Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сербські звичаї або сербські традиції — закономірності життя людей та стосунків між людьми, що відрізняють сербів від інших народів. На сербські народні звичаї має великий вплив православна церква. Хоча, як і серед українців та багатьох інших слов'ян, є звичаї задобрення сил природи (лісовиків, русалок, віл тощо).
Хресна слава
Хресна слава, слава, хрестне ім'я тощо — родинне свято серед сербів. Як писав І. Ястребов, для серба день його свято покровителя — це найважливіше свято. Навіть найбідніші серби готуються старанно до цього свята та урочисто святкують його. В окремих місцевостях родини які святкували однакову славу вважалися всі родичами. Особливо слідкували, щоб не уклали між собою шлюб хлопець та дівчина, що святкують одну хресну славу. Триває слава від одного до трьох днів, а іноді й довше. Складається з обов'язкових трьох пригощань: вечір напередодні дня слави, перший день слави та другий (іноді бували третій і далі). Існують також сільська або церковна слава, куди збирається все село. Є обов'язкові атрибути слави: славський коровай, славська свіча, кутя, вино і там'ян. У кожній хаті, що відмічає славу має бути ікона святого, що прославляється (на східній стіні вітальні). Напередодні священик обходить усі будинки, що святкують славу і святить воду. Саме з частини цієї води господиня замішує коровай. Основним обрядом слави є розрізання та розламування славського колача. У Західній Сербії господар обирає поважного гостя (долибаша), що сам за стіл не сідає, а слідкує, щоб всіх пригостили. Чоловіки тут під час різання короваю стоять з непокритими головами та співають славську пісню. В деяких місцевостях Східної Сербії господар перед розрізанням короваю тримає запалену свічку, вклоняється й цілує землю. А увесь сербський народ святкує славу Сави Сербського, покровителя Сербії.
Сербські собори
У сербів зберігається традиція народних соборів. Але зараз традиція дещо змінилася та модернізувалася. Тепер це різні культурно-розважальні заходи з певною тематикою. Але тут і зараз можна почути народну музику, побачити народні танці та окремі народні обряди.
Задушниці
Задушниці — у сербів та болгар це поминальні дні. Кількість їх в різних регіонах різна, але здебільшого це:
- Субота перед масницею (зимові).
- Літні приурочені до Вознесіння, Трійці чи св. Миколи.
- Осінні — субота перед Дмитровим днем 26 жовтня, рідше після нього, або на суботу перед Михайловим днем 7 листопада.
Також поминальними можуть бути Великий четвер, Страсні п'ятниця та субота.
Божич
Це — сербське Різдво. Саме свято разом з підготовкою до нього триває до місяця. Починається цикл в день святого Миколаю, а завершується аж в день святого Сави 27 січня. Вважається найважливішим святом у році. Божич весь просякнутий турботою про збереження сімейного вогнища та щасті дому. Збереглися у святкуванні деякі язичницькі елементи.
5 січня у сербів називається «Туциндан». У цей день не прийнято карати дітей, бо не слухатимуться увесь наступний рік. 6 січня починається ще до сході сонця. Голова сім'ї з кимсь із молодших чоловіків стріляє з рушниці сповіщає односельців пр похід у ліс за «бадняком». Бадняк — це свіжозрубане поліно молодого дуба. Голова сім'ю має його самостійно занести у будинок на плечах. Воно має горіти на вогнищі протягом усіх трьох святкових днів. Увечері також колядують і сідають за багато накриті столи.
Полазник
У Сербії полазником взагалі вважається перший гість, що переступив поріг на Різдво. Він приносить з собою гілку дуба, якою розсуває поліна у вогнищі, стараючись підняти якнайбільше іскр, щоб у домі було всього багато. Йому готували пригощання й подарунок (рушник, сорочку тощо). Їсти він мав жадібно, а подарунки приймати з бурхливою радістю, щоб це принесло достаток у дім.
Васкрес (Паска)
Перший тиждень Великого посту у сербів називається Чиста седмиця. У перші її дні нічого не готували та не їли ложками, щоб птахи не клювали посіяне зерно. Дівчата не носили прикрас, не можна було співати та веселитися. У Чистий понеділок треба було все начисто прибрати, чоловіки голилися та стриглися. Сміття спалювали та обкурювали навколо будинку димом для захисту від змій. Врбиця (Вербна неділя). Діти прикрашають себе зеленими гілками та квітами, щоб ознаменувати прихід весни. Дівчата з вінками на головах (вони називалися лазариці) обходили будинки з спеціальними обрядовими піснями.
На тижні перед Паскою будь-яка активність завмирає. У четвер та п'ятницю взагалі можна було лише готувати їжу та варити й фарбувати яйця на Васкрес.
Найміцніше яйце на Паску залишали в будинку. Воно — символ домашнього вогнища. У деяких регіонах Сербії на Паску залишають на могилах крашанки та іншу їжу. Також святкують день святого Сави 27 січня (Савандан), Петровдан ,12 липня, день святих апостолів Петра і Павла; Митровдан, 8 листопада, день святого Дмитра; Аранджеловдан, 21 листопада, день святого Архангела Михаїла тощо.
Посилання
- Хресна слава [ 21 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Національна культура сербів [ 21 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Божич [ 25 березня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serbski zvichayi abo serbski tradiciyi zakonomirnosti zhittya lyudej ta stosunkiv mizh lyudmi sho vidriznyayut serbiv vid inshih narodiv Na serbski narodni zvichayi maye velikij vpliv pravoslavna cerkva Hocha yak i sered ukrayinciv ta bagatoh inshih slov yan ye zvichayi zadobrennya sil prirodi lisovikiv rusalok vil tosho Hresna slavaDokladnishe Slava svyato Slavskij kalach i kolivo Hresna slava slava hrestne im ya tosho rodinne svyato sered serbiv Yak pisav I Yastrebov dlya serba den jogo svyato pokrovitelya ce najvazhlivishe svyato Navit najbidnishi serbi gotuyutsya staranno do cogo svyata ta urochisto svyatkuyut jogo V okremih miscevostyah rodini yaki svyatkuvali odnakovu slavu vvazhalisya vsi rodichami Osoblivo slidkuvali shob ne uklali mizh soboyu shlyub hlopec ta divchina sho svyatkuyut odnu hresnu slavu Trivaye slava vid odnogo do troh dniv a inodi j dovshe Skladayetsya z obov yazkovih troh prigoshan vechir naperedodni dnya slavi pershij den slavi ta drugij inodi buvali tretij i dali Isnuyut takozh silska abo cerkovna slava kudi zbirayetsya vse selo Ye obov yazkovi atributi slavi slavskij korovaj slavska svicha kutya vino i tam yan U kozhnij hati sho vidmichaye slavu maye buti ikona svyatogo sho proslavlyayetsya na shidnij stini vitalni Naperedodni svyashenik obhodit usi budinki sho svyatkuyut slavu i svyatit vodu Same z chastini ciyeyi vodi gospodinya zamishuye korovaj Osnovnim obryadom slavi ye rozrizannya ta rozlamuvannya slavskogo kolacha U Zahidnij Serbiyi gospodar obiraye povazhnogo gostya dolibasha sho sam za stil ne sidaye a slidkuye shob vsih prigostili Choloviki tut pid chas rizannya korovayu stoyat z nepokritimi golovami ta spivayut slavsku pisnyu V deyakih miscevostyah Shidnoyi Serbiyi gospodar pered rozrizannyam korovayu trimaye zapalenu svichku vklonyayetsya j ciluye zemlyu A uves serbskij narod svyatkuye slavu Savi Serbskogo pokrovitelya Serbiyi Serbski soboriU serbiv zberigayetsya tradiciya narodnih soboriv Ale zaraz tradiciya desho zminilasya ta modernizuvalasya Teper ce rizni kulturno rozvazhalni zahodi z pevnoyu tematikoyu Ale tut i zaraz mozhna pochuti narodnu muziku pobachiti narodni tanci ta okremi narodni obryadi ZadushniciZadushnici v Serbiyi Mizh 1914 ta 1918 rokami Zadushnici u serbiv ta bolgar ce pominalni dni Kilkist yih v riznih regionah rizna ale zdebilshogo ce Subota pered masniceyu zimovi Litni priurocheni do Voznesinnya Trijci chi sv Mikoli Osinni subota pered Dmitrovim dnem 26 zhovtnya ridshe pislya nogo abo na subotu pered Mihajlovim dnem 7 listopada Takozh pominalnimi mozhut buti Velikij chetver Strasni p yatnicya ta subota BozhichSpalennya badnyaka na vognishi bilya hramu Svyatogo Savi v Belgradi Ce serbske Rizdvo Same svyato razom z pidgotovkoyu do nogo trivaye do misyacya Pochinayetsya cikl v den svyatogo Mikolayu a zavershuyetsya azh v den svyatogo Savi 27 sichnya Vvazhayetsya najvazhlivishim svyatom u roci Bozhich ves prosyaknutij turbotoyu pro zberezhennya simejnogo vognisha ta shasti domu Zbereglisya u svyatkuvanni deyaki yazichnicki elementi Lamannya chesnici rizdvyanogo hliba 5 sichnya u serbiv nazivayetsya Tucindan U cej den ne prijnyato karati ditej bo ne sluhatimutsya uves nastupnij rik 6 sichnya pochinayetsya she do shodi soncya Golova sim yi z kims iz molodshih cholovikiv strilyaye z rushnici spovishaye odnoselciv pr pohid u lis za badnyakom Badnyak ce svizhozrubane polino molodogo duba Golova sim yu maye jogo samostijno zanesti u budinok na plechah Vono maye goriti na vognishi protyagom usih troh svyatkovih dniv Uvecheri takozh kolyaduyut i sidayut za bagato nakriti stoli PolaznikU Serbiyi polaznikom vzagali vvazhayetsya pershij gist sho perestupiv porig na Rizdvo Vin prinosit z soboyu gilku duba yakoyu rozsuvaye polina u vognishi starayuchis pidnyati yaknajbilshe iskr shob u domi bulo vsogo bagato Jomu gotuvali prigoshannya j podarunok rushnik sorochku tosho Yisti vin mav zhadibno a podarunki prijmati z burhlivoyu radistyu shob ce prineslo dostatok u dim Vaskres Paska Pershij tizhden Velikogo postu u serbiv nazivayetsya Chista sedmicya U pershi yiyi dni nichogo ne gotuvali ta ne yili lozhkami shob ptahi ne klyuvali posiyane zerno Divchata ne nosili prikras ne mozhna bulo spivati ta veselitisya U Chistij ponedilok treba bulo vse nachisto pribrati choloviki golilisya ta striglisya Smittya spalyuvali ta obkuryuvali navkolo budinku dimom dlya zahistu vid zmij Vrbicya Verbna nedilya Diti prikrashayut sebe zelenimi gilkami ta kvitami shob oznamenuvati prihid vesni Divchata z vinkami na golovah voni nazivalisya lazarici obhodili budinki z specialnimi obryadovimi pisnyami Na tizhni pered Paskoyu bud yaka aktivnist zavmiraye U chetver ta p yatnicyu vzagali mozhna bulo lishe gotuvati yizhu ta variti j farbuvati yajcya na Vaskres Najmicnishe yajce na Pasku zalishali v budinku Vono simvol domashnogo vognisha U deyakih regionah Serbiyi na Pasku zalishayut na mogilah krashanki ta inshu yizhu Takozh svyatkuyut den svyatogo Savi 27 sichnya Savandan Petrovdan 12 lipnya den svyatih apostoliv Petra i Pavla Mitrovdan 8 listopada den svyatogo Dmitra Arandzhelovdan 21 listopada den svyatogo Arhangela Mihayila tosho PosilannyaHresna slava 21 travnya 2015 u Wayback Machine Nacionalna kultura serbiv 21 travnya 2015 u Wayback Machine Bozhich 25 bereznya 2015 u Wayback Machine