Синчівка сірощока

Синчівка сірощока
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тимелієві (Timaliidae) Рід: Mixornis Вид: Синчівка сірощока
Біноміальна назва
Mixornis flavicollis (Bonaparte, 1850)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Macronous flavicollis Macronus flavicollis
Посилання
Вікісховище: Mixornis flavicollis Віківиди: Mixornis flavicollis EOL: 55637705 МСОП: 103894706 NCBI: 2485284

Синчі́вка сірощока (Mixornis flavicollis) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Ендемік Індонезії.

Опис

Сірощокі синчівки (підвид M. f. prillwitzi зверху і підвид M. f. flavicollis знизу)

Довжина птаха становить 13-14 см. Верхня частина тіла охристо-коричнева, тім'я руде. Груди світло-рудувато-бежеві. Обличчя сіре. Очі світло-жовті, дзьоб чорний. У представників підвиду M. f. prillwitzi голова сірувата, верхня частина тіла оливково-зелена, груди світло-жовтуваті.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

• M. f. flavicollis Bonaparte, 1850 — Ява;
• M. f. prillwitzi Hartert, E, 1901 — острови ^[en].

Представники підвиду M. f. prillwitzi деякі дослідники вважають окремим видом Mixornis prillwitzi.

Поширення і екологія

Сірощокі синчівки живуть у вологих тропічних лісах. Зустрічаються невеликими зграйками. Живляться переважно комахами. Сезон розмноження на заході Яви триває з лютого по квітень. Гніздо кулеподібне. В кладці 2 яйця. Сірощокі синчівки іноді стають жертвами гніздового паразитизму азійської зозулі-дронго.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Mixornis flavicollis.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 січня 2022.
4. BirdLife International (2016). Mixornis prillwitzi.