Сингара (грец. τὰ Σίγγαρα) — добре укріплена фортеця в північній Месопотамії, що використовувалась Римською імперією та Візантією як форпост проти Сасанідської імперії. У Сингарі розташовувалася база I Парфянського легіону. Її положення визначається древніми авторами неоднозначно. Стефан Візантійський вказував на її положення в Аравії неподалік Едеси, а Птолемей поміщав її на береги Тигру. В даний час визнано, що місто, і розташована поруч з ним гірська гряда, названа Птолемеєм ὸ Σίγγαρας ὄρος, відповідають сучасній місцевості Синджар і однойменному місту в Іраці на захід від Мосула.
Сингара | |
---|---|
36°19′21″ пн. ш. 41°51′51″ сх. д. / 36.32250000002777313° пн. ш. 41.86416700002777702° сх. д.Координати: 36°19′21″ пн. ш. 41°51′51″ сх. д. / 36.32250000002777313° пн. ш. 41.86416700002777702° сх. д. | |
Країна | Ірак |
Тип | d |
Сингара Сингара (Ірак) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Вперше фортеця була захоплена Римом під час східного походу Траяна, коли полководець Лусій Квієт захопив її без бою взимку 114 року. Місто було залишене римлянами, що покинули Месопотамію в 117 році, і знову захоплене Септимієм Севером в 197 році. У цей період Сингара стає римською колонією, про що свідчать монети, викарбувані за царювання Гордіана III. Протягом III століття Сингара залишалася найсхіднішим форпостом Римської імперії. Там відбулася знаменита нічна в 344 році. Інша битва відбулася під стінами цього міста при Констанції II. Місто було захоплене Шапуром II і зруйноване вщент в 360 році, після чого місто на два століття зникає з історичних хронік. Відомо, що імператор Маврикій на нетривалий час відновив візантійський контроль над містом, проте вже при Фоці перси повернули місто собі, а через нетривалий час Сингару захопили араби.
Примітки
- Діон Кассій, XVIII.22
- Клавдій Птолемей, Географія V.18.9
- Клавдій Птолемей, Географія V.18.2
- Діон Кассій, LXVIII.22
Література
- C.P. Haase. Sindjar // . — Vol. IX.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Singara grec tὰ Siggara dobre ukriplena fortecya v pivnichnij Mesopotamiyi sho vikoristovuvalas Rimskoyu imperiyeyu ta Vizantiyeyu yak forpost proti Sasanidskoyi imperiyi U Singari roztashovuvalasya baza I Parfyanskogo legionu Yiyi polozhennya viznachayetsya drevnimi avtorami neodnoznachno Stefan Vizantijskij vkazuvav na yiyi polozhennya v Araviyi nepodalik Edesi a Ptolemej pomishav yiyi na beregi Tigru V danij chas viznano sho misto i roztashovana poruch z nim girska gryada nazvana Ptolemeyem ὸ Siggaras ὄros vidpovidayut suchasnij miscevosti Sindzhar i odnojmennomu mistu v Iraci na zahid vid Mosula Singara36 19 21 pn sh 41 51 51 sh d 36 32250000002777313 pn sh 41 86416700002777702 sh d 36 32250000002777313 41 86416700002777702 Koordinati 36 19 21 pn sh 41 51 51 sh d 36 32250000002777313 pn sh 41 86416700002777702 sh d 36 32250000002777313 41 86416700002777702Krayina IrakTip dSingaraSingara Irak Mediafajli u Vikishovishi Vpershe fortecya bula zahoplena Rimom pid chas shidnogo pohodu Trayana koli polkovodec Lusij Kviyet zahopiv yiyi bez boyu vzimku 114 roku Misto bulo zalishene rimlyanami sho pokinuli Mesopotamiyu v 117 roci i znovu zahoplene Septimiyem Severom v 197 roci U cej period Singara staye rimskoyu koloniyeyu pro sho svidchat moneti vikarbuvani za caryuvannya Gordiana III Protyagom III stolittya Singara zalishalasya najshidnishim forpostom Rimskoyi imperiyi Tam vidbulasya znamenita nichna v 344 roci Insha bitva vidbulasya pid stinami cogo mista pri Konstanciyi II Misto bulo zahoplene Shapurom II i zrujnovane vshent v 360 roci pislya chogo misto na dva stolittya znikaye z istorichnih hronik Vidomo sho imperator Mavrikij na netrivalij chas vidnoviv vizantijskij kontrol nad mistom prote vzhe pri Foci persi povernuli misto sobi a cherez netrivalij chas Singaru zahopili arabi PrimitkiDion Kassij XVIII 22 Klavdij Ptolemej Geografiya V 18 9 Klavdij Ptolemej Geografiya V 18 2 Dion Kassij LXVIII 22LiteraturaC P Haase Sindjar Vol IX