Се́лище — село в Україні, в Гніванській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 2267 осіб.
село Селище | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Вінницька область | ||
Район | Вінницький район | ||
Громада | Гніванська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA05020070100098310 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1616 | ||
Населення | 2267 | ||
Площа | 6,8 км² | ||
Густота населення | 333,4 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 23316 | ||
Телефонний код | +380 4355 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°07′36″ пн. ш. 28°21′45″ сх. д. / 49.12667° пн. ш. 28.36250° сх. д.Координати: 49°07′36″ пн. ш. 28°21′45″ сх. д. / 49.12667° пн. ш. 28.36250° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 234 м | ||
Водойми | Буг | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Гнівань, вул. Соборна, буд. 64 | ||
Карта | |||
Селище | |||
Селище | |||
Мапа | |||
Селище у Вікісховищі |
Географія
У селі річка впадає у Південний Буг.
Неподалік від села знаходиться заповідне урочище Гніванське.
Історія
Історична назва Седлище — колишнє власницьке село Юзвинської волості Вінницького повіту Подільської губернії.
Природа
Село розташоване в межах Українського кристалічного щита. Фундамент складають гірські породи докембрійського віку (2,1-2,6 млрд років), які представлені в основному гранітами та гранітогнейсами (мігматитами). Досить часто гранітогнейси виходять на денну поверхню (на «Камінні», біля Черленковської башти). Кристалічні породи перекриті незначною товщею осадових відкладів (від декількох метрів до десятків і сотень метрів) палеозойського і мезозойського віку — пісковиками, сланцями, вапняками, крейдою, конгломератами, алевролітами та ін. «Найсвіжіші», неогеново-антропогенові (кайнозойська ера) відклади представлені в основному піщано-глинистими породами, такими як глина, лесовидні суглинки, піски, пісковики, галька, гравій.
Близько 2 млрд років тому територія села, як частини Поділля являло собою потужню гірську систему.
Територія села поступово підіймається зі швидкістю 1-4 мм в рік.
Рельєф села в тому вигляді, яким він є тепер, сформувався в тісному зв'язку з геологічною будовою і є результатом дії вже протягом тривалого часу в основному зовнішніх факторів. Великий вплив на його формування мала (i тепер має) робота поверхневих вод. Тому сучасна поверхня села являє собою хвилясту рівнину, яка розташована в межах Подільської височини, яка в свою чергу розміщується на великій структурі Східно-Європейської рівнини.
Як і на більшій частині України, клімат села помірно-континентальний. Для нього характерні тривале нежарке літо з достатньою кількістю вологи та порівняно коротка несувора зима. Він сформувався під впливом різноманітних факторів, головним з яких є величина сонячної радіації. Висота сонця над горизонтом в червні в полудень сягає 64°, в грудні — 18°, а в дні рівнодення 41°. Тривалість дня коливається від 8 до 16,5 годин. Неоднакові показники висоти сонця над горизонтом та атмосферна циркуляція протягом року впливають на зміну денної сонячної радіації від 130 кал/см2 в грудні до 532 кал/см2 в червні. За своїм географічним положенням територія села перебуває в сфері впливу насичених вологих повітряних мас (циклонів), що йдуть з Атлантичного океану. Влітку вони приносять значну хмарність, опади, зниження температури повітря, а взимку — потепління, відлиги, снігопади. Також впливають повітряні маси зі сходу (суха погода: холодна взимку, жарка влітку), Арктики (частіше навесні та восени, приносить різке похолодання) та Середземномор'я (схожі за дією на Атлантичне повітря, тільки влітку тепліші).
Пересічна температура січня у селі -5,4°С, липня +18,6°С. Абсолютний мінімум температур у сусідній Вінниці був зафіксований у лютому 1938 року –38,2°. Абсолютний максимум — у липні 1936 року +37,8°. Протягом останніх 100 років середньорічна температура у селі, як і в цілому на Землі, підвищилася на 1°.
Річна кількість опадів 630 мм. Найменше їх випадає у березні і жовтні, найбільше у червні-липні.
З несприятливих кліматичних явищ спостерігаються хуртовини (від 6 до 15 днів на рік), тумани в холодний період року (37-50 днів), грози з градом (3-5 днів), буревії (2-3 дні). Вегетаційний період триває 206—207 днів. Він починається з квітня і продовжується до кінця жовтня.
Взагалі клімат села завдяки оптимальному поєднанню тепла і вологи сприятливий для сільськогосподарського виробництва.
Внутрішні води села складаються з поверхневих і підземних. Поверхневі води в межах села представлені річкою Південний Буг і двома його притоками, і Гапчиною річкою (ліві притоки). На території села розташовані 3 ставки. Живляться Південний Буг і його притоки дощовими (48 %), сніговими (25 %) і підземними водами (27 %). Для річок характерні чітко виражені весняні повені та дощові паводки протягом року. Мінералізація гідрокарбонатна-кальцієва.
Підземні води села належать до гідрогеологічної провінції Українського щита і мають протерозойський вік формування (2-2,5 млрд р.)
Південний Буг має довжину в межах села 8 км. Пересічні глибини близько 2 м, максимальні — близько 4 м. Швидкість течії близько 0,5 м/с. Але під час повеней чи паводків досягає 2,5 м/с. Льодостав нестійкий. На всій ділянці в межах села річка судноплавна.
Пам'ятки
- Черленківський замок (руїни) (XVI—XVIII ст.)
Історія будівництва та занепаду замку лежить в межах XVI—XVIII ст. Нині від замку залишилися руїни башти, фундаменти прямокутної будівлі та підземні ходи.
Залізниця
Пункт зупинки поїздів «Селищанський».
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 травня 2021.
Література
- Се́лище // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.573
Посилання
- Дмитро Бондар «Селище в документах і спогадах», 2007.
- К.Завальнюк, «Останній із визначних Щеньовських», 2004
- А.Завальнюк, «Село Юрківці на Черленківщині. 400 років.», 2002
- Погода в селі Селище [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Siedliszcze (7) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 515. (пол.)
- Без штовханини та криків: у Селищі на Вінниччині священик УПЦ МП передав ключі від храму вірянам ПЦУ | Інформаційний портал На Парижі
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Se lishe selo v Ukrayini v Gnivanskij miskij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 2267 osib selo Selishe Gerb Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Gnivanska miska gromada Kod KATOTTG UA05020070100098310 Osnovni dani Zasnovane 1616 Naselennya 2267 Plosha 6 8 km Gustota naselennya 333 4 osib km Poshtovij indeks 23316 Telefonnij kod 380 4355 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 07 36 pn sh 28 21 45 sh d 49 12667 pn sh 28 36250 sh d 49 12667 28 36250 Koordinati 49 07 36 pn sh 28 21 45 sh d 49 12667 pn sh 28 36250 sh d 49 12667 28 36250 Serednya visota nad rivnem morya 234 m Vodojmi Bug Misceva vlada Adresa radi 23310 Vinnicka obl Vinnickij r n m Gnivan vul Soborna bud 64 Karta Selishe Selishe Mapa Selishe u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Selishe znachennya GeografiyaU seli richka vpadaye u Pivdennij Bug Nepodalik vid sela znahoditsya zapovidne urochishe Gnivanske IstoriyaIstorichna nazva Sedlishe kolishnye vlasnicke selo Yuzvinskoyi volosti Vinnickogo povitu Podilskoyi guberniyi PrirodaSelo roztashovane v mezhah Ukrayinskogo kristalichnogo shita Fundament skladayut girski porodi dokembrijskogo viku 2 1 2 6 mlrd rokiv yaki predstavleni v osnovnomu granitami ta granitognejsami migmatitami Dosit chasto granitognejsi vihodyat na dennu poverhnyu na Kaminni bilya Cherlenkovskoyi bashti Kristalichni porodi perekriti neznachnoyu tovsheyu osadovih vidkladiv vid dekilkoh metriv do desyatkiv i soten metriv paleozojskogo i mezozojskogo viku piskovikami slancyami vapnyakami krejdoyu konglomeratami alevrolitami ta in Najsvizhishi neogenovo antropogenovi kajnozojska era vidkladi predstavleni v osnovnomu pishano glinistimi porodami takimi yak glina lesovidni suglinki piski piskoviki galka gravij Blizko 2 mlrd rokiv tomu teritoriya sela yak chastini Podillya yavlyalo soboyu potuzhnyu girsku sistemu Teritoriya sela postupovo pidijmayetsya zi shvidkistyu 1 4 mm v rik Relyef sela v tomu viglyadi yakim vin ye teper sformuvavsya v tisnomu zv yazku z geologichnoyu budovoyu i ye rezultatom diyi vzhe protyagom trivalogo chasu v osnovnomu zovnishnih faktoriv Velikij vpliv na jogo formuvannya mala i teper maye robota poverhnevih vod Tomu suchasna poverhnya sela yavlyaye soboyu hvilyastu rivninu yaka roztashovana v mezhah Podilskoyi visochini yaka v svoyu chergu rozmishuyetsya na velikij strukturi Shidno Yevropejskoyi rivnini Yak i na bilshij chastini Ukrayini klimat sela pomirno kontinentalnij Dlya nogo harakterni trivale nezharke lito z dostatnoyu kilkistyu vologi ta porivnyano korotka nesuvora zima Vin sformuvavsya pid vplivom riznomanitnih faktoriv golovnim z yakih ye velichina sonyachnoyi radiaciyi Visota soncya nad gorizontom v chervni v poluden syagaye 64 v grudni 18 a v dni rivnodennya 41 Trivalist dnya kolivayetsya vid 8 do 16 5 godin Neodnakovi pokazniki visoti soncya nad gorizontom ta atmosferna cirkulyaciya protyagom roku vplivayut na zminu dennoyi sonyachnoyi radiaciyi vid 130 kal sm2 v grudni do 532 kal sm2 v chervni Za svoyim geografichnim polozhennyam teritoriya sela perebuvaye v sferi vplivu nasichenih vologih povitryanih mas cikloniv sho jdut z Atlantichnogo okeanu Vlitku voni prinosyat znachnu hmarnist opadi znizhennya temperaturi povitrya a vzimku poteplinnya vidligi snigopadi Takozh vplivayut povitryani masi zi shodu suha pogoda holodna vzimku zharka vlitku Arktiki chastishe navesni ta voseni prinosit rizke poholodannya ta Seredzemnomor ya shozhi za diyeyu na Atlantichne povitrya tilki vlitku teplishi Peresichna temperatura sichnya u seli 5 4 S lipnya 18 6 S Absolyutnij minimum temperatur u susidnij Vinnici buv zafiksovanij u lyutomu 1938 roku 38 2 Absolyutnij maksimum u lipni 1936 roku 37 8 Protyagom ostannih 100 rokiv serednorichna temperatura u seli yak i v cilomu na Zemli pidvishilasya na 1 Richna kilkist opadiv 630 mm Najmenshe yih vipadaye u berezni i zhovtni najbilshe u chervni lipni Z nespriyatlivih klimatichnih yavish sposterigayutsya hurtovini vid 6 do 15 dniv na rik tumani v holodnij period roku 37 50 dniv grozi z gradom 3 5 dniv bureviyi 2 3 dni Vegetacijnij period trivaye 206 207 dniv Vin pochinayetsya z kvitnya i prodovzhuyetsya do kincya zhovtnya Vzagali klimat sela zavdyaki optimalnomu poyednannyu tepla i vologi spriyatlivij dlya silskogospodarskogo virobnictva Vnutrishni vodi sela skladayutsya z poverhnevih i pidzemnih Poverhnevi vodi v mezhah sela predstavleni richkoyu Pivdennij Bug i dvoma jogo pritokami i Gapchinoyu richkoyu livi pritoki Na teritoriyi sela roztashovani 3 stavki Zhivlyatsya Pivdennij Bug i jogo pritoki doshovimi 48 snigovimi 25 i pidzemnimi vodami 27 Dlya richok harakterni chitko virazheni vesnyani poveni ta doshovi pavodki protyagom roku Mineralizaciya gidrokarbonatna kalciyeva Pidzemni vodi sela nalezhat do gidrogeologichnoyi provinciyi Ukrayinskogo shita i mayut proterozojskij vik formuvannya 2 2 5 mlrd r Pivdennij Bug maye dovzhinu v mezhah sela 8 km Peresichni glibini blizko 2 m maksimalni blizko 4 m Shvidkist techiyi blizko 0 5 m s Ale pid chas povenej chi pavodkiv dosyagaye 2 5 m s Lodostav nestijkij Na vsij dilyanci v mezhah sela richka sudnoplavna Pam yatkiCherlenkivskij zamok ruyini XVI XVIII st Istoriya budivnictva ta zanepadu zamku lezhit v mezhah XVI XVIII st Nini vid zamku zalishilisya ruyini bashti fundamenti pryamokutnoyi budivli ta pidzemni hodi ZaliznicyaPunkt zupinki poyizdiv Selishanskij Primitki Arhiv originalu za 17 travnya 2021 LiteraturaSe lishe Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 573PosilannyaDmitro Bondar Selishe v dokumentah i spogadah 2007 K Zavalnyuk Ostannij iz viznachnih Shenovskih 2004 A Zavalnyuk Selo Yurkivci na Cherlenkivshini 400 rokiv 2002 Pogoda v seli Selishe 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Siedliszcze 7 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 515 pol Bez shtovhanini ta krikiv u Selishi na Vinnichchini svyashenik UPC MP peredav klyuchi vid hramu viryanam PCU Informacijnij portal Na Parizhi Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi