Синовіальна рідина, синовія (від грец. sýn — разом і лат. ovum — яйце) — густа еластична маса, що заповнює порожнину суглобів.
Виконує функцію внутрішньосуглобової змазки, запобігаючи тертя суглобових поверхонь і їх зношування; бере участь у підтримці нормального співвідношення суглобових поверхонь, підвищує їх рухливість; забезпечує живлення суглобного хряща; служить додатковим амортизатором. Рідина продукується синовіальною оболонкою суглоба і заповнює його порожнину. У нормі прозора або злегка жовтувата.
При низькому навантаженні на суглоб — всмоктується в пори хрящової тканини, при збільшенні тиску — витискається з пор і забезпечує змащування. Саме тому ковзання суглобового хряща при значних фізичних навантаженнях відбувається майже без тертя.
Посилання
- Роль синовиальной жидкости в развитии артрозов [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinovialna ridina sinoviya vid grec syn razom i lat ovum yajce gusta elastichna masa sho zapovnyuye porozhninu suglobiv Vikonuye funkciyu vnutrishnosuglobovoyi zmazki zapobigayuchi tertya suglobovih poverhon i yih znoshuvannya bere uchast u pidtrimci normalnogo spivvidnoshennya suglobovih poverhon pidvishuye yih ruhlivist zabezpechuye zhivlennya suglobnogo hryasha sluzhit dodatkovim amortizatorom Ridina produkuyetsya sinovialnoyu obolonkoyu sugloba i zapovnyuye jogo porozhninu U normi prozora abo zlegka zhovtuvata Pri nizkomu navantazhenni na suglob vsmoktuyetsya v pori hryashovoyi tkanini pri zbilshenni tisku vitiskayetsya z por i zabezpechuye zmashuvannya Same tomu kovzannya suglobovogo hryasha pri znachnih fizichnih navantazhennyah vidbuvayetsya majzhe bez tertya PosilannyaRol sinovialnoj zhidkosti v razvitii artrozov 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros