Селангор (футбольний клуб)

Футбольний клуб «Селангор» (малай. Kelab Bola Sepak Selangor) — малайзійський професійний футбольний клуб із міста Шах-Алам в штаті Селангор. Клуб грає в Лізі Супер, найвищому дивізіоні малайзійського футболу. Клуб має прізвисько «Червоні гіганти». Команда офіційно заснована в 1936 році Футбольною асоціацією Селангора, яка веде свою історію від злиття з Футбольною лігою Селангору, яка була заснована в 1905 році. 2 жовтня 2020 року клуб офіційно провів приватизацію як професійний клуб під назвою «Футбольний клуб «Селангор», після офіційного схвалення ребрендингу 29 вересня 2020 року. Клуб тимчасово проводить домашні матчі на стадіоні «Петалінг-Джая» після того, як основний домашній стадіон клубу «Шах-Алам» був закритий на капітальний ремонт і реконструкцію, яка була продовжена на тривалий час.

Селангор

Повна назва	малай. Kelab Bola Sepak Selangor
Прізвисько	Червоні гіганти (малай. Gergasi Merah)
Засновано	1936
Населений пункт	Шах-Алам,
Стадіон	«Шах-Алам»
Вміщує	80 372
Власник	«Red Giant Sdn Bhd»
Президент	Тенгку Амір Шах
Головний тренер
Ліга	Ліга Супер
2023	2-ге
Вебсайт	selangorfc.com
Домашня Виїзна Запасна

«Селангор» є найуспішнішим і найтитулованішим клубом Малайзії за загальною кількістю здобутих нагород: 52 трофеї на найвищих рівнях і 61 трофей загалом. На національному рівні «Селангор» виграв загалом 6 титулів у найвищому дивізіоні Малайзії, включаючи 2 титули в Лізі Супер (ліга, в якій грає клуб), 1 титул в Лізі Пердана 1, 2 титули в Першому дивізіоні напівпрофесійної ліги, та 1 титул в Лізі Малайзія. У кубкових змаганнях клуб 33 рази виграв , 5 разів виграв Кубок Футбольної асоціації Малайзії, та 8 разів виграв Суперкубок Малайзії. Крім того, клуб також виграв 2 титули переможця другого дивізіону, 1 титул переможця , та 1 титул у другому дивізіоні напівпрофесійної ліги, а між 1951 і 1973 роками 7 разів виграв як другорядне кубкове змагання на вибування між командами штатів після розіграшу Кубка Малайзії.

«Селангор» також був першим малайзійським клубом, який пройшов кваліфікацію та взяв участь у азійському континентальному клубному турнірі, азійському клубному чемпіонаті, де клуб зайняв друге місце в першому розіграші турніру в 1967 році, який у 2002 році був перейменований у Лігу чемпіонів АФК. Клуб також був першою командою в історії малайзійського футболу, яка здобула дубль у лізі та кубку, вигравши Малазійську аматорську лігу та Кубок Малайзії в 1984 році.

«Селангор» також дав старт кар'єрі таких відомих малайзійських гравців, які успішно грали як на клубному рівні, так і за збірну країни, зокрема , , , , , , Зайнал Абідін Хассан, Азман Аднан, , , та багато інших. Клуб також має одну з найбільших у Малайзії та у всій Азії кількість уболівальників, а найпринциповішими суперниками клубу є , «Куала-Лумпур Сіті» та «Джохор Дарул Тазім».

Історія

1905–1936: Початок

У 1905 році була заснована Футбольна асоціація штату Селангор для створення та управління внутрішньою лігою штату під назвою Футбольна ліга Селангору. Організатором перших кубкових змагань виступив британський резидент Селангора Реджинальд Джордж Вотсон. Повідомлено, що на той час асоціацію очолювали британські резиденти. Через внутрішній конфлікт деякі керівники покинули організацію в 1926 році, та заснували нову організацію — Селангорську футбольну асоціацію. Суперечка між двома асоціаціями тривала майже 10 років, перш ніж обидві сторони домовилися про угоду щодо кращого майбутнього футболу в штаті Селангор. Зрештою, 22 лютого 1936 року дві футбольні організації офіційно об’'єдналися під назвою Футбольна асоціація Селангора (малай. Persatuan Bola Sepak Selangor), і створили футбольний клуб «Селангор», який представляв штат Селангор. У цей період Селангор виграв свій перший в історії трофей — в 1922 році, у фіналі якого переміг з рахунком 3-2 клуб (суперництво, яке стане визначальним для малайзійського футболу в наступні роки), і виграв Кубок Малаї ще 5 разів у 1927, 1928, 1929, 1935 та 1936 роках.

Стадіон Малайської сільськогосподарської асоціації — перший стадіон клубу

Пропозиція побудувати стадіон у Селангорі, який може вмістити 5 тисяч глядачів, вперше була озвучена в 1927 році, і з самого початку стадіон будувався у співпраці між Малайською сільськогосподарською асоціацією і футбольною асоціацією Селангора. Спочатку на місце будівництва було рекомендовано 3 ділянки; на Гаол-Роуд (тепер Джалан-Ханг-Туа), на перехресті Джалан-Букіт-Бінтанг і Серкюлер-Роуд (тепер Джалан-Тун-Разак, імовірно, на місці, де знаходиться медичний центр «Prince Court»), і на Джалан-Пуд. Обрано було зрештою місце на перехресті Серкюлер-Роуд і Джалан-Ампанг, і, згідно з повідомленнями преси того часу, його будівництво почалося в 1928 році і було завершено наступного року. Конкретне місце розташування стадіону невідоме, у звітах преси лише сказано, що він був розташований за поліцейською станцією на цьому перехресті, де зараз знаходиться поліцейська дільниця Джалан-Тун-Разак. Коли будівництво стадіону було завершене, на Малайську сільськогосподарську асоціацію подали до суду мешканці навколишніх будинків, оскільки, на їх думку, футбольні матчі, які там проводилися, порушували громадський порядок. Незважаючи на те, що суд був виграний на користь власників стадіону, «Селангор» почав офіційно проводити свої домашні матчі на цьому стадіоні лише в 1931 році, першим з яких став матч проти 18 липня 1931 року, який завершився перемогою «Селангора» з рахунком 5–3. Загалом команда зіграла на цьому стадіоні між 1931 і 1940 роками 20 разів, і 14 разів перемогла. Тут проходив 8 фіналів Кубка Малайї, а «Селангор» 4 рази виходив до фіналу. Однак клуб виграв лише один фінал, здобувши перемогу з рахунком 2-0 над клубом у 1935 році. Останній матч клубу на цьому стадіоні відбувся через 9 років, проти клубу у розіграші Кубку Малайї 20 липня 1940 року.

Після японської окупації під час Другої світової війни з 1941 по 1945 рік стадіон Малайської сільськогосподарської асоціації був пошкоджений, що зробило його непридатним для використання, і згодом його було зруйновано. Сучасне місце колишнього стадіону тепер стало районом для дилерів автомобілів, з торговим центром прямо біля поліцейської дільниці Джалан-Тун-Разак, а також із житловими районами та посольствами. У цьому районі є кілька полів і відкритих майданчиків, що відносяться до крикетних стадіонів «Келаб-Аман», «Чунг Хва», і крикетним клубам.

1937–1960: між Другою світовою війною та здобуттям незалежності

Тунку Абдул Рахман - перший офіційний президент Футбольної асоціації Селангора, призначений у 1951 році

Початок Другої світової війни загальмував заходи Футбольної асоціації Селангора щодо розвитку вітчизняного футболу. Відразу після закінчення війни впровадження цих заходів продовжилось із прискореним темпом. Серед заходів щодо модернізації футболу в штаті асоціація розробила плани будівництва нового футбольного стадіону для команди штату. Команда штату до війни грала на стадіоні Малайської сільськогосподарської асоціації в Джалан-Ампангу, а в наступні роки як стадіон клубу використовувалось крикетне поле в Куала-Лумпурі (яке пізніше отримало назву «датаран Мердека»), і згідно планів розвитку футболу в штаті клуб давно потребував будівництва нового стадіону. Керівництво асоціації кілька разів зустрічалося з мером Куала-Лумпура для отримання дозволу на будівництво стадіону, але рішення не було знайдено. Цей глухий кут означав, що план «Селангора» щодо домашнього стадіону довелося призупинити. Однак призначення Тунку Абдула Рахмана першим офіційним президентом Футбольної асоціації Селангора, який був одночасно президентом , виявилося позитивним кроком для подальшого розвитку футболу. Ставши прем'єр-міністром нової незалежної Малайської Федерації в 1957 році, Тунку Абдул Рахман став піонером у будівництві стадіонів, і наказав побудувати стадіон на честь незалежності країни, а також новий домашній стадіон для клубу «Селангор». Стадіон «Мердека» також періодично був полем для домашніх матчів національної збірної Малайзії з футболу, а також місцем проведення міжнародних спортивних подій.

Після 1951 року Тунку Абдул Рахман залишив посаду президента Футбольної асоціації Селангора. Його наступником став незалежний депутат від виборчого округу Бангсар, а також вчитель за професією, Сінгам, який став другим офіційним президентом Футбольної асоціації Селангора до 1953 року, після чого його змінив К. Сундрам. Між 1951 і 1960 роками клуб виграв два в 1956 і 1959 роках, та був фіналістом кубку в 1957 році, і 2 в 1953 і 1960 роках, та був фіналістом турніру в 1952 і 1955 роках.

1961–1983: Ера керівництва Харуна Ідріса

Дато Сері є синонімом футболу в Селангорі та Малайзії 1960-х – початку 1980-х років. Він був президентом Футбольної асоціації Селангора протягом 21 року з 1961 по 1983 рік. Під час його керівництва «Селангор» виграв 15 , а також він зробив бгато позитивних змін у роботі асоціації. Спочатку штаб-квартира клубу була розташована в будівлі Малайської сільськогосподарської асоціації в Джалан-Ампангу, до будівництва «Wisma FAS» в 1973 році на стадіоні , яке проводилось під керівництвом президента клубу (який також у той час був головним міністром Селангора) і менеджера клубу Хамза Абу Сама. За цей час клуб 15 разів вигравав Кубок Малайзії в 1961, 1962, 1963, 1966, 1968, 1969, 1971, 1972, 1973, 1975, 1976, 1978, 1979, 1981 і 1982 роках, а також 5 разів у 1961, 1962, 1966, 1968 і 1972 роках.

1983–1989: ера Ахмада Разалі Мохда Алі

Тан Шрі Ахмад Разалі Мохд Алі був президентом Футбольної асоціації Селангора з 1983 по 1989 рік, і в той час він одночасно був головним міністром Селангора. У сезоні Ліги Малайзія 1984 року під його керівництвом «Селангор» виграв свій перший в історії чемпіонат Малайзії у вищому дивізіоні з футболу, в якій у 1982 році вперше було запроваджено трофей переможця ліги. Крім того, «Селангор» також виграв у 1984 році , та здобув історичний дубль у лізі та кубку, перший в історії малайзійського футболу. Клуб також виграв Кубок Малайзії в 1986 році, де легенди клубу та останній раз грали у фіналі Кубка Малайзії. У 1989 році клуб також виграв оновлений Перший дивізіон напівпрофесійної ліги, який замінив Лігу Малайзія як лігу вищого дивізіону країни, і в свою чергу, став останнім трофеєм під керівництвом Ахмада Разалі.

1990–1995: повністю новий стадіон і «Wisma FAS»

Після серії успіхів клубу Футбольна асоціація Селангора вирішила припинити перебування клубу на стадіоні , щоб реалізувати амбіції клубу. Унаслідок цього потрібно було затвердити та побудувати абсолютно новий стадіон. Нарешті, 1 січня 1990 року в столиці штату Шах-Аламі відбулася церемонія закладки нового стадіону. Будівництво нового стадіону Шах-Алам було проведено переважно з розрахунку на проведення Ігор Співдружності в Малайзії в 1998 році, і він був розрахований на 80 тисяч глядачів. Цей стадіон вважається найбільшим із побудованих стадіонів у цей час. Він також став однією з головних визначних пам'яток міста Шах-Алам завдяки своїм вражаючим розмірам і дизайну. Стадіон є домашнім для клубу «Селангор» з моменту його відкриття в липні 1994 року, після того, як клуб переїхав із стадіону «Мердека». Футбольна асоціація Селангора також переїхала до своєї нової штаб-квартири в Келана-Джая, яка в середині 1990-х років була відома як «Wisma FAS». За цей час клуб двічі виграв Перший дивізіон напівпрофесійної ліги в 1989 і 1990 роках, а також виграв другий дивізіон напівпрофесійної ліги в 1993 році після вильоту роком раніше, та виграв Кубок Футбольної асоціації Малайзії в 1991 році, виграв в 1995 році, та Суперкубок Малайзії в 1990 році.

1996–2010: виграно 17 трофеїв

Період між 1996 і 2010 роками був найуспішнішим періодом для «Селангора», незважаючи на пониження у класі. У сезоні 1996 року з головним тренером команда виграла Суперкубок Малайзії і . У наступному сезоні головним тренером клубу був призначений , який привів клуб до успіху, вигравши 3 трофеї — Кубок Малайзії, Кубок Футбольної асоціації Малайзії та Суперкубок Малайзії. Під керівництвом тренера з 1999 по 2000 рік «Селангор» виграв чемпіонат Ліга Пердана 1, яка на той час була найвищою лігою в Малайзії, 2000 року, що стало четвертим чемпіонським титулом команди. Пізніше головним тренером клубу знову був призначений Кен Ворден, з яким команда в сезоні 2002 року виграла Кубок Малайзії і Суперкубок Малайзії.

У сезоні 2004 року клуб опустився до нового другого дивізіону, . Головним тренером команди був призначений , який виграв Прем'єр-лігу Малайзії 2005 року, Кубок Футбольної асоціації Малайзії та Кубок Малайзії, зробивши унікальний требл, і відразу виграв підвищення назад до Ліги Супер. Проте в наступних сезонах клуб не виграв жодного трофея,що пояснювалося поганим менеджментом клубу.

У сезоні 2009 року головним тренером, а також президентом клубу був призначений . Це був перший випадок в історії клубу, коли обидві посади займала одна особа. Деван вважається одним із найкращих тренерів клубу. Він виграв Лігу Супер у 2009 і 2010 роках, Кубок футбольної асоціації Малайзії в 2009 році, та Суперкубок Малайзії в 2009 і 2010 роках, причому тріумф 2009 року став другим подвійним переможним сезоном клубу після успіху 1984 року. Станом на 2022 рік, у 2010 році клуб востаннє вигравав вищий дивізіон Малайзії — Лігу Супер.

2011–2017: період спаду

Клуб у 2011—2017 роках пережив період, який вважається найгіршим у його історії, і за цей час ним керували 7 різних головних тренерів. Однак, незважаючи на це, у 2015 році клуб виграв в рекордний 33-ій раз під керівництвом колишнього гравця Мехмета Дураковича. Цей результат досі неперевершений, і клуб залишається одним із найуспішніших в історії турніру. У роботі клубу однак були проблеми з менеджментом під час перебування на посаді Мохамеда Азміна Алі, коли він очолював клуб як президент Футбольної асоціації Селангора, що призвело до того, що «Селангор» вимушений був залишити своє домашнє поле, стадіон «Шах-Алам», а внутрішній конфлікт між членами виконавчого комітету та керівництвом клубу також призвів до зниження продуктивності команди на полі.

З 2018 року: епоха Тенгку Амір Шаха

У липні 2018 року наслідний принц Селангора Тенгку Амір Шах був призначений новим президентом Футбольної асоціації Селангора. Він зайняв посаду, яку залишив Датук Сері Субахан Камал. Після того, як Тенгку Амір Шах став президентом, було докладено багато зусиль для покращення роботи клубу.

У липні 2019 року клуб переїхав у нове приміщення площею 400 тисяч квадратних футів у Секції 5 Шах-Алама під назвою «Тренувальний центр Футбольної асоціації Селангора» (тепер відомий як «Тренувальний центр ФК Селангор»), який було орендовано на 3 роки урядом Селангора. Цей об'єкт також містить адміністративну штаб-квартиру Футбольної асоціації Селангора, офіс клубної адміністрації, тренувальний зал у приміщенні, тренувальні майданчики, тренажерний зал, лаунж першої команди, зону фізіотерапії, роздягальню, а також дає змогу розмістити адміністраторів і тренерів під одним дахом.

9 жовтня 2019 року, як частина заходів з приватизації клубу, Футбольна асоціація Селангора вирішила керувати лише командами до 17 років, до 14 років, до 12 років, жіночою командою, та зосередився на ролі футбольної асоціації в штаті Селангор. Клуб також взяв на себе команду ПКНС, яка стала резервною командою під назвою «Селангор II», і стала виступати в , а команди клубу до 20 років і до 18 років були перейменоваі відповідно на «Селангор III» і «Селангор IV». Усі 3 команди були оптимізовані та реструктуризовані в рамках шляху розвитку до складу першої команди.

2 жовтня 2020 року «Селангор» повідомив, що його приватизаційну документацію схвалила . Клуб, який офіційно працював як футбольна асоціація, оголосив, що він буде називатися «Футбольний клуб «Селангор» (малай. Kelab Bola Sepak Selangor) після завершення внутрішнього футбольного сезону 2020 року в Малайзії, починаючи з 1 грудня 2020 року. Футбольна команда належала новоствореної організації «Red Giants FC Sdn Bhd», і футбольна команда була перейменована на Футбольний клуб «Селангор».

5 травня 2024 року форварда «Селангора» Фейсала Халіма облили кислотою перед торговим центром, внаслідок чого Фейсал отримав опіки четвертого ступеня, і йому довелося перенести кілька операцій. «Селангор» мав провести матч на Суперкубок Малайзії 2024 року з чемпіоном Ліги Супер та «Джохор Дарул Тазім», але вирішив знятися з матчу з міркувань безпеки після того, як Малайзійська футбольна ліга відмовилася перенести матч. Султан Шарафуддін Ідріс Шах підтримав відмову «Селангора» від матчу, та одночасно розкритикував відмову ліги відкласти матч. 20 червня 2024 року АФК підтвердила, що «Селангор» візьме участь у другій Лізі чемпіонів АФК 2024—2025 років, повернувшись до континентального турніру вперше після .

Бренд та ідентичність

Герб і кольори

Оригінальна емблема клубу, яка була вперше створена в 1936 році після злиття Футбольної асоціації Селангора і Футбольною лігою Селангора, містила зображення бика гаура. На початку 1970-х років символ клубу у вигляді голови бика був замінений прапором і гербом Селангора, а англійські літери на емблемі клубу були написані малайською мовою. Нашоломник емблеми має форму щита, а знак у верхній частині емблеми походить від герба Державної ради Селангора. Кольори на емблемі є основними кольорами штату Селангор, які символізують хоробрість для червоного та владу монарха для жовтого кольору. Обидва ці кольори присутні на прапорі штату, який визначає ідентичність Селангора. У верхній частині логотип клубу доповнюється гербом штату. Компанія, яка спонсорувала клуб найдовше в його історії, була Dunhill з 1985 по 2004 роки, причому Dunhill спонсорувала всі малайзійські клуби протягом цього часу, перш ніж була заборонена міністерством охорони здоров'я Малайзії, щоб зменшити популярність куріння та тютюну в Малайзії

Резервні команди

• Селангор II
• «Селангор III» і «Селангор IV»

Форма

Починаючи з 1970-х років, форма команди «Селангор» виготовлялася різними компаніями, включаючи «Admiral», «Puma», «Adidas», «Lotto», «Kappa» та «Joma».

З 1985 року команду спонсорували різні компанії, включаючи «Dunhill», EON, «Celcom», «Syarikat Bekalan Air Selangor» (SYABAS), «Telekom Malaysia» (TM) і «Menteri Besar Incorporated» (MBI). З 2014 року клуб спонсорується урядом Селангора під маркою 6 державних корпорацій. Компанією, яка спонсорувала клуб найдовше в його історії, була «Dunhill» з 1985 по 2004 роки, причому «Dunhill» спонсорувала всі малайзійські клуби протягом цього часу, коли була відсторонена міністерством охорони здоров'я Малайзії, щоб зменшити популярність куріння в Малайзії.

Починаючи з сезону 2019 року, клубні комплекти форми вироблялися та спонсорувалися іспанською компанією спортивного одягу «Joma», яка покривала спонсорство повного комплекту футболок для команди Ліги Супер, команди , команди на Кубок Президента, команди на Молодіжному Кубку, чоловічої та жіночої команд з футзалу, включаючи тренувальні комплекти. Спонсорство «Joma» також покриває форму для всіх арбітрів Ліги футбольної асоціації Селангору, включаючи форму для поїздок і грошове спонсорство клубу. 23 вересня 2021 року офіційний сайт клубу оголосив про продовження партнерства з «Joma» до сезону 2023 року.

Поля

Стадіони

Стадіон «Шах-Алам» – сучасний домашній стадіон «Селангора»

«Селангор» протягом своєї історії використовував кілька стадіонів. Першим стадіоном клубу став стадіон Малайської сільськогосподарської асоціації на перехресті Серкюлер-Роуд і Джалан-Ампанг, який використовувався з 1931 по 1940 рік. Після японської окупації під час Другої світової війни з 1941 по 1945 рік стадіон Малайської сільськогосподарської асоціації був пошкоджений, що зробило його непридатним для використання, і згодом його було зруйновано. У той же час «Селангор» також грав на стадіоні «Селангор Клаб Філд» (тепер відомий як «датаран Мердека») від заснування клубу в 1936 році до проголошення незалежності Малайї в 1957 році.

У вересні 1956 року президент клубу, а також перший прем'єр-міністр Малайзії Тунку Абдул Рахман наказав побудувати стадіон як новий домашній стадіон для «Червоних гігантів», а також для святкування майбутнього проголошення незалежності країни. Будівництво стадіону було завершено 21 серпня 1957 року, і він був урочисто відкритий 31 серпня 1957 року, у день, коли Малайська Федерація проголосила незалежність від Великої Британії. Відразу після проголошення незалежності клуб проводив свої домашні матчі на стадіоні «Мердека», який був домашнім полем клубу протягом наступних 38 років. Перший футбольний матч на стадіоні відбувся 1 вересня 1957 року, коли збірна Малайї перемогла збірну Бірми з рахунком 5-2 у товариському матчі. На цьому стадіоні, який вміщував 20 тисяч глядачів, «Селангор» святкував свій перший чемпіонський титул у Малайзії в 1984 році.

Після початкових успіхів керівництво клубу вирішило, що стадіон «Мердека» недостатньо великий для амбіцій клубу, тому для клубу був побудований новий стадіон, який був відкритий 16 липня 1994 року.

Примітки

1. OFFICIAL: Selangor FC Privatization Approved. selangorfc.com. Selangor FC. 2 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020. (англ.)
2. Farid, Md (6 серпня 2020). Fan-tastic time to return in 2022. nst.com.my. New Straits Times. Процитовано 6 серпня 2020. (англ.)
3. Selangor mungkin 'kempunan' main di Stadium Shah Alam. bharian.com.my. Berita Harian. 8 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. (малайськ.)
4. Hashim, Firdaus (22 серпня 2021). Stadium Shah Alam berwajah baharu musim depan. hmetro.com.my. Harian Metro. Процитовано 22 серпня 2021. (малайськ.)
5. Mohamad Idris, Mohamad Naufal (24 жовтня 2021). Stadium Shah Alam akan segera dibaik pulih. kosmo.com.my. Kosmo. Процитовано 24 жовтня 2021. (малайськ.)
6. Nor Azwan, Nabil Aiman (8 червня 2022). Penyokong Gergasi Merah rindukan aura keramat, apakah nasib Stadium Shah Alam?. majoriti.com.my. Majoriti. Процитовано 8 червня 2022. (малайськ.)
7. Malaysia - List of Champions. Rsssf.com. 16 березня 2022. Процитовано 2 вересня 2022. (англ.)
8. Malaysia – List of Cup Winners. Rsssf.com. 18 лютого 2016. Процитовано 8 серпня 2016. (англ.)
9. Malaysia - List of Second Level Champions. Rsssf.com. 7 лютого 2019. Процитовано 11 березня 2021. (англ.)
10. Portal Kerajaan Negeri Selangor Darul Ehsan Bola Sepak. Selangor.gov.my. Процитовано 8 серпня 2016. (малайськ.)
11. The most popular football clubs: Malaysia. the-afc.com. 19 серпня 2020. Процитовано 11 березня 2021. (англ.)
12. Football Association of Selangor. FAS History (англ.). Процитовано 11 грудня 2019.
13. Kisah stadium Selangor yang hilang dalam Perang Dunia Kedua. merahkuning247.com. 21 вересня 2021. Процитовано 19 липня 2022. (малайськ.)
14. Sahidan Jaafar (4 червня 2017). Pesan Datuk Harun Idris jadi azimat. utusan.com.my (малайськ.). Процитовано 28 лютого 2018.
15. Tengku Amir Shah named new FAS president. www.malaymail.com. 3 липня 2018. Процитовано 10 грудня 2019. (англ.)
16. Zulhilmi Zainal (29 липня 2019). More improvements to come at Selangor's refurbished training centre. www.goal.com/en-my. Процитовано 18 грудня 2019. (англ.)
17. Aziri Pauzi (24 липня 2019). FA Selangor lancar fasiliti baru bernilai RM1.5 juta di Shah Alam. Semuanya BOLA. Процитовано 14 жовтня 2019. (малайськ.)
18. Selangor FC Bina Pusat Rehabilitasi & Bakal Dibuka Kepada Umum Untuk Jana Pendapatan. sukanz.com. 7 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021. (малайськ.)
19. Red Giants Physio Clinic Now Open For Public. selangorfc.com. Процитовано 25 серпня 2021. (малайськ.)
20. Zainal, Zulhilmi (13 листопада 2019). Selangor, Perak reserve team applications approved, UiTM promoted. goal.com. Goal. Процитовано 13 листопада 2019. (англ.)
21. Mansor, Zulfaizan (13 листопада 2019). PKNS, PKNP sah jadi 'feeder club' Selangor, Perak. bharian.com.my. Berita Harian. Процитовано 13 листопада 2019. (малайськ.)
22. Sulaiman, Mr. (13 листопада 2019). PKNP FC Dan PKNS FC Sah Ditukar Kepada 'Reserve Team' Mulai Tahun 2020. vocketfc.com. Vocket FC. Процитовано 13 листопада 2019. (малайськ.)
23. Zainal, Zulhilmi (2 жовтня 2020). Selangor reveal 'new' crest and name following privatisation approval. goal.com. Goal. Процитовано 2 жовтня 2020. (англ.)
24. National footballer Faisal Halim suffers acid attack. (англ.). 5 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
25. Faisal Halim undergoes second surgery, seeks everyone's prayers. (англ.). 7 травня 2024. Процитовано 9 травня 2024.
26. Jegathesan, M. (9 травня 2024). Malaysian team pulls out of season opener after footballer acid attack. AFP via (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2024. Процитовано 10 травня 2024.
27. Latar Belakang Jata Negara & Bendera Negeri Malaysia: Latar Belakang Bendera dan Lambang Negeri-Negeri Malaysia. Sivik2010.blogspot.com. 14 липня 2010. Процитовано 8 серпня 2016. (малайськ.)
28. Sponsor List of 12 2016 Malaysian Super League Teams. semuanyabola.com. 21 квітня 2016. Процитовано 8 серпня 2016. (малайськ.)
29. Malaysia: Advertising, Promotion & Sponsorship. Tobaccocontrollaws.org. Процитовано 8 серпня 2016. (англ.)
30. SFC Extended Partnership With Joma Until 2023. selangorfc.com. Процитовано 23 вересня 2021. (англ.)

Посилання

• Офіційний сайт
• Результати виступів клубу