Сербсько-Угорська Республіка Бараня-Байя

Сербсько-Угорська республіка Бараня-Бая (серб. Srpsko-mađarska republika Baranja-Baja/Српско-мађарска република Барања-Баја, угор. Baranya-Bajai Szerb-Magyar Köztársaság)) — держава, проголошена в місті Печ 15 серпня 1921 на окупованій після Першої світової війни частині території Угорщини. Назва держави походить від назви історичної області Бараня.

Baranya-Bajai Szerb-Magyar Köztársaság Српско-мађарска република Барања-Баја Сербсько-Угорська республіка Бараня-Бая
Невизнана держава
1921
Прапор
Республіки Бараня-Бая: історичні кордони на карті
Столиця	Печ
Форма правління	Республіка
Президент	Петар Добрович
Історичний період	Інтербелум
- Засновано	14 серпня 1921
- Ліквідовано	20 серпня 1921
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сербсько-Угорська республіка Бараня-Бая

Історія

Після військової поразки Австро-Угорщини в жовтні 1918 року територія Барані переходить під контроль сербської армії і управлялася адміністрацією з Нові-Сада. У 1919 в Печ емігрували багато комуністичних втікачів з Будапешта, рятуючись від «білого терору» адмірала Горті.

За підсумками Паризької мирної конференції Бараня відходила до Угорщини, і це рішення було зустрінуте загальними страйками і масовими демонстраціями проти приєднання. В результаті 14 серпня на Великому народному зібранні художник Петар Добрович запропонував створити незалежну республіку, яка буде включати в себе область Бараня і деякі прилеглі території. Рішення було прийнято, Петар Добрович став президентом нової республіки.

Але владі республіки так і не вдалося домогтися міжнародного визнання. Відразу після відходу сербської армії на її територію увійшла угорська армія, і республіка перестала існувати.

Див. також

• Створення Югославії