Маргарита Володимирівна Сергеєчева (рос. Маргарита Владимировна Сергеечева; * 24 травня 1963, Новомосковськ, Дніпропетровська область, Українська РСР) — радянська і російська актриса.
Сергеєчева Маргарита Володимирівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 24 травня 1963 (61 рік) Новомосковськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | акторка, лікарка | |||
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв (1984) і d (1996) | |||
Роки діяльності | 1969 — 1991 | |||
У шлюбі з | d | |||
IMDb | nm0785094 | |||
| ||||
Біографія
Народилася в родині військового лікаря. Незабаром після народження батько отримав призначення в селище Стрєльна під Ленінградом, куди переїхав з родиною.
Почала зніматися в кіно з 6 років після того, як ненароком забрела за куліси, де її побачив артист Юхим Копелян, після чого і привів її на «Ленфільм». Знімалась в невеликих ролях. В 1974 зіграла головну роль у фільмі «Дивні дорослі», після чого надовго стала головним дитячим обличчям в радянському кінематографі. Через 4 роки знялася з Микитою Михайловським в головній ролі у фільмі «Діти як діти», що отримав Приз Інтербачення на XV міжнародному фестивалі телефільмів «Злата Прага».
У 1984 році з відзнакою закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії і переїхала до Москви.
В 1989 вступила і в 1996 з відзнакою закінчила , ставши лікарем, як і батьки. У 1997 повернулася до Санкт-Петербурга і працювала на Швидкій допомозі.
Фільмографія
- 1973 — Підзорна труба — Оленка
- 1973 — Капітан — Оленка
- 1973 — Де це бачено, де це чувано — Олена Ілютіна
- 1973 — Пожежа у флігелі — Рита
- 1974 — Ще не вечір — Олена, дочка Тамари
- 1974 — Дивні дорослі — Джульєтта (Тоня) Антонова
- 1976 — Поки б'є годинник — Маша
- 1977 — Четверта висота — Гуля Корольова в дитинстві
- 1978 — Діти як діти — Оля
- 1980 — Світло у вікні — Рита
- 1982 — Без року тиждень — Настя Філімонова
- 1984 — Казки старого чарівника — Попелюшка
- 1985 — Жив відважний капітан — Тася Желдякова
- 1985 — Підсудний
- 1986 — Хто увійде в останній вагон
- 1987 — Про любов, дружбу і долю — Маша
- 1989 — За прекрасних дам! — Таня
- 1990 — Дурні вмирають по п'ятницях — Рита
- 1991 — Брюнетка за 30 копійок — «Попелюшка» (Любов Кирпічова)
Посилання
- Рита Сергеечева: Я нашлась! Пусть говорят. Выпуск от 25.10.2011 [ 22 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margarita Volodimirivna Sergeyecheva ros Margarita Vladimirovna Sergeecheva 24 travnya 1963 Novomoskovsk Dnipropetrovska oblast Ukrayinska RSR radyanska i rosijska aktrisa Sergeyecheva Margarita VolodimirivnaNarodilasya24 travnya 1963 1963 05 24 61 rik Novomoskovsk Dnipropetrovska oblast Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktorka likarkaAlma materRosijskij derzhavnij institut scenichnih mistectv 1984 i d 1996 Roki diyalnosti1969 1991U shlyubi zdIMDbnm0785094BiografiyaNarodilasya v rodini vijskovogo likarya Nezabarom pislya narodzhennya batko otrimav priznachennya v selishe Stryelna pid Leningradom kudi pereyihav z rodinoyu Pochala znimatisya v kino z 6 rokiv pislya togo yak nenarokom zabrela za kulisi de yiyi pobachiv artist Yuhim Kopelyan pislya chogo i priviv yiyi na Lenfilm Znimalas v nevelikih rolyah V 1974 zigrala golovnu rol u filmi Divni dorosli pislya chogo nadovgo stala golovnim dityachim oblichchyam v radyanskomu kinematografi Cherez 4 roki znyalasya z Mikitoyu Mihajlovskim v golovnij roli u filmi Diti yak diti sho otrimav Priz Interbachennya na XV mizhnarodnomu festivali telefilmiv Zlata Praga U 1984 roci z vidznakoyu zakinchila Leningradskij derzhavnij institut teatru muziki i kinematografiyi i pereyihala do Moskvi V 1989 vstupila i v 1996 z vidznakoyu zakinchila stavshi likarem yak i batki U 1997 povernulasya do Sankt Peterburga i pracyuvala na Shvidkij dopomozi Filmografiya1973 Pidzorna truba Olenka 1973 Kapitan Olenka 1973 De ce bacheno de ce chuvano Olena Ilyutina 1973 Pozhezha u fligeli Rita 1974 She ne vechir Olena dochka Tamari 1974 Divni dorosli Dzhulyetta Tonya Antonova 1976 Poki b ye godinnik Masha 1977 Chetverta visota Gulya Korolova v ditinstvi 1978 Diti yak diti Olya 1980 Svitlo u vikni Rita 1982 Bez roku tizhden Nastya Filimonova 1984 Kazki starogo charivnika Popelyushka 1985 Zhiv vidvazhnij kapitan Tasya Zheldyakova 1985 Pidsudnij 1986 Hto uvijde v ostannij vagon 1987 Pro lyubov druzhbu i dolyu Masha 1989 Za prekrasnih dam Tanya 1990 Durni vmirayut po p yatnicyah Rita 1991 Bryunetka za 30 kopijok Popelyushka Lyubov Kirpichova PosilannyaRita Sergeecheva Ya nashlas Pust govoryat Vypusk ot 25 10 2011 22 lipnya 2017 u Wayback Machine ros