Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Черепаха грецька | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Testudo graeca Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||
 Ареал черепахи грецької | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Черепаха грецька (Testudo graeca) — один з чотирьох європейських видів родини суходільних черепах (Testudinidae). Інші назви «середземноморська черепаха», «мавританська черепаха».
Опис
Загальна довжина сягає 35 см. Передні ноги з 5, рідше 4 кігтями. Карапакс високий, овальної форми, з віком спереду й ззаду стає ширше, ніж у середині. У задній частині він трохи зазубрений. Надхвостовий щиток зазвичай непарний. На світло-оливковому або жовтувато-бурому тлі карапакса розташовані чорні плями, що збільшуються з віком. Пластрон світлий з темними плямами, які можуть зливатися або повністю відсутні на деяких щитках. На задній стороні стегон є один роговий випин. У самців надхвостова кісткова пластинка ложкоподібна, опукла, пластрон увігнутий у центральній частині.
Спосіб життя
Полюбляє різноманітні ландшафти. Зустрічається у напівпустелях, степах і на схилах гір, вкритих травою, чагарником, рідколіссям або гірським лісом, по берегах річок й озер, на сухих морських узбережжях, зарослих дюнах, у низинних та заплавних лісах. Зустрічається на висоті від 1200 м до 2500 м. У лісах частіше тримається на прогалинах, узліссях, галявинах, просіках, серед колючого чагарника. Уникає місць з сильно засоленими ґрунтів, скупчень великих каменів, обривів та крутих пагорбів.
Активна вдень. Навесні й восени частіше трапляється в середині дня, влітку головним чином вранці та ввечері. На ніч ховається у густий чагарник, нори й щілини, під каміння і в товсту лісову підстилку. Тут же рятується від перегріву в найспекотніші години. У літню сплячку не впадає.
Активний період у черепах становить близько 180–200 діб. Йдуть на зимівлю наприкінці жовтня — листопаді, закопуючись у землю або, зазвичай, у старі нори лисиць та борсуків. Нори риють у пухкому ґрунті, частіше під корінням кущів або очерету, глибиною від 17 до 80 см та шириною біля входу 10—23 см.
Статева зрілість настає на 12—14 році життя за довжини карапакса 16—18 см. Навесні прокидаються в березні — на початку квітня, зрідка в лютому. Парування проходить з квітня до середини червня і супроводжується бійками самців. Перед паруванням самець переслідує самку, стукаючи по її карапаксу своїм панциром і кусаючи за задні лапи, поки вона не зупиниться. Починаючи з кінця травня—червня, самка за сезон робить 3 кладки. Протягом приблизно 3 годин вона відкладає по 2—9 яєць, закопуючи їх у вириту в землі ямку глибиною 10—12 см. Яйця вкриті білою вапняною шкаралупою, мають майже кулясту або еліпсоподібну форму, довжиною 32—46 мм і шириною 29—37 мм. Молодь з'являється через 60—110 діб.
Годуються соковитою трав'янистою рослинністю, переважно бобовими та складноцвітими, іноді плодами й ягодами. Поїдають також молюсків і комах. П'ють воду, у спекотний час підходять до водойм і навіть занурюються у воду (до 20 см від берега).
У дорослих черепах, надійно захищених панциром, ворогів небагато. Однак кладки часто розоряються лисицями та шакалами. Молоді черепашенята до 2—3 років, панцир у яких ще тонкий й м'який, стають здобиччю багатьох тварин. Тому вони ведуть малоактивний спосіб життя, ховаючись у заростях і норах.
Розповсюдження
Мешкає у північній Африці, південній Європі, південно-західній Азії, зокрема на чорноморському узбережжі від Анапи до Сухумі, у східній Грузії, Вірменії, Азербайджані та в Дагестані (Російська Федерація).
В результаті ГІС моделювання виявлено, що для черепахи потенційно придатною територією є Південь України.
Підвиди
Див. також
Примітки
- Tortoise & Freshwater Turtle Specialist Group (1996). Testudo graeca: інформація на сайті МСОП (версія 1996) (англ.) 01 серпня 1996
- Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 138.
Джерела
- Auer, M. & Herz, M. 2007. Die Landschildkröten des Iran — Persische Populationen der Maurischen Landschildkröte. Draco 8 (32): 50-55
- Bour, R. 1987. L'identité des Tortues terrestres européennes: spécimens-types et localitiés-types. Revue Française d'Aquariologie, Herpétologie. Université de Nancy 13 (4) [1986]: 111–122.
- Nekrasova, O., Tytar, V., Pupins, M., Čeirāns, A., Skute, A. GIS modeling of the distribution of terrestrial turtle species: Testudo graeca Linnaeus, 1758 and Testudo hermanni Gmelin, 1789 of Eastern Europe in the context of climate change. Zoodiversity, 2021. Vol. 55(5). P. 387-394 DOI: https://doi.org/10.15407/zoo2021.05.387
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherepaha grecka Ohoronnij status Urazlivij MSOP 2 3 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Zauropsidi Sauropsida Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Shovanoshiyi cherepahi Cryptodira Rodina Suhodilni cherepahi Testudinidae Rid Yevropejski suhoputni cherepahi Testudo Vid Cherepaha grecka Binomialna nazva Testudo graeca Linnaeus 1758 Areal cherepahi greckoyi Posilannya Vikishovishe Testudo graeca Vikividi Testudo graeca EOL 1055221 ITIS 551865 MSOP 21646 NCBI 86975 Fossilworks 364325 Cherepaha grecka Testudo graeca odin z chotiroh yevropejskih vidiv rodini suhodilnih cherepah Testudinidae Inshi nazvi seredzemnomorska cherepaha mavritanska cherepaha OpisZagalna dovzhina syagaye 35 sm Peredni nogi z 5 ridshe 4 kigtyami Karapaks visokij ovalnoyi formi z vikom speredu j zzadu staye shirshe nizh u seredini U zadnij chastini vin trohi zazubrenij Nadhvostovij shitok zazvichaj neparnij Na svitlo olivkovomu abo zhovtuvato buromu tli karapaksa roztashovani chorni plyami sho zbilshuyutsya z vikom Plastron svitlij z temnimi plyamami yaki mozhut zlivatisya abo povnistyu vidsutni na deyakih shitkah Na zadnij storoni stegon ye odin rogovij vipin U samciv nadhvostova kistkova plastinka lozhkopodibna opukla plastron uvignutij u centralnij chastini Sposib zhittyaPolyublyaye riznomanitni landshafti Zustrichayetsya u napivpustelyah stepah i na shilah gir vkritih travoyu chagarnikom ridkolissyam abo girskim lisom po beregah richok j ozer na suhih morskih uzberezhzhyah zaroslih dyunah u nizinnih ta zaplavnih lisah Zustrichayetsya na visoti vid 1200 m do 2500 m U lisah chastishe trimayetsya na progalinah uzlissyah galyavinah prosikah sered kolyuchogo chagarnika Unikaye misc z silno zasolenimi gruntiv skupchen velikih kameniv obriviv ta krutih pagorbiv Aktivna vden Navesni j voseni chastishe traplyayetsya v seredini dnya vlitku golovnim chinom vranci ta vvecheri Na nich hovayetsya u gustij chagarnik nori j shilini pid kaminnya i v tovstu lisovu pidstilku Tut zhe ryatuyetsya vid peregrivu v najspekotnishi godini U litnyu splyachku ne vpadaye Aktivnij period u cherepah stanovit blizko 180 200 dib Jdut na zimivlyu naprikinci zhovtnya listopadi zakopuyuchis u zemlyu abo zazvichaj u stari nori lisic ta borsukiv Nori riyut u puhkomu grunti chastishe pid korinnyam kushiv abo ocheretu glibinoyu vid 17 do 80 sm ta shirinoyu bilya vhodu 10 23 sm Stateva zrilist nastaye na 12 14 roci zhittya za dovzhini karapaksa 16 18 sm Navesni prokidayutsya v berezni na pochatku kvitnya zridka v lyutomu Paruvannya prohodit z kvitnya do seredini chervnya i suprovodzhuyetsya bijkami samciv Pered paruvannyam samec peresliduye samku stukayuchi po yiyi karapaksu svoyim pancirom i kusayuchi za zadni lapi poki vona ne zupinitsya Pochinayuchi z kincya travnya chervnya samka za sezon robit 3 kladki Protyagom priblizno 3 godin vona vidkladaye po 2 9 yayec zakopuyuchi yih u viritu v zemli yamku glibinoyu 10 12 sm Yajcya vkriti biloyu vapnyanoyu shkaralupoyu mayut majzhe kulyastu abo elipsopodibnu formu dovzhinoyu 32 46 mm i shirinoyu 29 37 mm Molod z yavlyayetsya cherez 60 110 dib Goduyutsya sokovitoyu trav yanistoyu roslinnistyu perevazhno bobovimi ta skladnocvitimi inodi plodami j yagodami Poyidayut takozh molyuskiv i komah P yut vodu u spekotnij chas pidhodyat do vodojm i navit zanuryuyutsya u vodu do 20 sm vid berega U doroslih cherepah nadijno zahishenih pancirom vorogiv nebagato Odnak kladki chasto rozoryayutsya lisicyami ta shakalami Molodi cherepashenyata do 2 3 rokiv pancir u yakih she tonkij j m yakij stayut zdobichchyu bagatoh tvarin Tomu voni vedut maloaktivnij sposib zhittya hovayuchis u zarostyah i norah RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivnichnij Africi pivdennij Yevropi pivdenno zahidnij Aziyi zokrema na chornomorskomu uzberezhzhi vid Anapi do Suhumi u shidnij Gruziyi Virmeniyi Azerbajdzhani ta v Dagestani Rosijska Federaciya V rezultati GIS modelyuvannya viyavleno sho dlya cherepahi potencijno pridatnoyu teritoriyeyu ye Pivden Ukrayini PidvidiDiv takozhTimoti cherepaha PrimitkiTortoise amp Freshwater Turtle Specialist Group 1996 Testudo graeca informaciya na sajti MSOP versiya 1996 angl 01 serpnya 1996 Reshetilo O Zoogeografiya navch posib Lviv LNU imeni Ivana Franka 2013 S 138 DzherelaAuer M amp Herz M 2007 Die Landschildkroten des Iran Persische Populationen der Maurischen Landschildkrote Draco 8 32 50 55 Bour R 1987 L identite des Tortues terrestres europeennes specimens types et localities types Revue Francaise d Aquariologie Herpetologie Universite de Nancy 13 4 1986 111 122 Nekrasova O Tytar V Pupins M Ceirans A Skute A GIS modeling of the distribution of terrestrial turtle species Testudo graeca Linnaeus 1758 and Testudo hermanni Gmelin 1789 of Eastern Europe in the context of climate change Zoodiversity 2021 Vol 55 5 P 387 394 DOI https doi org 10 15407 zoo2021 05 387