Середньозважений метод обліку ТМЦ

Метод середньозваженої собівартості — метод бухгалтерського обліку для оцінки запасів (товаро-матеріальних цінностей), за яким собівартість кожної одиниці запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, визначається шляхом діленням загальної вартості на їх загальну кількість товару. Метод дозволяє більш рівномірно відображати в обліку собівартість реалізованих товарів або продукції.

В Україні застосування цього методу передбачено як один з варіантів для обліку вибуття товаро-матеріальний цінностей. Оцінка може проводитися як за станом на дату проведення операцій, так і за станом на початок звітного періоду. Періодичність визначення середньозваженої собівартості (щомісяця чи на дату операції) зазначається у розпорядчому документі про облікову політику підприємства.

Див. також

• FIFO та LIFO

Примітки

1. Володимир Міняйло (1.12.2008). . Дебет-Кредит № 48. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
2. Олексій Кравчук (2014). Середньозважений облік та повернення запасів. Дебет-Кредит №29. Процитовано 3 жовтня 2019. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= ()Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
3. Оцінка вибуття запасів. Наказ Мінфін від 20 жовтня 1999 року № 246 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. року за № 751/4044

Посилання

• П.В. Чалюк, Л.Я. Швейкіна, Л.В.Чаплигіна. 7.2 Методи оцінки запасів при їх вибутті // БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В 2 ЧАСТИНАХ. — Вінницький національний технічний університет.