Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Синтезатор значення Синтеза тор електронний пристрій який синтезує

Синтезатори

Синтезатори
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синтезатор (значення).

Синтеза́тор — електронний пристрій, який синтезує звук за допомогою одного чи кількох електричних генераторів коливань. Необхідне звучання досягається регулюванням властивостей електричного сигналу (в аналогових синтезаторах), або параметрів центрального процесора (у цифрових синтезаторах). Остаточно електричні коливання перетворюються у звук через гучномовці (або, при потребі, навушники).

image
Синтезатор компанії

Синтезаторами називають як окремі пристрої, що є основою електронних музичних інструментів, так і властиво електронні музичні інструменти. Синтезатор, виконаний у вигляді корпуса із клавіатурою, називається клавішним синтезатором. Синтезатор, виконаний у вигляді корпуса без клавіатури, називається звуковим модулем і управляється від зовнішніх MIDI-пристроїв (MIDI-клавіатури, секвенсера, або іншого синтезатора). Клавішний синтезатор, облаштований вбудованим секвенсером, називають робочою станцією.

Історичний нарис

Першим пристроєм, що синтезував звук за допомогою електричних генераторів, вважається винайдений 1876 року Еліша Ґреєм музичний телеграф. Ґрей випадково відкрив можливість контролювання звуку автоколивним електромагнітним контуром, і розробив для акустичних цілей осцилятор. Ним же був створений простий динамік, що у пізніших моделях мав вигляд діафрагми, що вібрує у магнітному полі, яка перетворювала електромагнітні коливання у звук.

Наступними відомими електронними інструментами початку 20 століття були такі інструменти, як телармоніум, терменвокс, хвилі Мартено та орган Гаммонда, проте ці інструменти, зазвичай, не відносять до класу синтезаторів — на відміну від сконструйованих пізніше інструментів RCA Mark I, АНС, перелічені інструменти передбачають лише гру у живому часі, тоді як пізніші інструменти дозволяли запрограмувати звук.

Перші програмні синтезатори

У 1949 році вийшла робота «A Mathematical Theory of Music», що приділяла увагу математичним аспектам музичної теорії та композиції. Вона надихнула інженерів електронників Лабораторії «RCA Princeton Laboratories» — Гаррі Олсена і Герберта Белара до розробки машини, яка б генерувала популярну музику, за їх задумом машина мала поєднувати в собі електронного композитора і генератора звуків. Спроба створити електронного композитора зазнала поразки — як через недостатню потужність комп'ютера та хибність самої теорії композиції.

image
Синтезатор RCA Mark II, 1956

Проте робота над електронним звуковим генератором була плідною і привела до створення синтезаторів RCA Mark I (1955) та RCA Mark II (1959). Ці моделі вважаються першими програмованими інструментами, RCA Mark II мав 24 лампових осциляторів, програми синтезу звуку записувалися на перфострічках, що зчитувалися спеціальним пристроєм синтезатора. З цими синтезаторами працювали композитори, зосереджені у центрі «Columbia Princeton Electronic Music Centre», було випущено кілька платівок із перекладеннями класичних творів на цих синтезаторах. Проте інструмент не міг претендувати на комерційне використання через надзвичайно великі габарити та високу вартість (175 000 $).

1959 року інструмент, подібний до RCA Mark II був сконструйований в Німеччині фірмою Siemens інженерами Г.Клайном та В.Шаффом. Цей інструмент мав 20 лампових осциляторів і був призначений для озвучування рекламних роликів продукції Siemens. Як і RCA Mark II, синтезатор зчитував програми звукового синтезу з перфострічок, серед інших композиторів з цим інструментом працював Мауріціо Кагель.

Паралельно, 1958 року в СРСР Євгенієм Мурзіним був сконструйований синтезатор АНС, що використовував фотооптичний метод синтезу звуку, а «партитури» для цього інструменту мали вигляд прозорих ліній на дошці покритій фарбою що не висихає. В 1960-х роках для цього інструменту творили А. Шнітке та С.Губайдуліна, Е.Артем'єв використав інструмент у ряді фільмів А. Тарковського.

Початок комерціалізації

Комерційне використання синтезатора бере свій початок 1963 року, коли американський винахідник Роберт Муґ представив на з'їзді Товариства звукоінженерів свій перший синтезатор, за яким пізніше закріпилося ім'я свого винахідника. Сам Муґ так визначив термін синтезатор:

Синтезатор — це система генераторів (пристроїв що трансформують і контролюють) які запроектовані, щоб уможливити загальне й логічне виробництво звуків.

Цей інструмент коштував значно дешевше (мінімальний комплект — $1500), керувався клавіатурою, що дозволяло використовувати його на естраді, а не лише для студійної роботи (як попередні синтезатори). Інструмент був монофонічним і використовував . Серед перших музикантів, що використали цей інструмент були гурти The Monkees (альбом Pieces, Aquarius, Capricorn & Jones Ltd., 1967), The Doors (альбом Strange Days, 1967), Grateful Dead, The Rolling Stones і The Beatles. З часом Роберт Муґ розробив кілька моделей синтезаторів, зокрема поліфонічну модель Полімуґ (Polymoog) та мініатюризовану — Мінімуґ (Minimoog).

Фірма Роберта Муґа не протрималася на ринку й десяти років. Її продукти були витіснені дешевшими й досконалішими інструментами великих електронних фірм, таких як Roland, ARP, Yamaha та інші. Проте назва Муґ (Moog) назавжди залишилась в електронній музиці. Навіть у сучасній практиці, що характеризується домінуванням цифрових технологій, багато музикантів використовують інструменти випущені Робертом Муґом. Зокрема Клаус Шульц і з 1994 працюють над циклом платівок The Dark Side Of The Moog, 11-й альбом якої вийшов 2008 року.

image
свого часу був найпопулярнішим синтезатором
image
синтезатор Fairlight CMI, 1979 року випуску

В першій половині 1970-х років синтезатор став провідним інструментом рок-музики на рівні з електрогітарою. У ці роки випуском синтезаторів займалися вже кілька фірм:

Поліфонічні синтезатори

Ранні синтезатори були виключно монофонічними (одноголосними), проте швидкий поступ мініатюризації електронних пристроїв і розвиток мікросхем сприяли мініатюризації синтезаторів та опануванню поліфонії. Синтезатор , що випускався у 1975—1980 роках уже мав 4-голосну поліфонію, проте були недостатньо гнучкими в управлінні. Більш просунуті поліфонічні синтезатори ведуть свій відлік з моделей [en], CS-50, CS-60 та [en] а також Oberheim Four-Voice. Щоправда, і ці інструменти ще були досить складними і дорогими.

Іншим важливим нововведенням стала цифрова пам'ять, що дозволяла швидко перемикати звуки на синтезаторах. Це стало можливим із появою мікропроцесорів на початку 1970-х, щоправда, початково мікропроцесори були дуже дорогими й складні для використання і лише у 1977 році з'явилися перші синтезатори, що використовували мікропроцесор як контролер — це були синтезатори виробництва З цією моделлю музиканти вперше отримали можливість зберігати налаштування параметрів синтезу у пам'яті інструменту і завантажувати їх з пам'яті простим натисканням кнопки. Prophet-5 також відрізнявся від попередників компактністю. Іншою відомою моделлю поліфонічного синтезатора стала [en], щоправда, не мала комерційного успіху.

Радянські синтезатори

В СРСР використання закордонних технологій обмежувалося, що позначилося і на синтезаторах. Тому радянські синтезатори хоча й орієнтувалися на західні моделі, проте їх розвиток мав свою специфіку. розвиваючись за умов майже монопольної економіки, вони використовуючи деталі і плати, що вироблялися виключно на вітчизняних заводах. В результаті радянські синтезатори утворили унікальний спектр продукції.

Серед моделей 1970-х — 1980-х років — інструмент з 8-голосною поліфонією , монофонічні інструменти, , , , драм-машини «Лель», «Марш УДС», «Полігон», вокодер «Крок» та інші. Серед виробників синтезаторів — Житомирський завод «Электроизмеритель» (нині — ), де випускались синтезатори «Естрадін-230».

Звуки деяких синтезаторів пізніше були емульовані VST-інструментами з однойменними назвами, розробленими російською компанією . За спогадами музикантів, більшість радянських синтезаторів мали досить великий рівень шумів, іноді нестабільно тримали тон, потенціометри й інші регульовані резистори досить часто виходили з ладу.

З розпадом СРСР, радянські заводи припинили випуск подібних інструментів, що було пов'язано з причинами економічного характеру.

Поява цифрових синтезаторів

Появу першого цифрового синтезатора датують 1971 роком — це був синтезатор (Advanced Digital Synthesizer). Він був винятково дорогим і був використаний для звукових ефектів у телепрограмі Sci-Fi Star Trek. 1973 року з'явився гібридний аналогово-цифровий .

Першим цілком доступним, повністю цифровим синтезатором, що спирався на мікропроцесори був , що був устаткований двома клавіатурами (комп'ютерного та фортепіанного типів) та жорстким диском. Цей синтезатор використали такі музиканти, як Гербі Генкок, Пітер Ґебріел, музиканти гурту Duran Duran та інші.

Іншими інструментами, що продавалися відносно успішно, були також австралійський Fairlight CMI (1979), американський (1981) і німецький PPG Wave (1981). Слід відзначити також цифрове піаніно [en], випущене 1983 року, що спиралося на технологію цифрового .

Спочатку цифрові синтезатори були сприйняті музикантами недовірливо, згодом, однак почали домінувати на ринку. Вони не поступалися можливостями у генеруванні звуку аналоговим. Крім того цифрові синтезатори устатковувалися банками різноманітних звуків. Цифрові синтезатори були меншими, а згодом стали й дешевшими, у 1980-х роках вже доступними досить широкому загалу. Провідними виробниками цифрових синтезаторів стали японські фірми Yamaha і Casio, Yamaha вперше впровадили й операторний синтез (FM-синтез) звуку у моделях GS-1 та GS-2. Особливою популярністю користувалася модель Yamaha DX7, випущена 1983 року, лише упродовж трьох років було продано 200 000 екземплярів.

Цифрові синтезатори, однак не витіснили аналогові та й до сьогодення використовуються обидва різновиди. Широко розповсюджені також і можливі комбінації аналогових і цифрових технологій, зокрема ряд цифрових синтезаторів модулюють процеси аналогового синтезу.

Типи синтезу звуку

Синтезатори використовують різні типи синтезу звуку, серед яких слід зазначити такі:

  • Підсумовувальний (адитивний) синтез, в якому використається принцип суперпозиції (накладення) декількох хвиль простої (звичайно синусоїдної) форми з різними частотами й амплітудами. За аналогією з ці хвилі називаються регістрами й позначаються, як 16' (тон октавою нижче взятого), 8' (вихідний тон), 4' (тон октавою вище взятого) і т. д. (цифра дорівнює довжині труби відповідного регістра органа у футах). У чистому вигляді зустрічається в електроорганів (Hammond, ) та їх цифрових емуляторів (Korg CX-3, Roland VK-8 і т. д.). Звучання інструмента тим багатше, чим більша кількість регістрів використана в конструкції.
  • Віднімальний (субтрактивний) синтез, у якому вихідна хвиля довільної форми змінює тембральне забарвлення при проходженні через різноманітні фільтри, обвідні генератори, процесори ефектів і т. д. Як підмножина даний тип синтезу широко застосовується практично у всіх сучасних моделях синтезаторів.
  • Операторний (FM, від англ. Frequency Modulation) синтез, у якому відбувається взаємодія (частотна модуляція й підсумовування) декількох хвиль простої форми. Кожна хвиля разом зі своїми характеристиками називається оператором, певна конфігурація операторів становить алгоритм. Чим більша кількість операторів використана в конструкції синтезатора, тим багатше стає звучання інструмента. Наприклад, популярний донині синтезатор Yamaha DX-7 (1984 року випуску) має 6 операторів, для конфігурування яких служить 36 різних алгоритмів.
  • Фізичний синтез (метод фізичного модулювання), у якому шляхом використання потужних процесорів виробляється моделювання реальних фізичних процесів, що протікають у музичних інструментах того або іншого типу. Наприклад, для дерев'яних духових, таких як флейта, параметрами будуть довжина, профіль і діаметр труби, швидкість повітряного потоку, матеріал корпуса; для струнних інструментів — розмір корпуса, матеріал, довжина й натяжіння струн і т. д. Фізичний синтез використовують такі інструменти, як Yamaha VL-1, [en], [en] і т. д.
  • Табличний (англ. Wavetable, PCM) синтез, у якому звук створюється шляхом відтворення записаних раніше у пам'ять інструмента фрагментів звучання реальних музичних інструментів (семплів і мультисемплів). Найвідоміший синтезатор у цій групі — , цей синтезатор вважається також найдорожчим синтезатором у світі.

Крім того синтезатори можуть використовувати комбіновані види синтезу, в яких використовується та чи інша комбінація з перелічених вище видів. Більшість сучасних інструментів створюється саме на основі гібридного синтезу, завдяки його потужним засобам варіювання тембру в самих широких межах.

Напрямки синтезу звуку

Існують два основні напрямки синтезу звуків.

  • Імітація акустичних музичних інструментів. Відносно легшою вважається задача синтезування звуку духових інструментів, складнішою — струнних інструментів.
  • Винайдення невідомих раніше звуків.

Різновиди синтезаторів

image
Синтезатор з аналоговим модулюванням Access Virus C
image
Робоча станція Alesis Fusion HD8
image
Виконавський синтезатор Roland Juno D
image
Інтерактивний синтезатор Yamaha Tyros

Залежно від використовуваної технології синтезатори можна розділити на дві основні категорії — аналогові та цифрові, хоча можливе також і поєднання цих технологій, реалізоване у віртуально-аналогових синтезаторах. У свою чергу цифрові синтезатори можуть реалізовуватися як апаратно (у вигляді інструментів) так і віртуально (програмним забезпеченням комп'ютера). За призначенням можна виділити професійні синтезатори, та інтерактивні, призначені для освітніх та розважальних цілей.

Аналогові синтезатори

Аналогові синтезатори реалізують адитивний і субтрактивний типи синтезу. Головна особливість даної категорії полягає в тому, що звук генерується й обробляється за допомогою реальних електричних ланцюгів. Часто з'єднання різних модулів синтезу виробляється за допомогою спеціальних кабелів — патч-кордів, звідси «патч» — загальноприйнята назва певного тембру синтезатора серед музикантів. Основні переваги аналогових синтезаторів полягають у тому, що всі зміни характеру звучання в часі, наприклад рух частоти зрізу фільтра, відбуваються винятково плавно (безперервно). Недоліком вважається високий рівень шуму. До найвідоміших, використовуваних у наш час аналогових синтезаторів відносяться: , , [en], [en].

Віртуально-аналогові синтезатори

Віртуально-аналогові синтезатори є гібридом між аналоговим синтезатором і цифровим, несучи у своєму корпусі програмну складову. Найвідоміші серед них: [en], , [en],

Цифрові синтезатори

Цифрові синтезатори реалізуються як апаратно, так і віртуально.

Апаратні цифрові синтезатори по суті є вузькоспеціалізованими комп'ютерами, що реалізують різноманітні типи синтезу. Для створення й відтворення вихідних хвильових форм, модифікації звучання обвідними фільтру, використовуються цифрові пристрої на базі одного центрального процесора й декількох співпроцесорів. Найпередовіші моделі сучасних цифрових синтезаторів ([en], [en], ), подібно персональним комп'ютерам, дозволяють оновлювати операційну систему, містять сторінкові меню, вбудовані довідкові файли, скрінсейвери й т.д.

Віртуальні синтезатори є різновидом цифрових синтезаторів, однак вони є особливим видом програмного забезпечення. Для створення звуку використовуються центральний процесор й оперативна пам'ять персонального комп'ютера, а для виводу звуку на відтворюючий пристрій використовується звукова карта ПК. Віртуальні синтезатори можуть бути як самостійними (stand-alone) програмними продуктами, так і плаґінами (plug-ins) певного формату (VST, , RTAS, TDM, LADSPA і т. д.), призначеними для запуску усередині програми-хоста, звичайно багатоканального зведення (Cubase VST, Cakewalk Sonar, Logic Pro, Pro Tools, Ardour і т. д.). Завдяки високій доступності популярність віртуальних синтезаторів зростає, чільне місце серед віртуальних синтезаторів займають численні моделі апаратних інструментів (наприклад,  — емулятор синтезатора Prophet,  — емулятор синтезатора ,  — емулятори синтезаторів Korg M1, [en], , [en] і т. д.).

Інтерактивні, або домашні синтезатори також є різновидом цифрових синтезаторів, призначених спеціально для домашнього й салонного аматорського музикування, а також для інтерактивного навчання музиці. Звичайно в таких синтезаторах відсутні засобу для розвиненого редагування звуку, включаючи регулятори реального часу. Акцент робиться на реалістичній імітації різноманітних оркестрових інструментів і використанні функції автоматичного акомпанементу. У цьому випадку для того, щоб зіграти який-небудь музичний твір, виконавцеві не потрібно програмувати тембри або записувати партії в секвенсер — досить вибрати готовий тембр для мелодії й стиль для . Безумовно, керування подібними синтезаторами істотно простіше, ніж у професійних виконавських моделей і найчастіше доступно навіть дитині. Багато синтезаторів подібного типу містять у собі навчальні ігри типу «вгадай ноту» або «вгадай акорд», збірники готових музичних творів для прослуховування й розучування, функцію караоке з виводом на екран тексту пісні і т. д. До даної категорії синтезаторів відносяться сімейства , Casio CTK/WK, Roland E/VA/EXR і т. д.

Керування роботою синтезатора

Керування сучасного професійного синтезатора є складним процесом, пов'язаним з контролем декількох сотень, або й тисяч, різноманітних параметрів, що визначають ті чи інші аспекти звучання. Деякі параметри можуть управлятися в реальному часі за допомогою обертових регуляторів, коліс, педалей, кнопок; інші налаштовуються лише попередньо. Набір регульованих параметрів та їх інтерфейс можуть відрізнятися у різних моделях, проте серед загальних можна виділити такі:

  • Клавіатурний і динамічний трекінг використовується для відстеження позиції й швидкості натискання на клавішу. Наприклад, при русі від нижніх клавіш до верхніх, тембр може плавно змінитися від віолончелі до флейти, причому при більше енергійному натисканні на клавіші до загального звучання можна додати, наприклад, тембр литавр.
  • ADSR-обвідна (англ. ADSR-envelope) застосовується для неперіодичної зміни певного параметра звучання (найчастіше — гучності та частоти зрізу фільтра). Обвідна — ламана лінія, що складається із секцій атаки (Attack), спаду (Decay), затримки (Sustain) і затухання (Release), хоча в окремих моделях можуть зустрічатися спрощені (ADR) або ускладнені, багатостадійні обвідні.
  • Фільтр (англ. filter) служить для вирізання із загального спектра сигналу певної смуги частот. Найчастіше фільтр також обладнується резонансом, що дозволяє різко підсилити смугу частот на границі зрізання. Зміна характеристик фільтра за допомогою регуляторів реального часу, клавіатурного трекінгу й/або обвідних дозволяє одержувати винятково різноманітні варіанти звучання.
  • (англ. ring-modulator) дозволяє модулювати вихідний сигнал іншим сигналом з певною частотою (фіксованою, або циклічно змінною), за рахунок чого відбувається істотне збагачення гармоніками. Назва «Ring» (англ. «дзвонити») пов'язана з тим, що даний вузол часто служить для одержання «дзвоноподібного» звучання інструмента.
  • Генератор низьких частот (англ. Low Frequency Oscillator, LFO) застосовується для періодичної зміни певних параметрів звучання, наприклад висоти, гучності, частоти зрізу фільтра й т.д. У випадку циклічної зміни гучності створюється ефект тремоло, зміна висоти створює ефект вібрато, періодична зміна частоти зрізу фільтра називається ефектом «вау-вау» (англ. «wah-wah»).
  • Обробка ефектами використовується для остаточного доведення звучання. Сучасні синтезатори звичайно оснащуються досить великою кількістю ефектів-процесорів (наприклад,  — 8 процесорів,  — 6 процесорів і т. д.). Процесори працюють незалежно один від одного, хоча при бажанні їх можна поєднувати в послідовні ланцюги. Сучасні ефекти-процесори реалізують велику кількість просторових (реверберація, затримка, луна), модуляційних (фленжер, , фейзер) і інших (дисторшн, ) алгоритмів ефектів. Найбільш просунуті моделі мають засоби для керування параметрами ефектів від регуляторів реального часу, обвідних, LFO і т. д.

MIDI-контроль

Докладніше: MIDI

Переважна більшість сучасних синтезаторів є MIDI-сумісними інструментами. Історично поява технології і стандарту MIDI була пов'язана з тим, що в міру того, як синтезатори ставали все доступнішими і все різноманітнішими, музиканти вважали за потрібне мати велику колекцію синтезаторів, і почергово використовувати їх у студії та концертних виступах. В результаті інструменталісти-«клавішники» вибудовували на концертних естрадах цілі «стіни» з кількох або навіть кільканадцяти клавішних синтезаторів, розміщуючись посередині між ними. Звичайно, така ситуація виглядала все менш практичною і врешті окреслила необхідність стандартизації інструментів з тим, щоб клавішник міг керувати кількома пристроями з однієї клавіатури.

image
Роз'єми MIDI на задній панелі синтезатора та MIDI-кабель

Технологія MIDI дозволяє передачу інформації з одного пристрою або інструменту іншому у режимі реального часу. Ця інформація включає власне повідомлення про взяття нот з клавіатури, команди вибору інструменту (тобто приготованих у пам'яті інструменту програм синтезу звуку), контролю різних нюансів виконання, таких як гучність чи панорамування та інші повідомлення. Для забезпечення роботи з MIDI, на синтезаторах встановлюються роз'єми MIDI-IN (через який поступає MIDI-інформація з інших пристроїв), MIDI-OUT (через який пристрій передає MIDI-інформацію про дії, які на ньому виконуються до інших пристроїв), та MIDI-THRU (для передачі інформації, отриманої через MIDI-IN в незміненому вигляді).

Цифровий стандарт MIDI для апаратних синтезаторів було введено 1983 року, а з 1991 року MIDI став стандартом і для програмного забезпечення. Можливість управляти з MIDI-клавіатури одночасно кількома синтезаторами (при відповідній комутації цих пристроїв за допомогою MIDI-кабелів) привела до появи синтезаторів без MIDI-клавіатури, або т. зв. «звукових модулів». Як правило, такі звукові модулі виготовляються з урахуванням можливості закріплювати їх на спеціальних стійки — реках (звідси ще одна назва — «рекові» синтезатори). Сучасні синтезатори можна підключити і до звукової карти комп'ютера за допомогою MIDI-кабелю, який підключається до відповідних роз'ємів синтезатора та звукової карти.

Синтезатори у музичній практиці

image
Wendy Carlos -Switched-On Bach
Allegro з Бранденбурського концернту №3 Й. С. Баха.
При проблемах гляньте в .

Початком популярності синтезаторів у музичній культурі можна вважати альбом Венді Карлоса Switched-On Bach 1968 року, в якому на синтезаторі Муґа були виконані відомі інструментальні твори Баха. Цей альбом став першим із електронних альбомів, що попав до категорії «платинових». Упродовж кінця 1960-х синтезатор Муґа був використаний у сотнях записів. В ті часи цей інструмент породив своєрідну субкультуру пошуків нових звуків і привертання уваги до них. Ця тенденція певним чином торкнулася і радянської культури — неповторний тембр синтезатору АНС можна почути у ряді фільмів А.Тарковського, звуки синтезаторів неодмінно присутні у радянських кінострічках фантастичної тематики.

У 1980-х роках синтезатори викликали до життя цілу низку музичних напрямків, існування яких без цього інструменту було б неможливе. Одним із перших став синті-поп, який на початку 1980-х років вивів гурти Depeche Mode, Visage та OMD на вершини британських чартів. Згодом звучання синтезаторів визначило усе багатоманіття електронної музики, від клубної танцювальної музики до експериментальних напрямків. У 1980-х роках більшість рок- і поп-гуртів використовували синтезатори. У висліді електронний звук втратив риси прогресивності й став тривіальним.

У сучасності синтезатор має практично будь-який гурт поп- чи рок-музики. Музиканта, що грає на синтезаторі у таких колективах зазвичай називають клавішником. Роль клавішного синтезатору в поп- чи рок- ансамблі може бути різноманітною — синтезатор може використовуватись для підтримки гармонічної педалі (в цьому разі властиве використання м'якого, приглушеного тембру), для окремих звукових ефектів, та як сольний інструмент. У концертній практиці також можливе використання синтезатора як заміни того чи іншого акустичного інструменту чи кількох інструментів, як правило така заміна пов'язана з труднощами організаційного чи бюджетного характеру.

Література

  • Стецюк І. Історія електронних синтезаторів // «Музика» 2006, № 4
  • Кущ Є. В. Електромузичний інструментарій як еволюційний фактор музичної культури : монографія / Євген Кущ. – К. : НАКККіМ, 2015. – 160 с.

Англійською мовою

  • Forrest, Peter: The A-Z of analogue synthesisers. Susurreal Publishing, Crediton 1998, (Detaillierte Darstellung aller bis 1998 jemals hergestellter analoger Synthesizer und Orgeln in zwei Bänden; englisch).
  • Steinbrink, Holger: Synthesizer Programming – Sounddesign Tipps & Tricks. audio-workshop Fachskript, Waldorf 2005 (http://www.audio-fabrik.de/shop/product_info.php?info=p28_Synthesizer-Programming-Fachskript.html).
  • Gorges, Peter: Synthesizer Programming. 3. unveränderte Auflage. Wizoobooks, Bremen 2004, 2007, 2008, .
  • Schmitz, Reinhard (2005). Analog Synthesis, .
  • Shapiro, Peter (2000). Modulations: A History of Electronic Music: Throbbing Words on Sound, .
  • Strange, Allen: electronic music : systems, techniques and controls. 2. Auflage. Wm.C.Brown, 1972, .

Німецькою мовою

  • : Hands On Synthsound, Vol.1: Videolernkurs zur Synthesizerprogrammierung. 1. Auflage. DVD Lernkurs, Fürth 2008, (http://www.dvd-lernkurs.de/audiobearbeitung/synthsound.html). [ 2008-09-20 у Wayback Machine.]
  • Uwe G. Hoenig: Workshop Synthesizer: Klangerzeugung für Musiker. 3. Auflage. PPV Medien, Bergkirchen 2006, .
  • Bernd Enders: Die Klangwelt des Musiksynthesizers: Die Einführung in die Funktions- und Wirkungsweise eines Modulsynthesizers. Franzis-Verlag, München 1985, .
  • André Ruschkowski: Soundscapes: Elektronische Klangerzeugung und Musik. 1. Auflage. Lied der Zeit, Berlin 1990, .
  • Bernardo Egli, Wolfgang Röllin: Das große Synthi-Buch. Voggenreiter, Bonn 1984, .

Російською мовою

  • Термен Л. С. Физика и музыкальное искусство. — М.,1966
  • Волошин В. И., Федорчук Л. И. Электромузыкальные инструменты — «Энергия», М., 1971
  • Гаранян Г. Аранжировка для эстрадных инструментальных и вокально-инструментальных ансамблей. М., «Музыка», 1986

Див. також

Примітки

  1. цитовано за [1] [ 28 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  2. Moog Out With The Monkees
  3. allmusic.com
  4. CLASSIC TRACKS: 'Strange Days'
  5. Wells, Peter (2004), A Beginner's Guide to Digital Video, AVA Books (UK), с. 10, ISBN 
  6. «Эстрадин» — первый житомирский синтезатор
  7. , Mix Magazine, , 2006, архів оригіналу за 3 травня 2008, процитовано 17 вересня 2008
  8. Colbeck, Julian (June 1997), Keyfax The Omnibus Edition, Hal Leonard Corporation, с. 208, ISBN 
  9. Catchlove, Lucinda (1 квітня 2002), Wendy Carlos (electronic musician), Remix Magazine

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Синтезатор

    англійською мовою

    • Vintagesynth — Огляд синтезаторів
    • Progsounds — Огляд синтезаторів
    • Synth Museum — Огляд синтезаторів
    •  — сайт розробників нових звучань
    •  — синтезатори 1870—1990 років
    • Principles of Sound Synthesis — принципи синтезу, сайт університету [en]
    • Innovative Synthesis — статті про синтезатори

    російською мовою

    • Музей советских синтезаторов — Огляд синтезаторів радянської доби

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sintezator znachennya Sinteza tor elektronnij pristrij yakij sintezuye zvuk za dopomogoyu odnogo chi kilkoh elektrichnih generatoriv kolivan Neobhidne zvuchannya dosyagayetsya regulyuvannyam vlastivostej elektrichnogo signalu v analogovih sintezatorah abo parametriv centralnogo procesora u cifrovih sintezatorah Ostatochno elektrichni kolivannya peretvoryuyutsya u zvuk cherez guchnomovci abo pri potrebi navushniki Sintezator kompaniyi Sintezatorami nazivayut yak okremi pristroyi sho ye osnovoyu elektronnih muzichnih instrumentiv tak i vlastivo elektronni muzichni instrumenti Sintezator vikonanij u viglyadi korpusa iz klaviaturoyu nazivayetsya klavishnim sintezatorom Sintezator vikonanij u viglyadi korpusa bez klaviaturi nazivayetsya zvukovim modulem i upravlyayetsya vid zovnishnih MIDI pristroyiv MIDI klaviaturi sekvensera abo inshogo sintezatora Klavishnij sintezator oblashtovanij vbudovanim sekvenserom nazivayut robochoyu stanciyeyu Istorichnij narisPershim pristroyem sho sintezuvav zvuk za dopomogoyu elektrichnih generatoriv vvazhayetsya vinajdenij 1876 roku Elisha Greyem muzichnij telegraf Grej vipadkovo vidkriv mozhlivist kontrolyuvannya zvuku avtokolivnim elektromagnitnim konturom i rozrobiv dlya akustichnih cilej oscilyator Nim zhe buv stvorenij prostij dinamik sho u piznishih modelyah mav viglyad diafragmi sho vibruye u magnitnomu poli yaka peretvoryuvala elektromagnitni kolivannya u zvuk Nastupnimi vidomimi elektronnimi instrumentami pochatku 20 stolittya buli taki instrumenti yak telarmonium termenvoks hvili Marteno ta organ Gammonda prote ci instrumenti zazvichaj ne vidnosyat do klasu sintezatoriv na vidminu vid skonstrujovanih piznishe instrumentiv RCA Mark I ANS perelicheni instrumenti peredbachayut lishe gru u zhivomu chasi todi yak piznishi instrumenti dozvolyali zaprogramuvati zvuk Pershi programni sintezatori U 1949 roci vijshla robota A Mathematical Theory of Music sho pridilyala uvagu matematichnim aspektam muzichnoyi teoriyi ta kompoziciyi Vona nadihnula inzheneriv elektronnikiv Laboratoriyi RCA Princeton Laboratories Garri Olsena i Gerberta Belara do rozrobki mashini yaka b generuvala populyarnu muziku za yih zadumom mashina mala poyednuvati v sobi elektronnogo kompozitora i generatora zvukiv Sproba stvoriti elektronnogo kompozitora zaznala porazki yak cherez nedostatnyu potuzhnist komp yutera ta hibnist samoyi teoriyi kompoziciyi Sintezator RCA Mark II 1956 Prote robota nad elektronnim zvukovim generatorom bula plidnoyu i privela do stvorennya sintezatoriv RCA Mark I 1955 ta RCA Mark II 1959 Ci modeli vvazhayutsya pershimi programovanimi instrumentami RCA Mark II mav 24 lampovih oscilyatoriv programi sintezu zvuku zapisuvalisya na perfostrichkah sho zchituvalisya specialnim pristroyem sintezatora Z cimi sintezatorami pracyuvali kompozitori zoseredzheni u centri Columbia Princeton Electronic Music Centre bulo vipusheno kilka plativok iz perekladennyami klasichnih tvoriv na cih sintezatorah Prote instrument ne mig pretenduvati na komercijne vikoristannya cherez nadzvichajno veliki gabariti ta visoku vartist 175 000 1959 roku instrument podibnij do RCA Mark II buv skonstrujovanij v Nimechchini firmoyu Siemens inzhenerami G Klajnom ta V Shaffom Cej instrument mav 20 lampovih oscilyatoriv i buv priznachenij dlya ozvuchuvannya reklamnih rolikiv produkciyi Siemens Yak i RCA Mark II sintezator zchituvav programi zvukovogo sintezu z perfostrichok sered inshih kompozitoriv z cim instrumentom pracyuvav Mauricio Kagel Paralelno 1958 roku v SRSR Yevgeniyem Murzinim buv skonstrujovanij sintezator ANS sho vikoristovuvav fotooptichnij metod sintezu zvuku a partituri dlya cogo instrumentu mali viglyad prozorih linij na doshci pokritij farboyu sho ne visihaye V 1960 h rokah dlya cogo instrumentu tvorili A Shnitke ta S Gubajdulina E Artem yev vikoristav instrument u ryadi filmiv A Tarkovskogo Pochatok komercializaciyi Komercijne vikoristannya sintezatora bere svij pochatok 1963 roku koli amerikanskij vinahidnik Robert Mug predstaviv na z yizdi Tovaristva zvukoinzheneriv svij pershij sintezator za yakim piznishe zakripilosya im ya svogo vinahidnika Sam Mug tak viznachiv termin sintezator Sintezator ce sistema generatoriv pristroyiv sho transformuyut i kontrolyuyut yaki zaproektovani shob umozhliviti zagalne j logichne virobnictvo zvukiv Cej instrument koshtuvav znachno deshevshe minimalnij komplekt 1500 keruvavsya klaviaturoyu sho dozvolyalo vikoristovuvati jogo na estradi a ne lishe dlya studijnoyi roboti yak poperedni sintezatori Instrument buv monofonichnim i vikoristovuvav Sered pershih muzikantiv sho vikoristali cej instrument buli gurti The Monkees albom Pieces Aquarius Capricorn amp Jones Ltd 1967 The Doors albom Strange Days 1967 Grateful Dead The Rolling Stones i The Beatles Z chasom Robert Mug rozrobiv kilka modelej sintezatoriv zokrema polifonichnu model Polimug Polymoog ta miniatyurizovanu Minimug Minimoog Firma Roberta Muga ne protrimalasya na rinku j desyati rokiv Yiyi produkti buli vitisneni deshevshimi j doskonalishimi instrumentami velikih elektronnih firm takih yak Roland ARP Yamaha ta inshi Prote nazva Mug Moog nazavzhdi zalishilas v elektronnij muzici Navit u suchasnij praktici sho harakterizuyetsya dominuvannyam cifrovih tehnologij bagato muzikantiv vikoristovuyut instrumenti vipusheni Robertom Mugom Zokrema Klaus Shulc i z 1994 pracyuyut nad ciklom plativok The Dark Side Of The Moog 11 j albom yakoyi vijshov 2008 roku svogo chasu buv najpopulyarnishim sintezatoromsintezator Fairlight CMI 1979 roku vipusku V pershij polovini 1970 h rokiv sintezator stav providnim instrumentom rok muziki na rivni z elektrogitaroyu U ci roki vipuskom sintezatoriv zajmalisya vzhe kilka firm vikoristovuvali Gerbi Genkok Dzho Zavinul Depeche Mode Alphaville Akai vikoristovuvali Pink Floyd Hawkwind Roxy Music Fairlight vikoristovuvali Piter Gebriel Zhan Mishel Zharr Korg vikoristovuvali Yes Emerson Lake and Palmer vikoristovuvali Rammstein Roland corporation vikoristovuvali Rammstein vikoristovuvali Eurythmics Depeche Mode Duran Duran vikoristovuvali Stivi Vander Yamaha vikoristovuvali Stiv Rajh Kraftwerk Brayan Ino Eniya Deep Purple U2 Vangelis Polifonichni sintezatori Ranni sintezatori buli viklyuchno monofonichnimi odnogolosnimi prote shvidkij postup miniatyurizaciyi elektronnih pristroyiv i rozvitok mikroshem spriyali miniatyurizaciyi sintezatoriv ta opanuvannyu polifoniyi Sintezator sho vipuskavsya u 1975 1980 rokah uzhe mav 4 golosnu polifoniyu prote buli nedostatno gnuchkimi v upravlinni Bilsh prosunuti polifonichni sintezatori vedut svij vidlik z modelej en CS 50 CS 60 ta en a takozh Oberheim Four Voice Shopravda i ci instrumenti she buli dosit skladnimi i dorogimi Inshim vazhlivim novovvedennyam stala cifrova pam yat sho dozvolyala shvidko peremikati zvuki na sintezatorah Ce stalo mozhlivim iz poyavoyu mikroprocesoriv na pochatku 1970 h shopravda pochatkovo mikroprocesori buli duzhe dorogimi j skladni dlya vikoristannya i lishe u 1977 roci z yavilisya pershi sintezatori sho vikoristovuvali mikroprocesor yak kontroler ce buli sintezatori virobnictva Z ciyeyu modellyu muzikanti vpershe otrimali mozhlivist zberigati nalashtuvannya parametriv sintezu u pam yati instrumentu i zavantazhuvati yih z pam yati prostim natiskannyam knopki Prophet 5 takozh vidriznyavsya vid poperednikiv kompaktnistyu Inshoyu vidomoyu modellyu polifonichnogo sintezatora stala en shopravda ne mala komercijnogo uspihu Radyanski sintezatori V SRSR vikoristannya zakordonnih tehnologij obmezhuvalosya sho poznachilosya i na sintezatorah Tomu radyanski sintezatori hocha j oriyentuvalisya na zahidni modeli prote yih rozvitok mav svoyu specifiku rozvivayuchis za umov majzhe monopolnoyi ekonomiki voni vikoristovuyuchi detali i plati sho viroblyalisya viklyuchno na vitchiznyanih zavodah V rezultati radyanski sintezatori utvorili unikalnij spektr produkciyi Sered modelej 1970 h 1980 h rokiv instrument z 8 golosnoyu polifoniyeyu monofonichni instrumenti dram mashini Lel Marsh UDS Poligon vokoder Krok ta inshi Sered virobnikiv sintezatoriv Zhitomirskij zavod Elektroizmeritel nini de vipuskalis sintezatori Estradin 230 Zvuki deyakih sintezatoriv piznishe buli emulovani VST instrumentami z odnojmennimi nazvami rozroblenimi rosijskoyu kompaniyeyu Za spogadami muzikantiv bilshist radyanskih sintezatoriv mali dosit velikij riven shumiv inodi nestabilno trimali ton potenciometri j inshi regulovani rezistori dosit chasto vihodili z ladu Z rozpadom SRSR radyanski zavodi pripinili vipusk podibnih instrumentiv sho bulo pov yazano z prichinami ekonomichnogo harakteru Poyava cifrovih sintezatoriv Poyavu pershogo cifrovogo sintezatora datuyut 1971 rokom ce buv sintezator Advanced Digital Synthesizer Vin buv vinyatkovo dorogim i buv vikoristanij dlya zvukovih efektiv u teleprogrami Sci Fi Star Trek 1973 roku z yavivsya gibridnij analogovo cifrovij Pershim cilkom dostupnim povnistyu cifrovim sintezatorom sho spiravsya na mikroprocesori buv sho buv ustatkovanij dvoma klaviaturami komp yuternogo ta fortepiannogo tipiv ta zhorstkim diskom Cej sintezator vikoristali taki muzikanti yak Gerbi Genkok Piter Gebriel muzikanti gurtu Duran Duran ta inshi Inshimi instrumentami sho prodavalisya vidnosno uspishno buli takozh avstralijskij Fairlight CMI 1979 amerikanskij 1981 i nimeckij PPG Wave 1981 Slid vidznachiti takozh cifrove pianino en vipushene 1983 roku sho spiralosya na tehnologiyu cifrovogo Spochatku cifrovi sintezatori buli sprijnyati muzikantami nedovirlivo zgodom odnak pochali dominuvati na rinku Voni ne postupalisya mozhlivostyami u generuvanni zvuku analogovim Krim togo cifrovi sintezatori ustatkovuvalisya bankami riznomanitnih zvukiv Cifrovi sintezatori buli menshimi a zgodom stali j deshevshimi u 1980 h rokah vzhe dostupnimi dosit shirokomu zagalu Providnimi virobnikami cifrovih sintezatoriv stali yaponski firmi Yamaha i Casio Yamaha vpershe vprovadili j operatornij sintez FM sintez zvuku u modelyah GS 1 ta GS 2 Osoblivoyu populyarnistyu koristuvalasya model Yamaha DX7 vipushena 1983 roku lishe uprodovzh troh rokiv bulo prodano 200 000 ekzemplyariv Cifrovi sintezatori odnak ne vitisnili analogovi ta j do sogodennya vikoristovuyutsya obidva riznovidi Shiroko rozpovsyudzheni takozh i mozhlivi kombinaciyi analogovih i cifrovih tehnologij zokrema ryad cifrovih sintezatoriv modulyuyut procesi analogovogo sintezu Tipi sintezu zvukuSintezatori vikoristovuyut rizni tipi sintezu zvuku sered yakih slid zaznachiti taki Pidsumovuvalnij aditivnij sintez v yakomu vikoristayetsya princip superpoziciyi nakladennya dekilkoh hvil prostoyi zvichajno sinusoyidnoyi formi z riznimi chastotami j amplitudami Za analogiyeyu z ci hvili nazivayutsya registrami j poznachayutsya yak 16 ton oktavoyu nizhche vzyatogo 8 vihidnij ton 4 ton oktavoyu vishe vzyatogo i t d cifra dorivnyuye dovzhini trubi vidpovidnogo registra organa u futah U chistomu viglyadi zustrichayetsya v elektroorganiv Hammond ta yih cifrovih emulyatoriv Korg CX 3 Roland VK 8 i t d Zvuchannya instrumenta tim bagatshe chim bilsha kilkist registriv vikoristana v konstrukciyi Vidnimalnij subtraktivnij sintez u yakomu vihidna hvilya dovilnoyi formi zminyuye tembralne zabarvlennya pri prohodzhenni cherez riznomanitni filtri obvidni generatori procesori efektiv i t d Yak pidmnozhina danij tip sintezu shiroko zastosovuyetsya praktichno u vsih suchasnih modelyah sintezatoriv Operatornij FM vid angl Frequency Modulation sintez u yakomu vidbuvayetsya vzayemodiya chastotna modulyaciya j pidsumovuvannya dekilkoh hvil prostoyi formi Kozhna hvilya razom zi svoyimi harakteristikami nazivayetsya operatorom pevna konfiguraciya operatoriv stanovit algoritm Chim bilsha kilkist operatoriv vikoristana v konstrukciyi sintezatora tim bagatshe staye zvuchannya instrumenta Napriklad populyarnij donini sintezator Yamaha DX 7 1984 roku vipusku maye 6 operatoriv dlya konfiguruvannya yakih sluzhit 36 riznih algoritmiv Fizichnij sintez metod fizichnogo modulyuvannya u yakomu shlyahom vikoristannya potuzhnih procesoriv viroblyayetsya modelyuvannya realnih fizichnih procesiv sho protikayut u muzichnih instrumentah togo abo inshogo tipu Napriklad dlya derev yanih duhovih takih yak flejta parametrami budut dovzhina profil i diametr trubi shvidkist povitryanogo potoku material korpusa dlya strunnih instrumentiv rozmir korpusa material dovzhina j natyazhinnya strun i t d Fizichnij sintez vikoristovuyut taki instrumenti yak Yamaha VL 1 en en i t d Tablichnij angl Wavetable PCM sintez u yakomu zvuk stvoryuyetsya shlyahom vidtvorennya zapisanih ranishe u pam yat instrumenta fragmentiv zvuchannya realnih muzichnih instrumentiv sempliv i multisempliv Najvidomishij sintezator u cij grupi cej sintezator vvazhayetsya takozh najdorozhchim sintezatorom u sviti Krim togo sintezatori mozhut vikoristovuvati kombinovani vidi sintezu v yakih vikoristovuyetsya ta chi insha kombinaciya z perelichenih vishe vidiv Bilshist suchasnih instrumentiv stvoryuyetsya same na osnovi gibridnogo sintezu zavdyaki jogo potuzhnim zasobam variyuvannya tembru v samih shirokih mezhah Napryamki sintezu zvuku Isnuyut dva osnovni napryamki sintezu zvukiv Imitaciya akustichnih muzichnih instrumentiv Vidnosno legshoyu vvazhayetsya zadacha sintezuvannya zvuku duhovih instrumentiv skladnishoyu strunnih instrumentiv Vinajdennya nevidomih ranishe zvukiv Riznovidi sintezatorivSintezator z analogovim modulyuvannyam Access Virus CRobocha stanciya Alesis Fusion HD8Vikonavskij sintezator Roland Juno DInteraktivnij sintezator Yamaha Tyros Zalezhno vid vikoristovuvanoyi tehnologiyi sintezatori mozhna rozdiliti na dvi osnovni kategoriyi analogovi ta cifrovi hocha mozhlive takozh i poyednannya cih tehnologij realizovane u virtualno analogovih sintezatorah U svoyu chergu cifrovi sintezatori mozhut realizovuvatisya yak aparatno u viglyadi instrumentiv tak i virtualno programnim zabezpechennyam komp yutera Za priznachennyam mozhna vidiliti profesijni sintezatori ta interaktivni priznacheni dlya osvitnih ta rozvazhalnih cilej Analogovi sintezatori Analogovi sintezatori realizuyut aditivnij i subtraktivnij tipi sintezu Golovna osoblivist danoyi kategoriyi polyagaye v tomu sho zvuk generuyetsya j obroblyayetsya za dopomogoyu realnih elektrichnih lancyugiv Chasto z yednannya riznih moduliv sintezu viroblyayetsya za dopomogoyu specialnih kabeliv patch kordiv zvidsi patch zagalnoprijnyata nazva pevnogo tembru sintezatora sered muzikantiv Osnovni perevagi analogovih sintezatoriv polyagayut u tomu sho vsi zmini harakteru zvuchannya v chasi napriklad ruh chastoti zrizu filtra vidbuvayutsya vinyatkovo plavno bezperervno Nedolikom vvazhayetsya visokij riven shumu Do najvidomishih vikoristovuvanih u nash chas analogovih sintezatoriv vidnosyatsya en en Virtualno analogovi sintezatori Virtualno analogovi sintezatori ye gibridom mizh analogovim sintezatorom i cifrovim nesuchi u svoyemu korpusi programnu skladovu Najvidomishi sered nih en en Cifrovi sintezatori Cifrovi sintezatori realizuyutsya yak aparatno tak i virtualno Aparatni cifrovi sintezatori po suti ye vuzkospecializovanimi komp yuterami sho realizuyut riznomanitni tipi sintezu Dlya stvorennya j vidtvorennya vihidnih hvilovih form modifikaciyi zvuchannya obvidnimi filtru vikoristovuyutsya cifrovi pristroyi na bazi odnogo centralnogo procesora j dekilkoh spivprocesoriv Najperedovishi modeli suchasnih cifrovih sintezatoriv en en podibno personalnim komp yuteram dozvolyayut onovlyuvati operacijnu sistemu mistyat storinkovi menyu vbudovani dovidkovi fajli skrinsejveri j t d Virtualni sintezatori ye riznovidom cifrovih sintezatoriv odnak voni ye osoblivim vidom programnogo zabezpechennya Dlya stvorennya zvuku vikoristovuyutsya centralnij procesor j operativna pam yat personalnogo komp yutera a dlya vivodu zvuku na vidtvoryuyuchij pristrij vikoristovuyetsya zvukova karta PK Virtualni sintezatori mozhut buti yak samostijnimi stand alone programnimi produktami tak i plaginami plug ins pevnogo formatu VST RTAS TDM LADSPA i t d priznachenimi dlya zapusku useredini programi hosta zvichajno bagatokanalnogo zvedennya Cubase VST Cakewalk Sonar Logic Pro Pro Tools Ardour i t d Zavdyaki visokij dostupnosti populyarnist virtualnih sintezatoriv zrostaye chilne misce sered virtualnih sintezatoriv zajmayut chislenni modeli aparatnih instrumentiv napriklad emulyator sintezatora Prophet emulyator sintezatora emulyatori sintezatoriv Korg M1 en en i t d Interaktivni abo domashni sintezatori takozh ye riznovidom cifrovih sintezatoriv priznachenih specialno dlya domashnogo j salonnogo amatorskogo muzikuvannya a takozh dlya interaktivnogo navchannya muzici Zvichajno v takih sintezatorah vidsutni zasobu dlya rozvinenogo redaguvannya zvuku vklyuchayuchi regulyatori realnogo chasu Akcent robitsya na realistichnij imitaciyi riznomanitnih orkestrovih instrumentiv i vikoristanni funkciyi avtomatichnogo akompanementu U comu vipadku dlya togo shob zigrati yakij nebud muzichnij tvir vikonavcevi ne potribno programuvati tembri abo zapisuvati partiyi v sekvenser dosit vibrati gotovij tembr dlya melodiyi j stil dlya Bezumovno keruvannya podibnimi sintezatorami istotno prostishe nizh u profesijnih vikonavskih modelej i najchastishe dostupno navit ditini Bagato sintezatoriv podibnogo tipu mistyat u sobi navchalni igri tipu vgadaj notu abo vgadaj akord zbirniki gotovih muzichnih tvoriv dlya prosluhovuvannya j rozuchuvannya funkciyu karaoke z vivodom na ekran tekstu pisni i t d Do danoyi kategoriyi sintezatoriv vidnosyatsya simejstva Casio CTK WK Roland E VA EXR i t d Keruvannya robotoyu sintezatoraKeruvannya suchasnogo profesijnogo sintezatora ye skladnim procesom pov yazanim z kontrolem dekilkoh soten abo j tisyach riznomanitnih parametriv sho viznachayut ti chi inshi aspekti zvuchannya Deyaki parametri mozhut upravlyatisya v realnomu chasi za dopomogoyu obertovih regulyatoriv kolis pedalej knopok inshi nalashtovuyutsya lishe poperedno Nabir regulovanih parametriv ta yih interfejs mozhut vidriznyatisya u riznih modelyah prote sered zagalnih mozhna vidiliti taki Klaviaturnij i dinamichnij treking vikoristovuyetsya dlya vidstezhennya poziciyi j shvidkosti natiskannya na klavishu Napriklad pri rusi vid nizhnih klavish do verhnih tembr mozhe plavno zminitisya vid violoncheli do flejti prichomu pri bilshe energijnomu natiskanni na klavishi do zagalnogo zvuchannya mozhna dodati napriklad tembr litavr ADSR obvidna angl ADSR envelope zastosovuyetsya dlya neperiodichnoyi zmini pevnogo parametra zvuchannya najchastishe guchnosti ta chastoti zrizu filtra Obvidna lamana liniya sho skladayetsya iz sekcij ataki Attack spadu Decay zatrimki Sustain i zatuhannya Release hocha v okremih modelyah mozhut zustrichatisya sprosheni ADR abo uskladneni bagatostadijni obvidni Filtr angl filter sluzhit dlya virizannya iz zagalnogo spektra signalu pevnoyi smugi chastot Najchastishe filtr takozh obladnuyetsya rezonansom sho dozvolyaye rizko pidsiliti smugu chastot na granici zrizannya Zmina harakteristik filtra za dopomogoyu regulyatoriv realnogo chasu klaviaturnogo trekingu j abo obvidnih dozvolyaye oderzhuvati vinyatkovo riznomanitni varianti zvuchannya angl ring modulator dozvolyaye modulyuvati vihidnij signal inshim signalom z pevnoyu chastotoyu fiksovanoyu abo ciklichno zminnoyu za rahunok chogo vidbuvayetsya istotne zbagachennya garmonikami Nazva Ring angl dzvoniti pov yazana z tim sho danij vuzol chasto sluzhit dlya oderzhannya dzvonopodibnogo zvuchannya instrumenta Generator nizkih chastot angl Low Frequency Oscillator LFO zastosovuyetsya dlya periodichnoyi zmini pevnih parametriv zvuchannya napriklad visoti guchnosti chastoti zrizu filtra j t d U vipadku ciklichnoyi zmini guchnosti stvoryuyetsya efekt tremolo zmina visoti stvoryuye efekt vibrato periodichna zmina chastoti zrizu filtra nazivayetsya efektom vau vau angl wah wah Obrobka efektami vikoristovuyetsya dlya ostatochnogo dovedennya zvuchannya Suchasni sintezatori zvichajno osnashuyutsya dosit velikoyu kilkistyu efektiv procesoriv napriklad 8 procesoriv 6 procesoriv i t d Procesori pracyuyut nezalezhno odin vid odnogo hocha pri bazhanni yih mozhna poyednuvati v poslidovni lancyugi Suchasni efekti procesori realizuyut veliku kilkist prostorovih reverberaciya zatrimka luna modulyacijnih flenzher fejzer i inshih distorshn algoritmiv efektiv Najbilsh prosunuti modeli mayut zasobi dlya keruvannya parametrami efektiv vid regulyatoriv realnogo chasu obvidnih LFO i t d MIDI kontrolDokladnishe MIDI Perevazhna bilshist suchasnih sintezatoriv ye MIDI sumisnimi instrumentami Istorichno poyava tehnologiyi i standartu MIDI bula pov yazana z tim sho v miru togo yak sintezatori stavali vse dostupnishimi i vse riznomanitnishimi muzikanti vvazhali za potribne mati veliku kolekciyu sintezatoriv i pochergovo vikoristovuvati yih u studiyi ta koncertnih vistupah V rezultati instrumentalisti klavishniki vibudovuvali na koncertnih estradah cili stini z kilkoh abo navit kilkanadcyati klavishnih sintezatoriv rozmishuyuchis poseredini mizh nimi Zvichajno taka situaciya viglyadala vse mensh praktichnoyu i vreshti okreslila neobhidnist standartizaciyi instrumentiv z tim shob klavishnik mig keruvati kilkoma pristroyami z odniyeyi klaviaturi Roz yemi MIDI na zadnij paneli sintezatora ta MIDI kabel Tehnologiya MIDI dozvolyaye peredachu informaciyi z odnogo pristroyu abo instrumentu inshomu u rezhimi realnogo chasu Cya informaciya vklyuchaye vlasne povidomlennya pro vzyattya not z klaviaturi komandi viboru instrumentu tobto prigotovanih u pam yati instrumentu program sintezu zvuku kontrolyu riznih nyuansiv vikonannya takih yak guchnist chi panoramuvannya ta inshi povidomlennya Dlya zabezpechennya roboti z MIDI na sintezatorah vstanovlyuyutsya roz yemi MIDI IN cherez yakij postupaye MIDI informaciya z inshih pristroyiv MIDI OUT cherez yakij pristrij peredaye MIDI informaciyu pro diyi yaki na nomu vikonuyutsya do inshih pristroyiv ta MIDI THRU dlya peredachi informaciyi otrimanoyi cherez MIDI IN v nezminenomu viglyadi Cifrovij standart MIDI dlya aparatnih sintezatoriv bulo vvedeno 1983 roku a z 1991 roku MIDI stav standartom i dlya programnogo zabezpechennya Mozhlivist upravlyati z MIDI klaviaturi odnochasno kilkoma sintezatorami pri vidpovidnij komutaciyi cih pristroyiv za dopomogoyu MIDI kabeliv privela do poyavi sintezatoriv bez MIDI klaviaturi abo t zv zvukovih moduliv Yak pravilo taki zvukovi moduli vigotovlyayutsya z urahuvannyam mozhlivosti zakriplyuvati yih na specialnih stijki rekah zvidsi she odna nazva rekovi sintezatori Suchasni sintezatori mozhna pidklyuchiti i do zvukovoyi karti komp yutera za dopomogoyu MIDI kabelyu yakij pidklyuchayetsya do vidpovidnih roz yemiv sintezatora ta zvukovoyi karti Sintezatori u muzichnij prakticiWendy Carlos Switched On Bach source source Allegro z Brandenburskogo koncerntu 3 J S Baha Pri problemah glyante v dovidku Pochatkom populyarnosti sintezatoriv u muzichnij kulturi mozhna vvazhati albom Vendi Karlosa Switched On Bach 1968 roku v yakomu na sintezatori Muga buli vikonani vidomi instrumentalni tvori Baha Cej albom stav pershim iz elektronnih albomiv sho popav do kategoriyi platinovih Uprodovzh kincya 1960 h sintezator Muga buv vikoristanij u sotnyah zapisiv V ti chasi cej instrument porodiv svoyeridnu subkulturu poshukiv novih zvukiv i privertannya uvagi do nih Cya tendenciya pevnim chinom torknulasya i radyanskoyi kulturi nepovtornij tembr sintezatoru ANS mozhna pochuti u ryadi filmiv A Tarkovskogo zvuki sintezatoriv neodminno prisutni u radyanskih kinostrichkah fantastichnoyi tematiki U 1980 h rokah sintezatori viklikali do zhittya cilu nizku muzichnih napryamkiv isnuvannya yakih bez cogo instrumentu bulo b nemozhlive Odnim iz pershih stav sinti pop yakij na pochatku 1980 h rokiv viviv gurti Depeche Mode Visage ta OMD na vershini britanskih chartiv Zgodom zvuchannya sintezatoriv viznachilo use bagatomanittya elektronnoyi muziki vid klubnoyi tancyuvalnoyi muziki do eksperimentalnih napryamkiv U 1980 h rokah bilshist rok i pop gurtiv vikoristovuvali sintezatori U vislidi elektronnij zvuk vtrativ risi progresivnosti j stav trivialnim U suchasnosti sintezator maye praktichno bud yakij gurt pop chi rok muziki Muzikanta sho graye na sintezatori u takih kolektivah zazvichaj nazivayut klavishnikom Rol klavishnogo sintezatoru v pop chi rok ansambli mozhe buti riznomanitnoyu sintezator mozhe vikoristovuvatis dlya pidtrimki garmonichnoyi pedali v comu razi vlastive vikoristannya m yakogo priglushenogo tembru dlya okremih zvukovih efektiv ta yak solnij instrument U koncertnij praktici takozh mozhlive vikoristannya sintezatora yak zamini togo chi inshogo akustichnogo instrumentu chi kilkoh instrumentiv yak pravilo taka zamina pov yazana z trudnoshami organizacijnogo chi byudzhetnogo harakteru LiteraturaStecyuk I Istoriya elektronnih sintezatoriv Muzika 2006 4 Kush Ye V Elektromuzichnij instrumentarij yak evolyucijnij faktor muzichnoyi kulturi monografiya Yevgen Kush K NAKKKiM 2015 160 s Anglijskoyu movoyu Forrest Peter The A Z of analogue synthesisers Susurreal Publishing Crediton 1998 ISBN 0 952 43772 4 Detaillierte Darstellung aller bis 1998 jemals hergestellter analoger Synthesizer und Orgeln in zwei Banden englisch Steinbrink Holger Synthesizer Programming Sounddesign Tipps amp Tricks audio workshop Fachskript Waldorf 2005 http www audio fabrik de shop product info php info p28 Synthesizer Programming Fachskript html Gorges Peter Synthesizer Programming 3 unveranderte Auflage Wizoobooks Bremen 2004 2007 2008 ISBN 978 3 934903 64 7 Schmitz Reinhard 2005 Analog Synthesis ISBN 978 3 934903 01 2 Shapiro Peter 2000 Modulations A History of Electronic Music Throbbing Words on Sound ISBN 1 891024 06 X Strange Allen electronic music systems techniques and controls 2 Auflage Wm C Brown 1972 ISBN 0 697 03602 2 Nimeckoyu movoyu Hands On Synthsound Vol 1 Videolernkurs zur Synthesizerprogrammierung 1 Auflage DVD Lernkurs Furth 2008 ISBN 978 3 9811987 8 2 http www dvd lernkurs de audiobearbeitung synthsound html 2008 09 20 u Wayback Machine Uwe G Hoenig Workshop Synthesizer Klangerzeugung fur Musiker 3 Auflage PPV Medien Bergkirchen 2006 ISBN 3 932 27527 6 Bernd Enders Die Klangwelt des Musiksynthesizers Die Einfuhrung in die Funktions und Wirkungsweise eines Modulsynthesizers Franzis Verlag Munchen 1985 ISBN 3 772 37761 0 Andre Ruschkowski Soundscapes Elektronische Klangerzeugung und Musik 1 Auflage Lied der Zeit Berlin 1990 ISBN 3 7332 0058 6 Bernardo Egli Wolfgang Rollin Das grosse Synthi Buch Voggenreiter Bonn 1984 ISBN 978 3802401343 Rosijskoyu movoyu Termen L S Fizika i muzykalnoe iskusstvo M 1966 Voloshin V I Fedorchuk L I Elektromuzykalnye instrumenty Energiya M 1971 Garanyan G Aranzhirovka dlya estradnyh instrumentalnyh i vokalno instrumentalnyh ansamblej M Muzyka 1986Div takozhSintezator chastot Modulnij sintezatorPrimitkicitovano za 1 28 serpnya 2013 u Wayback Machine Moog Out With The Monkees allmusic com CLASSIC TRACKS Strange Days Wells Peter 2004 A Beginner s Guide to Digital Video AVA Books UK s 10 ISBN 2884790373 Estradin pervyj zhitomirskij sintezator Mix Magazine 2006 arhiv originalu za 3 travnya 2008 procitovano 17 veresnya 2008 Colbeck Julian June 1997 Keyfax The Omnibus Edition Hal Leonard Corporation s 208 ISBN 0918371082 Catchlove Lucinda 1 kvitnya 2002 Wendy Carlos electronic musician Remix MagazinePosilannyaSintezator Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sintezator anglijskoyu movoyu Vintagesynth Oglyad sintezatoriv Progsounds Oglyad sintezatoriv Synth Museum Oglyad sintezatoriv sajt rozrobnikiv novih zvuchan sintezatori 1870 1990 rokiv Principles of Sound Synthesis principi sintezu sajt universitetu en Innovative Synthesis statti pro sintezatori rosijskoyu movoyu Muzej sovetskih sintezatorov Oglyad sintezatoriv radyanskoyi dobi

    Дата публікації:
    Топ