Седлищенська волость — адміністративно-територіальна одиниця Ковельського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Седлище.
Седлиська волость | ||||
Центр | Седлище | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 20 617 (1885) | |||
Населення | 8630 осіб (1885) | |||
Густота | 38.3 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Сєдліще | |||
Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 9 сільських горомад, Населення — 8630 осіб (4231 чоловічої статі та 4399 — жіночої), 803 дворових господарства.
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 13270 | 5938 |
Приватної власності | 3545 | 1017 |
Казенної власності | 3418 | 965 |
Іншої власності | 384 | 196 |
Загалом | 20617 | 8116 |
Основні поселення волості:
- Седлище — колишнє власницьке село, за 25 верст від повітового міста, 804 особи, 90 дворів; волосне правління, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 вітряки. За 7 верст - залізнична станція .
- Буцин — колишнє власницьке село, 913 осіб, 112 дворів, православна церква, костел, школа, поштова станція, постоялий двір, постоялий будинок, вітряк, вапняковий та пивоварний заводи..
- Вижва — колишнє державне містечко при річці Вижівка, 2476 осіб, 406 дворів, 2 православних церкви, єврейський молитовний будинок, школа, 4 постоялих будинки, 2 лавки, базар, 2 ярмарки, 3 вітряки.
- Мизове — колишнє власницьке село, 1505 осіб, 191 двір, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 вітряки.
- Пісочне — колишнє власницьке село при річці Вижівка, 470 осіб, 34 двори, школа, постоялий будинок, вітряк, кінний млин.
- Чевель (Юзефин) — колишнє державне село, 760 осіб, 106 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряк.
- Черемшанка — колишнє власницьке село, 289 осіб, 26 дворів, школа.
Під владою Польщі
Гміна Сєдліще | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Ковельський |
Адмінцентр гміни | Седлище |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 17 |
18 березня 1921 року Західна Волинь окупована Польщею. Волості було перетворено на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Сєдліще. Волость входила до Ковельського повіту Волинського воєводства. Межі та склад колишньої волості збереглися, що й за Російської імперії та Української держави.
На 1936 рік ґміна складалася з 17 громад:
- Борзова — село: Борзова та фільварок: Дуньова;
- Брідки — село: Брідки та фільварки: Лиски й Особериська;
- Брунетівка — село: Брунетівка та хутори: Бір, Гута, Приозер'я, Рименеця і Студинецьке;
- Буцин — село: Буцин та хутори: Духівщина, Осечне, Троцьове, Трудень, Запілля, Заселиська і Затеглі;
- Хотивель — село: Хотивель;
- Черемшанка — село: Черемшанка;
- Чевель — село: Чевель та хутори: Княжна, Кропивина, Ляжовавте, Лапшина, Осцьке, Осова і Полохова;
- Мельники — село: Мельники;
- Мизове — село: Мизове, селище: Мизове, хутори: Дрежна, Гацків, Гнесерда, Гране, Грибенецьке, Колені, Кругле, Ланки, Лисок, Меленник, Острове, Пиньке, Пищаниця, Рокальське, Рудьова, Спилля, Татарчик, Томитен, Ворожинка, Заболоття, Вовчкове і Зади та фільварок: Тересівка;
- Пісочне — село: Пісочне, хутори: Пісочне, Чотирки, Дворища, Лотоки, Осівці й Залан та колонія: Валищі;
- Рудка — село: Рудка та хутір: Полованки;
- Седлище — село: Седлище, фільварки: Бокшанка і Сідлище та хутори: Хоромці, Хвущон, Гниборода, Лиса, Прикриниця, Волосяки, Загаття, Заостривки, Запуст, Записки і Золотий Мох;
- Секунь — село: Секунь та хутори: Дренина, Гандигари, Гореці, Круха, Мошове, Мокрець, Пацеха, Підмошшя, Сташивщина, Стовпища, Ветла, Васик, Вовнухи, Вовче, Вовсища, Загора і Задиновини;
- Стара Вижва — село: Стара Вижва та хутори: Явір'я, Маковищі, Особери, Пасіка, Смечки, Точища і Вязеща;
- Нова Вижва — містечко: Нова Вижва;
- Нова Вижва — закутки: Бережниця, Гороватниця, Клин, Великополе і Замосток та хутори: Янове, Пеньківка і Запилля;
- Воля Вижвівська — село: Воля Вижвівська та хутір: Татарська.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Вижівського (Седлищенського) району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
- зустрічаються інші варіанти назви, наприклад, Седлицька
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 37-38 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sedlishenska volost administrativno teritorialna odinicya Kovelskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Sedlishe Sedliska volostCentr SedlishePlosha 20 617 1885 Naselennya 8630 osib 1885 Gustota 38 3 osib km Nastupniki gmina Syedlishe Stanom na 1885 rik skladalasya z 19 poselen 9 silskih goromad Naselennya 8630 osib 4231 cholovichoyi stati ta 4399 zhinochoyi 803 dvorovih gospodarstva Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi desyatinSilskih gromad 13270 5938Privatnoyi vlasnosti 3545 1017Kazennoyi vlasnosti 3418 965Inshoyi vlasnosti 384 196Zagalom 20617 8116 Osnovni poselennya volosti Sedlishe kolishnye vlasnicke selo za 25 verst vid povitovogo mista 804 osobi 90 dvoriv volosne pravlinnya pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok 2 vitryaki Za 7 verst zaliznichna stanciya Bucin kolishnye vlasnicke selo 913 osib 112 dvoriv pravoslavna cerkva kostel shkola poshtova stanciya postoyalij dvir postoyalij budinok vitryak vapnyakovij ta pivovarnij zavodi Vizhva kolishnye derzhavne mistechko pri richci Vizhivka 2476 osib 406 dvoriv 2 pravoslavnih cerkvi yevrejskij molitovnij budinok shkola 4 postoyalih budinki 2 lavki bazar 2 yarmarki 3 vitryaki Mizove kolishnye vlasnicke selo 1505 osib 191 dvir pravoslavna cerkva shkola 2 postoyalih budinki 3 vitryaki Pisochne kolishnye vlasnicke selo pri richci Vizhivka 470 osib 34 dvori shkola postoyalij budinok vitryak kinnij mlin Chevel Yuzefin kolishnye derzhavne selo 760 osib 106 dvoriv pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok vitryak Cheremshanka kolishnye vlasnicke selo 289 osib 26 dvoriv shkola Pid vladoyu PolshiGmina Syedlishe1921 1939Voyevodstvo VolinskePovit KovelskijAdmincentr gmini SedlisheTip gmini SilskaGromadi 17 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin okupovana Polsheyu Volosti bulo peretvoreno na gmini vidpovidno administrativna odinicya otrimala nazvu gmina Syedlishe Volost vhodila do Kovelskogo povitu Volinskogo voyevodstva Mezhi ta sklad kolishnoyi volosti zbereglisya sho j za Rosijskoyi imperiyi ta Ukrayinskoyi derzhavi Na 1936 rik gmina skladalasya z 17 gromad Borzova selo Borzova ta filvarok Dunova Bridki selo Bridki ta filvarki Liski j Osoberiska Brunetivka selo Brunetivka ta hutori Bir Guta Priozer ya Rimenecya i Studinecke Bucin selo Bucin ta hutori Duhivshina Osechne Trocove Truden Zapillya Zaseliska i Zategli Hotivel selo Hotivel Cheremshanka selo Cheremshanka Chevel selo Chevel ta hutori Knyazhna Kropivina Lyazhovavte Lapshina Oscke Osova i Polohova Melniki selo Melniki Mizove selo Mizove selishe Mizove hutori Drezhna Gackiv Gneserda Grane Gribenecke Koleni Krugle Lanki Lisok Melennik Ostrove Pinke Pishanicya Rokalske Rudova Spillya Tatarchik Tomiten Vorozhinka Zabolottya Vovchkove i Zadi ta filvarok Teresivka Pisochne selo Pisochne hutori Pisochne Chotirki Dvorisha Lotoki Osivci j Zalan ta koloniya Valishi Rudka selo Rudka ta hutir Polovanki Sedlishe selo Sedlishe filvarki Bokshanka i Sidlishe ta hutori Horomci Hvushon Gniboroda Lisa Prikrinicya Volosyaki Zagattya Zaostrivki Zapust Zapiski i Zolotij Moh Sekun selo Sekun ta hutori Drenina Gandigari Goreci Kruha Moshove Mokrec Paceha Pidmoshshya Stashivshina Stovpisha Vetla Vasik Vovnuhi Vovche Vovsisha Zagora i Zadinovini Stara Vizhva selo Stara Vizhva ta hutori Yavir ya Makovishi Osoberi Pasika Smechki Tochisha i Vyazesha Nova Vizhva mistechko Nova Vizhva Nova Vizhva zakutki Berezhnicya Gorovatnicya Klin Velikopole i Zamostok ta hutori Yanove Penkivka i Zapillya Volya Vizhvivska selo Volya Vizhvivska ta hutir Tatarska Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam Vizhivskogo Sedlishenskogo rajonu DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Primitkizustrichayutsya inshi varianti nazvi napriklad Sedlicka Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 37 38 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi