Семе́нівка — село в Україні, у Роменському районі Сумської області. Населення становить 797 осіб. Входить до складу Липоводолинської селищної громади.
село Семенівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Роменський район |
Громада | Липоводолинська селищна громада |
Облікова картка | Семенівка |
Основні дані | |
Населення | 797 |
Поштовий індекс | 42510 |
Телефонний код | +380 5452 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°42′24″ пн. ш. 33°56′43″ сх. д. / 50.70667° пн. ш. 33.94528° сх. д.Координати: 50°42′24″ пн. ш. 33°56′43″ сх. д. / 50.70667° пн. ш. 33.94528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 168 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42510, Сумська обл., Липоводолинський р-н, с. Семенівка, вул. Дружби, 2 |
Сільський голова | Остапенко Олександр Михайлович |
Карта | |
Семенівка | |
Семенівка | |
Мапа | |
Після ліквідації Липоводолинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району.
Географія
Село Семенівка розташоване на правому березі річки Хорол, неподалік від її витоків, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Новосеменівка.
Історія
Найдавніші відомості про місцевість відносяться до XVII століття, коли Семенівка була хутірцем в кілька дворів. Вона була типовим поселенням Слобожанщини. Хазяїном одного з дворів був козак Семен, прізвище якого не збереглося. Від цього імені і походить назва села. Пізніше село заселялось. Селяни були закріпачені. Були тут і вільні козаки, котрі жили на ближніх хуторах.
Найдавнішим власником, більше всього, був староста Василь Кисіль (або його батько, ім'я якого не збереглося). В 1729—1730 рр. між ним та смоленським шляхтичем Максимом Корсаком виникла суперечка за право володіння «слободкою Семенівка». Про це свідчить запис у книзі «Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку»: «Слободка Семёновка 28 дворов, владеет смоленской шляхтич Максим Корсак, а староста Василий Кисель обявил, что на ту слободку жалованой грамоты и гетманского универсала он староста при себе не имеет, а то ею де слободкою владеет он Корсак лет з двадцать». Отже до середини XVIII століття село належало Максиму Корсаку.
В 1709 році між військами Петра І та Карла XII на полях Семенівки проходили бої. Поблизу дороги із Семенівки в с. Василівку Лебединського району знаходились земляні укріплення, які були розорані в 1930—1935 роках. До нашого часу біля с. Саї збереглося таке укріплення, яке шведи зробили, коли йшли на Полтаву.
До 1760 року в с. Семенівка була церква Різдва-Богородиці, але вона поступово руйнувалася. І тому в 1759 році на кошти поміщика Гаврила Головкіна, якому на той час належало село, було збудовано нову. Її було названо на честь його покровителя Гавриїлівською. В 1874 році було добудовано дзвіницю. А в 1893 році цю церкву було перебудовано. Саме в такому вигляді вона й простояла до середини 30-х років XX століття, коли й була переобладнана більшовицькою владою під школу, а дзвіниця зруйнована. За свідченнями очевидців церква нашого села була однією з найкращих в окрузі.
В 1905 році демократ Вишневський вів в селі агітацію проти царя. Його спіймали в с. Берестівка і відправили до м. Гадяча, де разом з іншими однодумцями загнали в школу, яку потім підпалили. Після подій 1905 року Шереметьєв і Креймгольц втекли. В 1908 році пан розділив землю на ділянки її продавав за ціною від 100 до 300 рублів за десятину на виплату протягом 58 років.
Після реформи 1861 року селян били різками за невихід на панщину. Часто селяни тікали з села і їх ніхто не шукав. В ті часи село належало графу Шереметьєву, який мав в селі Берестівка свою економію. Керував економією німець Клеймгольц. В економії розводили багато овець і коней. Крім зернових культур, великі ділянки землі засаджували тютюном і цукровим буряком. Навіть за кожною дитиною, починаючи з 10 років, була закріплена ділянка тютюну, на якій дитина повинна була працювати до його повного дозрівання.
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
В 1906—1907 рр. в селі Семенівка було дві школи: земська двокомплектна і церковно-приходська, в якій навчалися три роки. В 1920-ті роки в селі діяла початкова школа і лікнеп для дорослих. В 1931 році було організовано семирічну школу.
Саме в роки НЕПу село переживало період розквіту. В 20-ті роки XX століття на території нашого село було близько 6 вітряків. В цей час тут була найбільша кількість населення. На 1927 рік у самому селі Семенівка проживало 1954 особи, але до Семенівської сільської ради всього належало 12 населених пунктів, в яких налічувалось 2886 осіб. На них припадало 521 господарство, тобто майже всі селяни були одноосібниками. Про це свідчить Статистика Роменщини".
В кінці 20-х років по всій Україні почалося насильницьке створення колективних господарств — колгоспів. Не оминув цей процес і наше село. У селян відбирали землю, коней, худобу, знаряддя сільськогосподарської праці. Якраз на базі «розкуркулених» господарств і виник навесні 1929 року перший в селі колгосп під назвою Вільне життя".
Навесні 1931 року в Семенівці було проведено загальну колективізацію і, як тоді говорили — «ліквідували куркульство як клас». Тобто знищили господарства тих людей, що завдяки своїй щоденній клопіткій праці були трохи заможнішими за інших. За всім цим було горе, сльози, втрати простих селян. Всього жителів с. Семенівки було об'єднано в 6 колгоспів. Пізніше було проведено укрупнення колгоспів і їх залишилось 4.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв голодомору в селі — 91 людина.
25 вересня 1941 року Семенівку окупували німецькі війська. Під час німецької окупації село було розділене на десятихатки. Багато жителів було розстріляно поліцаями і німцями. Частину населення німці примусово погнали на каторжні роботи в Німеччину. 12 вересня 1943 року село було повторно окуповане частинами 340-ї стрілецької дивізії 38-ї армії СРСР. В боях за село Семенівку загинуло 42 радянських воїни (відомі імена 32). В селі є братська могила загиблих червоноармійців. В 1957 році над братською могилою встановлено пам'ятник.
В 1951 році 4 колгоспи об'єдналися в один — «Червоний лан», який об'єднав 425 дворів і 3936 га землі. Це господарство проіснувало до середини 90-х років. Потім декілька раз переіменовувалось, а нині на його базі діє АФ «Семенівська».
З кінця 50-х до кінця 80-х років XX століття в селі було побудовано Будинок культури, дитячий садок, школу (1972 р.), магазини; асфальтовано майже всі вулиці. До кінця 90-х років діяв цегельний завод, продукція якого сприяла масовому будівництву. Так, наприклад, наприкінці 60-х — початку 70-х років 220 сімей справили новосілля.
З 24 серпня 1991 року село належить до незалежної Української Держави.
До 2019 року орган місцевого самоврядування — Семенівська сільська рада.
Сьогодення
В другій половині 90-х років було проведено газифікацію села. Нині село залишається одним із найкращих в районі з чудовими краєвидами.
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
- «Червоний лан», сільгосппідприємство.
- Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма «Семенівська».
- Магазин-закусочна СВК АФ «Семенівська».
- Магазин ФОП Прохненко.
Соціальна сфера
- Школа.
- Будинок культури.
- Дитячий садок.
- Клуб в с. Новосеменівка (не функціонує).
- ФАП.
- ФП в с. Новосеменівка.
Відомі люди
- Рішняк Іван Миколайович — український політик, господарник, громадський діяч, державний функціонер, голова Сумського земляцтва в Києві.
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2015.
- Національна книга пам'яті жертв голодомору
Посилання
- Сайт с. Семенівка
- Погода в селі Семенівка
- Погода в селі Семенівка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seme nivka selo v Ukrayini u Romenskomu rajoni Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 797 osib Vhodit do skladu Lipovodolinskoyi selishnoyi gromadi selo Semenivka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Romenskij rajon Gromada Lipovodolinska selishna gromada Oblikova kartka Semenivka Osnovni dani Naselennya 797 Poshtovij indeks 42510 Telefonnij kod 380 5452 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 42 24 pn sh 33 56 43 sh d 50 70667 pn sh 33 94528 sh d 50 70667 33 94528 Koordinati 50 42 24 pn sh 33 56 43 sh d 50 70667 pn sh 33 94528 sh d 50 70667 33 94528 Serednya visota nad rivnem morya 168 m Misceva vlada Adresa radi 42510 Sumska obl Lipovodolinskij r n s Semenivka vul Druzhbi 2 Silskij golova Ostapenko Oleksandr Mihajlovich Karta Semenivka Semenivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Semenivka Pislya likvidaciyi Lipovodolinskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Romenskogo rajonu GeografiyaSelo Semenivka roztashovane na pravomu berezi richki Horol nepodalik vid yiyi vitokiv nizhche za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Novosemenivka IstoriyaNajdavnishi vidomosti pro miscevist vidnosyatsya do XVII stolittya koli Semenivka bula hutircem v kilka dvoriv Vona bula tipovim poselennyam Slobozhanshini Hazyayinom odnogo z dvoriv buv kozak Semen prizvishe yakogo ne zbereglosya Vid cogo imeni i pohodit nazva sela Piznishe selo zaselyalos Selyani buli zakripacheni Buli tut i vilni kozaki kotri zhili na blizhnih hutorah Najdavnishim vlasnikom bilshe vsogo buv starosta Vasil Kisil abo jogo batko im ya yakogo ne zbereglosya V 1729 1730 rr mizh nim ta smolenskim shlyahtichem Maksimom Korsakom vinikla superechka za pravo volodinnya slobodkoyu Semenivka Pro ce svidchit zapis u knizi Generalne slidstvo pro mayetnosti Lubenskogo polku Slobodka Semyonovka 28 dvorov vladeet smolenskoj shlyahtich Maksim Korsak a starosta Vasilij Kisel obyavil chto na tu slobodku zhalovanoj gramoty i getmanskogo universala on starosta pri sebe ne imeet a to eyu de slobodkoyu vladeet on Korsak let z dvadcat Otzhe do seredini XVIII stolittya selo nalezhalo Maksimu Korsaku V 1709 roci mizh vijskami Petra I ta Karla XII na polyah Semenivki prohodili boyi Poblizu dorogi iz Semenivki v s Vasilivku Lebedinskogo rajonu znahodilis zemlyani ukriplennya yaki buli rozorani v 1930 1935 rokah Do nashogo chasu bilya s Sayi zbereglosya take ukriplennya yake shvedi zrobili koli jshli na Poltavu Do 1760 roku v s Semenivka bula cerkva Rizdva Bogorodici ale vona postupovo rujnuvalasya I tomu v 1759 roci na koshti pomishika Gavrila Golovkina yakomu na toj chas nalezhalo selo bulo zbudovano novu Yiyi bulo nazvano na chest jogo pokrovitelya Gavriyilivskoyu V 1874 roci bulo dobudovano dzvinicyu A v 1893 roci cyu cerkvu bulo perebudovano Same v takomu viglyadi vona j prostoyala do seredini 30 h rokiv XX stolittya koli j bula pereobladnana bilshovickoyu vladoyu pid shkolu a dzvinicya zrujnovana Za svidchennyami ochevidciv cerkva nashogo sela bula odniyeyu z najkrashih v okruzi V 1905 roci demokrat Vishnevskij viv v seli agitaciyu proti carya Jogo spijmali v s Berestivka i vidpravili do m Gadyacha de razom z inshimi odnodumcyami zagnali v shkolu yaku potim pidpalili Pislya podij 1905 roku Sheremetyev i Krejmgolc vtekli V 1908 roci pan rozdiliv zemlyu na dilyanki yiyi prodavav za cinoyu vid 100 do 300 rubliv za desyatinu na viplatu protyagom 58 rokiv Pislya reformi 1861 roku selyan bili rizkami za nevihid na panshinu Chasto selyani tikali z sela i yih nihto ne shukav V ti chasi selo nalezhalo grafu Sheremetyevu yakij mav v seli Berestivka svoyu ekonomiyu Keruvav ekonomiyeyu nimec Klejmgolc V ekonomiyi rozvodili bagato ovec i konej Krim zernovih kultur veliki dilyanki zemli zasadzhuvali tyutyunom i cukrovim buryakom Navit za kozhnoyu ditinoyu pochinayuchi z 10 rokiv bula zakriplena dilyanka tyutyunu na yakij ditina povinna bula pracyuvati do jogo povnogo dozrivannya V 1917 roci selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo nadovgo okupovane bilshovickimi zagarbnikami V 1906 1907 rr v seli Semenivka bulo dvi shkoli zemska dvokomplektna i cerkovno prihodska v yakij navchalisya tri roki V 1920 ti roki v seli diyala pochatkova shkola i liknep dlya doroslih V 1931 roci bulo organizovano semirichnu shkolu Same v roki NEPu selo perezhivalo period rozkvitu V 20 ti roki XX stolittya na teritoriyi nashogo selo bulo blizko 6 vitryakiv V cej chas tut bula najbilsha kilkist naselennya Na 1927 rik u samomu seli Semenivka prozhivalo 1954 osobi ale do Semenivskoyi silskoyi radi vsogo nalezhalo 12 naselenih punktiv v yakih nalichuvalos 2886 osib Na nih pripadalo 521 gospodarstvo tobto majzhe vsi selyani buli odnoosibnikami Pro ce svidchit Statistika Romenshini V kinci 20 h rokiv po vsij Ukrayini pochalosya nasilnicke stvorennya kolektivnih gospodarstv kolgospiv Ne ominuv cej proces i nashe selo U selyan vidbirali zemlyu konej hudobu znaryaddya silskogospodarskoyi praci Yakraz na bazi rozkurkulenih gospodarstv i vinik navesni 1929 roku pershij v seli kolgosp pid nazvoyu Vilne zhittya Navesni 1931 roku v Semenivci bulo provedeno zagalnu kolektivizaciyu i yak todi govorili likviduvali kurkulstvo yak klas Tobto znishili gospodarstva tih lyudej sho zavdyaki svoyij shodennij klopitkij praci buli trohi zamozhnishimi za inshih Za vsim cim bulo gore slozi vtrati prostih selyan Vsogo zhiteliv s Semenivki bulo ob yednano v 6 kolgospiv Piznishe bulo provedeno ukrupnennya kolgospiv i yih zalishilos 4 Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SRSR v 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv golodomoru v seli 91 lyudina 25 veresnya 1941 roku Semenivku okupuvali nimecki vijska Pid chas nimeckoyi okupaciyi selo bulo rozdilene na desyatihatki Bagato zhiteliv bulo rozstrilyano policayami i nimcyami Chastinu naselennya nimci primusovo pognali na katorzhni roboti v Nimechchinu 12 veresnya 1943 roku selo bulo povtorno okupovane chastinami 340 yi strileckoyi diviziyi 38 yi armiyi SRSR V boyah za selo Semenivku zaginulo 42 radyanskih voyini vidomi imena 32 V seli ye bratska mogila zagiblih chervonoarmijciv V 1957 roci nad bratskoyu mogiloyu vstanovleno pam yatnik V 1951 roci 4 kolgospi ob yednalisya v odin Chervonij lan yakij ob yednav 425 dvoriv i 3936 ga zemli Ce gospodarstvo proisnuvalo do seredini 90 h rokiv Potim dekilka raz pereimenovuvalos a nini na jogo bazi diye AF Semenivska Z kincya 50 h do kincya 80 h rokiv XX stolittya v seli bulo pobudovano Budinok kulturi dityachij sadok shkolu 1972 r magazini asfaltovano majzhe vsi vulici Do kincya 90 h rokiv diyav cegelnij zavod produkciya yakogo spriyala masovomu budivnictvu Tak napriklad naprikinci 60 h pochatku 70 h rokiv 220 simej spravili novosillya Z 24 serpnya 1991 roku selo nalezhit do nezalezhnoyi Ukrayinskoyi Derzhavi Do 2019 roku organ miscevogo samovryaduvannya Semenivska silska rada SogodennyaV drugij polovini 90 h rokiv bulo provedeno gazifikaciyu sela Nini selo zalishayetsya odnim iz najkrashih v rajoni z chudovimi krayevidami EkonomikaMolochno tovarna ferma Chervonij lan silgosppidpriyemstvo Silskogospodarskij virobnichij kooperativ Agrofirma Semenivska Magazin zakusochna SVK AF Semenivska Magazin FOP Prohnenko Socialna sferaShkola Budinok kulturi Dityachij sadok Klub v s Novosemenivka ne funkcionuye FAP FP v s Novosemenivka Vidomi lyudiRishnyak Ivan Mikolajovich ukrayinskij politik gospodarnik gromadskij diyach derzhavnij funkcioner golova Sumskogo zemlyactva v Kiyevi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2015 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoruPosilannyaSajt s Semenivka Pogoda v seli Semenivka Pogoda v seli Semenivka