Сечовиділення

Сечовипуска́ння, сечови́ділення (розм. дзюрення) — процес виведення сечі з організму (з сечового міхура) людини й тварини.

Процес сечовипускання чоловіка з відведеною за голівку члена крайньою плоттю

Фізіологічні особливості сечовипускання

Сечовипускання — спинномозковий рефлекс, що регулюється вищими мозковими центрами.

Акт сечовиділення реалізується завдяки тому, що еферентні імпульси зі спінального центру по парасимпатичних нервових волокнах досягають сечового міхура і сечовипускного каналу, одночасно забезпечуючи скорочення гладких м'язів стінки сечового міхура і розслаблення двох сфінктерів — шийки сечового міхура і сечовипускного каналу.

Під час акту сечовипускання м'язи промежини й зовнішній сфінктер уретри розслабляються, детрузор скорочується і сеча виштовхується з уретри. Механізм довільного сечовипускання до кінця не з'ясований. Насамперед розслаблюються м'язи тазового дна. М'язи промежини й зовнішній сфінктер уретри можуть довільно скорочуватись, запобігаючи проходженню сечі по уретрі або перериваючи акт сечовипускання, якщо він почався.

Інтеграція рефлексу відбувається в крижових сегментах спинного мозку. У дорослої людини об'єм рідини в сечовому міхурі, що запускає цей рефлекс, становить близько 200…300 мл. Симпатичні нерви сечового міхура не беруть участі в акті сечовипускання, але ініціюють скорочення детрузора, що запобігає потраплянню сперми в сечовий міхур під час еякуляції. Поріг рефлексу сечовипускання, подібно до всіх рефлексів розтягу, залежить від реципрокної діяльності збуджувальних та гальмівних центрів у стовбурі головного мозку.

Частота сечовипускання у людини в нормі становить 3–4 рази на добу. Часте сечовипускання є наслідком споживання великої кількості рідини, а також запалення сечовивідних шляхів.

Способи

Через різне розташування сечівника у тілі самці й самиці тварин, чоловіки та жінки часто використовують різні способи сечовипускання.

Чоловіче сечовипускання

Більшість чоловіків надають перевагу сечовипусканню стоячи, коли інші — сидячи або навприсядки. Чоловікам старшого віку зі збільшеною простатою сечовипускання сидячи може облегшити процес, а у здорових чоловіків не було виявлено різниці в можливості до сечовипускання. Чоловікам рекомендується зсовувати крайню плоть з голівки члена (хоча б до моменту, коли вона вже не покриває отвір сечівника) для сечовипускання, щоб зменшити ризик інфекцій.

Жіноче сечовипускання

Процес сечовипускання жінки у пісуар стоячи

Переважно жінки проводять сечовипускання сидячи або навприсядки, проте сечовипускання стоячи й навіть в одязі також є можливим у жінок. Для більшої керованості й потужності струменя стоячи жінці потрібно розвести малі статеві губи пальцями, (також, деколи, задля запобігання розбризкування сечі може знадобитись легке переміщення малих статевих губ пальцями угору — в сторону (голівки клітора)) щоб вони не заважали руху сечі, і надалі пальцями можна скеровувати струмінь, також керованості може сприяти нахил тулуба назад. Такий спосіб сечовипускання є звичним для жінок у різних регіонах Африки і Лаосу. Геродот описав подібний звичай у стародавньому Єгипті. Іншим способом сечовипускання стоячи для жінок є використання певних, призначених для полегшення цієї цілі, засобів.

У мистецтві

У мистецтві часто можна зустріти образ «пісяючий хлопчик» або «Маннекен Піс», що зображає хлопчика в момент сечовипускання.

Фонтан «Пісяючий хлопчик» у Брюсселі

Див. також

• Дефекація

Примітки

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — Київ, 2005.
2. de Jong, Ype; Pinckaers, Johannes Henricus Francisca Maria; ten Brinck, Robin Marco; Lycklama à Nijeholt, Augustinus Aizo Beent; Dekkers, Olaf Matthijs (22 липня 2014). Urinating Standing versus Sitting: Position Is of Influence in Men with Prostate Enlargement. A Systematic Review and Meta-Analysis. PLoS ONE. Т. 9, № 7. с. e101320. doi:10.1371/journal.pone.0101320. ISSN 1932-6203. PMC 4106761. PMID 25051345. Процитовано 21 листопада 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
3. A Woman's Guide on How to Pee Standing. youngmenshealthsite.org. 22 липня 2022. Процитовано 21 листопада 2022.
4. . web.archive.org. 4 червня 2003. Архів оригіналу за 4 червня 2003. Процитовано 21 листопада 2022.
5. Courtesy Laughs in the Ivory Coast | Travel Blog. www.travelblog.org. Процитовано 21 листопада 2022.
6. . web.archive.org. 29 липня 2013. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 21 листопада 2022.
7. Road to Hanoi | Travel Blog. www.travelblog.org. Процитовано 21 листопада 2022.
8. Rothstein, Edward (10 грудня 2007). Herodotus Now: ‘Omnivorous Curiosity’ and Double Vision. The New York Times (Англійська) . The New York Times.
9. . web.archive.org. 11 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2009. Процитовано 21 листопада 2022.

Джерела

• Гжегоцький М. Р. та ін. Нирки. Лабораторні методи дослідження: Навч. посібник. — Львів : Світ, 2002. — .