У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Думка Селянська думка тижневик у Бердичеві 1918 1919 років Редактор

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Думка.

«Селянська думка» — тижневик у Бердичеві 1918—1919 років. Редактор — Б. Ржепецький. Газета згадується у Докладі про загальне становище на Київщині комісара Київської губернії, складеному в Вінниці в жовтні 1919, як така, що друкується місцевими силами та розповсюджується в Бердичівському повіті (за весь час біля 30 000 примірників).

Сучасна дослідниця Світлана Кравченко в статті Українські автори часопису “Biuletyn Polsko-Ukraiński” (Варшава 1932-38 рр.), посилаючись на книгу Наталії Сидоренко «Задротяне життя» українських часописів на чужині (1919—1924)», вказує, що в цьому тижневику в 1919 році працював Іван Липовецький, журналіст і активний діяч українських визвольних змагань ХХ ст.

Повітова газета з аналогічною назвою, заснована Подільською Селянською Спілкою, виходила з 16 серпня 1917 року в Таращі, згадується, що газета висвітлювала (погроми, вчинені червоноармійцями) проти інтелігенції, робітників, євреїв та соціалістів. Краєзнавиця й музейна працівниця Марія Юзлова в огляді української преси Київщини періоду 1917-1921 рр. стверджує, що «Селянська думка» з'явилась як зразок спеціалізованої сільської преси пізніше за видання, спрямовані на міське населення та інтелігенцію, в 1918 році. Крім Таращі та Бердичева місцем видання газети з назвою «Селянська думка» називають також Вінницю.

Див. також

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Примітки

Упорядник, автор передмови: Валентин Кавунник (2017). Архів Української Народної Республіки. Міністерство внутрішніх справ. Справоздання губерніяльних старост і комісарів (1918 – 1920) (PDF). Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. с. 146. ISBN .
Кравченко, Світлана (2011). Стаття "Українські автори часопису “Biuletyn Polsko-Ukraiński”. (Варшава, 1932—1938 рр.)" у Збірнику праць Науково-дослідного інституту пресознавства, відп. ред. М. М. Романюк. — Вип. 1(19) (PDF). Львів: НАН України, ЛННБУ ім. В. Стефаника, НДІ пресознавства. с. 471—480.
Кузеля, Зенон (1918). З культурного життя України (PDF). Зальцведель: Видавниче товариство ім. П. Куліша. с. 14.
П.І.Губа (1999). Стаття "Преса як джерело вивчення історії національно-демократичної революції в Україні (1917-1920 рр.)" (PDF). Київ: Український історичний журнал №4, Наукова думка. с. 29—40.
А ви знаєте, що читали на Шепетівщині під час революційних подій 1917–1921 роках? | День за днем. denzadnem.com.ua (укр.). 24 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2021.

Це незавершена стаття про друковане видання.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Упорядник, автор передмови: Валентин Кавунник (2017). Архів Української Народної Республіки. Міністерство внутрішніх справ. Справоздання губерніяльних старост і комісарів (1918 – 1920) (PDF). Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. с. 146. ISBN .

[2] Кравченко, Світлана (2011). Стаття "Українські автори часопису “Biuletyn Polsko-Ukraiński”. (Варшава, 1932—1938 рр.)" у Збірнику праць Науково-дослідного інституту пресознавства, відп. ред. М. М. Романюк. — Вип. 1(19) (PDF). Львів: НАН України, ЛННБУ ім. В. Стефаника, НДІ пресознавства. с. 471—480.

[3] Кузеля, Зенон (1918). З культурного життя України (PDF). Зальцведель: Видавниче товариство ім. П. Куліша. с. 14.

[4] П.І.Губа (1999). Стаття "Преса як джерело вивчення історії національно-демократичної революції в Україні (1917-1920 рр.)" (PDF). Київ: Український історичний журнал №4, Наукова думка. с. 29—40.

[5] А ви знаєте, що читали на Шепетівщині під час революційних подій 1917–1921 роках? | День за днем. denzadnem.com.ua (укр.). 24 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2021.