Сима (архітектура)

Си́ма (від грец. σιμός — «із загнутим догори носиком») — у давньогрецькому храмі жолобок для стікання води над карнизом. Виконувався з мармуру чи теракоти.

Виконання сими в античній (угорі) та середньовічній (унизу) архітектурі. Сима позначена цифрою 3.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сима (значення).

Також симою називається архітектурний облом у вигляді гуська, що увінчує давньоримську споруду або її частину.

Джерела

• Сима // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — .