sirij u predstavnikiv reshti pidvidiv dzob znizu rogovij U molodih ptahiv nizhnya chastina dzob rogova PidvidiVidilyayut p yat pidvidiv T a koenigi Arndt 1995 pivnichno shidna Kolumbiya i pivnichna Venesuela T a neoxenus Cory 1909 ostriv Margarita T a haemorrhous Spix 1824 vnutrishni rajoni pivnichno shinoyi Braziliyi T a neumanni Blake amp Traylor 1947 visokogir ya Bolivijskih And T a acuticaudatus Vieillot 1818 vid shidnoyi Boliviyi i pivdennoyi Braziliyi do centralnoyi Argentini na pivden do Rio Negro i krajnogo zahodu Urugvayu Poshirennya i ekologiyaSinolobi aratingi meshkayut v Kolumbiyi Venesueli Braziliyi Boliviyi Argentini Paragvayi traplyayutsya na krajnomu zahodi Urugvayu Predstavniki pidvidu T a acuticaudatus buli introdukovani do Floridi ta pivdennoyi Kaliforniyi Sinolobi aratingi zhivut v suhih savanah serrado i lyanos suhih i galerejnih lisah v suhih chagarnikovih i katusovih zarostyah kaatinga i chako ta v palmovih gayah Mauritia V Kolumbiyi i Venesueli voni zustrichayutsya na visoti do 400 i 600 m nad rivnem morya vidpovidno v Bolivijskih Andah na visoti vid 1500 do 2650 m nad rivnem morya Sinolobi aratingi vedut kochovij sposib zhittya inodi utvoryuyut veliki zgrayi Zhivlyatsya nasinnyam plodam yagodami i gorihami Sezon rozmnozhennya u Venesueli trivaye z bereznya po lipen na ostrovi Margarita z travnya po serpen v Argentini u grudni Sinolobi aratingi gnizdyatsya v duplah derev predstavniki pidvidu T a neoxenus viddayut perevagu duplam Avicennia germinans V kladci vid 2 do 5 bilih yayec inkubacijnij perod trivaye 23 dni nasidzhuye samicya Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 50 dniv pislya viluplennya Sinolobi aratingi zhivut 30 40 rokiv PrimitkiBirdLife International 2016 Thectocercus acuticaudatus informaciya na sajti MSOP versiya 2021 3 angl 04 serpnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Remsen Jr J V Schirtzinger E E Ferraroni Anna Silveira Luis Fabio amp Wright Timothy F 24 April 2013 DNA sequence data require revision of the parrot genus Aratinga Aves Psittacidae Zootaxa 3641 3 296 300 doi 10 11646 zootaxa 3641 3 9 Proposal 578 to South American Classification Committee Divide Aratinga into four genera South American Classification Committee 2013 Procitovano 30 sichnya 2022 Gill Frank Donsker David red Parrots cockatoos IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 04 serpnya 2022 DzherelaJuniper amp Parr 1998 Parrots A Guide to Parrots of the World ISBN 0 300 07453 0 Forshaw 2006 Parrots of the World An Identification Guide ISBN 0 691 09251 6 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi